про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження
Справа № 240/22386/25
13 листопада 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Курка О. П. Боровицького О. А.
розглянувши у письмовому провадженні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року по справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,
відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу.
Також апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обгрунтоване введенням воєнного стану на всій території України.
Крім того скаржник звертає увагу суд на те, що в період з 15.09.2025 по 15.10.2025 (включно) було отримано та зареєстровано 4951 вхідних документа. У зв'язку з тим, що зазначена вище кореспонденція надійшла у великій кількості, виникло значне навантаження по обробці документів та їх оскарженню.
Враховуючи значний обсяг кореспонденції, яку повинен опрацювати головний виконавець Каплун О.В., яка накопичується та надсилається регулярно у великих кількостях за один день, беручи до уваги усі технічні маніпуляції з кожним документом, щодо опрацювання, реєстрації та оскарження відповідних документів, унеможливила забезпечення здійснення особистого контролю щодо оскарження.
Досліджуючи дане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця встановлені статтею 287 КАС України.
Частиною 6 ст. 287 КАС України вказано, що апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об'єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Згідно з матеріалами справи, оскаржуване рішення прийняте 15.10.2025.
Апеляційну скаргу відповідачем подано до суду 03.11.2025, тобто з пропуском строку встановленого ст.287 КАС України.
Стосовно обґрунтувань поважності пропуску строку зазначених скаржником суд зазначає, що усталеною є позиція Верховного Суду про те, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб'єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб'єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження.
Так, статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Це стосується і заявників, які діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.
Відтак, органи влади, що діють як суб'єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов'язків.
Стосовно тверджень заявника про велике навантаження в роботі, то суд зазначає, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку із такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Суб'єкт владних повноважень не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Такий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 26.09.2022 у справі № 560/403/22 та від 16.02.2023 у справі № 640/7964/21.
Разом з тим суд враховує, що згідно відомостей із КП "ДСС" значна частина судових справ в суд апеляційної інстанції надходить у зв'язку із оскарженням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області судових рішень суду першої інстанції, зокрема і тих, в яких сформована стала судова практика, затягуючи при цьому виконання судових рішень та порушуючи право сторони на юридичну визначеність.
Тобто, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області самостійно створює собі такі умови, які позбавляють його можливості вчасно та ефективно оскаржувати судові рішення та обгрунтовувати свої доводи.
Таким чином колегія суддів вважає, що апелянтом не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 287 КАС України, та становили об'єктивно непереборні перешкоди, які пов'язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, причини пропуску строку апеляційного оскарження зазначені у вказаному клопотанні не є поважними, а тому суд не знаходить підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.10.2025.
Керуючись ст.ст.121, 295, 325, 328, 329 КАС України, суд
у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року відмовити.
Визнати неповажними причини пропуску Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Курко О. П. Боровицький О. А.