12 листопада 2025 р.Справа № 585/1033/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 12.09.2025, головуючий суддя І інстанції: Євтюшенкова В.І., вул. Соборна, 12, м. Ромни, Роменський, Сумська, 42000, по справі № 585/1033/25
за позовом ОСОБА_1
до Громадської організації з житлових питань при виконавчому комітеті Роменської міської ради Сумської області , Виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області
про визнання рішення у відповідній частині протиправним, його скасування та зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Роменського міськрайонного суду з адміністративним позовом до Громадської організації з житлових питань при виконавчому комітеті Роменської міської ради Сумської області, Виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області, в якому просив:
-визнати протиправним та скасувати п.п. 2 п. 2 рішення Виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області від 19.02.2025 «Про квартирні питання» щодо зняття з квартирного обліку у зв'язку з поліпшенням житлових умов до встановлених законодавством норм: ОСОБА_1 , склад сім'ї: 4 особи (він, дружина, донька, син);
-зобов'язати Виконавчий комітет Роменської міської ради Сумської області поновити ОСОБА_1 на квартирному обліку з 15.07.2009.
Рішенням Роменського міськрайонного суду від 12 вересня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Відповідач, Виконавчий комітет Роменської міської ради Сумської області, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягав на законності судового рішення та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що з посвідчення серії НОМЕР_1 від 14.02.2011, виданого безтерміново вбачається, що позивач ОСОБА_1 є ветераном війни-учасником бойових дій (а.с.21).
Згідно Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААА №942010 ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи. Захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії (а.с.22).
26.09.1987 ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_2 , прізвище подружжя після реєстрації шлюбу « ОСОБА_3 » (а.с.23).
ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , її батьки ОСОБА_1 , ОСОБА_5 (а.с.24).
ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (а.с.27).
Свідоцтвом про право власності на квартиру від 7 липня 1994 року, виданого органом приватизації виконкому міської Ради народних депутатів, підтверджується, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності - 1/3 ч. квартири загальною площею - 50.2 кв. м та житловою - 29.9 кв. м, позивачу та членам сім'ї: дружині - ОСОБА_5 , та дочці - ОСОБА_4 , у рівних частках кожному (а.с.25).
Відповідно до рішення Виконавчого комітету Роменської міської ради № 176 від 15 липня 2009 року ОСОБА_1 взято на квартирний облік при міськвиконкомі у складі сім'ї - 4 особи (він, дружина, донька, син) за реєстраційним №3424, підстава для занесення до вказаного списку - проживання в одній кімнаті двох осіб різної статі старших дев'яти років, та занесено до списку позачергового права отримання житла як інваліда війни в Афганістані за №176 (а.с.26).
17.09.2009 ОСОБА_1 направлено повідомлення про його взяття на квартирний облік (а.с.28).
Згідно довідки управління адміністративних послуг РМР № 03-19/67 станом на 12.09.2019 ОСОБА_1 перебуває у списку позачергового права отримання жита під №96, в окремому списку воїнів-інтернаціоналістів №1 (а.с.29).
Рішенням 11 сесії 24 скликання Роменської міської ради Сумської області від 07.10.2003 вул. Луначарського перейменовано на вул. Петра Калнишевського з 01.01.04 (а.с.30).
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 донька позивача ОСОБА_4 26.07.2014 зареєструвала шлюб , після реєстрації якого змінила прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_6 » (а.с.31).
ІНФОРМАЦІЯ_3 у подружжя народився син, ОСОБА_7 (а.с.34).
З Договору купівлі-продажу квартири від 22 березня 2019 року вбачається, що ОСОБА_8 придбала у приватну власність квартиру АДРЕСА_2 . квартира 1-кімнатна, загальною площею 50,2 кв.м., житловою площею 26 кв.м. (а.с.35).
При укладенні правочину купівлі продажу надана заява про згоду подружжя покупця на укладання договору, про що зазначено в договорі.
