14 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 140/7184/24 пров. № А/857/24525/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року (головуючий суддя Дмитрук В.В., м. Луцьк) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування наказів,-
ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування наказів від 10.06.2024 №19-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення» та від 17.06.2024 №22-дс «Про оголошення догани ОСОБА_2 ».
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано накази Головного управління ДПС у Волинській області від 10.06.2024 №19-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення» та від 17.06.2024 №22-дс «Про оголошення догани ОСОБА_2 ».
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Волинській області оскаржило його в апеляційному порядку, просить рішення суду скасувати і у задоволенні позову відмовити повністю.
В апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до ч. 2-3 ст. 5 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-УІІІ (далі - Закон № 889-УІІІ), відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби (частина друга статті 1 Закону № 889-УІІІ).
Відповідно до частини першої статті 64 Закону №889-УІІІ за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 65 Закону №889-УІІІ підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Згідно з частиною другою цієї ж статті дисциплінарними проступками, зокрема є: 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Відповідно до частини першої статті 66 Закону № 889-УІІІ до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Відповідно до частини першої статті 67 Закону №889-УІІІ дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначає Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №1039 (далі - Порядок №1039).
Згідно із пунктом 2 Порядку №1039 процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає: прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження; формування дисциплінарної комісії та її склад; визначення повноважень дисциплінарної комісії; визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії; формування дисциплінарної справи; прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи.
Дисциплінарне стягнення у вигляді догани до позивача було застосовано за порушення ним п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону №889-УІІІ.
Щодо твердження суду про відсутність конкретних порушень з боку Позивача.
Відповідно до п.4.1 Розділу 4 Положення про управління оподаткування фізичних осіб, затвердженого Наказом ГУ ДПС у Волинській області від 13.10.2022 № 472, у редакції Наказу від 15.01.2024 № 23 (далі по тексту - Положення) Управління очолює Начальник, який призначається на посаду та звільняється у встановленому порядку начальником ГУ ДПС у Волинській області.
Відповідно до п.4.2.1 Положення, Начальник управління очолює управління, здійснює керівництво діяльністю та організацією роботи управління.
Відповідно до п.п.4.2.2 начальник Управління здійснює внутрішній контроль в Управлінні.
Згідно п.п.4.2.4 начальник Управління надає обов'язкові до виконання доручення працівникам Управління з питань, що належать до його функціональних повноважень, контролює їх виконання.
Тобто виходячи із вимог Положення, Позивач мав би контролювати та організовувати роботу на належному рівні, унеможлививши наявність визначених в оскаржуваних Наказах недоліків та порушень.
Щодо наданих Пояснень на розгляд Дисциплінарної Комісії, то вони були Дисциплінарною Комісією розглянуті, їм було надано належну оцінку, однак Пояснення не спростували порушень, наведених у протоколі виїзної наради на базі ГУ ДПС у Львівській області, на стор. 7 якого п.6.15 визнано незадовільним стан організації роботи Головного управління ДПС у Волинській області за напрямом оподаткування фізичних осіб.
Більше того, суд у своєму рішенні посилався як на норми Закону №889-УІІІ так і Порядку №1039, якими чітко регламентована процедура проведення дисциплінарного провадження так і обов'язки та функції дисциплінарної комісії. У матеріалах судової справи наявні документи дисциплінарного провадження, де враховано всі пояснення позивача. Жодна норма закону не зобов'язує вказувати в наказі про оголошення догани всі аргументи чи контраргументи встановлених дисциплінарною комісією порушень. А оскільки, суд в оспорюваному рішенні посилався лише на відсутність контраргументів та опису обставин в оспорюваних наказах то даний висновок є необґрунтованим, оскільки всі вказані судом обставини та факти вчинених порушень наявні в матеріалах дисциплінарного провадження та мали би бути оцінені судом.
Щодо опису порушень за 2019 - 2021 роки.
ГУ ДПС у Волинській області вважає, що пропуск строків давності притягнення до відповідальності не заслуговує на увагу, оскільки вказані порушення є триваючі, та Позивачем не вжито заходів, за період його перебування на посаді, для усунення таких порушень.
