14 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 380/4668/24 пров. № А/857/27640/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Мікули О.І., Ніколін В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року (головуючий суддя Гулкевич І.З., м. Львів) по справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк «Львів» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просило:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №88/Ж10/31-00-23-02-20 від 19.01.2024.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк «Львів» оскаржило його в апеляційному порядку, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове про задоволення позову повністю.
В апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до п. 78.1.2. ст. 78 Податкового кодексу України (поточна редакція) підставою для документальної позапланової перевірки зокрема є, якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом.
Згідно пп.78.1.15 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України підставою для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки є неподання платником податків або подання з порушенням вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або у разі встановлення порушень під час моніторингу такого звіту або документації відповідно до вимог пунктів 39.4 і 39.5 статті 39 цього Кодексу.
Тобто норма пп.78.1.15 п.78.1 ст.78 ПК України не передбачає наявності підстав у контролюючого органу проводити документальну позапланову невиїзну перевірку у випадку неподання платником податків Повідомлення про участь у МГК, якщо платник податків не є учасником міжнародної групи компаній.
Станом на час винесення Центральним міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків наказу від 06.11.2023 року №441/Ж1 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки АТ «Акціонерно-комерційний банк «Львів», положеннями пп.39.4.2. п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України було визначено, що платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати до 1 жовтня року, який настає за звітним, звіт про контрольовані операції.
Платники податків, які є учасниками відповідної міжнародної групи компаній та у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.
Також, пунктами 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України у редакції, яка діяла на момент здійснення контрольованих операцій - 2021 рік, зазначено, що платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній. Звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній подаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Отже, повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (МГК) є окремою звітністю з трансфертного ціноутворення, форма та порядок складання якого затверджена окремим наказом Міністерством фінансів України (центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику), та жодним чином не є складовою звіту про контрольовані операції. Повідомлення про участь у МГК складається згідно вимог Порядку складання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.12.2020 №839 (надалі - Порядок).
Таким чином, обов'язок подання такого повідомлення покладено лише на суб'єктів, які є учасниками МГК.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 22 вересня 2020 року по справі № 520/8836/18 (адміністративне провадження № К/9901/24146/19) сформував висновок, що «при оскарженні податкового повідомлення-рішення платник податків не позбавлений можливості посилатися на порушення контролюючим органом законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність такого рішення. Протиправність призначення та проведення контролюючим органом перевірки, за наслідками якої було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, указує на протиправність податкового повідомлення-рішення».
Як зазначалося вище, згідно п.п.78.1.2, 78.1.15 п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: - платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом.
Обов'язок подання повідомлення про участь у МГК покладено на тих платників податків, які є учасниками відповідної МГК.
Позивач же ніколи не входив та не входить в жодну міжнародну групу компаній, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано Відповідачем.
За таких обставин, окремої уваги та правового аналізу заслуговує той факт, що приймаючи зазначений вище наказ від 06.11.2023 року №441/Ж1 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки АТ «Акціонерно - комерційний банк «Львів», Відповідач прямо порушив загальновизнаний принцип, закріплений у ст.58 Конституції України згідно з яким «закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи» та права на проведення перевірки не має.
Таким чином, виходячи з усього наведеного, вбачається, що:
- у Центральним міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків не було правових підстав для винесення наказу від 06.11.2023р. №441/Ж1 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки АТ «Акціонерно-комерційний банк «Львів», позаяк Позивач ніколи не входив і не входить на цей час до складу жодної міжнародній групі компаній, а відтак у не має обов'язку подавати звіту про участь у міжнародній групі компаній;
- Податкове повідомлення-рішення рішення від 19.01.2024р. №88/Ж10/31-00-23-02-20, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, які є недопустимими доказами, і відповідно не може вважатись правомірним, а відтак підлягає скасуванню.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив таку залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що Акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк «Львів» подало звіт про контрольовані операції за 2021 рік 09.09.2022 року за №9434241999, в якому задекларовано контрольовані операції з контрагентом-нерезидентом I.D.Inspiring Development GmbH на загальну суму 21519492 грн
Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків 08.12.2023 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства України в частині подання повідомлення про участь в міжнародній групі компаній за 2021 рік, за результатами якої 11.12.2023 було складено Акт №2792/Ж5/31-00-23-02-15/09801546.