У своїй заяві від 01 липня 2009 року, поданій міському голові Роменської міської ради ОСОБА_1 зобов'язався щорічно, в період з 01.10. до 30.12., для перереєстрації своєї черги надавати міськвиконкому довідки з місця проживання про склад сім'ї та реєстрацію, з місця роботи повнолітніх членів сім'ї, а також повідомляти міськвиконком про зміни житлових умов та склад його сім'ї (а.с.66).
05.02.2025 на засіданні громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітеті Роменської міської ради секретарем було винесено питання про зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 у зв'язку з поліпшенням житлових умов (протокол №2 засідання комісії). З протоколу №2 вбачається, що після поновлення інформації з Державного реєстра речових прав на ОСОБА_1 та членів його сім'ї, які разом з ним перебувають у списках осіб на поліпшення житлових умов, було встановлено, що донька ОСОБА_1 - ОСОБА_9 , яка перебуває у складі сім'ї в облікових даних квартирного обліку, з 22.03.2019 зареєстрована однокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_3 (загальна площа 50,2 кв.м., жила площа 26,0 кв.м). У зв'язку з наявністю власного житла у ОСОБА_9 підстави щодо перебування на квартирному обліку у складі сім'ї ОСОБА_1 у неї відсутні, так як вона має власне житло, яке відповідає встановленим нормам забезпечення житлом відповідно до житлового законодавства. ОСОБА_10 зазначив, що йому було не відомо про те, що квартира за указаною адресою, в якій постійно проживає його донька разом з чоловіком та дитиною, перебуває у приватній власності доньки. Комісія вирішила: на чергове засідання виконавчого комітету міської ради підготувати відповідний проект рішення про зняття ОСОБА_1 , склад сім'є 4 особи (він, дружина, син, донька) з квартирного обліку у зв'язку з поліпшенням житлових умов до встановлених законодавством норм (а.с.38-39, 64-65).
Рішенням виконавчого комітету Роменської міської ради від 19.02.2025 вирішено зняти з квартирного обліку у зв'язку з поліпшенням житлових умов до встановлених законодавством норм: ОСОБА_1 , склад сім'ї: 4 особи (він, дружина, донька, син) (а.с.41, 67).
За умовами положення про громадську комісію з житлових питань при виконавчому комітеті Роменської міської ради (додаток 1 до рішення виконкому міської ради 16.02.2022 №22) комісія, зокрема, має право отримувати від посадових осіб органів місцевого самоврядування та виконавчої влади, підприємств, установ, організацій та громадян інформацію, необхідну для виконання завдань, покладених на комісію (а.с.68-69).
Стороною позивача до матеріалів справи додано Акт прийому-передачі правничої допомоги та гонорару №1 в порядку виконання договору №17/2025 про надання правничої допомоги від 11.04.2025, з якого вбачається про сплату позивачем адвокату Єрньєй А.А. гонорару у розмірі 3000 грн. (а.с.80).
Письмові докази, а саме довідку об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Зарічний 3» від 30.05.2025 за №2 та Акт обстеження квартири від 30.05.2025 (а.с.100 зворот, 101), суд не приймає до уваги, як такі, що подані не у встановлений законом строк (з пропуском строку), оскільки звертаючись до суду з позовом позивач не повідомляв та не зазначав доказів, які не може подати разом з позовом, не зазначав причин, з яких докази не можуть бути подані у визначений ст. 79 КАС України строк, як і не подавав клопотання про надання додаткового строку для подання доказів по справі. Позивачем не наведено об'єктивні обставини, які унеможливлювали подати вказані докази у межах процесуальних строків, при цьому подання таких доказів залежало виключно від волевиявлення позивача, а відтак наведені у заяві від 17.06.2025 (а.с.98-99) обставини суд не визнає об'єктивними причинами, що унеможливлювали подати такі докази у межах процесуальних строків.
Заява від 17.06.2025 про визнання поважними причинами неподання письмових доказів та долучення письмових доказів до матеріалів справи вирішена в судовому засіданні 02.09.2025.
З досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин вбачається, що між сторонами склались правовідносини з приводу оскарження рішення суб'єкта владних повноважень.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень Української РСР, затвердженими Постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 №470, Житловим кодексом України (далі ЖК України), Сімейним кодексом України (далі СК України).
