14 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 160/30918/24
адміністративне провадження № К/990/36890/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Бевзенка В.М., Стеценка С.Г.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.08.2025 (колегія суддів у складі головуючого судді Іванова С.М., суддів Чередниченка В.Є., Шальєвої В.А.) у справі №160/30918/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державне підприємство "Інфоресурс", Український державний університет науки і технологій про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
I. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. У листопаді 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Міністерства освіти і науки України (далі - відповідач, Міністерство), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державне підприємство "Інфоресурс" (далі - третя особа, ДП "Інфоресурс"), Український державний університет науки і технологій (далі - третя особа, Університет), в якому просив:
визнати протиправним дії відповідача у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиний державний електронний базі з питань освіти відносно позивача;
зобов'язати Міністерство внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення, черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 №2145-VIII, а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в Єдиної Державної електронної бази з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту» - вказати Так, не порушує.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що він є студентом Університету, де здобуває освітній ступень «магістр» на денній формі навчання за спеціальністю 123 «Комп'ютерна інженерія», куди зарахований відповідним наказом. Вступ для здобуття позивачем наступного другого рівня освіти «магістр» відбувся на підставі наявного у нього першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 123 «Комп'ютерна інженерія». Позивач отримав довідку про здобувача освіти за даними Єдиної Державної електронної бази з питань освіти від 07.10.2024 №411226, в якій, на його думку, безпідставно було зазначено, що поточне здобуття освіти порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
Позивач зазначає, що на його звернення відповідач листами від 06.11.2024 №3/8498-24, від 18.11.2024 №3/9017-24 повідомив, що позивач здобуває освіту в непослідовному порядку, оскільки уже навчався та був відрахований з вищого навчального закладу і відповідно йому уже надавалися освітні послуги. На звернення позивача, Міністерство освіти і науки України листами від 06.11.2024 №3/8498-24, від 18.11.2024 №3/9017-24 відмовило позивачу у внесенні змін у Єдиної Державної електронної бази з питань освіти щодо невірно зазначеної послідовності освіти. Позивач вважає зазначену відмову протиправною, оскільки він здобуває освіту в порядку, визначеному, зокрема, Законами України "Про освіту", «Про вищу освіту», та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
3. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є студентом Українського державного університету науки і технологій, де здобуває освітній ступень «магістр» на денній формі навчання за спеціальністю 123 «Комп'ютерна інженерія».
4. Наказом Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» від 25.09.2022 №989-с позивача з 26.09.2022 було зараховано студентом 1 курсу очної денної форми здобуття освіти за спеціальністю комп'ютерна інженерія, освітній ступінь «магістр».
5. Наказом Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» від 29.12.2023 №1623-с ОСОБА_1 відраховано з університету. Позивач не закінчив навчання у цьому Університеті та не отримав освітній ступінь магістра.
6. У подальшому, наказом Українського державного університету науки і технологій від 27.09.2024 №1195ст ОСОБА_1 зараховано до Університету, де на даний час позивач здобуває вищу освіту за освітнім ступенем «магістр» на денній формі навчання за спеціальністю 123 «Комп'ютерна інженерія».
7. Вступ до Університету для здобуття позивачем наступного другого рівня освіти «магістр» відбувся на підставі наявного у нього бакалаврського рівня вищої освіти, який підтверджується диплом Бакалавра НОМЕР_1 , виданий у 2022 році Українським державним університетом науки і технологій, за спеціальністю 123 «Комп'ютерна інженерія».
8. На запит позивача ним отримана довідка від 07.10.2024 № 411226 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, в якій в графі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» - Ні, порушує».
