Справа № 592/2913/25
Провадження № 2/591/705/25
14 листопада 2025 року
Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого судді Ніколаєнко О.О.,
за участю секретаря судового засідання Полякової А.О.,
представника відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу №592/2913/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У лютому 2025 року позивач звернувся до суду з позовом, свої вимоги мотивує тим, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір у формі електронного документа, за яким на банківську карту відповідача було перераховано 8 000 грн. У подальшому на підставі договору факторингу позивачу перейшло право вимоги за цим договором на суму 25 360 грн, з яких 8 000 грн. - тіло, 17360 грн. - відсотки. Відповідач не виконав свого зобов?язання та не повернув боргу в повному обсязі. Просить стягнути з відповідача на свою користь вказану суму боргу.
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 11.03.2025 передано справу за підсудністю до Зарічного районного суду м. Суми. Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 16.04.2025 відкрито спрощене провадження у справі, призначено судове засідання.
У відзиві на позовну заяву відповідач позов не визнав. Зазначив, що відсутні докази укладення договору та розміру відсотків. Відсотки нараховувались поза межами строку дії договору. Позивачем не підтверджено відступлення права вимоги, оскільки договір факторингу був укладений до укладення кредитного договору. Позивачем не доведено витрат на професійну правничу допомогу. Просить відмовити у задоволенні позову.
У судове засідання представник позивача не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У позовній заяві просив здійснювати розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечення проти позову підтримав із підстав, вказаних у відзиві. Додатково пояснив, що безпідставним є посилання позивача на те, що нараховані після закінчення строку кредитування відсотки є неустойкою. Також зазначив, що має намір подати суду докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу протягом 5 днів з дня ухвалення рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 20.07.2021 між ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено договір кредитної лінії №305151168, відповідно до умов якого товариство зобов?язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту 8000 грн.
Відповідно до пункту 1.7 договору кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту (дисконтний період).
Відповідно до п. 1.8 договору сторони погодили, що встановлений в п. 1.7. Договору строк Дисконтного періоду та, відповідно, строк надання Кредитної лінії може бути продовжено Позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена. На умовах цього пункту Договору, строк продовження Дисконтного періоду кожен раз розраховується за наступною формулою:
Відповідно до п. 1.9 договору за користування Кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку:
1.9.1. виключно на період строку визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 3,65 (три цілих шістдесят п'ять сотих) процентів річних, що становить 0,01 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним;
1.9.2. за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 620,50 (шістсот двадцять цілих п'ять десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті.
1.9.3. Якщо Позичальник користуватиметься Кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за Сторінка 5 із 9 Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 (шістсот двадцять цілих п'ять десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов'язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов'язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору.
Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,70 процентів від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору.
Відповідно до п. 1.11 договору основна сума Кредиту має бути повернена не пізніше дати закінчення Дисконтного періоду, а у разі якщо Позичальник продовжує користуватися грошовими коштами після закінчення Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду, та у разі продовження строку дії Договору на умовах п. 1.12. Договору, основна сума Кредиту має бути повернена не пізніше дати визначеної за правилами п.1.12.1. Договору, але в будь-якому разі не пізніше граничного строку дії Договору (закінчення строку його дії чи дати його дострокового розірвання). Також Позичальник має право достроково повернути основну суму Кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти в будь-який час.
Відповідно до п. 1.12 договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду блокує можливість отримання Позичальником нових Траншів за Договором та є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах:
1.12.1. зобов'язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду;
1.12.2. з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.
Договір підписано відповідачем за допомогою одноразового цифрового ідентифікатора.
Як вбачається з копії заявки на отримання грошових коштів номер карти, на які відповідач заявив перерахування коштів: 4149-49хх-хххх-5520 (а.с. 31)
На підтвердження перерахування коштів позивачем надано копію довідку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та платіжного доручення від 20.07.2021 про перерахування ОСОБА_2 на рахунок № НОМЕР_1 хх-хххх-5520 коштів згідно договору №305151168 від 20.07.2021 в сумі 8000 грн (документ не містить інформації щодо прийняття платіжного доручення банком).
На запит суду листом від 28.07.2025 АТ «Приват Банк» підтвердив, що картка № НОМЕР_2 емітована на ім'я відповідача. Відповідно до виписки з вказаного карткового рахунку 20.07.2021 на рахунок відповідача зараховано переказ в сумі 8000 грн.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах права вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі за відповідним реєстром права вимоги (п. 4.1).
Додатковими угодами до вказаного договору факторингу вносились зміни, зокрема щодо строку його дії.
На підтвердження обставини переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» надано витяг з реєстру прав вимоги № 176 від 05.05.2023, відповідно до якого загальна заборгованість відповідача за договором 305151168: сума відступленої грошової вимоги становить 24952 грн., з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 8000 грн, заборгованість по процентам 16952 грн (а.с. 47).
23.02.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) укладено договір факторингу, за умовами якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 договору).
Реєстром прав вимоги від 23.02.2024 підтверджується перехід права вимоги до відповідача за договором №305151168: сума відступленої грошової вимоги становить 24952 грн., з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 8000 грн, заборгованість по процентам 16952 грн (а.с. 51).
17.04.2024 між ТОВ «Ейс» (клієнт) та ТОВ «Онлайн фінанс» (фактор) укладено договір факторингу, відповідно до умов якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити фактору право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Відповідно до п. 1.2. перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги, заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору (а.с. 52).
Витягом з реєстру боржників від 17.04.2024 до договору факторингу підтверджується перехід до відповідача права вимоги за договором №305151168 (сума відступленої грошової вимоги) становить 24952 грн., з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 8000 грн, заборгованість по процентам 16952 грн (а.с. 55).
Як вбачається з наданого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» розрахунку за період з 27.07.2021 по 05.05.2022 відповідачем було сплачено 13 556 грн. в рахунок погашення заборгованості. За цей період нараховувались відсотки у загальному розмірі 30 508 грн. (а.с. 13).
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).
В абзаці 2 частини 2 статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
На підставі статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, в тому числі, з договорів.
Згідно статті 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із частиною 2 статті 1054 та частиною 2 статті 1050 ЦК України, наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Положеннями частини 1 статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Відповідно п. 1 ч. 1ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Судом встановлено, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір, за яким відповідач отримав кредитні кошти в сумі 8000 грн.
Наданими доказами підтверджується відступлення права вимоги до відповідача за укладеним з відповідачем кредитним договором. Таким чином, позивач, як новий кредитор, має право вимагати стягнення на свою користь коштів за вказаним кредитним договором.
Матеріалами справи підтверджується факт укладення сторонами кредитного договору, який містить умови кредиту, розмір процентної ставки, строк користування кредитом та інші істотні умови. Матеріали справи також містять докази на підтвердження того, що картковий рахунок, на який було перераховано кредитні кошти, належить відповідачу.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою частини другої статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12.
За умовами договору між відповідачем та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» сторони погодили сплату процентів на добу та строк, на який надається кредит - 30 днів. Також пунктом 1.12.1 укладеного договору передбачено, що зобов'язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду.
Враховуючи положення наведеного пункту договору максимальний строк виконання зобов'язання кредитора за укладеним договором - 90 днів з дня закінчення дисконтного періоду (30 днів).
Пунктом 1.8 договору передбачено можливість продовження строку дисконтного періоду позичальником, шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснював погашення заборгованості за відсотками, однак суду не надано доказів, що відповідач активував функцію продовження строку дисконтного періоду, як то передбачено пунктом 1.8 договору. Відтак, суду не надано доказів пролонгації дисконтного періоду.
Тобто, право кредитора нараховувати відсотки за користування кредитними коштами припинилося зі спливом строку дії договору, тому, починаючи із 19.11.2021 (120 днів від 27.07.2021) товариство не мало права нараховувати проценти за користування кредитними коштами. Відповідно, таке право відсутнє і у позивача.
Таким чином, правомірно були нараховані та підлягали сплаті відповідачем відсотки, нараховані за період терміну дії договору (30 днів дисконтного періоду та 90 днів, передбачених пунктом 1.12.1 договору) в загальній сумі 9140 грн.
Правомірно нарахована позичальнику сума за вказаним кредитним договором становить 17140 грн. (8 000 грн. - тіло, 9140 грн. - відсотки).
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем за договором було частково погашено заборгованість - в сумі 13556,00 грн.
Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню різниця між правомірно нарахованою та фактично сплаченою сумою за вказаним кредитним договором - 3784 грн. (17140 грн. - 13 556 грн) .
На підставі ст. 141 ЦПК України у зв?язку з частковим (на 14,92%) задоволенням позовних вимог, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 361.42 грн., сплачений при зверненні до суду.
Позивачем заявлено клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача подано договір про надання правничої допомоги, відповідно до п. 3.3. якого гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в протоколі погодження. Також надано копію додаткової угоди, відповідно до якої адвокату доручено надання правової допомоги у даній справі, акт прийому-передачі наданих послуг на суму 5 000 грн. (а.с. 16-21)
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем заявлено клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.
Враховуючи часткове, на 14,92% від заявлених вимог, задоволення позову, наведені відповідачем обставини відносно безпідставності заявлених вимог про стягнення правової допомоги, складність справи та обсяг фактично виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, яка підлягає відшкодуванню, до 200,00 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 305151168 в сумі 3784 грн., судовий збір в сумі 361,42 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 200 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного тексту. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005.
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повний текст рішення виготовлено 14.11.2025.
Суддя О.О. Ніколаєнко