Справа № 120/264/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Мультян Марина Бондівна
Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.
14 листопада 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
І. Описова частина.
1. Короткий зміст позовних вимог.
1.1 ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду в порядку ст. 382 КАС України.
1.2 В обґрунтування заяви позивач зазначає що Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області ігнорує рішення суду та не виконує його. Зазначає, що починаючи з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 17.01.2025 Головне управління обмежує розмір його пенсії, а тому рішення суду залишається не виконаним. Також позивач зазначив, що Головним управлінням у розумний строк не виплачено різницю між фактично виплаченим розміром пенсії та нарахованим, на виконання рішення суду.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
2.1 Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14.03.2023 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково та, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 01.12.2022 перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром та виплатити різницю між нарахованою та виплаченою пенсією, з урахуванням вже виплачених сум.
2.2 Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2023 року рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року залишено без змін.
2.3 Позивач, вважаючи що рішення суду не виконується, звернувся до суду з метою встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про його виконання.
3. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції.
3.1 Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення відмовлено.
3.2 Суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги, заявлені позивачем у заяві не відповідають повноваженням суду при його вирішенні в порядку ст. 382 КАС України, адже заявником фактично порушено новий судовий спір із вимогами позовного провадження.
4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.
4.1 Не погодившись із ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 24.03.2025, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить вказану ухвалу скасувати та постановити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про встановлення судового контролю.
4.2 Як на підставу апеляційного оскарження апелянт посилається на те, що суд першої інстанції в порушення норм матеріального та процесуального права, не прийняв до уваги, те що, скаржником наведені обставини з яких вбачаються усі підстави для встановлення судового контролю.
4.3 Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому він просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на безпідставність вимог позивача. Просить залишити без змін ухвалу суду першої інстанції від 24.03.2025.
ІІ. Мотивувальна частина.
1. Позиція апеляційного суду.
Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.
1.1 Обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
1.2 Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі №420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справа №140/279/21.
1.3 У постанові Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, Суд зазначив, що обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів. Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
1.4 Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
1.5 За змістом заяви позивач покликається на невиконання відповідачем рішення суду та обмеження його пенсії з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 17.01.2025, таким чином, на думку заявника, встановлений судом розмір пенсії без обмеження максимальним розміром, виплачується йому у неповному розмірі.
1.6 Матеріалами справи встановлено, що на підставі рішення Вінницького окружного адміністративного суду позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.12.2022 без обмеження пенсії максимальним розміром. З 01.03.2023 до розрахунку пенсії враховано індексацію, передбачену постановою КМУ від 24 лютого 2023 року № 168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році.
1.7 У червні 2024 року позивач звертався до суду із заявою про встановлення судового контролю, в якій посилався, що рішення суду у справі №120/264/23 не виконується, а саме зазначив, що за 2024 відповідач не провів індексацію його пенсії, таким чином, на його думку, нарахований розмір пенсії виплачувався у неповному розмірі.
1.8 Ухвалою від 30 липня 2024 року, суд відмовив у її задоволенні, зазначивши, що вказані обставини є окремим предметом судового оскарження. Вказана ухвала залишена судом апеляційної інстанції без змін.
1.9 Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що обмеження пенсії позивача з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 17.01.2025 є окремим предметом судового оскарження та суд не може підміняти правовий інститут судового контролю, оскільки ці обставини не були предметом дослідження в ході судового розгляду у межах розгляду справи №120/264/23.
1.10 Крім того, на виконання цього рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області проведено розрахунок пенсії позивача без її обмеженням максимальним розміром з 01.12.2022, що підтверджується наданим відповідачем розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою позивача. Нараховані суми можуть бути виплачені органом Пенсійного фонду після відповідного фінансування з Державного бюджету України.
1.11 Таким чином, на виконання рішення суду, відповідачем здійснено перерахунок пенсії та її виплата буде здійснена без обмеження максимальним розміром.
1.12 Апеляційний суд погоджується з судом першої інстанціїї про відсутність підстав для зобов'язання відповідача подати суду письмовий звіт про виконання рішення суду у цій справі, оскільки судом не встановлено обставин, які б свідчили про недобросовісність дій відповідача під час виконання рішення суду, його умисне невиконання або ухилення від його виконання
2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
2.1 Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
2.2 Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.