1Справа № 335/9495/25 2/335/3938/2025
13 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Гашук К.В., за участю секретаря судового засідання Куян О.С., розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою діяльністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить суд стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 24.03.2023-100002186 від 24.03.2023 у розмірі 13 800,00 грн., а також понесені позивачем судові витрати у розмірі 2422,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 24.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 24.03.2023-100002186, відповідно до якого відповідач отримав у кредит грошові кошти у розмірі 9000,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.
Всупереч умовам договору, відповідач не у повному обсязі виконав свої зобов'язань з повернення грошових коштів за тілом кредиту та відсотками, що спонукало позивача звернутись до суду із вказаним позовом.
Ухвалою судді від 26.09.2025 справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено судове засідання на 26.10.2025, яке було відкладено на 13.11.2025, через першу неявку у судове засідання відповідача.
Сторони у справі, чи їх представники, у судове засідання, призначене на 13.11.2025, повторно не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від відповідача відзиву на позов, заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило, у позові представник ТОВ «Споживчий кредит» просив про розгляд справи за його відсутності, та не заперечував проти заочного розгляду справи.
За таких обставин, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення за відсутності учасників справи, на підставі доказів, які є в матеріалах справи, без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенню ч. 2 ст. 247, ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
24.03.2023 ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Споживчий центр» із заявкою, підписаною ним з використанням одноразового ідентифікатора Н126, який був надісланий на номер його телефону та із проставленням на нього свого електронного підпису, на укладення електронного кредитного договору відповідно до пропозиції про укладення кредитного договору (оферти).
У свою чергу 24.03.2023 ТОВ «Споживчий центр» ухвалило заявку ОСОБА_1 на видачу йому кредиту та підтвердило укладення кредитного договору № 24.03.2023-100002186.
Згідно умов вказаного кредитного договору ТОВ «Споживчий центр» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 9000 грн, із застосуванням процентної ставки у розмірі 2 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит; строк кредитування складає 42 дні.
Відповідно до п. 3.1 вказаного Договору, кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно п. 3.2 Договору, кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Пункт 4.1 Договору встановлює, що кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах строковості, платності та поворотності.
Враховуючи вищевикладене, договір № 24.03.2023-100002186 від 24.03.2023 є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України, ст. 1054 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», оскільки відповідач був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників договору було вільним.
Відповідно до договору № 4507 від 01.11.2025 про надання послуг в системі LiqPay, який укладений між АТ КБ «Приват Банк» та ТОВ «Споживчий кредит», банком було здійснено переказ грошових коштів у розмірі 9000,00 грн. за кредитним договором № 24.03.2023-100002186, що підтверджується квитанцією № 2259791727.
Позивач зазначає, що умови вищезазначеного кредитного договору ОСОБА_1 виконані не у повному обсязі, грошові кошти у встановлені договором строки не повернуті, тим самим порушено умови кредитного договору.
Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором, у зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору № 24.03.2023-100002186 від 24.03.2023 у ОСОБА_1 перед позивачем наявна заборгованість у розмірі 13 800,00 грн., з яких: 9000, 00 грн. - сума основного боргу, 4 800,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, відсотки по кредиту нараховані за період з 24.03.2023 по 04.05.2023.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1050 ЦК України визначено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст.ст.12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Приймаючи до уваги, що відповідач не сплатив своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитним договором, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором, який відповідачем не спростований, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп., сплачений товариством при поданні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 141, 223 ч. 4, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою діяльністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором № 24.03.2023-100002186 від 24.03.2023 у загальному розмірі 13 800 (тринадцять тисяч вісімсот) грн. 00 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, код ЄДРПОУ 37356833) судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя К.В. Гашук