Справа № 580/2338/24 Суддя (судді) першої інстанції: Петро ПАЛАМАР
13 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді Штульман І.В.
суддів: Оксененка О.М.
Черпака Ю.К., -
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом Уманської районної державної лікарні ветеринарної медицини до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-
28 березня 2024 року Уманська районна державна лікарня ветеринарної медицини (далі - позивач) звернулася в Черкаський окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління ДПС (далі - ГУ ДПС) у Черкаській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 14 лютого 2024 року №1692/23-00-07-03-01, №1695/23-00-07-03-01, №1693/23-00-07-03-01.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року позов Уманської районної державної лікарні ветеринарної медицини задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 14 лютого 2024 року №1692/23-00-07-03-01, №1695/23-00-07-03-01, №1693/23-00-07-03-01. Стягнуто з ГУ ДПС у Черкаській області на користь Уманської районної державної лікарні ветеринарної медицини судові витрати зі сплати судового збору у сумі 9084,00 гривень.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що Маньківська районна державна лікарня ветеринарної медицини (далі - РДЛВМ) забезпечує медичне обслуговування, зокрема щодо захисту населення від хвороб, спільних для тварин і людей, а отже вказаний заклад відноситься до закладів охорони здоров'я, а отже підлягає звільненню від сплати податків відповідно до підпункту 282.1.4 пункту 282.1 статті 282 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Також, судом першої інстанції зроблено висновок, що власні надходження бюджетних установ є доходом спеціального фонду бюджету та спрямовуються на покриття видатків, що здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету відповідно до бюджетних призначень за встановленими напрямами використання. При цьому, розпорядник здійснює коригування обсягів узятих бюджетних зобов'язань за загальним фондом кошторису для проведення видатків за цими зобов'язаннями із спеціального фонду кошторису відповідно до бюджетного законодавства.
Не погоджуючись із рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року, ГУ ДПС у Черкаській області подало апеляційну скаргу про скасування вказаного судового рішення та ухвалення нового, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що Маньківська РДЛВМ за період з 01 січня 2017 року по 10 грудня 2023 року задекларувала плату на землю в сумі 0 грн, з посиланням на пільгу зі сплати земельного податку. Відповідач зазначає, що Маньківська РДЛВМ є неприбутковою організацією, фінансується з державного бюджету за загальним фондом та надавала власні послуги по лікуванню тварин і отримувала доходи, які становили третину загального фінансування установи. Крім того, апелянт відмічає, що Маньківська РДЛВМ входять до структури Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, що не віднесено до органів охорони здоров'я.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог законодавства, а апеляційна скарга ГУ ДПС у Черкаській області є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
За змістом частини першої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
За приписами частини другої статті 309 КАС України, у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Згідно з частиною четвертою статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду, з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк.
Відповідно до частини першої статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Маньківська РДЛВМ зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридична особа з 12 грудня 1991 року, код ЄДРПОУ 00709359, та на час винесення оспорюваних рішень перебувало у відповідача на обліку як платник податків (в стані припинення).
З відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 13 лютого 2025 року припинено юридичну особу Маньківської РДЛВМ в результаті реорганізації.
Маньківська РДЛВМ реорганізована шляхом приєднання до Уманської районної державної лікарні ветеринарної медицини (наказ №415 від 07 жовтня 2022 року тимчасово виконуючим обов'язки Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів).
31 березня 2023 року комісією з реорганізації державних установ Держпродспоживслужби у Черкаській області затверджено передавальний акт майна, землі, прав та обов'язків з балансу Маньківської РДЛВМ на баланс правонаступника Уманської районної державної лікарні ветеринарної медицини.
Судом першої інстанції встановлено, і це є правильним, що Уманська районна державна лікарня ветеринарної медицини є правонаступником Маньківської РДЛВМ.
На підставі наказу виконуючого обов'язку начальника ГУ ДПС у Черкаській області №83-п від 09 січня 2024 року, співробітниками відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку Маньківської РДЛВМ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01 січня 2017 року по 10 січня 2024 року і з питань сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 10 січня 2024 року, в зв'язку з реорганізацією юридичної особи.
За результатами перевірки відповідачем складено акт від 24 січня 2024 року №749/23-00-07-03-01/00709359 (далі - Акт).
