Ухвала від 13.11.2025 по справі 380/10656/24

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

13 листопада 2025 року

м. Київ

справа №380/10656/24

адміністративне провадження № К/990/43428/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2025 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач-2) , у якому просила:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-2 від 21.02.2024 №134750009166;

зобов'язати відповідача-1 зарахувати позивачу до стажу роботи, що дає право на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, відповідно до п. 7 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», періоди роботи з 11.06.1999 до 15.04.2011, з 18.04.2011 до 25.05.2012, з 08.06.2012 до 30.04.2015, з 27.05.2015 до 21.02.2017;

зобов'язати відповідача призначити та виплатити позивачу грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день ї призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.04.2025, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2025, позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 21.02.2024 №?134750009166 про відмову у призначенні грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65609, вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, ЄДРПОУ 20987385) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) від 13.02.2024 про призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

23 жовтня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ ПФУ в Одеській області, в якій скаржник просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2025 скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Скаржником наведено наступні підстави для касаційного оскарження рішень судів першої і апеляційної інстанцій та для прийняття Верховним Судом до розгляду касаційної скарги у справі незначної складності № 380/10656/24, які передбачені частиною четвертою і п'ятою статті 328 КАС України: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі № 419/794/15-а, від 22.09.2017 у справі № 308/7012/13-а, та постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 234/13835/17, від 20.02.2019 у справі № 462/5636/16-а, від 19.03.2019 у справі № 466/5637/17, від 15.06.2022 у справі № 200/854/19-а; касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Перевіривши касаційну скаргу та документи, додані до неї, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно з пунктом 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

У цій справі оскаржується рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 21.02.2024 №?134750009166 про відмову у призначенні грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Львівський окружний адміністративний суд в ухвалі від 22.05.2024 про відкриття провадження вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.

Верховний Суд зазначає, що на підтвердження фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики скаржник має сформулювати проблемне правове питання, вирішення якого у випадку відкриття Верховним Судом касаційного провадження, впливатиме на значну кількість спорів.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».

Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Враховуючи викладені вимоги КАС України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити підстави, вказані у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.

Суд вважає, що скаржник не довів наявність підстав, вказаних у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у цій справі, з огляду на таке.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, зокрема, довідки КП ЛОР «Аптека №?1» від 03.01.2024 №?5 та запису в трудовій книжці, встановили, що з 04.12.2017 по теперішній час ОСОБА_1 працює на посаді провізора саме у комунальному підприємстві Львівської обласної ради, що підтверджує виконання нею трудових обов'язків у закладі комунальної форми власності на день досягнення пенсійного віку.

Отже, скаржник в касаційній скарзі фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.

Водночас суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що особи, які працювали на провізорських посадах в аптечних закладах, за умови здійснення такої діяльності на основі ліцензій на провадження роздрібної торгівлі лікарськими засобами, незалежно від отримання цим аптечним закладом акредитаційних сертифікатів, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за вислугу років згідно з п. "е" ст. 55 Закону № 1788-ХІІ.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 492/446/15-а та Верховного Суду від 25.09.2018 у справі № 355/632/17.

Скаржник не обґрунтовує підстави для відступу від висновків Верховного Суду та Суд не вбачає за необхідне відступати від такого висновку.

Водночас правові висновки у постановах Верховного Суду України та Верховного Суду, на які покликається скаржник, сформовані за правовідносин, які не є подібними.

Інших обґрунтувань щодо наявності підстав касаційного оскарження у справах, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 328 КАС України скаржник не зазначив.

Отже, за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які за загальним правилом не підлягають касаційному оскарженню, та скаржником не доведені визначені законом виключні обставини, які можуть слугувати підставою для відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд

п о с т а н о ви в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2025 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

Суддя - доповідач: С.М. Чиркін

Судді Я.О. Берназюк

О.П. Стародуб

Попередній документ
131800927
Наступний документ
131800929
Інформація про рішення:
№ рішення: 131800928
№ справи: 380/10656/24
Дата рішення: 13.11.2025
Дата публікації: 17.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відмовлено у відкритті провадження (13.11.2025)
Дата надходження: 23.10.2025
Предмет позову: про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії