Справа № 580/11945/24 Суддя (судді) першої інстанції: Олексій РІДЗЕЛЬ
13 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Штульман І.В.,
суддів: Оксененка О.М.,
Черпака Ю.К., -
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікорнс" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікорнс" до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
02 грудня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Юнікорнс" (далі - позивач) звернулося в Черкаський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС (далі - ГУ ДПС) у Черкаській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення 13 листопада 2024 року №17263/23-00-07-05-01, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення, різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 37739,00 грн.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову ТОВ "Юнікорнс" до ГУ ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до матеріалів справи позивачем не надано переконливих доказів на спростування висновків акту перевірки, а тому податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно.
Не погоджуючись із рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року, ТОВ "Юнікорнс" (далі - апелянт) подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить його скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "Юнікорнс" у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що контролюючим органом безпідставно зазначено про завищення ТОВ "Юнікорнс" суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на 37739 грн, через невірне відображення операції по бухгалтерському рахунку №281. При цьому, різниця між суцільною бухгалтерською звітністю позивача та звітністю №281 "Товари на складі" виникла до часу подання декларації з податку на прибуток і не вплинула на податковий облік позивача. Так, на думку ТОВ "Юнікорнс", перенесення інформації з первинних документів до облікових регістрів повинно здійснюватися в міру її надходження до місця обробки, проте не пізніше терміну, що забезпечує своєчасну виплату заробітної плати, складання бухгалтерської та іншої звітності і розрахунків. Станом на серпень 2024 року (на час проведення перевірки та складення оспорюваного податкового повідомлення-рішення) відповідачем досліджено регістри з правильним відображенням бухгалтерського обліку, при цьому не досліджувались первинні документи, не ставились під сумнів будь які господарські операції. Вказані контролюючим органом порушення не змінюють податкових зобов'язань чи податкового кредиту з податку на додану вартість підприємства. Позивач вважає, що кінцевий термін подачі звітності з податку на прибуток за 3-й квартал 2024 року на час складення оспорюваного податкового повідомлення-рішення не настав, тому підприємство має час для формування собівартості, що в подальшому впливає на визначення суми з податку на прибуток підприємства.
Відповідач заперечує проти апеляційної скарги у повному обсязі з підстав, зазначених у письмові відзиві на апеляційну скаргу та зазначає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог законодавства, а апеляційна скарга позивача ТОВ "Юнікорнс" є необґрунтованою.
За змістом частини першої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
За приписами частини другої статті 309 КАС України, у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Згідно з частиною четвертою статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги представника позивача ТОВ "Юнікорнс", колегія суддів вважає за належне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року - без змін, мотивуючи це наступним.
З матеріалів справи вбачається, що співробітниками ГУ ДПС у Черкаській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Юнікорнс" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2024 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 18 вересень 2024 року №9274197966 від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету в сумі 18640000 грн.
За результатами перевірки складено акт від 28 жовтня 2024 року №13334/23-00-07-05- 01/41395864 (далі - акт перевірки).
В акті перевірки контролюючим органом встановлено порушення ТОВ "Юнікорнс" вимог:
- пункту 44.1 статті 44, пункту 85.2 статті 85, абзацу "г" пункту 198.5 статті 198, пункту 201.1 статті 201, абзацу "в" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу (далі - ПК) України, пункту 5 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16, пункту 22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9, в результаті чого завищено суму від'ємного значення з податку на додану вартість (далі - ПДВ), що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 37739 грн.
На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 13 листопада 2024 року №17263/23-00-07-05-01, яким ТОВ "Юнікорнс" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2024 року на 37739,00 грн.
Вважаючи оспорюване податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Черкаській області протиправним та таким, що підлягає скасуванню, ТОВ "Юнікорнс" звернулося до суду з позовом за захистом охоронюваних законом прав та інтересів.
Відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
На підставі пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 200.1. статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 200.2. статті 200 ПК України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.
Пунктом 200.4. ст.200 ПК України визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що згідно з даними акту перевірки ТОВ "Юнікорнс" під час перевірки декларації з ПДВ за липень 2024 року надано загальну оборотно-сальдову відомість та оборотно-сальдову відомість по рахунку 281 "Товари на складі", згідно яких залишок зернових культур (кукурудзи, пшениці, ріпаку) станом на 31 липня 2024 року склав 11200,068 тонн на суму 78938800,66 грн, що підтверджено довідкою документальної позапланової перевірки "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ЮНІКОРНС" (код за ЄДРПОУ 41395864) з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за липень 2024 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету" від 13 вересня 2024 року №11270/23-00-07-05-01/41395864.
Водночас, під час проведення перевірки декларації з ПДВ за серпень 2024 року (за наслідками якої прийняте оспорюване податкове повідомлення-рішення) було надано загальну оборотно-сальдову відомість по всіх рахунках та оборотно-сальдову відомість по рахунку 281 "Товари на складі", згідно яких залишок зернових культур (кукурудзи, пшениці, ріпаку) станом на 01 серпня 2024 року складає 11200,068 тон на суму 79208365,69 грн.
Отже, різниця невідповідності залишку у вартісному виразі становить 269565,03 грн.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, відповідно до частини третьої статті 9 Закону №996-XIV, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.
Частинами четвертою - дев'ятою статті 9 Закону №996-XIV визначено, що регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.
Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.
Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.
Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.
Відповідно до пункту 22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари.
Отже, збільшення по бухгалтерському рахунку 281 "Товари на складі" призвело до збільшення по бухгалтерському рахунку 902 "Собівартість реалізованих товарів" на суму 269565,03 грн, чим було порушено вимоги формування собівартості реалізованих товарів та призвело до заниження собівартості зернових культур за липень 2024 року на вказану суму.
Проаналізувавши норми права та дослідивши матеріали справи, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає правильним висновок суду першої інстанції, що ТОВ "ЮНІКОРНС", в порушення вимог підпункту "г" пункту 198.5 статті 198, пункту 201.1 статті 201 ПК України, занижено податкові зобов'язання з ПДВ у декларації за серпень 2024 року (рядок 9 (колонка Б) Декларації) в сумі 37739,00 грн (269565,03 грн. х 14%), що призвело до завищення позивачем показника рядка 19 Декларації ПДВ (від'ємне значення ПДВ) за серпень 2024 року на вказану суму.
Щодо твердження представника позивача, що кінцевий термін подачі звітності з податку на прибуток за 3-й квартал 2024 року не настав, тому підприємство тільки починає закривати період, перевіряти правильну послідовність внесених документів для формування собівартості, що в подальшому впливає на визначення суми з податку на прибуток підприємства, є необґрунтованими, оскільки вищевказане порушення вплинуло на показники вже поданої декларації з ПДВ за серпень 2024 року, та призвело до завищення показника від'ємного значення ПДВ.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду звертає увагу, що позивачем під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанцій не надано належних та допустимих докази того, що ним вчинялися дії щодо звернення до правоохоронних органів з питання підроблення підпису ТОВ "Юнікорнс" на документах, які були складені в магазині м. Звенигородка, по вулиці М. Грушевського, будинок 146.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що відповідач правомірно та обґрунтовано оспорюваним рішенням зменшив позивачу від'ємне значення декларації з ПДВ за серпень 2024 року на суму 37739,00 грн, а тому адміністративний позов ТОВ "Юнікорнс" не підлягає задоволенню.
Доводи апеляційної скарги представника ТОВ "Юнікорнс" не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні та не можуть бути підставою для його скасування.
Судовою колегією враховується, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікорнс" - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року по справі №580/11945/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.В. Штульман
Судді: О.М. Оксененко
Ю.К. Черпак