14 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 500/634/25 пров. № А/857/17642/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Іщук Л.П.,
суддів Обрізка І.М., Пліша М.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року (головуючий суддя Чепенюк О.В., м. Тернопіль) у справі № 500/634/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у якому просить визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області у призначенні субсидії на опалювальний сезон 2024-2025 років; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити позивачу субсидію на опалювальний сезон 2024-2025 років.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні субсидії на опалювальний сезон 2024-2025 років. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області розглянути питання про призначення ОСОБА_1 субсидії на опалювальний сезон 2024-2025 років, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач та відповідач оскаржили його в апеляційному порядку.
Позивач в обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що єдиною підставою для непоновлення позивачу субсидії на опалювальний сезон 2024-2025 років були доводи відповідача про те, що позивач або члени його домогосподарства ніби-то здійснили покупки товарів довготривалого вжитку за кордоном на суму понад 50 тис. грн. у період з 01.06.22 по 31.05.22. Наголошує, що відповідач не наводив інших аргументів для відмови у призначенні субсидії, з чого випливає висновок, що інших підстав для відмови у відповідача не було. Оскільки суд першої інстанції визнав неправомірними вказані дії відповідача, а інших обставин для відмови позивачу у призначенні субсидії на опалювальний сезон 2024-2025 року відповідач не встановив, вважає, що слід зобов'язати відповідача призначити позивачу субсидію на опалювальний сезон 2024-2025 року.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що згідно з даними, отриманими відповідно до Закону України “Про верифікацію та моніторинг державних виплат», позивач або будь-хто із членів домогосподарства за період з 01.06.2022 по 31.05.2023 здійснили операції по купівлі товарів довгострокового вжитку за межами України вартістю понад 50 тис. грн, а саме 03.05.2022, 09.05.2022, 20.05.2022, 24.05.2022.
Просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, суд вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 на підставі його заяви від 07.10.2019, до якої долучена, зокрема, декларація про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії за 2019 рік, було призначено виплату субсидії на оплату житлово-комунальних послуг по домогосподарству, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . До складу домогосподарства включений позивач та двоє доньок, 2009 та 2014 року народження, з дружиною розлучений.
Сторони не оспорюють, що позивач отримував житлову субсидію протягом 2022-2023 років, а також факт припинення виплати субсидії на 2024 рік.
15.08.2024 та 28.10.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з заявами, у яких просив переглянути питання надання субсидії та врахувати, що у травні 2022 року він придбав за кордоном автомобіль на суму 1100 євро, що не перевищувала суми 50000 грн. До заяв долучив копії рахунку на придбання транспортного засобу, митну декларацію, довідку Територіального сервісного центру МВС №6141 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Тернопільській області від 22.10.2024 за №31/19/157о/п про зареєстрований за ним один транспортних засіб відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів громадян, довідки Тернопільської митниці від 09.10.2024 та 22.10.2024 про відсутність у базі даних Тернопільської митниці інформації стосовно митних оформлень транспортних засобів, власником яких є ОСОБА_1 .
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 12.11.2024 у відповідь на заяву ОСОБА_1 повідомлено, що згідно з підпунктом 4 пункту 14 Положення № 848 житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо будь-хто із складу домогосподарства або член сім'ї особи із складу домогосподарства протягом 12 місяців перед місяцем звернення за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив покупку на суму, яка на дату проведення операції перевищує 50 тис. гривень.
Також у листі зазначено про те, що Положенням №848 передбачено проведення перевірки на підставі рекомендацій Мінфіну щодо виявлених невідповідностей, що впливають на встановлення права на житлову субсидію, отриманих відповідно до Закону України "Про верифікацію та моніторинг державних виплат". Інформаційний обмін здійснюється у порядку, встановленому Мінфіном та Мінсоцполітики.