9. У відповідь на звернення позивача, Міністерство освіти і науки України листами від 06.11.2024 №3/8498-24, від 18.11.2024 №3/9017-24 повідомило, що позивач здобуває освіту в непослідовному порядку, тому у довідці, на підставі даних що містяться в Єдиній Державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено "Ні, порушує". Міністерство освіти і науки України керувалось положеннями статті 10 Закону України «Про освіту», де зазначені рівні освіти. Відповідач зазначив що позивач здобуває освіту в непослідовному порядку, оскільки уже навчався та був відрахований з вищого навчального закладу і відповідно йому уже надавалися освітні послуги. Також внесення інформації щодо здобувача освіти до Єдиної державної електронної бази з питань освіти належить до компетенції суб'єктів освітньої діяльності.
10. У відповідь на звернення позивача Міністерство освіти і науки України листами від 06.11.2024 №3/8498-24, від 18.11.2024 №3/9017-24 відмовило йому у внесенні змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо невірно зазначеної послідовності освіти.
11. Вважаючи протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо відмови у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиний державний електронний базі з питань освіти, позивач звернувся до суду.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 04.02.2025 позов задовольнив. Визнав протиправними дії Міністерства у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиний державний електронний базі з питань освіти відносно позивача. Зобов'язав Міністерство внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» - вказати «Так, не порушує».
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку дії Міністерства освіти і науки України у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиний державний електронний базі з питань освіти відносно ОСОБА_1 були вчинені протиправно, не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
13. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 21.08.2025 апеляційну скаргу Міністерства задовольнив. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 в адміністративній справі №160/30918/24 скасував та прийняв нову постанову, якою в задоволенні позову відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що після першого зарахування на навчання для здобуття відповідного рівня вищої освіти, особі, яка приступила до навчання, впродовж періоду навчання надавалися необхідні освітні послуги, які забезпечували, зокрема, формування знань, умінь, навичок та загальних компетентностей на відповідному рівні вищої освіти. Повторне зарахування означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності на тому самому рівні вищої освіти. У термінах визначення послідовності здобуття освіти це свідчить про здобуття вищої освіти в непослідовному порядку, що ніяким чином не пов'язано з реалізацією особою права на здобуття освіти. Тому позивач здобуває освіту в непослідовному порядку, а в довідці, сформованій відповідно до вимог законодавства на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує», що відповідає дійсності, тому дії Міністерства освіти і науки України, пов'язані із вжиттям організаційних заходів щодо забезпечення функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти, за яких у довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти відобразилися відомості про порушення позивачем послідовності здобуття освіти (навчання) є правомірними.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
14. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, яким позов задоволено.
15. Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), який передбачає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
16. Вимоги мотивує тим, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема щодо тлумачення та неправильного застосування положення статті 53 Конституції України, статей 10, 40 Закону України «Про освіту», пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII, статей 5, 6, 7 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 №1556-VII.
17. Покликається на те, що суд апеляційної інстанції невірно застосував та порушив такі норми статей 10, 40 Закону України «Про освіту», де під здобутим рівнем освіти розуміється вже закінчений рівень освіти; положення пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», виходячи зі змісту яких можна зробити висновок, що законодавець під поняттям «рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначений частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту» розуміє саме закінчений рівень освіти; положення статей 5, 6, 7 Закону «Про вищу освіту», згідно з якими документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію; положення статті 53 Конституції України, яка гарантує кожному право на освіту.
18. Скаржник вважає, що в даному випадку, якщо позивач не доведе, що не має завершеного рівня освіти магістра, і Міністерство не внесе до Єдиного державного електронної бази з питань освіти вірні відомості, то його право на освіту буде порушено, оскільки він не зможе навчатися на денній формі через мобілізацію.
19. Також підставами касаційного оскарження скаржник вказує підпункт «а» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України. Вважає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для нього.
20. Відповідач та треті особи відзив на касаційну скаргу не надали суду, що не перешкоджає її розгляду.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, в межах касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить з такого.
22. Предметом цієї справи є правомірність внесення Міністерством освіти і науки України до Єдиної державної електронної бази з питань освіти відомостей про порушення позивачем послідовності освіти.