Як вбачається із оскаржуваного Наказу ГУ ДПС у Волинській області від 10.06.2024 № 19-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення» у ньому детально описано порушення, які були встановлені в роботі управління оподаткування фізичних осіб. Як зазначалось вище, відповідно до Положення про управління оподаткування фізичних осіб начальник управління очолює управління, здійснює керівництво діяльністю та організацією роботи управління. Тобто, виходячи з викладеного, саме бездіяльність Позивача в частині організації роботи, очолюваного ним управління та відсутність контролю за виконанням підлеглими працівниками своїх посадових обов'язків і стали підставою для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності.
Таким чином, підсумовуючи викладене та заперечуючи позицію суду, ГУ ДПС у Волинській області зазначає наступне.
1. В оскаржуваних наказах вказано які саме дії чи бездіяльність мали місце, а саме - бездіяльність Позивача в частині організації роботи очолюваного ним управління та відсутність контролю за виконанням підлеглими працівниками своїх посадових обов'язків, що стало підставою для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності.
2. В наказі від 10.06.2024 № 19-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення» вказано, які саме наслідки настали від бездіяльності Позивача.
3. ГУ ДПС у Волинській області вважає, що наявність вини Позивача вбачається через зазначення які саме наявні порушення та недоліки в роботі управління оподаткування фізичних осіб.
4. ГУ ДПС у Волинській області не погоджується із твердженням суду, про те що оскаржувані Накази не містять жодного конкретного проступку Позивача, оскільки Позивач несе відповідальність за роботу всього управління, відповідно недоліки та порушення в роботі управління і є проступками самого Позивача.
З огляду на зазначене, ГУ ДПС діяло в межах і у спосіб, які визначені чинним законодавством.
Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , з 29.09.2022 по даний час працює на посаді начальника управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Волинській області.
Відповідно до наказу від 18.04.2024 №27-дп «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 » щодо позивача було розпочато дисциплінарне провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, враховуючи протокол виїзної наради Державної податкової служби України на базі Головного управління ДПС у Львівській області від 01.03.2024 №8-к (вх. №1052/8 від 25.03.2024). (а.с.9).
ОСОБА_1 надано Голові Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного управління ДПС У Волинській області Олександру Тимощуку пояснення в якому детально надано аргументацію на критичні зауваження з боку ДПС, проте як вважає позивач дисциплінарною Комісією, вказані пояснення були залишені без реагування (а.с. 12-26).
За результатами проведеного дисциплінарного провадження, ГУ ДПС у Волинській області було прийнято наказ від 10.06.2024 №19-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення» у якому наказано застосувати до начальника управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани за вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону №889-VIII (а.с.27-30).
Згідно наказу від 17.06.2024 №22-дс «Про оголошення догани ОСОБА_2 » позивачу було оголошено догану за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.5 ч.2 ст. 65 ЗУ «Про державну службу» на підставі вищезазначеного наказу (а.с. 31).
Позивач вважає, що вказані накази ГУ ДПС у Волинській області від 10.06.2024 №19-дс та від 17.06.2024 №22-дс є протиправними та підлягають скасуванню.
Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що в розумінні статті 1 Закону № 889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.
Відповідно до частини першої статті 64 Закону №889-VІІІ за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 65 Закону №889-VІІІ підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Згідно з частиною другою цієї ж статті дисциплінарними проступками, зокрема є:
5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Відповідно до частини першої статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Відповідно до частини першої статті 67 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
За змістом статті 69 Закону №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
Згідно частини першої статті 71 Закону №889-VIII порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України.
За правилами частини першої статті 73 Закону №889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Частиною другою статті 73 Закону №889-VIII обумовлено, що дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
Приписами статті 74 Закону №889-VIII передбачено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.
Згідно частини першої статті 71 Закону №889-VIII порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно Постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №1039 затверджено Порядок здійснення дисциплінарного провадження, (далі - Порядок №1039).
Згідно із пунктом 2 Порядку №1039 процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає: прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження; формування дисциплінарної комісії та її склад; визначення повноважень дисциплінарної комісії; визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії; формування дисциплінарної справи; прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи.