Відповідно до висновку, зазначеного в Акті за результатами перевірки встановлено, що позивач порушив п.п. 39.4.2. п.39.4. ст.39 Податкового кодексу України, в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України №2970-IX від 20.03.2023, в частині неподання повідомлення про участь в міжнародній групі компаній за 2021 р.
Позивач не погодився з висновками, що наведені в Акті, та 03.01.2024 надав заперечення до Акту.
За результатами розгляду Заперечень комісією вирішено висновки Акту документальної позапланової перевірки від 11.12.2023 №2792/Ж5/31-00-23-02-15/09801546 з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині подання повідомлення про участь в міжнародній групі компаній за 2021 рік залишити без змін, Заперечення - без задоволення.
Відповідачем оформлено податкове повідомлення-рішення від 19.01.2024 №88/Ж10/31-00-23-02-20, яким до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 113 500,00 грн.
Не погоджуючись з таким податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся з позовом до суду.
Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з пункту 75.1. ст. 75 ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до п. п. 78.1.2, 78.1.15 п. 75.1 ст.75 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом;
- неподання платником податків або подання з порушенням вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу звіту про контрольовані операції, повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній, глобальної документації (майстер-файлу) та/або документації з трансфертного ціноутворення.
Згідно з п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (в редакції із змінами, внесеними згідно із Законом №609-VIII від 15.07.2015; в редакції Закону №1797-VIII від 21.12.2016; із змінами, внесеними із Законом №2245-VIII від 07.12.2017; в редакції Закону №466-IX від 16.01.2020) платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.
Звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній подаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Відповідно до приписів п. 120.6 ст. 120 ПК України несвоєчасне подання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, та/або глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу), та/або звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, та/або повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, у тому числі несвоєчасне подання уточненого звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній на вимогу контролюючого органу, або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:
одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому звіті про контрольовані операції в разі подання уточнюючого звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання документації з трансфертного ціноутворення, визначеної підпунктами 39.4.6 і 39.4.9 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання глобальної документації з трансфертного ціноутворення, визначеної підпунктами 39.4.7 і 39.4.9 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній (у тому числі несвоєчасне подання уточненого звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній на вимогу контролюючого органу), але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, але не більше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.
З огляду на це суд підставно зауважив, що платник податків має зокрема обов'язок щодо подання до контролюючого органу звіту про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.
Надаючи оцінку доводам позивача про те, що він не повинен подавати Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 звітній рік, оскільки не є учасником у міжнародній групі компаній в 2021 році, суд першої інстанції вірно врахував, що відповідно до згаданих вище положень пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла в звітному 2021 році) платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.
Звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній подаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Згідно з положеннями п. 7 розділу І «Порядку складання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній «Про електронні довірчі послуги», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 31 грудня 2020 року №839, (в редакції, що діяла в звітному 2021 році) повідомлення складається із таких невід'ємних частин та розділів:
а) заголовна частина («Загальні відомості») - містить загальні відомості про Повідомлення, платника податків, який подає звіт, найменування МГК, обраний материнською компанією такої групи звітний період (фінансовий рік) для цілей бухгалтерського обліку, суму сукупного консолідованого доходу МГК за такий період;
б) основна частина, яка складається із таких розділів: розділ І «Відомості щодо материнської компанії міжнародної групи компаній, до якої входить платник податків», в якому зазначається інформація щодо материнської компанії МГК, до якої входить платник податків; розділ ІІ «Відомості щодо учасника міжнародної групи компаній, уповноваженого материнською компанією на подання звіту в розрізі країн», в якому зазначаються відомості щодо учасника МГК, якого материнська компанія уповноважила на підготовку та подання звіту у розрізі країн (у разі делегування таких повноважень материнською компанією); розділ ІІІ «Інформація щодо країн, відповідно до законодавства яких міжнародна група компаній не подає звіт у розрізі країн», в якому зазначається перелік держав (територій), в яких група не зобов'язана подавати звіт у розрізі країн відповідно до чинного законодавства таких держав (територій).
