Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/3304/25
Номер провадження: 2/511/1482/25
10 листопада 2025 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді- Гринчак С. І.,
секретаря судового засідання - Полихи Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Роздільна Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
І. Стислий виклад позиції позивача
У вересні 2025 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») звернувся до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просили стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за Кредитним договором №1379-7975 від 12.04.2024 року в розмірі 26 000,00гривень, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Свої вимоги мотивували тим, що 12.04.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було укладено електронний Кредитний договір №1379-7975. Відповідно до умов Кредитного договору позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб та надав кредит у сумі 4 400,00 грн.
В подальшому, відповідач всупереч умовам Кредитного договору, порушив умови Кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед позивачем за кредитним договором, навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами Кредитного договору.
Станом на 02.09.2025 року, загальний розмір заборгованості становить 44 180,00 гривень, що складається з: прострочена заборгованість за кредитом - 5 200,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 38 980,00 гривень.
Позивачем було прийнято рішення про можливість застосування відносно відповідача Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості за нарахованими комісією та процентами у сумі 18 180,00грн., за умови погашення відповідачкою решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 26 000,00грн.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача не повну суму заборгованості за кредитним договором, а лише її частину, що становить 26 000,00грн., що складається з: прострочена заборгованість за кредитом - 5 200,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 20 800,00гривень.
Невиконання відповідачем зобов'язань по укладеному договору зумовило звернення ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до суду із відповідним позовом.
ІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 06.10.2025 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про дату час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Так, у відповідності до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Відповідно до повернутого поштового повідомлення відповідач відсутній за зазначеною адресою, що свідчить про неможливість вручення відповідачу судових повісток. ( а.с. 60)
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з неявкою відповідача та не повідомленням ним про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 223 ЦПК України, суд зі згоди позивача вважає за можливе розглядати справу в заочному порядку та ухвалити заочне рішення, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
В порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносини.
Судом встановлено, що 12.04.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було укладено електронний Кредитний договір №1379-7975. Відповідно до умов Кредитного договору позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб та надав кредит у сумі 4 400,00 грн., строк на 300днів, базовий період-30 днів, знижена % ставка- 2,500% в день, стандартна % ставка- 2,50% в день, який підписано позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем)А 9035.
Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи - Веб-сайту ТОВ «УКР КРЕДИТФІНАНС» (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТФІНАНС» (Кредитодавця), в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.
Як вбачається з вищенаведеного порядку при укладенні договору відповідачем здійснені дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення договору. Без відповідних дій з боку відповідача укладення договору було б неможливе.
На підтвердження виконаних обов'язків позивача як кредитодавця, до матеріалів позовної заяви долучено довідку ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» щодо видачі кредиту по договору №1379-7975 укладеного 12.04.2024 року ОСОБА_2 за допомогою системи LigPay отримала на платіжну карту НОМЕР_1 в розмірі 5 200,00 гривень.
ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» свої зобов'язання перед Відповідачем за Кредитним договором виконав та надав йому кредит в сумі 45 700,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про зарахування коштів.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку відповідач належним чином зобов'язання з повернення грошових коштів не виконував, в результаті чого станом на 02.09.2025 року, загальний розмір заборгованості становить у розмірі 44 180,00 гривень, що складається з: прострочена заборгованість за кредитом - 5 200,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 38 980,00 гривень.
Однак, позивачем було прийнято рішення про можливість застосування відносно відповідача Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості за нарахованими комісією та процентами у сумі 18 180,00грн., за умови погашення відповідачкою решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 26 000,00грн.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача не повну суму заборгованості за кредитним договором, а лише її частину, що становить 26 000,00грн., що складається з: прострочена заборгованість за кредитом - 5 200,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 20 800,00гривень.
Діяльність позивача зареєстрована в установленому чинним законодавством порядку, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 255656947341 від 09.11.2023 року та копією Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи серії ІК № 116, виданого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 01.08.2013 року.
V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За правилом ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст.639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч.1 ст. 3 Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Згідно із ч. 6 ст. 11 вищезазначеного Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.
Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 12 січня 2021 у справі №524/5556/19, від 10 червня 2021 у справі №234/7159/20, які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.
Відповідно до положень ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст. 629 Цивільного кодексу України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані суду письмові докази, прийшов до наступного висновку .
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд вважає, що позивач довів обґрунтованість заявлених позовних вимог, надавши належні докази в підтвердженні заборгованості, якими є кредитний договір, розрахунок заборгованості та докази отримання відповідачем кредиту.
Суд встановив, що ОСОБА_1 будучи вільною в укладенні кредитного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, та будучи обізнаною з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписавши електронним підписом одноразовим ідентифікатором кредитні документи, погодила таким чином умови сплати процентів за користування кредитними коштами.
Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді, відповідачем не надано.
ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало свої обов'язки за електронним договором про надання споживчого кредиту № 1379-7975 від 12.04.2024 року та надало відповідачу кредит в розмірі 4 400,00 грн., шляхом перерахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача.
Відповідачем умови кредитного договору своєчасно не виконані, кредит, відсотки у встановлені договором строки не сплачені.
Станом на 02.09.2025 року ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 44 180,00 гривень, що складається з: прострочена заборгованість за кредитом - 5 200,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 38 980,00 гривень.
Однак, позивачем було прийнято рішення про можливість застосування відносно відповідача Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості за нарахованими комісією та процентами у сумі 18 180,00грн., за умови погашення відповідачкою решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 26 000,00грн.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача не повну суму заборгованості за кредитним договором, а лише її частину, що становить 26 000,00грн., що складається з: прострочена заборгованість за кредитом - 5 200,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 20 800,00гривень.
Даний розрахунок боргу, а також його наявність відповідачем не спростовано.
Також, судом встановлено факт невиконання належним чином зобов'язань по поверненню кредитних коштів відповідачем.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що кредитний договір № 1379-7975 від 12.04.2024 року укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачем і документально підтвердженні. Зокрема, згідно платіжної інструкції № 1461 від 24.09.2025 року (а.с.8 ) позивачем було сплачено 2422,40 гривень судового збору ( при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору), який підлягає стягненню з відповідача.
Висновки суду.
Таким чином, оцінивши надані докази у їх сукупності надавши їм належну правову оцінку суд дійшов висновку що з відповідача має бути стягнуто 26 000,00 гривень за кредитним договором № 1379-7975 від 12.04.2024 року та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40гривень.
Керуючись ст.525,526,530,549,611,624,629,1048-1050,1054 ЦК України, ст. 3,11,12 Закону України «Про електронну комерцію»; ст.4,18,19,76-81,95,206,211,247,258-259,263-265, 281-284, 288, 289 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» ( код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, оф. 407, м. Київ, 01133) заборгованість за Кредитним договором № 1379-7975 від 12.04.2024 року у розмірі 26 000,00грн., що складається з: простроченої заборгованість за кредитом - 5 200,00 грн.; простроченої заборгованість за нарахованими процентами - 20 800,00грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» ( код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, оф. 407, м. Київ, 01133) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текс виготовлено та підписано суддею 14 листопада 2025 року.
Суддя : С. І. Гринчак