Вказана процедура є обов'язковою, а вказаний у ній перелік є обов'язковим та не підлягає розширеному тлумаченню.
Згідно із пунктом 24 Порядку №1039 з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
У відповідності до пункту 25 Порядку №1039 дисциплінарна справа повинна містити: дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або акт про відмову від надання таких пояснень; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
У відповідності до п. 32 Порядку №1039, про дату, час і місце засідання Комісії, дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється шляхом вручення інформації чи документів або надсилання їх поштою за адресою місця проживання/перебування чи на його адресу електронної пошти, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку за наявними в особовій справі контактними даними.
Таке повідомлення здійснюється не менш як за п'ять календарних днів до дня проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії.
У разі коли державний службовець не прибув на засідання або не повідомив про поважні причини своєї відсутності, а також не надав письмові пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, Комісія, дисциплінарна комісія складає акт про відмову від надання пояснень.
Відсутність державного службовця на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження.
Пунктом 33 Порядку №1039 визначено, що комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.
Дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.
Враховуючи вказане вище суд підставно вважав, що для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкта, суб'єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Об'єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб'єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов'язків, закріплених нормами спеціального законодавства про працю, які регламентовані зокрема Законом №889-VII, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень роботодавця, уповноваженої ним адміністрації.
Аналогічні за змістом та по суті висновки сформовано Верховним Судом у постановах від 16 березня 2021 року у справі №140/2819/19, від 26 січня 2021 року у справі №420/2949/19, від 04 вересня 2020 року у справі №826/6165/17 тощо.
Як уже згадувалось вище, дисциплінарне стягнення у вигляді догани до позивача застосовано за порушення ним п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону №889-VIII, тобто за вчинення дисциплінарного проступку, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їх повноважень.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вважав, що матеріалами справи не підтверджено наявність у діях позивача усіх складових дисциплінарного проступку: протиправних дій (бездіяльності) позивача у зв'язку з неналежним виконанням покладених на нього посадових обов'язків; вини позивача. Не враховано ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Недоведеність цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку, а відтак і підстави для дисциплінарної відповідальності.
До такого висновку суд першої інстанції дійшов виходячи з того, що позивачем у поясненні надано аргументацію на усі критичні зауваження, з боку ДПС. Однак, у наказі про застосування дисциплінарного стягнення від 10.06.2024 №19-дс, наказ «Про оголошення догани ОСОБА_2 » від 17.06.2024 №22-дс, відповідачем не зазначено, жодного контраргументу щодо пояснень позивача, накази не містять обґрунтувань, щодо того, в чому полягає саме вина позивача, які саме конкретні дії або бездіяльність позивача мали місце, які настали шкідливі насідки від дій або бездіяльності позивача, не встановлено причинно-наслідкового зв'язку між діями (бездіяльністю) та шкідливими наслідками.
Крім того, суд першої інстанції зауважив, що у наказі від 10.06.2024 №19-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення» вказується: «не забезпечено у повному обсязі відпрацювання переліку фізичних осіб - підприємців, якими протягом 2019-2021 років здійснювались експортні операції з 44 ФОП, по 2 ФОП не з'ясовані причини розбіжностей». Однак, згідно із частиною третьою статті 65 Закону №889-VIII державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення. За частиною п'ятою статті 74 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.
Тобто, строки притягнення позивача до відповідальності за період 2019-2021 роки минули.
Проте суд апеляційної інстанції з такими доводами суду першої інстанції не погоджується.
Як вбачається з п. 6.15 витягу з протоколу виїзної наради ДПС України на базі ГУ ДПС у Львівській області від 01.03.2024 №8-пк, то за наслідками наради визнано незадовільним стан роботи ГУ ДПС у Волинській області з напрямом оподаткування фізичних осіб(а.с. 47-49).
Згідно копії наказу Головного управління ДПС У Волинській області №367-О від 29.09.2022 позивач призначений на посаду начальника управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС У Волинській області
Відповідно, враховуючи вказаний вище протокол виїзної наради, відповідачем винесено наказ від 18.04.2024 №27-дп «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 » на підставі якого щодо позивача розпочато дисциплінарне провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку. (а.с.9).
