1Справа № 335/9994/25 3/335/2574/2025
14 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Мінаєв М.М., розглянувши матеріали справ про адміністративні правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції в Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВстановиВ:
07.10.2025 до суду надійшла справа про адміністративне правопорушення за протоколом серпії ЕПР1 № 466359, складеним відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Вказаним протоколом встановлено, що 27.09.2025 о 07 год. 40 хв. в м. Запоріжжя по вулиці Перемоги, біля буд. 121, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21102, реєстраційний номер НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами. Правопорушення вчинено повторно протягом року, до адміністративної відповідальності притягався постановою серії ДП18 735259 від 01.10.2024 за ч. 4 ст. 126 КУпАП, чим порушив п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Крім того, 07.10.2025 до суду надійшла справа про адміністративне правопорушення за протоколом серпії ЕПР1 № 466355, складеним відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Вказаним протоколом встановлено, що 27.09.2025 о 07 год. 40 хв. в м. Запоріжжя по вулиці Перемоги, біля буд. 121, водій ОСОБА_1 , будучи протягом року підданий адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП, керував транспортним засобом ВАЗ 21102, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Постановою від 14.11.2025 справи за вказаними протоколами були об'єднані в одне провадження за правилами ст. 36 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , викликався до суду для участі у розгляді справи на 27.10.2025 і 14.11.2025 за адресою, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення, що була вказана ним безпосередньо при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, однак про день, час та місце розгляду справи не був повідомленим, оскільки до суду поверталися поштові конверти з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Окрім того, під час складання протоколів про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 був проінформований про те, що йому слід очікувати виклику до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя.
В той же час практика Європейського Суду з прав людини ( зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008р.) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним.
Таким чином, ОСОБА_1 , достеменно знаючи про наявність стосовно нього в суді справи про адміністративне правопорушення, особисто не доклав зусиль для дізнання про дату судового розгляду та не виявив бажання бути присутнім при розгляді справи. Наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Зважаючи на те, що від ОСОБА_1 заяв, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, а також на те, що при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП та ч.5 ст.126 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, розгляд справи проводиться за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 та ч.5 ст.126 КУпАП, суд виходить з такого.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною другою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Статтею 15 ЗУ «Про державний рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Частиною 4 статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Частиною 5 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130 КУпАП та ч.5 ст.126 КУпАП, підтверджуються протоколами про адміністративне правопорушення та доданими до них матеріалами, які оформлені з дотриманням вимог, передбачених чинним законодавством України: направленням на огляд водія транспортного засобу; довідкою з бази даних підсистеми «Адмінпрактика», відповідно до якої встановлено, що останнього 20.02.2025 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя притягнуто до адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 130 КУпАП; відомостями відеозапису з бодікамери, що містяться на DVD-диску, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_1 20.02.2025 мав зовнішні ознаки наркотичного сп'яніння, від проходження медичного обстеження на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився; рапортом поліцейського; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 735259 від 01.10.2024.
На доданому до протоколу відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками патрульної поліції через зовнішні пошкодження автомобіля, але в ході спілкування працівник поліції виявив ознаки наркотичного сп'яніння, і такі ознаки були очевидними, оскільки поведінка ОСОБА_1 явно не відповідала обстановці, проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився.
Будь-яких підстав для обґрунтованого сумніву у належності та допустимості наявних у справі доказів під час розгляду справи не встановлено.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 130 КУпАП та ч. 5 ст.126 КУпАП.
Відповідно до ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
За змістом ч. 2 та ч. 3 ст. 30 КУпАП, позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
Якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Підстав для застосування оплатного вилучення транспортного засобу суд не вбачає, оскільки він належить не ОСОБА_1 , а іншій особі, що підтверджується доданою до протоколу довідкою.
Разом з тим, відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Враховуючи вищенаведене, на підставі ч.2 ст.130 та ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись ст.40-1, ст.ст.276-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 та ч. 5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. 00 коп. (Отримувач: ГУК у Запорізькій області/Запорізька обл./21081300; Код отримувача: (ЄДРПОУ) 37941997; установа банку: Казначейство України (ЕАП); Номер рахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300) з позбавлення права керування транспортними засобами строком на три роки.
На підставі ч. 2, ч. 3 ст. 30 КУпАП, шляхом приєднання невідбутої частини стягнення за постановою Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 20.02.2025, накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне додаткове стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на десять років.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом та у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути подвійний розмір штрафу, а саме 91600,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять грн. 60 коп.) (номер рахунку: UА908999980313111256000026001; отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); МФО: 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя особою протягом десяти днів з дня ухвалення постанови.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці з часу набрання нею законної сили.
Суддя М.М. Мінаєв