про продовження строку запобіжного заходу
Справа № 495/11014/24
Номер провадження 1-кп/495/70/2025
13 листопада 2025 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,
обвинуваченої (в режимі відеоконференції) ОСОБА_4 ,
захисника (в режимі відеоконференції) ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 305, ч.3 ст. 307 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.09.2024 року за №22024160000000416,
у провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області знаходиться обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 305, ч.3 ст. 307 КК України.
Відносно обвинуваченої ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого діє до 14.11.2025 року включно.
До суду надійшло клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, вважав доцільним строк запобіжного заходу продовжити на 60 днів, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років, у зв'язку з чим вона може переховатися від суду, незаконно впливати на свідків, що її викривають, з метою зміни показань, вчинити інше кримінальне правопорушення на території України, оскільки діяння, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , пов'язане з незаконним придбанням і зберіганням психотропної речовини, що свідчить про високу вірогідність вчинення обвинуваченою правопорушень у сфері незаконного обігу психотропних речовин.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, просила застосувати менш суворий вид запобіжного заходу у виді домашнього арешту (за постійним місцем проживання обвинуваченої), оскільки обвинувачена має малолітніх дітей яких виховує та утримує.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора та підтримала позицію свого захисника.
Заслухавши клопотання прокурора, позиції учасників судового провадження, вивчивши необхідні матеріали, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Вирішення питаннясудом щодозапобіжного заходувідбувається впорядку,передбаченому главою18цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення (частини друга, третя статті 331 КПК).
Як встановлено, клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою подане із дотриманням вимог статі 199 КПК.
Статтею 201 КПК передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
До клопотання мають бути додані:
1) копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання;
2) перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання;
3) підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.
За змістом статті 200 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу.
У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов'язково зазначаються обставини, які: 1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; 2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
На підставічастини шостоїстатті 9КПК України,виходячи зрівності правсторін кримінальногопровадження нареалізацію процесуальнихправ,можна зробитивисновок,що питанняпро змінузапобіжного заходуможе бутиініційоване утому числі стороною захисту шляхом оформлення письмового клопотання та подачі його до суду із дотриманням вимог статті 201 КПК України.
Сторона захисту із відповідним клопотанням не звернулась.
Згідно із статтею 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Пункт 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості.
Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до частини першої статті 177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховатися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою вищенаведеної статті.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені статтею 178 КПК України, зокрема тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого особу обвинувачено, дані, які її характеризують, чи зменшились раніше визначені ризики, чи не з'явились нові.
Отже, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, уникнення доведених ризиків. Ризиком є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій особою.
При обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд визначав високий ризик переховування від суду, незаконного впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Згідно із ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
У свою чергу, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
На підставі викладеного та враховуючи наявність обвинувачення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12роківз конфіскацією майна, враховуючи те, що на даний час у кримінальному провадженні не допитані свідки, суд вважає що існують ризики,передбачені пунктами1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України. Крім того, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для відмови у задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
Відповідно до положень статей 182, 183 КПК України, враховуючи матеріальне становище обвинуваченої, тяжкість вчинених нею злочинів, суд вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченою обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що складає 605 600 гривень), оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченою покладених на неї обов'язків.
Також, застосовуючи щодо обвинуваченої ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у виді застави, суд вважає за необхідне покласти на неї обов'язки,передбачені пунктом2,пунктом 3,пунктом 4частини 5статті 194КПК Українита роз'яснитинаслідки їх невиконання.
Відповідно до частини 4 статті 202 КПК України обвинувачена ОСОБА_4 звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної судом у наявній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця під вартою в якому вона перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останньої під вартою.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 315, 369-372, 392-395 КПК України, суд,-
задовольнити клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_4 у Державній установі «Ізмаїльській слідчій ізолятор» на 60 днів - до 11.01.2026 року включно.
Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченою ОСОБА_4 , обов'язків, передбачених КПК України в розмірі 200 (двохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 13.11.2025 року складає 605 600 (шістсот п'ять тисяч шістсот) гривень.
У разі внесення застави покласти на обвинувачену ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- не відлучатись за межі міста Одеси, без дозволу суду, а також повідомляти про зміну свого проживання:
- з'являтися до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області за викликом;
- заборонити спілкуватися зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Попередити обвинувачену ОСОБА_4 про наслідки ухилення від покладених на неї судом обов'язків.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено та оголошено о 12:50 год. 13.11.2025 року.
Суддя ОСОБА_1