Відповідно до пункту 3.1.4.1 Акту, Маньківська РДЛВМ у період з 01 січня 2017 року по 10 грудня 2023 року, згідно державних актів на право постійного користування земельними ділянками, станом на 10 грудня 2023 року мала у користуванні земельні ділянки:
1) Маньківська об'єднана тергромада - земельна ділянка площею 0,6309 га, кадастровий номер 7123155100:01:003:0611, за цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров'я та соціальної допомоги, за адресою: Черкаська обл., Уманський р-н., смт. Маньківка, вул. Соборна, 140; земельна ділянка площею 1,1025 га, кадастровий номер 7123155100:01:003:0612, за цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров'я та соціальної допомоги, за адресою: Черкаська обл., Уманський р-н., смт. Маньківка, вул. Патона, 5; земельна ділянка площею 0,2552 га, кадастровий номер 7123186000:01:002:0193, за цільовим призначенням: іншого громадського призначення, за адресою: Черкаська обл., Уманський р-н., с Нестерівка, вул. Шевченка, 75;
2) Буцька об'єднана тергромада - земельна ділянка площею 0,1902 га, кадастровий номер 7123155300:01:001:0173, за цільовим призначенням: іншого громадського призначення, за адресою: Черкаська обл., Уманський р-н., смт. Буки, вул. Фрунзе (станом на 10 грудня 2023 року Туристична), 60;
3) Іваньківська об'єднана тергромада - земельна ділянка площею 0,3840 га, кадастровий номер 7123182501:01:001:0265, за цільовим призначенням: іншого громадського призначення, за адресою: Черкаська обл., Уманський р-н., с Іваньки, вул. Жовтнева (станом на 10 грудня 2023 року Соборна), 31 .
За період з 01 січня 2017 року по 10 грудня 2023 року Маньківською РДЛВМ задекларовано плату за землю у сумі 0 грн, з посиланням на пільгу зі сплати земельного податку за кодом 18010510 «Органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території».
Маньківська РДЛВМ є неприбутковою організацією, фінансується з державного бюджету за загальним фондом та надає платні послуги з лікування тварин, кошти отримані від надання таких послуг спрямовуються до спеціального фонду, з наступним витрачанням на потреби, наведені у підрозділі 3.1.1.2 розділу III матеріалів перевірки.
Доходна частина від господарської діяльності з надання платних послуг з лікування тварин становить, в середньому, третину загального фінансування установи.
Встановлено факт приналежності Маньківської РДЛВМ до структури Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, що не віднесено до органів охорони здоров'я.
Зазначено, що в наслідок необґрунтованого застосування норм підпункту 282.1.4 пункту 282.1 статті 282 ПК України, оскільки доходна частина підприємства Маньківської РДЛВМ від господарської діяльності з надання платних послуг з лікування тварин становить, в середньому, третину загального фінансування установи, за умови дотримання вимоги законодавства щодо повного утримання установи за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, виникло заниження плати за землю у періоді з 01 січня 2017 року по 10 грудня 2023 року.
За висновками Акту перевірки встановлено порушення Маньківською РДЛВМ вимог підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270, пункту 286.1 статті 286, пункту 286.2 статті 286 ПК України, внаслідок чого занижено плату за землю у періоді з 01 січня 2017 року по 10 грудня 2023 року:
- по Маньківській ОТГ у розмірі 51371,05 грн, в тому числі (далі - т. ч.): за 2017 рік - 5479,59 грн; за 2018 рік - 5479,59 грн; за 2019 рік - 6772,21 грн; 2020 рік - 9789,98 грн; 2021 рік - 7924,02 грн; за 2022 рік - 7708,94 грн та за 2023 рік - 8216,72 грн;
- по Іванківській ОТГ у розмірі 55581,72 грн, в т. ч.: за 2017 рік - 4158,75 грн; за 2018 рік - 4158,75 грн; за 2019 рік - 16635,00 грн; 2020 рік - 16635,00 грн; 2021 рік - 4158,75 грн; за 2022 рік - 4574,64 грн та за 2023 рік - 5260,83 грн;
- по Буцькій ОТГ у розмірі - 6123,90 грн, в т. ч.: за 2017 рік - 1961,75 грн; за 2018 рік - 653,92 грн; за 2019 рік - 653,91 грн; 2020 рік - 653,91 грн; 2021 рік - 653,91 грн; за 2022 рік - 719,30 грн та за 2023 рік - 827,20 грн.
На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 14 лютого 2024 року:
№1692/23-00-07-03-01 про збільшення сум грошового зобов'язання за платежем земельний податок з юридичних осіб за земельні ділянки, які знаходяться в адміністративних межах Маньківської ОТГ, на суму 49001,68 грн, в тому числі за основним платежем - 46217,47 грн, штрафні санкції 2784,21 грн;
№1695/23-00-07-03-01 про збільшення сум грошового зобов'язання за платежем земельний податок з юридичних осіб за земельні ділянки, які знаходяться в адміністративних межах Буцької ОТГ, на суму 5018,25 грн, в тому числі за основним платежем - 4692,45 грн, штрафні санкції - 325,80 грн;
№1693/23-00-07-03-01 про збільшення сум грошового зобов'язання за платежем земельний податок з юридичних осіб за земельні ділянки, які знаходяться в адміністративних межах Іваньківської ОТГ, на суму 54581,73 грн, в тому числі за основним платежем - 51331,12 грн, штрафні санкції - 3250,61 грн.
Вважаючи податкові повідомлення-рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, Уманська районна державна лікарня ветеринарної медицини звернулася до суду з позовом за захистом охоронюваних законом прав та інтересів.
Відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.
Статтею 282 ПК України врегульовано пільги щодо сплати податку для юридичних осіб.
Відповідно до підпункту 282.1.4 пункту 282.1 статті 282 ПК України, від сплати податку звільняються дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форми власності і джерел фінансування, заклади культури, науки (крім національних та державних дендрологічних парків) (за умови використання за цільовим призначенням), освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Отже, визначальним для звільнення від сплати земельного податку у спірних правовідносинах є дві умови: 1) належність до закладів охорони здоров'я; 2) повне утримання за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Згідно абзацу дев'ятого частини першої статті 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19 листопада 1992 року № 2801-XII, заклад охорони здоров'я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації.
Відповідно до підпунктів 2, 5 пункту 4 Положення про Маньківську районну державну лікарню ветеринарної медицини, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 23 серпня 2017 року №739 (далі - Положення №739), основними завданнями лікарні є зокрема: ветеринарне обслуговування тварин господарств різних форм власності та фізичних осіб на відповідній території; захист населення від хвороб, спільних для тварин і людей.
Згідно підпункту 1 пункту 5 Положення №739, Лікарня організовує та здійснює профілактичні, діагностичні, лікувальні заходи.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права:
- земельна ділянка кадастровий номер 7123155100:01:003:0611, площею 0,6309 га знаходиться за адресою: смт. Маньківка, вул. Соборна, 140, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров'я та соціальної допомоги;
- земельна ділянка кадастровий номер 7123155100:01:003:0612, площею 1,1025 га знаходиться за адресою: смт. Маньківка, вул. Патона, 5, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров'я та соціальної допомоги;
- земельна ділянка кадастровий номер 7123186000:01:002:0193, площею 0,2552 га знаходиться за адресою: Уманський район (колишній Маньківський район), с. Нестерівка вул. Шевченка,75, цільове призначення: іншого громадського призначення;
- земельна ділянка кадастровий номер 7123155300:01:001:0173, площею 0,1902 га знаходиться за адресою: Уманський район (колишній Маньківський район), смт. Буки, вул. Фрунзе (станом на 10 грудня 2023 року Туристична), 60, цільове призначення: іншого громадського призначення;
- земельна ділянка кадастровий номер 7123182501:01:001:0265, площею 0,3840 га знаходиться за адресою: Уманський район (колишній Маньківський район), с Іваньки, вул. Жовтнева (станом на 10 грудня 2023 року Соборна), 31, цільове призначення: іншого громадського призначення.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що Маньківська районна державна лікарня ветеринарної медицини забезпечує медичне обслуговування, зокрема щодо захисту населення від хвороб, спільних для тварин і людей. Вказаний заклад відноситься до закладів охорони здоров'я, у зв'язку із чим звільняється від сплати податку.
Щодо висновків контролюючого органу у Акті перевірки щодо безпідставності зазначення пільги у розрахунках суми земельного податку згідно підпункту 282.1.4 пункту 282.1 статті 282 ПК України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Контролюючий орган у акті перевірки зазначив, що Маньківська ветлікарня є неприбутковою організацією, фінансується з державного бюджету за загальним фондом та надавала платні послуги по лікуванню тварин і отримувала доходи за спеціальним фондом. У структурі доходів власні послуги по лікуванню тварин за перевіряємий період становили, в середньому, третину загального фінансування установи.
Згідно з пунктами 12, 23, 37 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України, бюджетні установи це органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими. Доходами бюджету є податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, плату за надання адміністративних послуг, власні надходження бюджетних установ). Надходження бюджету - це доходи бюджету, повернення кредитів до бюджету, кошти від державних (місцевих) запозичень, кошти від приватизації державного майна (щодо державного бюджету), повернення бюджетних коштів з депозитів, надходження внаслідок продажу/пред'явлення цінних паперів.
За змістом частин з першої по четверту статті 13 Бюджетного кодексу України, бюджет може складатися із загального та спеціального фондів.
Складовими частинами загального фонду бюджету є: 1) всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду бюджету; 2) всі видатки бюджету, що здійснюються за рахунок надходжень загального фонду бюджету; 3) кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету без визначення цільового спрямування та надання кредитів з бюджету, що здійснюється за рахунок надходжень загального фонду бюджету); 4) фінансування загального фонду бюджету.
