Справа № 493/570/25
Провадження № 2-др/493/13/25
14 листопада 2025 року м. Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області в складі:
ГОЛОВУЮЧОГО СУДДІ ТІТОВОЇ Т.П.
ЗА УЧАСТЮ СЕКРЕТАРЯ СИРОТА О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про судові витрати в цивільній справі за позовом ФГ «Агро-Сад» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання права власності на урожай,
Рішенням Балтського районного суду Одеської області від 16.10.2025 року позов ФГ «Агро-Сад» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання права власності на урожай задоволено.
До закінчення судових дебатів у справі сторона відповідача у справі зробила заяву про подання доказів понесених судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
21.10.2025 року на адресу суду від представника позивача ФГ «Агро-Сад» - адвоката Бершавського О.В. надійшла заява про відшкодування судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи.
Відповідно до ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному ч. 2 цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 270 цього Кодексу.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, представник на адресу суду надіслав заяву про розгляд справи без його участі та просив стягнути понесені судові витрати на професійну правову допомогу в розмірі 63866,66 грн та судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 9246,15 грн. В заяві зазначено, що в межах даної справи правову допомогу позивачу надає адвокатське об'єднання «Г.М. Партнерс» в особі адвоката Бершавського О.В. на підставі договору про надання правової допомоги № 37/25 від 04.04.2025 року. Відповідно до п. 2.2 договору № 37/25 про надання правової допомоги від 04.04.2025 року сторони встановили погодинну оплату з розрахунку 4000 грн/год. На виконання вимог ч. 3 ст. 137 ЦПК України надано детальний опис наданих адвокатом позивачу послуг. Таким чином станом на 20.10.2025 року позивачу було надано послуги з надання правової допомоги у зазначеній справі на загальну суму 63866,66 грн, на підтвердження надано акт прийому-передачі наданої правової допомоги № 1 від 20.10.2025 року. Також до позовної заяви було долучено попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат. Отже витрати на професійну правничу допомогу адвоката для позивача були необхідними та неминучими. Крім того, позивачем було сплачено судовий збір за подання позовної заяви у загальному розмірі 9246,15 грн.
Відповідачі та їх представник в судове засідання не з'явилися, представник на адресу суду надала заяву, в якій просила розглянути справу без участі ОСОБА_2 та представника, а в запереченнях долучених до справи просила відмовити позивачу в стягненні з відповідачів судових витрат на правову допомогу, посилаючись на те, що час, зазначений представником позивача на виконання робіт (надання послуг), не можливо підтвердити, а відповідачі вважають його необґрунтованим і непропорційним до предмету спору. Оскільки перелік послуг, які визначені в акті, є звичайною, типовою, повсякденною роботою будь-якого адвоката. Також, відповідно до акту приймання-передачі наданої правничої допомоги від 20.10.2025 року, представником позивача були надані послуги з підготовки двох заяв про забезпечення позову та складання двох відповідей на відзив у справі, які за своєю суттю є тотожними, тобто однаковими, а вартість за них вказана висока, наче потребувала значного часу на їх підготовку. Крім того, звернула увагу суду на те, що розмір мінімальної заробітної плати у 2025 р. становить 8000 грн на місяць, в той же час, адвокат ставить в договорі погодинну оплату з розрахунку 4000 грн за годину. Якщо позивач може дозволити собі такі витрати, то для відповідачів це непомірна сума, яка поставить їх у скрутне матеріальне становище. В даному випадку відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу буде не справедливим, оскільки позивач позбавив відповідача ОСОБА_1 законного права на обробку земельної ділянки, отримання прибутку, ще й наніс значні збитки. ОСОБА_1 у 2025 р. не обробляв земельну ділянку, не отримував від неї дохід, поніс збитки через позивача, а тепер ще й повинен відшкодувати позивачу непомірні та завищені витрати на адвоката. Відповідач ОСОБА_2 є пенсіонером, яка отримує мінімальну пенсію і не отримала у 2025 р. орендної плати. Таким чином, відповідачі вважають, що заявлена сума витрат є неспівмірною порівняно з ринковими цінами адвокатських послуг із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом та обсягом наданих адвокатом послуг.
Суд, ознайомившись із вимогами представника позивача, запереченням представника відповідачів, оцінивши докази, наявні в матеріалах цивільної справи, дійшов такого висновку.
Як визначено ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як визначено ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Отже, враховуючи, що позовні вимоги ФГ «Агро-Сад» задоволено, судові витрати підлягають стягненню на їх користь з відповідачів.
Згідно платіжної інструкції № 723 від 07.04.2025 (а.с. 17) позивачем сплачений судовий збір в сумі 3028 грн., згідно платіжної інструкції № 1НХЕ-7СН7-1Т2А-СТ47 від 29.04.2025 року (а.с. 61) позивачем доплачено судовий збір в сумі 6218,15 грн, отже загальна сума сплаченого судового збору складає 9246,15 грн, яка підлягає стягненню з відповідачів.
Судом встановлено, що 04.04.2025 року між адвокатським об'єднанням «Г.М. Партнерс»та ФГ «Агро-Сад» укладено договір № 37/25 про надання правової допомоги, згідно якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, клієнт доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання здійснювати захист, представництво та надання інших видів правничої (правової) допомоги клієнту.
Як визначено п. 2.2 Договору сторони встановили погодинну оплату з розрахунку 4000 грн/год.
Згідно акту прийому-передачі наданої правової допомоги № 01 від 20.10.2025 року на підставі договору про надання правової допомоги № 37/25 від 04.04.2025 року підтверджено надання адвокатом послуг позивачу, вартість яких складає 63866,66 грн, які мають бути сплачені Замовником відповідно до умов Договору.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Як визначено п. 6 ч. 1 ст. 1 цього ж Закону інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
До видів адвокатської діяльності належить, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У ч. 3 ст. 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях ч. ч. 5 та 6 ст. 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх не співмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Згідно ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про те, що заявлений представником позивача до стягнення розмір витрат на правову допомогу не відповідає критеріям розумності та співмірності, враховуючи обсяг процесуальних документів поданих у справі, тривалість участі у судових засіданнях, складності справи, у зв'язку із чим, виходячи з принципу співмірності та розумності, наявні правові підстави для зменшення суми винагороди за адвокатські послуги, та визначення її у сумі 5000,00 грн.
Крім того неспроможними є посилання представника відповідачів на ту обставину, що позивачем не надано підтверджень сплати витрат на надання правничої допомоги, так як відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України судом встановлюється розмір витрат, які сторона як сплатила, так і має сплатити. Обов'язок позивача сплатити адвокату гонорар підтверджується Договором про надання правничої допомоги та актом надання послуг.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України ці судові витрати підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача в рівних частинах.
Таким чином вимоги представника позивача про стягнення судових витрат підлягають частковому задоволенню, а саме сума сплаченого судового збору за подання позовної заяви в загальному розмірі 9246,15 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн., а всього 14246,15 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 137, 141, 270 ЦПК України, суд
Заяву представника позивача ФГ «Агро-Сад» - адвоката Бершавського Олексія Валерійовича про відшкодування судових витрат в цивільній справі за позовом ФГ «Агро-Сад» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання права власності на урожай, задовольнити частково.
Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ФГ «Агро-Сад», код ЄДРПОУ 36317915, місце знаходження Одеська область Подільський район с. Кринички, судові витрати в сумі 14246,15 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 14.11.2025 року.