13 листопада 2025 рокуСправа № 495/8237/25
Номер провадження 3/495/2662/2025
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Волкова Ю.Ф.,
розглянувши матеріали, які надійшли від Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-Кодексу),
встановила:
27.10.2025 до суду надійшли вказані адмінматеріали.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ВАД № 757642 від 22.10.2025 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення з таким формулюванням: 22.10.2025 громадянин ОСОБА_1 ухилялась від виконання передбачених ст. 150 СК України обов'язків, щодо забезпечення належними умовами проживання своїх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , так як умови проживання не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, чим вчинила правопорушення передбачене ч. 1 ст. 184 Кодексу.
У судове засідання 13.11.2025 ОСОБА_1 не з'явилась, про дату, час, місце судового розгляду повідомлялась під час оформлення адміністративного протоколу, що засвідчила власним підписом та шляхом направлення судової повістки; в протоколі зазначила, що вину визнає, просить розглядати без її участі.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. У рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади.
Керуючись наведеним та враховуючи правила статті 268 Кодексу, суд дійшов висновку про можливість судового розгляду за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідальність за частиною першою статті 184 Кодексу настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Вина правопорушника підтверджується матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 757642 від 22.10.2025; рапортом; копією акту обстеження умов проживання від 22.10.2025; поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; копією документів, що посвідчують особу; копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 .
Перелічені докази не викликають жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку; докази у своїй сукупності доводять факт вчинення поставленого у провину адміністративного правопорушення. У суду немає обґрунтованих сумнівів у доведеності вини особи у вчиненні правопорушення; копія свідоцтва про народження дітей.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена, в її діях встановлено склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 Кодексу.
Відповідно до санкції ч. 1 ст. 184 Кодексу, за значене правопорушення передбачена відповідальність у виді попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, суд вважає за необхідне накласти на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Відповідно до статті 40-1 Кодексу, частини п'ятої статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605 грн 60 коп.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 27, 33-35, 184, 221, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
постановила:
визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї штраф у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн (вісімсот п'ятдесят грн).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь державного бюджету України судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп. (шістсот п'ять грн 60 коп.).
Згідно із статтею 307 Кодексу штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу. Згідно із статтею 308 Кодексу у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання становить три місяці.
Суддя Ю.Ф. Волкова