23. Частинами 1-3 статті 53 Конституції України визначено, що кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
24. Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулює Закон України «Про освіту».
25. Відповідно до частин першої і другої статті 3 цього Закону кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.
В Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров'я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак.
26. Частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» встановлено, що рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
27. Згідно із статтею 17 Закону України «Про освіту» метою вищої освіти є здобуття особою високого рівня наукових та/або творчих мистецьких, професійних і загальних компетентностей, необхідних для діяльності за певною спеціальністю чи в певній галузі знань.
Вища освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти.
Рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.
Наукова, науково-технічна та інноваційна діяльність закладів вищої освіти (для закладів вищої освіти культурологічного та мистецького спрямування - мистецька діяльність) є обов'язковою та невід'ємною складовою частиною їхньої освітньої діяльності.
Складовою освітньої програми вищої освіти мистецького спрямування є асистентура-стажування, яке проводиться в університетах та академіях на основі ступеня магістра і є основною формою підготовки мистецьких виконавських кадрів вищої кваліфікації.
28. Пунктами 5, 19 частини першої статті 1 Закону України «Про вищу освіту» визначено, що вища освіта - сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти; результати навчання - знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми (програмні результати навчання) або окремих освітніх компонентів.
29. Частиною першою статті 4 Закону України «Про вищу освіту» передбачено, що кожен має право на вищу освіту.
Громадяни України мають право безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних закладах вищої освіти на конкурсній основі, якщо певний ступінь вищої освіти громадянин здобуває вперше за рахунок коштів державного або місцевого бюджету, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Громадяни України вільні у виборі закладу вищої освіти, форми здобуття вищої освіти і освітньої програми.
Громадяни України, які не завершили навчання за кошти державного або місцевого бюджету за певним ступенем освіти, мають право повторно безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних закладах вищої освіти за тим самим ступенем освіти, за умови відшкодування до державного або місцевого бюджету коштів, витрачених на оплату послуг з підготовки фахівців, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
30. Здобувачами вищої освіти у розумінні пункту 1 частини другої статті 61 Закону України «Про вищу освіту» є студент - особа, зарахована до вищого навчального закладу з метою здобуття вищої освіти ступеня молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра.
31. Відповідно до абзаців 1-5 статті 5 Закону України «Про вищу освіту» підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.
32. Згідно з частиною другою статті 5 Закону України «Про вищу освіту» здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва.
33. За правилами частин другої і четвертої статті 5 Закону України «Про вищу освіту» особа має право здобувати ступінь бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.
34. Частинами першою і другою статті 6 Закону України «Про вищу освіту» встановлено, що атестація - це встановлення відповідності результатів навчання (наукової або творчої роботи) здобувачів вищої освіти вимогам освітньої програми та/або вимогам програми єдиного державного кваліфікаційного іспиту.
Атестація осіб, які здобувають ступінь молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра, здійснюється екзаменаційною комісією, до складу якої можуть включатися представники роботодавців та їх об'єднань, відповідно до положення про екзаменаційну комісію, затвердженого вченою радою закладу вищої освіти (наукової установи).
Заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію.
Атестація осіб на першому (бакалаврському) та/або другому (магістерському) рівнях вищої освіти може включати єдиний державний кваліфікаційний іспит, що проводиться за спеціальностями та в порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України.
Рішення про присудження ступеня вищої освіти та присвоєння відповідної кваліфікації скасовується закладом вищої освіти у разі виявлення фактів порушення здобувачем вищої освіти академічної доброчесності, зокрема наявності у кваліфікаційній роботі академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
35. Відповідно до частин першої, другої, п'ятої і шостої статті 7 Закону України «Про вищу освіту» Документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.
Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.
Невід'ємною частиною диплома молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, доктора філософії/доктора мистецтва є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання. У додатку до диплома наводиться інформація про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України.