У зв'язку з надходженням рекомендацій Міністерства фінансів України виплату нарахованої субсидії не проведено, оскільки виявлено протягом 12 місяців перед місяцем звернення за призначенням житлової субсидії, що особою із складу домогосподарства 03.05.2022, 09.05.2022, 20.05.2022 та 24.0.2022 були здійснені операції з купівлі за межами України товарів довгострокового вжитку, що перевищує 50 тис. грн. Заявника повідомлено про те, що виплачена за період з 01.06.2022 по 31.05.2023 субсидія підлягає поверненню.
Ще у листі відповідача зазначено, що у випадках, коли громадянин не повідомив уповноваженому органу про обставини, зазначені у пункті 90 Положення №848, протягом 30 календарних днів з дня їх виникнення, житлову субсидію після подання нових заяви та декларації може бути призначено лише на наступний опалювальний (неопалювальний) сезон. Враховуючи зазначене, житлову субсидію може бути призначено заявнику при умові повернення переплати субсидії.
Вважаючи протиправною відмову відповідача призначити позивачу субсидію на опалювальний сезон 2024-2025 роки, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулює Закон України від 09.11.2017 №2189-VIII “Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон №2189-VIII).
Пунктом 7 частини першої статті 4 Закону №2189-VIII визначено, що до повноважень Кабінету Міністрів України належать, зокрема, встановлення порядку надання пільг та житлових субсидій населенню в частині забезпечення надання житлових субсидій як частки вартості житлово-комунальних послуг, у тому числі їх виплати у грошовій формі.
Порядок призначення житлових субсидій визначений Положенням про порядок призначення житлових субсидій, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року №848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» (далі - Положення №848).
Відповідно до п. 9 Положення №848 призначення житлових субсидій здійснюється: до 30 листопада 2022 р. включно - структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення); починаючи з 1 грудня 2022 року - органами Пенсійного фонду України.
Згідно абзацу першого пункту 22, абзацу першого пункту 24 Положення №848 житлова субсидія призначається одному із членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку). Житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства.
Пунктом 14 Положення №848 передбачено випадки, за яких житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період).
Зокрема, підпункт 4 цього пункту у редакції, чинній протягом 2022 року, визначав, що житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо: будь-хто із складу домогосподарства або член сім'ї особи із складу домогосподарства протягом 12 місяців перед місяцем звернення за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив на суму, яка на дату проведення операції перевищує 50 тис. гривень:
купівлю земельної ділянки, квартири (будинку) (крім житла, отриманого або придбаного за рахунок державного чи місцевого бюджету), іншого нерухомого майна, транспортного засобу (механізму), цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів (у значенні, наведеному в Законі України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатив (одноразово) будь-які роботи або послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла (в тому числі понаднормової площі житла у випадку, зазначеному в пункті 10 цього Положення) та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування);
платіж (платежі), що випливає з правочинів, за якими передбачено набуття майнових прав на нерухоме майно та/або транспортні засоби (механізми) (крім об'єктів спадщини та дарування);
внески до статутного (складеного) капіталу товариства, підприємства, організації;
благодійну діяльність (виключно у вигляді сплати коштів);
надання поворотної/безповоротної фінансової допомоги, позики.
Пунктом 90 Положення №848 (також у редакції, чинній протягом 2022 року) визначено, що громадянин, якому призначено житлову субсидію, зобов'язаний протягом 30 календарних днів поінформувати структурний підрозділ з питань соціального захисту населення про виникнення обставин, зокрема щодо настання умов, зазначених у підпунктах 2, 4, 8-10 пункту 14 цього Положення.
Норми цього пункту не застосовуються в період дії воєнного стану в Україні на території адміністративно-територіальних одиниць, визначених у переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми “єПідтримка», затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204. Громадяни, яким призначено житлову субсидію, зобов'язані повідомити про обставини, передбачені цим пунктом, протягом місяця після припинення (скасування) воєнного стану в Україні.
Дане розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204 містить такий перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми “єПідтримка»: Волинська область, Дніпропетровська область, Донецька область, Житомирська область, Запорізька область, Київська область, м. Київ, Луганська область, Миколаївська область, Одеська область, Сумська область, Харківська область, Херсонська область, Чернігівська область.