Вважаючи протиправним п.п.2 п.2 рішення виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області від 19.02.2025 «Про квартирні питання» щодо зняття з квартирного обліку у зв'язку з поліпшенням житлових умов до встановлених законодавством норм, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що з моменту придбання донькою позивача власного житла, виїзду на проживання в м. Суми та укладення нею шлюбу, фактично разом з позивачем залишились перебувати на квартирному обліку його дружина та син, тобто всього 3 особи, а тому житлові умови позивача поліпшились.
Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
За приписами статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Житлового кодексу України ( далі - ЖК України), громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду, або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 40 ЖК України громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання житлового приміщення, за винятком випадків, передбачених частиною другої цієї статті. Громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках: 1) поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення; 1-1) одноразового одержання за їх бажанням від органів державної влади або органів місцевого самоврядування грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у встановленому порядку; 2) виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту; 3) припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР; 4) засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців, заслання або вислання; 5) подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.
Відповідно до ст. ст. 9, 43 ЖК України громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік.
Так, ст. 47 ЖК України норма жилої площі в Україні встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу.
Згідно із ст. ст. 48, 49 ЖК України жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки. Понад норму жилої площі окремим категоріям громадян надається додаткова жила площа у вигляді кімнати або в розмірі десяти квадратних метрів.
Відповідно до абз. 1 п. 55 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень Українській РСР, затвердженими Постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470, жиле приміщення надається громадянинові на всіх членів, які перебувають разом з ним на квартирному обліку.
П. 53 Правил визначено, що жиле приміщення надається громадянам у межах 13,65 квадратного метра жилої площі на одну особу, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в даному населеному пункті. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки.
Згідно з п. 25 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень Українській РСР, затвердженими Постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470, Виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів, підприємства, установи, організації щороку в період з 1 жовтня по 31 грудня проводять перереєстрацію громадян, які перебувають на квартирному обліку, в ході якої перевіряються їх облікові дані. Виявлені зміни вносяться в облікові справи громадян і книгу обліку осіб, які перебувають у черзі на одержання жилих приміщень. Зміни з питань, що належать до компетенції виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів, адміністрації підприємства, установи, організації (органу громадської організації) і профспілкового комітету, провадяться після прийняття рішень цими органами. Про внесені зміни заінтересованим особам направляється письмове повідомлення.
Пунктом 25-1 зазначених Правил інформація про громадян, взятих на квартирний облік, та зміни до неї в установленому законодавством порядку вносяться до Єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Відповідно до ч.2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Виконавчого комітету Роменської міської ради № 176 від 15 липня 2009 року ОСОБА_1 взято на квартирний облік при міськвиконкомі у складі сім'ї - 4 особи (він, дружина, донька, син) за реєстраційним №3424, підстава для занесення до вказаного списку - проживання в одній кімнаті двох осіб різної статі старших дев'яти років, та занесено до списку позачергового права отримання житла як інваліда війни в Афганістані за №176 (а.с.26).
Згідно довідки управління адміністративних послуг РМР № 03-19/67 станом на 12.09.2019 ОСОБА_1 перебуває у списку позачергового права отримання житла під №96, в окремому списку воїнів-інтернаціоналістів №1 (а.с.29).
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 донька позивача ОСОБА_4 26.07.2014 зареєструвала шлюб, після реєстрації якого змінила прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_6 » (а.с.31).
З Договору купівлі-продажу квартири від 22 березня 2019 року вбачається, що ОСОБА_8 придбала у приватну власність квартиру АДРЕСА_2 . квартира 1-кімнатна, загальною площею 50,2 кв.м., житловою площею 26 кв.м. (а.с.35).
Отже, з аналізу вищенаведеного вбачається, що донька позивача, з 22 березня 2019 року вже забезпечена житом, а тому її перебування на квартирному огляду у складі сім'ї батька (позивача ОСОБА_1 ) разом з іншими членами родини (мати, брат) за місцем реєстрації у м. Ромни Сумської області, відсутні.
