1Справа № 317/4385/25 2/335/3936/2025
13 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Гашук К.В., за участю секретаря судового засідання Куян О.С., розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
25.09.2025 до Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя за підсудністю із Запорізького районного суду Запорізької області надійшла цивільна справа за позовом ТОВ «Сучасний факторинг» до ОСОБА_1 , у якому ТОВ «Сучасний факторинг» просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 11200745514 від 15.03.2020 у розмірі 11 198,60 грн, та судові витрати.
В обґрунтування позову зазначено, що 15.03.2020 між ТОВ «Сучасний факторинг» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 11200745514, згідно якого сума кредиту складає 7 999,00 грн.
Позивач звої зобов'язання за вказаним договором виконав та надав відповідачу грошові кошти у розмірі 7 999,00 грн., однак відповідач звої зобов'язання за вказаним кредитним договором виконував не належним чином.
Враховуючи систематичне ухилення відповідача від виконання договірних зобов'язань, відсутності бажання останнього добровільно виконати взяті на себе зобов'язання, ТОВ «Сучасний факторинг» змушено звернутися до суду з вказаною позовною заявою.
Ухвалою судді від 26.09.2025 прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання на 20.10.2025, яке було відкладено на 13.11.2025, у зв'язку із першою неявкою відповідача.
Сторони у справі, чи їх представники, у судове засідання, призначене на 13.11.2025, повторно не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від відповідача відзиву на позов, заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило, у позовній заяві представник ТОВ «Сучасний факторинг» просив про розгляд справи за його відсутності, та не заперечував проти заочного розгляду справи.
За таких обставин, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення за відсутності учасників справи, на підставі доказів, які є в матеріалах справи, без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенню ч. 2 ст. 247, ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
15.03.2020 ТОВ «Сучасний факторинг», як кредитодавець, та ОСОБА_1 , як покупець, уклали кредитний договір № 11200745514, відповідно до якого ОСОБА_1 видано кредит у розмірі 7 999,00 грн. на споживчі цілі.
Згідно з п. 2.5 кредитного договору, підписанням договору покупець надає кредитодавцю доручення здійснити перерахування суми кредиту на користь продавця в рахунок оплати товару згідно рахунку-фактури № 653558.
Вказаний договір підписаний ОСОБА_1 власноруч.
Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 11200745514 від 15.03.2020 на ім'я ОСОБА_1 , його заборгованість перед ТОВ «Сучасний Факторинг» за кредитним договором № 11200745514 від 15.03.2020 станом на 10.08.2025 складає всього 11 198,60 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту становить 7 999,00 грн., за відсотками - 3 199,60 грн.
З огляду на викладені вище обставини, суд встановив, що внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 зобов'язань за укладеним з ТОВ «Сучасний Факторинг» кредитним договором, у нього виникла заборгованість, в загальній сумі 11 198,60 грн.
Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
У відповідності до вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Вимогами ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною.
Як вбачається з положень ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно вимог ст. ст. 526, 530, 611, 612 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Згідно ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Перевіривши розрахунок заборгованості ТОВ «Сучасний Факторинг» за кредитним договором, суд вважає, що заявлена позивачем сума боргу за кредитним договором у розмірі 11 198,60 грн., яка складається з простроченої заборгованості за тілом кредиту - 7000 гривень та простроченої заборгованості за нарахованими відсотками - 3 199,00 грн. у повній мірі ґрунтується на умовах договору. Відповідач, у свою чергу, не спростував факт наявності у нього заборгованості перед позивачем та її розмір.
Враховуючи викладені обставини суд доходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Сучасний Факторинг» підлягають задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 11 198,60 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у сумі 2422,40 грн., сплачений позивачем при подачі позову.
Крім того, у своєму позові позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Згідно п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ст. 137 ЦПК витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Так за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.
Так, на підтвердження вимоги про стягнення витрат на правову допомогу, представник позивача надав суду копію договору № 20/06-СФ про надання правової допомоги від 20.06.2025, акт № 512 від 14.08.2025 прийому-передачі наданих послуг на загальну суму 5000 грн.
Враховуючи предмет позову, складність та обсяг самої справи, співмірність складності справи із наданими адвокатом послуг, витраченого представником часу, відсутністю клопотання відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, суд дійшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомоги у розмірі 5000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 141, 223 ч. 4, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» (код ЄДРПОУ 35310044, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 39А) заборгованість за кредитним договором № 11200745514 від 15.03.2020 у загальному розмірі 11 198 (одинадцять тисяч сто дев'яносто вісім) грн. 60 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» (код ЄДРПОУ 35310044, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 39А) судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві ) грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп., а всього судові витрати у розмірі 7 422 (сім тисяч чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя К.В. Гашук