У процесі дисциплінарного провадження ОСОБА_1 надано Голові Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного управління ДПС У Волинській області Олександру Тимощуку пояснення в якому надано аргументацію на критичні зауваження з боку ДПС.
При цьому у матеріалах справи відсутні докази, які би підтверджували покликання позивача, що дисциплінарною Комісією, вказані пояснення були залишені без реагування.
За результатами проведеного дисциплінарного провадження, на підставі подання Дисциплінарної комісії від 03.06.2024, з дотримання строків встановлених ч. 11 ст. 69 Закону №889-VIII, ГУ ДПС у Волинській області прийнято наказ від 10.06.2024 №19-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення» у якому наказано застосувати до начальника управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани за вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону №889-VIII (а.с.27-30).
При цьому в наказі викладено усі порушення та недоліки в роботі позивача, встановлені в процесі дисциплінарного провадження.
Відповідно, наказом від 17.06.2024 №22-дс «Про оголошення догани ОСОБА_2 » позивачу було оголошено догану за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.5 ч.2 ст. 65 ЗУ «Про державну службу» на підставі вищезазначеного наказу (а.с. 31). Вказаний наказ прийнятий на підставі наказу від 10.06.2024 №19-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення».
Відтак суд апеляційної інстанції вважає надуманими та помилковими твердження суду першої інстанції, що відповідачем не зазначено, жодного контраргументу щодо пояснень позивача, накази не містять обґрунтувань, щодо того, в чому полягає саме вина позивача, які саме конкретні дії або бездіяльність позивача мали місце, які настали шкідливі насідки від дій або бездіяльності позивача, не встановлено причинно-наслідкового зв'язку між діями (бездіяльністю) та шкідливими наслідками.
Щодо покликань суду першої інстанції, як на підставу для задоволення позову, на те, що у наказі від 10.06.2024 №19-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення» вказується: «не забезпечено у повному обсязі відпрацювання переліку фізичних осіб - підприємців, якими протягом 2019-2021 років здійснювались експортні операції з 44 ФОП, по 2 ФОП не з'ясовані причини розбіжностей», бо строки притягнення позивача до відповідальності за період 2019-2021 роки минули, то такі є недостатніми, оскільки в наказі від 10.06.2024 №19-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення», викладено значну кількість недоліків у роботі позивача, а вказане не може вплинути на прийняте субґєктом призначення рішення про застосування дисциплінарного стягнення.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне вказати, що ні позивачем а ні судом не спростовано твердження відповідача викладені у відзиві на позовну заяву про те, що відповідно до п.4.1 Розділу 4 Положення про управління оподаткування фізичних осіб, затвердженого Наказом ГУ ДПС у Волинській області від 13.10.2022 № 472, у редакції Наказу від 15.01.2024 № 23 (далі по тексту - Положення) Управління очолює Начальник, який призначається на посаду та звільняється у встановленому порядку начальником ГУ ДПС у Волинській області.
Відповідно до п.4.2.1 Положення, Начальник управління очолює управління, здійснює керівництво діяльністю та організацією роботи управління.
Відповідно до п.п.4.2.2 начальник Управління здійснює внутрішній контроль в Управлінні.
Згідно п.п.4.2.4 начальник Управління надає обов'язкові до виконання доручення працівникам Управління з питань, що належать до його функціональних повноважень, контролює їх виконання.
Отже, позивач в силу покладених на нього обовґязків зобов'язаний контролювати та організовувати роботу на належному рівні, унеможлививши наявність недоліків та порушень.
Як зазначалось вище, відповідно до Положення про управління оподаткування фізичних осіб начальник управління очолює управління, здійснює керівництво діяльністю та організацією роботи управління. Тобто, саме бездіяльність Позивача в частині організації роботи, очолюваного ним управління та відсутність контролю за виконанням підлеглими працівниками своїх посадових обов'язків і стали наслідком визнання незадовільним стану роботу роботи управління та підставою для притягнення його до відповідальності.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, рішення не відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому таке слід скасувати а у задоволені позову - відмовити.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області - задовольнити, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у справі №140/7184/24 - скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування наказів - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя М.А. Пліш
судді А. Р. Курилець
О. І. Мікула