Згідно з Постановою ВС у справі № 368/963/20-ц від 07.02.2022 зазначено, що положення статті 3 СК України встановлюють, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Отже, до сім'ї своїх батьків, незалежно від місця проживання, належать лише неповнолітні діти. Повнолітні діти, які створили свої сім'ї та мають своїх дітей, утворюють окрему сім'ю.
Відповідно до п.8 розділу ІІ Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень Українській РСР, затвердженими Постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470, до членів сім'ї осіб з інвалідністю належать: дружина (чоловік), їх малолітні (до 14 років) та неповнолітні (до 18 років) діти; неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи; особа, яка проживає разом з особою з інвалідністю внаслідок війни I групи та доглядає за ним, за умови, що особа з інвалідністю внаслідок війни не перебуває у шлюбі; непрацездатні батьки; особа, яка перебуває під опікою або піклуванням громадянина, який має право на пільги, та проживає разом з ним.
Судовим розглядом встановлено, що у своїй заяві від 01 липня 2009 року, поданій міському голові Роменської міської ради, ОСОБА_1 зобов'язався щорічно, в період з 01 жовтня до 30 грудня, для перереєстрації своєї черги надавати міськвиконкому довідки з місця проживання про склад сім'ї та реєстрацію, з місця роботи повнолітніх членів сім'ї, а також повідомляти міськвиконком про зміни житлових умов та склад його сім'ї (а.с.66).
Однак, ОСОБА_1 таких відомостей міськвиконкому не надавав, про що не заперечує особисто. Також ним не надано і жодного доказу суду на підтвердження того, що він своєчасно у встановлений строк поновлював документи для визначення підстав для подальшого свого перебування на квартирному обліку.
Як встановлено судом, 05.02.2025 на засіданні громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітеті Роменської міської ради секретарем було винесено питання про зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 у зв'язку з поліпшенням житлових умов (протокол №2 засідання комісії) і з протоколу №2 вбачається, що після поновлення інформації з Державного реєстра речових прав на ОСОБА_1 та членів його сім'ї, які разом з ним перебувають у списках осіб на поліпшення житлових умов, було встановлено, що за донькою ОСОБА_1 - ОСОБА_9 , яка перебуває у складі сім'ї в облікових даних квартирного обліку, з 22.03.2019 зареєстрована однокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_3 (загальна площа 50,2 кв.м., жила площа 26,0 кв.м). У зв'язку з наявністю власного житла у доньки ОСОБА_1 підстави щодо перебування на квартирному обліку у складі сім'ї ОСОБА_1 у неї відсутні, так як вона має власне житло, яке відповідає встановленим нормам забезпечення житлом відповідно до житлового законодавства. ОСОБА_10 зазначив, що йому було не відомо про те, що квартира за указаною адресою, в якій постійно проживає його донька разом з чоловіком та дитиною, перебуває у приватній власності доньки. Комісія вирішила: на чергове засідання виконавчого комітету міської ради підготувати відповідний проект рішення про зняття ОСОБА_1 , склад сім'є 4 особи (він, дружина, син, донька) з квартирного обліку у зв'язку з поліпшенням житлових умов до встановлених законодавством норм (а.с.38-39, 64-65).
Тобто, на момент проведення засідання громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітеті Роменської ради ОСОБА_1 особисто зазначив, що його донька постійно проживає в м. Суми.
Колегія суддів зазначає, що жиле приміщення надається громадянинові на всіх членів
сім'ї, які перебувають разом з ним на квартирному обліку, а також на дітей, що народилися після взяття його на облік, і на дружину (чоловіка), яка пізніше вселилася на жилу площу, зайняту подружжям, що перебуває на обліку (п. 25 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень Українській РСР, затвердженими Постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470), а згідно із пунктом 2 цих Правил жилі приміщення надаються громадянам, які потребують поліпшення житлових умов, постійно проживають у даному населеному пункті, як правило, у вигляді окремої квартири на сім'ю.
