Справа № 523/22583/25
Провадження №6/523/412/25
"11" листопада 2025 р. Пересипський районний суд міста Одеси в складі
головуючого - судді Сувертак І.В.
при секретарі Мельніченко Г. О.
розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду №5 в місті Одесі заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа (судового наказу) №523/22583/25 таким, що не підлягає виконанню,
До Пересипського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа (судового наказу) №523/22583/25 таким, що не підлягає виконанню.
Заявник просить визнати таким, що не підлагає виконанню судовий наказ №523/22583/25.
Заява обґрунтована тим, що 28 жовтня 2025 року через систему Електронний суд ОСОБА_1 дізнався, що в Пересипському районному суді міста Одеси зареєстрована судова справа № 523/22583/25 від 28.10.2025 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Клевер» про видачу судового наказу щодо стягнення з нього заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 5917 грн. 56 коп. та подав до суду заяву у якій просив суд взяти до уваги наявні факти безпідставності заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Клевер» про заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком, якої фактично не існує.
Заява товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Клевер» про стягнення заборгованості спростовується доданими до даного документа доказами: документами про сплату за послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 , де власником квартири АДРЕСА_2 він є.
Заборгованості по оплаті за послугу з управління багатоквартирним будинком в сумі 5917 грн. 56 коп. на даний час не існує, що підтверджується наданою в додатку до його попередньо поданої заяви в суд платіжною інструкцією по оплаті за послугу з управління багатоквартирним будинком, ОСОБА_1 , особистий рахунок НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 від 30/10/2025 року.
Фактично ОСОБА_1 на даний час не є боржником, заборгованості по оплаті за послугу з управління багатоквартирним будинком сумі 5917 грн. 56 коп. не існує.
Таким чином, у даному випадку, виконавчий документ має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, оскільки заборгованість відсутня.
Суд, вивчив матеріали справи №523/22583/25 та обґрунтування заяви про визнання виконавчого листа (судового наказу) таким, що не підлягає виконанню, залишає зазначене клопотання без задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 28 жовтня 2025 року судом зареєстрована судова справа № 523/22583/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Клевер» про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 5917 грн. 56 коп.
Судом 29 жовтня 2025 року видано судовий наказ, котрим стягнуто заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 5917 грн. 56 коп. з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації боржника: АДРЕСА_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Клевер» (місце знаходження: 65069, м.Одеса, вул. Капітана Кузнєцова,108; код ЄРДПОУ 37947742, р/р № НОМЕР_3 в АБ «Південний», МФО 328209).
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації боржника: АДРЕСА_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Клевер» (місце знаходження: 65069, м.Одеса, вул. Капітана Кузнєцова,108; код ЄРДПОУ 37947742, р/р № НОМЕР_3 в АБ «Південний», МФО 328209) 242 грн. 24 коп. судового збору.
Крім того, зазначеним наказом роз'яснено норми ст.ст. 170, 171 ЦПК України, а саме те, що боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до нього документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
30 жовтня 2025 року боржник ОСОБА_1 сплатив 5917 грн. 56 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Клевер», що підтверджується платіжною інструкцією №0.0.4604.690789.1.
Згодом, а саме 31 жовтня 2025 року, звернувся до суду з заявою про визнання виконавчого листа (судового наказу) №523/22583/25 таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
За приписами ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів, внормовані Розділом VІ ЦПК України.
В силу ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно із Законом України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
З наведених положень законодавства випливає, що підставою для виконання судових рішень є виконавчі листи.
Відповідно до ст. 432 ЦПК України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». Суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Як випливає із змісту узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015, наведені в статті 432 ЦПК України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов'язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником чи іншою особою.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
Під іншими причинами, за роз'ясненнями згаданого узагальнення, слід розуміти випадки, коли в апеляційному чи касаційному порядку або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами скасовано чи змінено рішення суду, а виконавчий лист ще не виконаний.
Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження (щодо забезпечення державою виконання судового рішення) від 15 травня 2019 року№ 2-р(II)/2019 в абзацах сьомому, восьмому підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини закріплює, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Виняток з цього правила становлять перелічені в статті 432 ЦПК України причини, якими може бути обумовлено невиконання рішення суду.
Таким чином, до підстав для невиконання рішення суду (визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню), відносяться випадки, коли немає матеріальної передумови для виконання рішення, тобто об'єктивно відсутній обов'язок боржника; або ж випадки видачі виконавчого документа, коли його не треба було видавати, тобто випадки помилкової видачі виконавчого листа; або випадки, коли після видачі виконавчого документа був змінений зміст рішення.
В даному випадку, на момент звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Клевер» до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 боргу, у останнього була заборгованість за комунальні послуги у розмірі 5917 грн. 56 коп., котрі він сплатив уже після видачі судом судового наказу, тому підстав вважати, що у ОСОБА_1 на момент видачі судового наказу був відсутній обов'язок, як боржника, не має.
Таким чином суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа (судового наказу) №523/22583/25 таким, що не підлягає виконанню.
Керуючись ст.ст. 260, 432 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа (судового наказу) №523/22583/25 таким, що не підлягає виконанню - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя