Справа № 640/17410/22
13 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі головуючого-судді Чаку Є.В. та суддів Сорочка Є.О., Коротких А.Ю., дослідивши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ КОНСТРАКТ" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з тим, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження та не надано доказів сплати судового збору. Скаржнику запропоновано надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та вказати поважні пістави пропуску останнього та докази сплати судового збору.
07 листопада скаржником було подано до суду клопотання, в якому останній просив продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги, яке обгрунтоване неможливістю у встановлений судом строк сплатити судовий збір.
Крім того апелянтом подано клопотання про поновлення строку на пеляційне оскарження.
Вирішуючи заявлені клопотання, колегія суддів виходить з такого.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.
Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб'єктами, що реалізують свою владну компетенцію.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Податковим органом не надано доказів вчинення дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України безпосередньо у справі №640/17410/22.
Скаржник не обґрунтовує, яким чином додатковий час сприятиме виконанню ухвали суду щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги по цій справі, а також скаржником не надано суду апеляційної інстанції жодних доказів можливості в подальшому сплатити суму судового збору у справі №640/17410/22.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Стосовно клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає, що апелянт навів ті ж самі підстави, які вже вказувались податковим органом при зверненні до апеляційного суду та були визнані неповажними, про що зазначено й в ухвалі суду апеляційної інстанції, якою апеляційна скарга залишалась без руху.
Колегія суддів зазначає, що залишаючи без руху апеляційну скаргу, судом було звернуто увагу апелянта на необхідність надання доказів на підтвердження обставин на які він посилається, а саме відсутність коштів на сплату судового збору; доказів вчинення постійних та послідовних дій, які б підтверджували намір апелянта щодо виконання вимог суду та вимог КАС України в частині надання доказів сплати судового збору.
Апелянтом вказаних доказів до суду надано не було.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
А тому, такі підстави (причини) для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження спірного судового рішення, як, зокрема, повторна подача апеляційної скарги у зв'язку з поверненням апеляційної скарги не може бути безумовною підставою для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження.
В даному випадку будь-яких доказів на підтвердження того, що апелянтом протягом чотирьох місяців з дати прийняття оскаржуваного рішення суду першої інстанції вживались дії щодо сплати судового збору надано не було.
Усталеною є судова практика Верховного Суду щодо питання оцінки поважності причин пропуску строку через неможливість сплати суб'єктом владних повноважень судового збору з огляду на відсутність у нього коштів для здійснення таких видатків. Верховний Суд неодноразово наголошував, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Колегія суддів вважає, що в цьому випадку саме по собі швидке подання ДПС апеляційної скарги третє не може свідчити про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки протягом цього часу поведінку відповідача не можна визнати такою, що демонструє сумлінне та добросовісне ставлення до наявних у нього прав і обов'язків, а також вжиття усіх залежних від нього заходів для виконання свої процесуальних обов'язків. Бездіяльність посадових осіб ДПС в частині виконання вимог ухвали про залишення без руху вперше поданої апеляційної скарги, а також ненадання жодних доказів на підтвердження вчинення будь-яких дій для виконання обов'язку по сплаті судового збору протягом більше чотирьох місяців з дня отримання копії рішення суду першої інстанції свідчить саме на користь висновку про неповажність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.05.2021 у справі №540/493/19, від 10.06.2021 у справі № 320/2061/20.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Згідно ч. 3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
З огляду на те, що станом на 13 листопада 2025 року скаржник не виконав всіх недоліків апеляційної скарги, а саме не подав клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних причин його пропуску та доказів на підтвердження своїх обгрунтувань, а також не сплатив судовий збір, колегія суддів вважає необхідним відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року.
Керуючись ст. ст. 299, 325, 328 КАС України, суд
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ КОНСТРАКТ" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Є.В. Чаку
Судді Є.О.Сорочко
А.Ю. Коротких