У зв'язку з указаними обставинами, рішенням виконавчого комітету Роменської міської ради від 19.02.2025 вирішено зняти з квартирного обліку у зв'язку з поліпшенням житлових умов до встановлених законодавством норм: ОСОБА_1 , склад сім'ї: 4 особи (він, дружина, донька, син) (а.с.41, 67).
Як зазначає позивач, донька у зв'язку з війною та існуючою особливою небезпекою в м. Суми, наразі проживає разом з сином з ним (позивачем), його дружиною та їхнім сином в м. Ромни Сумської області у квартирі по АДРЕСА_1 , при цьому зазначене нічим не підтверджує, не долучає до матеріалів справи відповідних письмових доказів та не просить допитати свою доньку чи інших свідків, які б могли указаний факт підтвердити і фактично вказує на те, що проживання доньки з онуком на його житловій площі є тимчасовим вимушеним заходом .
Проте, таку інформацію він не повідомляв членам комісії з житлових питань при виконавчому комітеті Роменської ради на засіданні, де був особисто присутній.
Колегія суддів зазначає, що з рішення Роменської міської ради Сумської області від 15.07.2009 за №176 вбачається, що підставою для взяття ОСОБА_1 на квартирний облік при виконкомі громадян є проживання двох осіб різної статі, старших дев'яти років, які проживають в одній кімнаті (маються на увазі діти позивача), і ОСОБА_1 був взятий на облік як особа, яка потребує поліпшення житлових умов (а.с.26, 29).
Колегія суддів звертає увагу, що на час проведення засідання комісії з житлових питань при виконавчому комітеті Роменської ради, так і на час судового розгляду, така підстава, як проживання двох осіб різної статі в одній кімнаті вже не існувала, а донька позивача на той час, в ході встановлених судом обставин, не перебувала на квартирному обліку у складі сім'ї батька (позивача ОСОБА_1 ) разом з іншими членами родини (мати, брат) за місцем своєї реєстрації у м. Ромни Сумської області.
Відповідно до статті 40 ЖК України громадянин не підлягає зняттю з квартирного обліку, якщо після поліпшення житлових умов забезпеченість житловою площею на одного члена сім'ї залишається нижчою від встановленої норми.
З Свідоцтва про право власності на квартиру від 7 липня 1994 року, виданого органом приватизації виконкому міської Ради народних депутатів, вбачається, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 має загальну площу - 50.2 кв. м та житлову - 29.9 кв. м (а.с.25).
Жиле приміщення надається громадянам у межах 13, 65 квадратного метра жилої площі на одну особу, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в даному населеному пункті (п.53 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР).
Виконавчим комітетом обласної ради професійних спілок Сумської обласної ради народних депутатів Постановою від 26.12.1984 № 383 «Про правила обліку громадян, потребуючих поліпшення житлових умов та надання їм житлових приміщень в Сумській області» встановлено, що потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни у яких на кожного члена сім'ї за місцем реєстрації приходиться менше 6 кв. м жилої площі. Цією ж Постановою №383 встановлена норма середньої забезпеченості жилою площею в населених пунктах області - 8 квадратних метрів, тобто яка є мінімальним розміром житлової площі у даному випадку.
Колегія суддів зауважує, що враховуючи те, що жила площа указаної вище квартири становить 29,9 кв.м., то на кожного члена родини позивача, а це на момент прийняття оскаржуваного рішення 3 особи разом з позивачем, припадає по 9,97 кв.м., що є нижчим за встановлену ЖК України максимальну межу (менше ніж 13,65 кв.м. на одну особу), проте більшою за норму середньої забезпеченості жилою площею в населених пунктах Сумської області (більше ніж 8 кв.м.).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, діяв в межах законодавчих норм, а тому прийняте ним рішення не підлягає скасуванню, а позов в свою чергу не підлягає задоволенню.
З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, оскаржене рішення суду винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для його скасування.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 12.09.2025 по справі № 585/1033/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич
Повний текст постанови складено 14.11.2025 року