Складовими частинами спеціального фонду бюджету є: 1) доходи бюджету (включаючи власні надходження бюджетних установ), які мають цільове спрямування; 2) видатки бюджету, що здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету (у тому числі власних надходжень бюджетних установ); 3) кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету з визначенням цільового спрямування та надання кредитів з бюджету, що здійснюється за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету); 4) фінансування спеціального фонду бюджету.
Власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету.
Власні надходження бюджетних установ використовуються (з урахуванням частини дев'ятої статті 51 цього Кодексу) на:
- покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю (за рахунок надходжень підгрупи 1 першої групи);
- організацію додаткової (господарської) діяльності бюджетних установ (за рахунок надходжень підгрупи 2 першої групи);
- утримання, облаштування, ремонт та придбання майна бюджетних установ (за рахунок надходжень підгрупи 3 першої групи);
- ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів та матеріальних цінностей, покриття витрат, пов'язаних з організацією збирання і транспортування відходів і брухту на приймальні пункти (за рахунок надходжень підгрупи 4 першої групи);
- господарські потреби бюджетних установ, включаючи оплату комунальних послуг і енергоносіїв (за рахунок надходжень підгруп 2 і 4 першої групи);
- організацію основної діяльності бюджетних установ (за рахунок надходжень підгруп 1, 3 і 4 другої групи);
- виконання відповідних цільових заходів (за рахунок надходжень підгрупи 2 другої групи).
Згідно із статтями 47, 48, 57 Бюджетного кодексу України, відповідно до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Казначейство України здійснює контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису бюджету. Розпорядники бюджетних коштів забезпечують управління бюджетними асигнуваннями і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених цим Кодексом.
Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (з дотриманням вимог частини другої статті 57 цього Кодексу). На кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету та щодо субвенцій із спеціального фонду державного бюджету на рахунках спеціального фонду місцевих бюджетів для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення. У разі відсутності відповідних бюджетних призначень на наступний бюджетний період залишки коштів спеціального фонду перераховуються до загального фонду державного бюджету.
Частинами восьмою та дев'ятою статті 51 Бюджетного кодексу України встановлено, що якщо фактичний обсяг власних надходжень за спеціальним фондом кошторису бюджетної установи з урахуванням залишків бюджетних коштів на початок року менший від планових показників, врахованих у спеціальному фонді її кошторису, розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний до закінчення бюджетного періоду внести зміни до спеціального фонду кошторису щодо зменшення власних надходжень і видатків з урахуванням очікуваного виконання спеціального фонду кошторису у відповідному бюджетному періоді. Розпорядники бюджетних коштів упорядковують бюджетні зобов'язання з урахуванням внесених змін до спеціального фонду кошторису.
Якщо фактичні обсяги власних надходжень бюджетних установ з урахуванням залишків відповідних бюджетних коштів на початок року перевищують відповідні витрати, затверджені законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), розпорядник бюджетних коштів передбачає спрямування таких надпланових обсягів у першу чергу на погашення заборгованості з оплати праці, нарахувань на заробітну плату, стипендій, комунальних послуг та енергоносіїв.
Якщо такої заборгованості немає, розпорядник бюджетних коштів спрямовує 50 відсотків коштів на заходи, що здійснюються за рахунок відповідних надходжень, і 50 відсотків коштів - на заходи, необхідні для виконання основних функцій, але не забезпечені коштами загального фонду бюджету за відповідною бюджетною програмою.
У такому разі розпорядник бюджетних коштів здійснює перерозподіл обсягів узятих бюджетних зобов'язань за загальним фондом бюджету для проведення видатків за цими зобов'язаннями із спеціального фонду бюджету.
Аналіз вказаних положень вказує на те, що власні надходження бюджетних установ є доходом спеціального фонду бюджету та спрямовуються на покриття видатків, що здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету відповідно до бюджетних призначень за встановленими напрямами використання. При цьому розпорядник здійснює коригування обсягів узятих бюджетних зобов'язань за загальним фондом кошторису для проведення видатків за цими зобов'язаннями із спеціального фонду кошторису відповідно до бюджетного законодавства.
Судом першої інстанції встановлено, а відповідачем не спростовано, що згідно довідки УДКСУ у Маньківському районі №02-11-06/153 від 16 лютого 2024 року Маньківська РДЛВМ у 2017 році фінансувалась з обласного бюджету, а з 2018 по 2022 роки фінансувалась з державного бюджету.
Проаналізувавши норми права та дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції, що обставина наявності у Маньківської РДЛВМ власних надходжень не може слугувати самостійною підставою для висновку про її неповне утримання за рахунок державного або місцевого бюджету, оскільки матеріали справи підтверджують утримання її за рахунок бюджетних (обласних) коштів.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені відповідачем в апеляційній скарзі доводи висновки суду першої інстанції не спростовують.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи висновки суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року у справі №580/2338/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.В. Штульман
Судді О.М. Оксененко
Ю.К. Черпак