14 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 500/1111/25 пров. № А/857/18762/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Іщук Л.П.,
суддів Обрізка І.М., Пліша М.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року (головуючий суддя Грицюк Р.П., м. Тернопіль) у справі № 500/1111/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у якому просить скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, оформлене листом № 713-377/О-02/8-1900/25 від 30.01.2025, визнавши неправомірними дії щодо припинення виплати житлової субсидії ОСОБА_1 та зобов'язання повернути надміру виплачену житлову субсидію за період з 01.05.2023 по 30.04.2024 в сумі 2181,00 грн., зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області поновити субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг з жовтня 2024 року.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а також не досліджено всіх обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що пенсійним органом отримано відомості про те, що позивач здійснив операцію з купівлі за межами України товарів довгострокового вжитку на загальну суму, що перевищує 50000 грн. Вказує, що виплату житлової субсидії з 01.10.2023 ОСОБА_1 припинено відповідно до вимог підпункту 4 пункту 14 Положення про порядок призначення житлових субсидій, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року №848 , оскільки документів, доданих до звернення позивача, недостатньо для визначення права на відновлення надання житлової субсидії.
Просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що протягом 2023-2024 років під час опалювального періоду позивачу було надано житлову субсидію.
За результатами опрацювання рекомендацій Міністерства фінансів України виплату житлової субсидії ОСОБА_1 припинено відповідно до вимог підпункту 4 пункту 14 Положення про порядок призначення житлових субсидій, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року №848, оскільки позивач здійснив операцію з купівлі за межами України товарів довгострокового вжитку на загальну суму, що перевищує 50000 грн., про що позивача повідомлено.
16.01.2025 позивач звернувся з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з проханням виплатити житлову субсидію за 2024 рік в повному обсязі та подав відповідні документи.
30.01.2025 Головне управління пенсійного фонду України в Тернопільській області надало відповідь, в якій рекомендовало звернутись шляхом подання відповідної заяви і декларації про доходи та витрати до найближчого сервісного центру обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в тому числі поштою, або до уповноваженої особи органу місцевого самоврядування, або до Центру надання адміністративних послуг, або подати вищевказані документи через веб портал електронних послуг Пенсійного фонду України або через додаток "Дія".
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області розглянуто заяву позивача від 16.01.2025 з доданими документами і листом від 30.01.2025 №713-377/О-02/8-1900/25 повідомлено, що документів, доданих до звернення, недостатньо для визначення права на відновлення надання житлової субсидії.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулює Закон України від 09.11.2017 №2189-VIII “Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон №2189-VIII).
Пунктом 7 частини першої статті 4 Закону №2189-VIII визначено, що до повноважень Кабінету Міністрів України належать, зокрема, встановлення порядку надання пільг та житлових субсидій населенню в частині забезпечення надання житлових субсидій як частки вартості житлово-комунальних послуг, у тому числі їх виплати у грошовій формі.
Порядок призначення житлових субсидій визначений Положенням про порядок призначення житлових субсидій, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року №848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» (далі - Положення №848).
Відповідно до п. 9 Положення №848 призначення житлових субсидій здійснюється: до 30 листопада 2022 р. включно - структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення); починаючи з 1 грудня 2022 року - органами Пенсійного фонду України.
Згідно абзацу першого пункту 22, абзацу першого пункту 24 Положення №848 житлова субсидія призначається одному із членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку). Житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства.
Пунктом 14 Положення №848 передбачено випадки, за яких житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період).
Згідно підпункту 4 цього пункту житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо: будь-хто із складу домогосподарства або член сім'ї особи із складу домогосподарства протягом 12 місяців перед місяцем звернення за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив на суму, яка на дату проведення операції перевищує 50 тис. гривень:
купівлю земельної ділянки, квартири (будинку) (крім житла, отриманого або придбаного за рахунок державного чи місцевого бюджету), іншого нерухомого майна, транспортного засобу (механізму), цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів (у значенні, наведеному в Законі України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатив (одноразово) будь-які роботи або послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла (в тому числі понаднормової площі житла у випадку, зазначеному в пункті 10 цього Положення) та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування);
платіж (платежі), що випливає з правочинів, за якими передбачено набуття майнових прав на нерухоме майно та/або транспортні засоби (механізми) (крім об'єктів спадщини та дарування);
внески до статутного (складеного) капіталу товариства, підприємства, організації;
благодійну діяльність (виключно у вигляді сплати коштів);
надання поворотної/безповоротної фінансової допомоги, позики.
З оскаржуваного рішення пенсійного органу вбачається, що нарахування житлової субсидії позивачу припинено з 01.10.2024 виплату житлової субсидії відповідно до вимог підпункту 4 пункту 14 Положення №848, оскільки встановлено, що позивач здійснив фінансову операцію у розмірі, що перевищує 50000 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що 07.10.2022 приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області Іванів Л.І. видана довіреність від імені ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_1 бути його представником в усіх установах, підприємствах, організаціях, незалежно від форм власності та галузевої належності, в тому числі в митних органах, сервісних центрах, сертифікаційних Центрах, банках, органах Національної поліції, отримувати необхідні довідки, документи, одержати митні посвідчення, сертифікати відповідності, заповнювати та підписувати митні декларації, укладати та підписувати договори цивільно-правового характеру, здійснювати належні платежі, отримати свідоцтва про реєстрацію ТЗ, номерні знаки, виконувати ремонт ТЗ, проводити переобладнання, сплачувати гроші, мито, податки, подавати від мого імені заяви, розписуватись, та виконувати всі інші дії пов'язані з виконанням цієї довіреності. Довіреність видана терміном на 1 рік і дійсна до 07.10.2023.
Крім того, в матеріалах справи міститься свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 14.10.2022 серії НОМЕР_1 , згідно якого власником транспортного засобу Volkswagen Passat, 2005 року випуску, вказано ОСОБА_2 .
Також, згідно відповіді Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Тернопільській області (філія ГСЦ МВС) Територіальний сервісний центр МВС № 6145 від 22.02.2025 №31/19/5/О-17о/п зазначено, що згідно даних Єдиного державного реєстру МВС станом на 22.02.2025 за ОСОБА_1 зареєстровано транспортний засіб Renault Megane Scenic, 2008 року випуску. Дата придбання 12.08.2014.
Додатково проінформовано, що згідно відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів станом на 22.02.2025 ОСОБА_1 користувачем чи власником запитуваного транспортного засобу не значиться.
Наведене свідчить про те, що позивач виступив посередником (представником) з придбання транспортного засобу, однак відповідальною особою та платником таких послуг виступає саме ОСОБА_2 (довіритель), як власник транспортного засобу.
Враховуючи наведені обставини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що дії відповідача щодо припинення нарахування та виплати позивачу житлової субсидії є протиправними, відтак слід зобов'язати пенсійний орган відновити ОСОБА_1 нарахування та виплату житлової субсидії з 01.10.2024.
Решта доводів та заперечень скаржника висновків суду не спростовують.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
За правилами статті 139 КАС України судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
Керуючись ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року у справі № 500/1111/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді І. М. Обрізко
М.А. Пліш