Тернопільська область до такого переліку не входить.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 119 Положення №848 за рішенням уповноваженого органу надання раніше призначеної житлової субсидії припиняється у разі, коли громадянин не повідомив уповноваженому органу про обставини, зазначені у пункті 90 цього Положення, протягом 30 календарних днів з дня їх виникнення.
У випадках, зазначених в абзацах четвертому - дев'ятому пункту 119 цього Положення, на вимогу уповноваженого органу, який призначив житлову субсидію, сума надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повертається громадянином (пункт 125 Положення №848).
Відповідно до Закону України "Про верифікацію та моніторинг державних виплат" Кабінетом Міністрів України 18.02.2016 прийнято постанову №136, якою затверджено Порядок здійснення верифікації та моніторингу державних виплат (далі - Порядок №136).
Згідно з пунктом 3 цього Порядку з метою здійснення верифікації та моніторингу державних виплат суб'єкти надання інформації подають Мінфіну інформацію, що визначена законодавством для призначення, нарахування та/або здійснення державних виплат і впливає на визначення права на отримання та розмір таких виплат, персональні дані, інформацію з автоматизованих інформаційних систем, реєстрів, баз даних, володільцем, розпорядником та/або адміністратором яких вони є, у тому числі інформацію з обмеженим доступом.
Верифікація державних виплат здійснюється в інформаційно-аналітичній платформі шляхом застосування комплексу заходів із збору, проведення аналізу та порівняння параметрів інформації, отриманої від суб'єктів надання інформації, за кожним реципієнтом з подальшим визначенням відповідності інформації визначеним законодавством вимогам, що впливають на визначення права на отримання та розмір державних виплат, а також виявлення невідповідності даних в автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних (пункт 5 Порядку №136).
За результатами превентивної верифікації орган, що здійснює державні виплати, в режимі реального часу отримує підтвердження відповідності наданої реципієнтом для призначення державної виплати інформації вимогам законодавства, що впливають на визначення його права на отримання та розмір державних виплат, або рекомендацію щодо проведення додаткової перевірки інформації, що містить невідповідності, за наявності в інформаційно-аналітичній платформі необхідної інформації (пункт 5-1 Порядку №136).
За змістом пункту 6 Порядку №136 за результатами поточної та ретроспективної верифікації Мінфін щомісяця до 25 числа надає органам, що здійснюють державні виплати, рекомендації щодо:
1) проведення додаткової перевірки інформації, що містить невідповідності;
2) усунення невідповідностей даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних, володільцем, розпорядником та/або адміністратором яких є орган, що здійснює державні виплати.
Рекомендація щодо кожного реципієнта формується на підставі однієї або декількох виявлених невідповідностей.
Пунктами 8-9 Порядку №136 визначено, що орган, що здійснює державні виплати, опрацьовує отримані рекомендації у строк, що не перевищує 15 робочих днів з дня їх отримання. За результатами опрацювання наданих Мінфіном рекомендацій орган, що здійснює державні виплати, приймає рішення щодо:
1) призначення (перерахунку) державної виплати;
2) припинення нарахування та/або здійснення державної виплати;
3) поновлення нарахування та/або здійснення державної виплати;
4) усунення невідповідностей даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних, володільцем, розпорядником та/або адміністратором яких є орган, що здійснює державні виплати.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу припинено виплату субсидії на 2024 рік, а тому він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з заявами, у яких просив переглянути питання надання субсидії та врахувати, що у травні 2022 року він придбав за кордоном автомобіль на суму 1100 євро, що не перевищувала суми 50000 грн.
До заяв позивач долучив копії рахунку на придбання транспортного засобу, митну декларацію, довідку Територіального сервісного центру МВС №6141 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Тернопільській області від 22.10.2024 за №31/19/157о/п про зареєстрований за ним один транспортних засіб відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів громадянин, довідки Тернопільської митниці від 09.10.2024 та 22.10.2024 про відсутність у базі даних Тернопільської митниці інформації стосовно митних оформлень транспортних засобів, власником яких є ОСОБА_1 .
