04 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/27472/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Баранник Н.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 р. (суддя Озерянська С.І) в адміністративній справі №160/27472/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому просила:
- визнати протиправними дії командира Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та виплати їй індексації грошового забезпечення за період з 12 травня 2017 р. по 28 лютого 2018 р. та зобов'язати командира Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити їй індексацію грошового забезпечення за період з 12 травня 2017 р. по 28 лютого 2018 р. враховуючи базовий місяць - січень 2008 р.;
- зобов'язати командира Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити їй компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати за період з 12 травня 2017 р. відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. № 159.
В обґрунтування позовних вимог вказала, що з 29 квітня 2017 р. по 14 травня 2019 р. проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , яка не нараховувала та не виплачувала їй індексацію грошового забезпечення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 р., ухваленим за результатами розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволено.
У поданій апеляційній скарзі Військова частина НОМЕР_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує про відсутність належного фінансування для виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям, а також наголошує, що відсутні підстави для нарахування та виплати позивачці індексації грошового забезпечення із застосуванням базового місяця - січень 2008 р. та передчасністю вимог щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів через не виплату індексації, яка ще не нарахована. Також вказано, що тільки Законом №1214 - ІХ від 04 лютого 2021 р. були
внесені зміни до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та в перелік доходів включено індексацію.
В письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивачка просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обгрунтоване.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.
ОСОБА_1 проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та має статус учасника бойових дій. 29 травня 2024 р. ОСОБА_1 звернулась із заявою до Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування їй індексації грошового забезпечення у період з 12 травня 2017 р. по 28 лютого 2018 р. та компенсації втрати частини доходів. Довідкою відповідача №445 від 02 липня 2024 р. позивачу повідомлено, що відповідно до Порядку №1078 саме березень 2018 р. є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців.
Вважаючи протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення у період з 12 травня 2017 р. по 28 лютого 2018 р. із застосуванням базового місяця - січень 2008 р., ОСОБА_1 звернулася до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що січень 2008 р. є місяцем підвищення доходу, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення до 28 лютого 2018 р. включно. Також, враховуючи невиплату позивачці сум індексації грошового забезпечення, суд вказав, що вона має право на компенсацію втрати частини доходів за весь час затримки.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо застосування базового місяця - січень 2008 р. для розрахунку індексації грошового забезпечення позивачки за період з 12 травня 2017 р. по 28 лютого 2018 р. слід зазначити наступне.
Статтею 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (ст.2 цього Закону).
В силу вимог статей 18 та 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" індексація доходів населення відноситься до державних соціальних гарантій, які є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 р. затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення.
Згідно з пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Верховним Судом в постанові від 23 березня 2023 р. у справі №400/3826/21 зазначив, що схеми посадових окладів військовослужбовців затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 р. №1294, яка була чинною з 01 січня 2008 р. до 01 березня 2018 р. Тобто січень 2008 р. є місяцем підвищення доходу (посадового окладу), за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення. У суду наявні підстави зобов'язати суб'єкта владних повноважень здійснити на користь особи перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення, і це не є втручанням у дискреційні повноваження останнього.
29 листопада 2021 р. Верховний Суд ухвалив постанову у справі №120/313/20-а, в якій вказав, що у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Щодо відсутності фінансування на виплату індексації.
Згідно із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 р. у справі №240/4911/18, від 07 серпня 2019 р. у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 р. у справі №620/1892/19, від 29 листопада 2021 р. у справі № 120/313/20-а, від 12 травня 2022 р. у справі № 200/7006/21, обмежене фінансування жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.
Отже, висновок суду першої інстанції щодо наявності у відповідача обов'язку здійснити нарахування та виплату позивачці індексації грошового забезпечення за період з 12 травня 2017 р. по 28 лютого 2018 р. із застосуванням базового місяця - січень 2008 р. ґрунтується на правильно застосованих нормах матеріального права.
Щодо компенсації втрати частини доходів слід зазначити наступне.
Статтею 2 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, серед іншого, сума індексації грошових доходів громадян.
Використане у статті 3 наведеного Закону формулювання, що компенсація обчислюється шляхом множення суми «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 29 травня 2025 р. у справі №640/12053/21.
Щодо посилання відповідача на те, що у період до прийняття Закону №1214 - ІХ від 04 лютого 2021 р., в Законі №2050-III індексація не визначалася в якості доходу, слід зазначити наступне.
У період, коли позивачці не була нарахована та виплачена індексація (з 12 травня 2017 р. по 28 лютого 2018 р.) в пункті 3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21 лютого 2001 р. вказувалося, що компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.
Тобто, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у Військової частини НОМЕР_1 обов'язку нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 12 травня 2017 р. по 28 лютого 2018 р. за весь час затримки.
В зв'язку із чим, відсутні підстави для скасування оскарженого рішення суду першої інстанції, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 р. в адміністративній справі №160/27472/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 04 листопада 2025 р. і касаційному оскарженню не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Н.П. Баранник