13 листопада 2025 року
м. Київ
справа №380/2180/25
адміністративне провадження № К/990/39991/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року
у справі №380/2180/25
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправними дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 17 березня 2022 року по 19 травня 2023 року (включно), грошової допомоги для оздоровлення за 2022, 2023 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначивши їх розміри виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного (2022, 2023) року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30 серпня 2017 року;
- зобов?язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 13 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначивши їх розміри виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.
- зобов?язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01 січня 2023 року по 19 травня 2023 року грошову допомогу на оздоровлення за 2023 рік, визначивши їх розміри виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» Nє704 від 30 серпня 2017 року, з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року (включно) із урахуванням березня 2018 року як місяця підняття доходу (базового місяця).
- зобов?язати відповідача здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року (включно) із урахуванням березня 2018 року як місяця підняття доходу (базового місяця) з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача про визнання протиправними дій.
Визнано протиправними дії відповідача, які полягають у застосуванні з 17 березня 2022 року по 19 травня 2023 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік.
Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 17 березня 2022 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року відповідно, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового i начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року із урахуванням березня 2018 року як місяця підняття доходу (базового місяця).
Зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року із урахуванням березня 2018 року як місяця підняття доходу (базового місяця), із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Військова частина НОМЕР_1 подала до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано п'ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року апеляційну скаргу відповідача повернуто.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року у справі №380/2180/25.
Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2025 року вказану касаційну скаргу залишено без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків, шляхом надання до суду уточненої касаційної скарги, в якій навести підстави касаційного оскарження із врахуванням зазначених в мотивувальній частині цієї ухвали вимог, надання документа про сплату судового збору в установленому законом розмірі, а також доказів надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України.
Згідно довідки про доставку електронного листа, ухвала Верховного Суду від 20 жовтня 2025 року отримана скаржником - 21 жовтня 2025 року о 13:44.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Абзацом другим частини шостої статті 251 КАС України визначено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, з урахуванням зазначених норм КАС України, ухвала Верховного Суду від 20 жовтня 2025 року про залишення касаційної скарги без руху вважається врученою скаржнику 21 жовтня 2025 року, а останнім днем для усунення недоліків касаційної скарги є 31 жовтня 2025 року.
Станом на день постановлення цієї ухвали будь-яких заяв чи клопотань на усунення недоліків касаційної скарги від скаржника до Суду не надходило.
Тобто, в установлений строк недоліки, які стали підставою для залишення касаційної скарги без руху, скаржником не усунуто.
Згідно частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За таких обставин касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала.
Керуючись частиною 4 статті 169, статтею 330, частиною 7 статті 332 КАС України,
Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року у справі №380/2180/25 - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді А.В. Жук
А.Г. Загороднюк Ж.М. Мельник-Томенко