Відповідачем до суду першої інстанції було надано інформацію із підсистеми ІКІС ПФУ, з якої вбачається наступне: «виявлено невідповідність: будь-хто із складу домогосподарства протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії, здійснив на суму, яка на дату проведення операції перевищує 50 тис. грн, купівлю за межами України товарів довгострокового вжитку (за даними ДМСУ); зміст виявленої невідповідності: митна декларація UA206050 (код митного підрозділу) 5112 (номер митної декларації) від 09.05.2022; виявлена невідповідність: будь-хто із складу домогосподарства протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії, здійснив на суму, яка на дату проведення операції перевищує 50 тис.грн, купівлю за межами України товарів довгострокового вжитку (за даними ДМСУ); зміст виявленої невідповідності: митна декларація UA204080 (код митного підрозділу), 7155 (номер митної декларації) від 03.05.2022; виявлена невідповідність: будь-хто із складу домогосподарства протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії, здійснив на суму, яка на дату проведення операції перевищує 50 тис.грн, купівлю за межами України товарів довгострокового вжитку (за даними ДМСУ); зміст виявленої невідповідності: митна декларація UA209200 (код митного підрозділу), 4584 та 5013 (номер митної декларації) від 20.05.2022 та 24.05.2022».
Судом першої інстанції встановлено, що Міністерством фінансів України було надіслано до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області електронні рекомендації щодо проведення додаткової перевірки інформації, що містить невідповідності по справі ОСОБА_1 .
Водночас, відповідачем не було проведено перевірку особової справи позивача щодо призначення субсидії та не з'ясовано на підставі належних та допустимих доказів (письмових документів) відомостей про те, що будь-хто із складу домогосподарства або член сім'ї особи із складу домогосподарства протягом 12 місяців перед місяцем звернення за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив фінансову операцію на суму, яка на дату проведення операції перевищує 50 тис. гривень.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що фактично рекомендацію Мінфіну про “проведення додаткової перевірки інформації, що містить невідповідності» відповідачем не виконано.
З матеріалів справи не вбачається, що відповідач з метою проведення перевірки звертався до митних органів для отримання відповідних митних декларацій, не перевіряв їх зміст та документи, на підставі яких митні декларації були оформлені, а посилання відповідача на інформацію із підсистеми ІКІС ПФУ без дослідження змісту самих митних декларацій, а також документів, на підставі яких такі декларації були оформлені, і без встановлення факту, що операції придбання товару на суму понад 50 тис. грн стосуються безпосередньо позивача чи членів його домогосподарства, не можна вважати проведенням додаткової перевірки інформації, що містить невідповідності.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що з чотирьох вказаних у електронних рекомендаціях Мінфіну деклараціях лише одна стосувалася позивача, при цьому, вартість покупки за такої ВМД UA204080/2022/007155 від 03.05.2022 склала 39995,67 грн, тобто не перевищувала 50 тис.грн. Відповідач не надав суду та не встановив (бо не проводив додаткову перевірку), що відомості трьох інших декларацій стосувалися саме позивача або членів його домогосподарства, та вартості покупки більше 50 тис.грн.
Відповідач не вчинив жодних дій для з'ясування відомостей інших ВМД, у тому числі чи стосуються вони ОСОБА_1 , який заперечує про придбання товарів довгострокового вжитку по ВМД від 09.05.2022, 20.05.2022, 24.05.2022 ним та членами його домогосподарства.
Оскільки відповідачем не дотримано усіх умов для призначення (поновлення житлової субсидії) ОСОБА_1 , висновок суду першої інстанції про зобов'язання такого розглянути питання про призначення позивачу субсидії на опалювальний сезон 2024-2025 років з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення, є правильним.
Доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, згідно з яким у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційних скарг висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року у справі № 500/634/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді І. М. Обрізко
М.А. Пліш