13 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 380/14186/24 пров. № А/857/4834/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.
суддів: Мікули О.І., Ніколіна В.В.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року (головуюча суддя: Карп'як О.О., місце ухвалення - м. Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Задвір'янського опорного закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
ОСОБА_1 , 03.07.2024 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати дії розпорядника інформації, суб'єкта владних повноважень Задвір'янський опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області щодо ненадання запитуваної інформації ОСОБА_1 на запити від 24.06.2024 та від 25.06.2024, протиправними та незаконними;
- зобов'язати розпорядника інформації, суб'єкта владних повноважень Задвір'янський опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області надати ОСОБА_1 запитувану інформацію, викладену у запитах від 24.06.2024 та від 25.062024.
Обґрунтовує позов тим, що 24.06.2024 о 08:23 год на електронну пошту Задвір'янського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області (zadviryaozzso@ukr.net), нею, у відповідності до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», скеровано запит на публічну інформацію. У подальшому, 25.06.2024 о 12:07 год. на електронну пошту Задвір'янського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області (zadviryaozzso@ukr.net) позивачем у відповідності до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» скеровано запит на публічну інформацію. Директор Задвір'янського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області Антін Максимів, з електронної пошти zadviryaozzso@ukr.net, 28 червня 2024 року о 22:54 год. надіслав на її електронну пошту лист - відповідь на запит наступного змісту: «У зв'язку з тим, що з написаного ніби то вами, запиту на публічну інформацію про надання копії договору правової допомоги Задвір'янському ОЗЗСО, ми не можемо встановити автентичність підпису, який у нас викликає сумніви. Просимо прибути особисто або скерувати відповідний запит електронною поштою з накладенням на нього електронного цифрового підпису (КЕТ) відповідно до вимог законодавства». Також, 01 липня 2024 року о 22:24 год. директор Задвір'янського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області Антін Максимів з електронної пошти zadviryaozzso@ukr.net надіслав на її електронну пошту лист - відповідь на запит за вихідним номером № 71 від 01.07.2024 наступного змісту: «У зв'язку з тим, що з написаного ніби то вами, запиту на публічну інформацію про надання копії договору правової допомоги Задвір'янському ОЗЗСО, ми не можемо встановити автентичність підпису, який у нас викликає сумніви. Просимо прибути особисто або скерувати відповідний запит електронною поштою з накладенням на нього електронного цифрового підпису (КЕТ) відповідно до вимог законодавства».
Вказує, що не надавши інформації на її запити від 24.06.2024 та 25.06.2024, незареєстрованим листом-відповіддю та листом-відповіддю за вих. № 71 від 01.07.2024 розпорядник інформації (Задвір'янський ОЗЗСО I-III ст.) фактично порушив гарантії забезпечення її права на доступ до публічної інформації, встановлені вимогами статті 34 Конституції України та ст. 3 Закону. Вважає, що розпорядник інформації, отримавши її інформаційні запити від 24.06.2024 та 25.06.2024, всупереч вимог Закону, запитуваної інформації не надав і фактично, незаконно та безпідставно відмовив їй у належному розгляді цих запитів та наданні запитуваної інформації у строк, встановлений вимогами ч. 1 ст. 20 Закону впродовж 5-ти робочих днів.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Задвір'янського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області щодо розгляду запитів від 24.06.2024 та від 25.06.2024 ОСОБА_1 та не надання обґрунтованої відповіді на звернення.
Зобов'язано Задвір'янський опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області повторно розглянути запити ОСОБА_1 від 24.06.2024 та від 25.062024.
В іншій частині позову відмовлено.
Із цим рішенням суду першої інстанції не погодилася позивачка та оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає таке необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить скасувати судове рішення в частині «Зобов'язати Задвір'янський опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області повторно розглянути запити ОСОБА_1 від 24.06.2024 та від 25.06.2024» та ухвалити нове судове рішення у цій частині, яким «Зобов'язати Задвір'янський опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області надати ОСОБА_1 запитувану інформацію, викладену у запитах від 24.06.2024 та 25.06.2024».
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги покликається на аналогічні підстави викладені в позовній заяві.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що 17.06.2024 ОСОБА_1 на електронну пошту установи подала запит до Задвірнянського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області, у якому просила надати їй копію договору від 22 вересня 2022 року про надання правової допомоги Задвір'янському ОЗЗСО І-ІІІ ст. Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області у цивільній справі № 943/1117/22 (а. с. 9,11).
Відповідачем, 21.06.2024 надано відповідь на запит позивачки № 69, у якій вказано наступне: «Ваш запит про надання інформації розглянуто та повідомляємо наступне: що договір від 22 вересня 2022 року про надання правової допомоги Задвір'янському опорному закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області у цивільній справі № 943/1117/22 відсутній.» (а. с. 6, 16).