Документ про вищу освіту видається закладом вищої освіти лише за акредитованою відповідно до цього Закону освітньою програмою. У документі про вищу освіту зазначається найменування органу (органів) акредитації, а в додатку до документа про вищу освіту - інформація про видані ним (ними) відповідні акредитаційні сертифікати, рішення.
36. Пунктом 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» передбачено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
37. Пунктом 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560) визначено, що здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, за формою згідно з додатком 9.
За формою довідки про здобувача освіти, наведеної у додатку 9 до вказаного Порядку, у ній зазначається, зокрема, така інформація: на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» - ТАК/НІ.
38. Нормативне визначення поняття «послідовності поточного здобуття освіти» у законі відсутнє, однак є ключовим критерієм для підтвердження того, що навчання є основним пріоритетом і не є способом уникнення військової служби.
39. Зі змісту норм частини другої статті 10 Закону України «Про освіту» розуміється, що це дотримання визначеної Законом України «Про освіту» ієрархії рівнів освіти, що передбачає послідовний перехід від нижчого рівня до вищого. Зокрема, перший (бакалаврський) рівень вищої освіти є вищим за раніше здобутий особою рівень повної загальної середньої освіти й така послідовність здобуття освіти відповідає положенням зазначеної статті.
40. Законодавством встановлено чітку послідовність освітніх рівнів: базова середня освіта, професійна (професійно-технічна), фахова передвища, вища освіта (бакалавр, магістр) та аспірантура/докторантура. Послідовним вважається здобуття наступного рівня освіти після успішного завершення попереднього. Наприклад, вступ на магістратуру після бакалаврату, або на бакалаврат після фахового молодшого бакалавра/молодшого спеціаліста.
41. Закон передбачає, що особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію, присуджується відповідний ступень вищої освіти, у тому числі бакалавр, та видається документ про вищу освіту, зокрема, диплом бакалавра. З моменту отримання документа про вищу освіту особа вважається такою, що завершила навчання і фактично здобула вищу освіту за відповідним ступенем.
42. Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, сформульованими у постановах від 07.11.2025 у справі №160/31314/24, від 29.10.2025 у справі №200/5372/24, і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від них.
43. Зі змісту наведених норм колегія суддів дійшла висновку, що порушенням послідовності вважається, якщо особа одночасно або повторно здобуває освіту того ж самого або нижчого рівня, вже маючи завершений вищий рівень освіти. Наприклад, якщо особа з дипломом магістра вступає на ще одну магістерську програму або на бакалаврат, це розцінюється як порушення послідовності.
44. Разом з тим, судами установлено, що позивач раніше не отримував жодного документа про отримання ним вищої освіти за ступенем вищої освіти - магістр.
Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що послідовність здобуття позивачем освіти відповідає положенням частини другої статті 10 Закону України «Про освіту», оскільки позивач здобуває другий (магістерський) рівень вищої освіти, який є вищим за раніше здобутий ним рівень вищої освіти.
45. З огляду на викладене, Суд вважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції і погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що оскільки позивач не завершив навчання за освітнім рівнем магістра, його вступ для здобуття фахової вищої освіти за другим рівнем, за наявності раніше здобутої вищої освіти першого рівня, яка є нижчою за рівнем, не може вважатися порушенням послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
46. Відповідно до частини першої статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
47. З огляду на викладене, Суд дійшов висновку про необхідність скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
48. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
49. За подання касаційної скарги позивач сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн (квитанція від 02.09.2025). Саме таку суму судового збору слід стягнути з відповідача Міністерства науки і освіти України на користь позивача.
Керуючись статтями 139, 243, 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Третього апеляційного адміністративного суду 21.08.2025 у справі №160/30918/24 скасувати.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 у справі №160/30918/24 залишити в силі.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України (м. Київ, 01135, проспект Берестейський, буд. 10, код ЄДРПОУ 38621185) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Бевзенко
Суддя С.Г. Стеценко