04 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 640/335/21 пров. № А/857/39484/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.
суддів: Затолочного В.С., Судової-Хомюк Н.М.,
за участю секретаря судового засідання: Вербінець Є.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, постановлену суддею Поліщук О.В. у м. Рівне о 15:32, повний текст якої складений 05 вересня 2025 року, у справі № 640/335/21 за адміністративним позовом Міністерства оборони України в особі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року адміністративний позов Міністерства оборони України в особі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України в особі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка фактичні витрати, пов'язані з його утриманням у вищому військовому навчальному закладі, в сумі 166150,13 грн.
23 липня 2025 року від ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду в адміністративній справі № 640/335/21, у якій заявник просив скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року у справі № 640/335/21.
Заява обґрунтована тим, що на час ухвалення судового рішення суду не було відомо про істотні обставини, які прямо впливають на розгляд справи: з 06.03.2022 відповідач проходить військову службу в Збройних Силах України за мобілізацією згідно з Указом Президента №69/2022; у березні 2025 року відповідач підписав контракт зі Збройними Силами України на проходження військової служби; відповідач є учасником бойових дій.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року в задоволенні заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами відмовлено.
Суд вказав, що вказані в заяві підстави про перегляд рішення Рівнене є нововиявленими обставинами в розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України. Суд виходив з того, що не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані стороною у справі, при цьому, на час розгляду Рівненським окружним адміністративним судом справи № 640/335/21 та на момент ухвалення рішення від 26.10.2022 така обставина об'єктивно була відома відповідачу.
Отже, оцінивши наведені заявником обставини, суд виснував, що вони не відповідають ознакам нововиявлених, а саме: на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте).
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Скаржник в обґрунтування апеляційної скарги вказує на помилковість висновків суду про те, що його мобілізація не є нововиявленою обставиною. Скаржник не заперечує, що така обставина дійсно існувала та вважає що така має істотне значення для вирішення спору, оскільки він фактично виконував обов'язок служби в державі. Контракт офіцера (2025) і посвідчення УБД (2025) є новими, але вони є підтвердженням безперервності служби та обставин, які б мала врахувати держава при оцінці справедливості стягнення коштів. Скаржник наголосив на обставині, що контракт від 20.08.2015, який покладений в основу рішення суду, підписаний не відповідачем, підпис відрізняється від справжнього. Наведене, на думку скаржника, свідчить, що зобов'язання було сформоване без його волевиявлення, а отже відсутні підстави для стягнення.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача в режимі відеоконференції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
Ініціюючи перегляд судового рішення, відповідач вказує на наявність істотних обставин, які б могли вплинути на результати розгляду спірних правовідносин.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.
Згідно зі ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.
За змістом ч.1 ст.361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Частиною 2 ст.361 КАС України визначено вичерпаний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Так, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Згідно приписів ч.4 ст.361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Наведене свідчить, що обставини, які виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, апеляційній скарзі, касаційній скарзі або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, не можуть визнаватися нововиявленими.
Разом з тим, в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї, хоча така існувала. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це, передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду в адміністративній справі в адміністративному суді у зв'язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження й ухвалення судового рішення, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного, повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі № 9901/230/20 та у постанові Верховного Суду від 18 липня 2022 року у справі № 826/2212/17.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами позивач вважає такі обставини:
1) з 06.03.2022 проходить військову службу в Збройних Силах України за мобілізацією згідно з Указом Президента України № 69/2022;
2) у березні 2025 року підписав контракт зі Збройними Силами України на проходження військової служби;
3) має посвідчення учасника бойових дій, що підтверджує участь у захисті Батьківщини в умовах війни.
Згідно тверджень відповідача, ці обставини існували на час розгляду справи, але не були враховані судом.
Щодо першої обставини судом першої інстанції слушно вказано на те, що не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані стороною у справі, при цьому, на час розгляду Рівненським окружним адміністративним судом справи № 640/335/21 та на момент ухвалення рішення від 26.10.2022 така обставина об'єктивно була відома відповідачу.
Ба більше, як було встановлено судом під час розгляду по суті справи № 640/335/21, підписуючи Контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу від 20 серпня 2015 року, ОСОБА_1 добровільно взяв на себе зобов'язання, зокрема, відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмову від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.
При цьому, згідно з матеріалами справи 16 грудня 2020 року відповідач був ознайомлений з розміром витрат, що підлягають відшкодуванню, однак останній добровільно вказану заборгованість не погасив.
Водночас, чинним законодавством не передбачено умови, за яких особа має право на звільнення від відшкодування вказаних витрат.
Суд констатує, що курсанти, які навчаються в Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка, перебувають на повному державному забезпеченні. Кошти, які витрачаються на їх навчання, є державними (бюджетними) коштами.
Стосовно доводів відповідача про те, що у березні 2025 року ним підписано контракт зі Збройними Силами України на проходження військової служби та має посвідчення учасника бойових дій, суд першої інстанції правильно вказав на те, що такі не можуть слугувати підставою для перегляду рішення суду.Такі обставини, на які посилається заявник як на нововиявлені, не відповідають критеріям пункту 1 частини другої статті 361 КАС України та не є нововиявленими обставинами у даній справі, оскільки заявник покликається на обставини, які виникли вже після ухваленням судом рішення у даній справі.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 16 січня 2024 року у справі №140/14282/20.
Безпідставними також є покликання в апеляційній скарзі на те, що ним особисто контракт не підписувався та підпис на контракті належить не йому, оскільки покликання на такі обставини заява про перегляд за нововиявленими обставинами не містить та судом, відмовляючи у задоволенні заяви відповідача, такі обставини не досліджувались.
Слід також зазначити, що сама по собі незгода позивача із рішенням суду не може бути підставою для його скасування та ухвалення іншого рішення в порядку використання процедури перегляду за нововиявленими обставинами. Закон допускає таку можливість лише у разі наявності нововиявлених обставин, тобто юридичних фактів (фактичних обставин) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були та не могли бути відомі ні сторонам та їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 21.09.2019 у справі № 826/19414/14.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказані заявником обставини, не змінюють правового регулювання спірних відносин, не доводять факту допущення судом помилки при розгляді спору та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Таким чином, оскільки подана заява про перегляд рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами не містить нововиявлених обставин, визначених ст.361 КАС України для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, апеляційний суд поділяє висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для її задоволення.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі» Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Враховуючи зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом першої інстанції були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційної скарги, характер спірних правовідносин та виходячи з вимог ст.139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 195, 242, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329, 331 Кодекс адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, постановлену у справі № 640/335/21, - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І. В. Глушко
судді В. С. Затолочний
Н. М. Судова-Хомюк
Повне судове рішення складено 14.11.25