Справа № 523/18186/25
Провадження №2/523/7087/25
"13" листопада 2025 р. м.Одеса
Пересипський районний суд м.Одеси в складі:
головуючого судді Бокова О.М.,
за участю секретаря судового засідання Шаріпової Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №7 в м. Одеса у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ДЕБТ Коллекшн» в інтересах якого діє Пархомчук Сергій Валерійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Представник позивача звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на ту обставину, що20.12.2019 року між ТОВ «Гоуфінгоу» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3039100559/187900, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 1700 грн, а він зобов'язався повернути їх, сплатити проценти та всі інші платежі, пов'язані з виконанням Договору. ТОВ «Гоуфінгоу» свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначеними умовами договору. В порушення умов договору відповідач, користуючись коштами, наданими йому позивачем, не виконав своєчасно та у повному обсязі свої зобов'язання, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за вищезазначеним договором.
31.05.2021 року між ТОВ «Гоуфінгоу» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» було укладено договір факторингу №1-31/05/21, відповідно до умов якого ТОВ «Гоуфінгоу» відступило ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» право вимоги до позичальників, у тому числі за кредитним договором № 3039100559/187900 від 20.12.2019 року, що уклали ТОВ «Гоуфінгоу» та ОСОБА_1
03.06.2021 року між ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» та ТОВ «ФК «ДЕБТ Коллекшн» було укладено договір відступлення права вимоги №1-03/06/2021, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» відступило ТОВ «ФК «ДЕБТ Коллекшн» право вимоги до позичальників, у тому числі за кредитним договором № 3039100559/187900 від 20.12.2019 року, що уклали ТОВ «Гоуфінгоу» та ОСОБА_1 .
Відповідачу було направлено досудовому вимогу про погашення кредитної заборгованості, проте до цього часу заборгованість не погашена, а тому позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 3039100559/187900 від 20.12.2019 року в загальній сумі 5474 грн., сплачений судовий збір, а також витрати на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 22.09.2025 року відкрито провадження у вищенаведеній справі та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву в якій позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві, а також просив розгляд справи проводити без його участі та не заперечував щодо винесення заочного рішення суду.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Заяв, клопотань на адресу суду не надходило, у зв'язку з чим суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів відповідно до ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 20.12.2019 року ТОВ «Гоуфінгоу» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 3039100559/187900, шляхом підписання останнім одноразовим ідентифікатором кредитного договору № 3039100559/187900 від 20.12.2019 з додатками, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 1700 грн. на строк 30 днів.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Гоуфінгоу» свої зобов'язання виконало в повному обсязі, надавши відповідачу на його картковий рахунок в кредит грошові кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору, а саме в сумі 1700 грн.
За умовами вищевказаного договору відповідач зобов'язався повернути отримані грошові кошти у визначений договором строк, однак, позичальник свої зобов'язання за договором не виконав та не повернув отримані в борг грошові кошти, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за вказаним договором.
31.05.2021 року між ТОВ «Гоуфінгоу» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» було укладено договір факторингу №1-31/05/21, відповідно до умов якого ТОВ «Гоуфінгоу» відступило ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» право вимоги до позичальників, у тому числі за кредитним договором № 3039100559/187900 від 20.12.2019 року, що уклали ТОВ «Гоуфінгоу» та ОСОБА_1
03.06.2021 року між ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» та ТОВ «ФК «ДЕБТ Коллекшн» було укладено договір відступлення права вимоги №1-03/06/2021, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» відступило ТОВ «ФК «ДЕБТ Коллекшн» право вимоги до позичальників, у тому числі за кредитним договором № 3039100559/187900 від 20.12.2019 року, що уклали ТОВ «Гоуфінгоу» та ОСОБА_1 .
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 3039100559/187900 від 20.12.2019 року, реєстру боржників до договору факторингу №1-31/05/21 від 31.05.2021, реєстру боржників до договору про відступлення права вимоги №1-03/06/2021 від 03.06.2021, загальна сума заборгованості складає 5474 грн., з яких: 1700 грн. заборгованість за тілом кредиту; 3774 грн. заборгованість за відсотками.
27.05.2025 на адресу ОСОБА_1 позивачем направлялася вимога про виконання зобов'язань за кредитним договором, яка була проігнорована відповідачем.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається І виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги; правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 Цивільного кодексу України).
Частиною другою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом статті 1056 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
За положеннями ст.ст. 1046, 1049 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Беручи до уваги вищевказане, дослідивши матеріали справи та враховуючи те, що на день ухвалення судом рішення, доказів оплати відповідачем на рахунок позивача заборгованості в повному обсязі чи її частини за вищевказаним договором позики суду не надано, а відповідач не скористався своїм правом на надання суду у встановленому законом порядку відзиву на позовну заяву із викладом своїх заперечень щодо стягнення заборгованості, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання обґрунтованості щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 10500 грн., суд приймає до уваги викладене нижче.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Тому суд, при розподілі витрат на професійну правничу допомогу, враховує, що справа є незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у даних справах є майже типовими та фактично шаблонними, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, а обсяг досліджених доказів є невеликим, а тому суд вважає за необхідне зменшити суму стягнення з відповідача на користь позивача до 6000 грн. витрат на правову допомогу. Саме такий розмір витрат є об'єктивним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.
Крім того відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2422,40 грн судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду з позовом.
Керуючись ст.ст.11, 14, 16, 526, 530, 549, 611, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст.2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280, 281 ЦПК України, суд, -
Позов Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ДЕБТ Коллекшн» в інтересах якого діє Пархомчук Сергій Валерійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ДЕБТ Коллекшн»(код ЄДРПОУ 44243120, місцезнаходження: 01042, м.Київ, вул.Саперне Поле, буд.12, інше, нежитлове приміщення 1008) заборгованість за кредитним договором №3039100559/187900 від 20.12.2019 року в розмірі 5474 (п'ять тисяч чотириста сімдесят чотири) гривні.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ДЕБТ Коллекшн»(код ЄДРПОУ 44243120, місцезнаходження: 01042, м.Київ, вул.Саперне Поле, буд.12, інше, нежитлове приміщення 1008) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ДЕБТ Коллекшн»(код ЄДРПОУ 44243120, місцезнаходження: 01042, м.Київ, вул.Саперне Поле, буд.12, інше, нежитлове приміщення 1008) судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений 12.11.2025 року
Суддя О.М.Боков