ОСОБА_1 , 24.06.2024 на електронну пошту установи подала запит до Задвірнянського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області, у якому просила надати їй інформацію:
1. Чи укладався Задвір'янським ОЗЗСЩ І-ІІІ ст. Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області договір про надання правничої (правової) допомоги з адвокатом Скоробогатим Миколою Вікторовичем від 28.09.2022 у судах по справі з єдиним унікальним номером справи № 943/1117/22;
2. Якщо такий договір про надання Задвір'янському ОЗЗСО І-ІІІ ст. правничої (правової) допомоги від 28.09.2022 року по справі № 943/1117/22 укладався, то просила надати копію цього договору (а. с. 10,13).
Відповідачем, 28.06.2024 надано відповідь на запит позивачки, у якій вказано наступне: «У зв'язку з тим, що з написаного ніби то вами, запиту на публічну інформацію про надання копії договору правової допомоги Задвірянському ОЗЗСО, ми не можемо встановити автентичність підпису, який у нас викликає сумніви. Просимо прибути особисто або скерувати відповідний запит електронною поштою з накладенням на нього електронного цифрового підпису (КЕТ) відповідно до вимог законодавства.» (а. с.8, 18).
ОСОБА_1 , 25.06.2024 на електронну пошту установи подала запит до Задвірнянського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області, у якому просила надати їй інформацію:
1. Чи укладався договір з директором Задвір'янського ОЗЗСО І-ІІІ ст. Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області в інтересах установи договір про надання правничої (правової) допомоги Задвір'янському ОЗЗСО І-ІІІ ст. Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області з адвокатом Скоробогатим Миколою Вікторовичем від 24.01.2022 у справі № 943/2142/21;
2. Якщо такий договір про надання Задвір'янському ОЗЗСО І-ІІІ ст. правничої (правової) допомоги від 24.01.2022 по справі № 943/2142/21 укладався, то просила надати копію цього договору (а. с. 14,15).
Відповідачем, 01.07.2024 надано відповідь на запит позивачки № 71, у якій вказано наступне: «У зв'язку з тим, що з написаного ніби то вами, запиту на публічну інформацію про надання копії договору правової допомоги Задвірянському ОЗЗСО, ми не можемо встановити автентичність підпису, який у нас викликає сумніви. Просимо прибути особисто або скерувати відповідний запит електронною поштою з накладенням на нього електронного цифрового підпису (КЕТ) відповідно до вимог законодавства.» (а.с. 7, 12).
Позивачка, вважаючи, що зміст повідомлень відповідача, отриманих у відповідь на її запити, свідчать про відмову надати доступ до запитуваної інформації згідно її запитів від 24.06.2024 та від 25.06.2024, звернулась із цим позовом до суду.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки розпорядник інформації зайняв пасивну позицію, таку бездіяльність слід кваліфікувати як таку, що не відповідає принципам статті 2 КАС України, зокрема, принципам добросовісності (пункт 5 частини другої) і розсудливості (пункт 6 частини другої).
Крім цього, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки під час судового розгляду встановлено, що подані позивачем запити на публічну інформацію не розглянуто по суті відповідачем, а тому належним та ефективний способом судового захисту позивачки при вирішенні цієї справи є зобов'язання відповідача повторно розглянути її запити від 24.06.2024 та від 25.06.2024.
Частиною 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки, позивачкою оскаржується в апеляційному порядку судове рішення суду першої інстанції, в частині у якій їй відмовлено у позові, а тому, предметом розгляду в суді апеляційної інстанції, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 308 КАС України, є законність і обґрунтованість лише в цій частині.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Наведеним положенням Основного Закону України кореспондує частина перша статті 5 КАС України, якою передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Завданням адміністративного судочинства, у розумінні частин 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Водночас, за змістом Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 за №18-рп/2004, поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес».
У цьому ж Рішенні зазначено, що «поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування в межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Тобто, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, а для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв'язку з прийняттям рішення чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.
Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення).
Отже, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими.
Таким чином, підставами для визнання протиправним дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання до вчинення певних дій, є невідповідність їх вимогам чинного законодавства.
При цьому, обов'язковою умовою для визнання таких дій/бездіяльності протиправними та як наслідок зобов'язання до їх вчинення, є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції встановлено, (рішення у цій частині не оскаржується), що відповідач необґрунтовано та протиправно не надав позивачці відповіді на її запити від 24.06.2024 та від 25.06.2024, оскільки не передбачено накладення кваліфікованого електронного підпису при надсиланні електронного звернення, як і не передбачена процедура встановлення автентичності підпису запитувача інформації чи його особистого прибуття із запитом до розпорядника інформації.
Враховуючи вищенаведене, оскільки судовому захисту підлягають лише порушені права чи інтереси особи, натомість, відповідачем протиправно не надано відповідь по суті порушених питань у запитах від 24.06.2024 та 25.06.2024, а тому належним та ефективний способом судового захисту позивачки при вирішенні цієї справи є зобов'язання відповідача повторно розглянути запити ОСОБА_1 від 24.06.2024 та від 25.06.2024.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Згідно приписів ст. 139 КАС України підстав для стягнення судових витрат не має.
Керуючись ст. ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд -
постановив:
апеляційну ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду 13 січня 2025 року у справі № 380/14186/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді О. І. Мікула
В. В. Ніколін