Відповідно до положень п. 6 розділу ІІ вказаного Порядку у графі 6 проставляється один із двох кодів, які повідомляють про статус платника податків, який подає Повідомлення, щодо його належності до МГК: UNC101 - платник податків, який здійснив операції, що визнаються контрольованими відповідно до вимог пункту 39.2 статті 39 Кодексу, входить до складу МГК у її визначенні, наведеному у підпункті 14.1.113-3 пункту 14.1.113 статті 14 Кодексу; UNC102 - платник податків, який здійснив операції, що визнаються контрольованими відповідно до вимог пункту 39.2 статті 39 Кодексу, не входить до складу МГК у її визначенні, наведеному у підпункті 14.1.113-3 пункту 14.1.113 статті 14 Кодексу.
У разі зазначення коду «UNC102» графи 7.1-11 та розділи I, II основної частини Повідомлення не заповнюються, а у графі 12, за потреби, можуть бути надані додаткові пояснення щодо непоширення на нього визначення «учасник міжнародної групи компаній».
З огляду на це суд підставно вказав, що обов'язок щодо подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за звітний 2021 рік виникає у платника податків, який у цьому звітному році здійснив контрольовані операції незалежно від факту входження підприємства до складу міжнародної групи компаній та незалежно до якої.
Станом на 30.09.2022 Податковий кодекс України встановлював, що повідомлення про участь у міжнародній групі компаній подається до 1 жовтня року, що настає за звітним та передбачає відповідальність за несвоєчасне подання такого повідомлення.
Відхиляючи доводи позивача про те, що він звільняється від відповідальності на підставі п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, суд правильно врахував, що 18 березня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року №533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків за період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 533-IX).
У зв'язку з набранням чинності Закону № 533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України від 30 березня 2020 року №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» та Законом України від 13 травня 2020 року №591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків за період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» підрозділ 10 розділу XX ПК України був доповнений пунктом 52-1 такого змісту:
«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: - обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; - цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; - обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; - здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку; - порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».
Кабінет Міністрів України установив карантин на підставі постанови від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року.
Постановою від 27 червня 2023 року №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України скасував 30 червня 2023 року з 24 години 00 хвилин на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Отже, законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі і за порушення строків подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.
До завершення карантину Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні « в Україні був введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та триває досі.
З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу та забезпечення прав і обов'язків платників податків Верховна Рада України прийняла Закон України від 03 березня 2022 року №2118-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).
Цим Законом підрозділ 10 розділу XX ПК України був доповнений пунктом 69, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
На підставі підпунктів 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX ПК України в разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, встановленої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, - то в такому випадку платники податків звільняються від визначеної цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Для платників та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Законом від 24 березня 2022 року №2142-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» було внесено зміни до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме: слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».
27 травня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року №2260-ІХ (далі - Закон № 2260-IX).
У цьому Законі підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України викладено у такій редакції:
«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».
Відтак, з набранням чинності Законом №2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.
Закон № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
З набуттям чинності Законом №2260-IX встановлене підпунктом 69.1 пункту 69 Перехідних положень Податкового кодексу України звільнення від відповідальності стало залежним від доведення, у визначеному законодавством порядку, можливості або неможливості платником виконання свого обов'язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.
Відповідний Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225.
Отже, правові підстави для звільнення позивача від відповідальності відповідно до п.52-1 пп. 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України відсутні.
Відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
З урахуванням вище викладеного, суд дійшов підставного висновку, що позивач порушив терміни подання податкової звітності, за що товариство підлягало притягненню до фінансової відповідальності відповідно до положень п.120.6 ст.120 Податкового кодексу України, а відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 у справі №380/4668/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя М.А. Пліш
судді О. І. Мікула
В. В. Ніколін