Справа № 560/18102/25
14 листопада 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О.
розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліліана" до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправними та скасування висновку та наказу,
Товариство з обмеженою відповідальність "Ліліана" звернулося в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправними та скасування висновку та наказу.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження.
До суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому Державна інспекція архітектури та містобудування України просить розглянути справу №560/18102/25 в порядку загального позовного провадження. Вважає, що справа становить значний суспільний інтерес, оскільки предмет спору стосується права та інтересів значної кількості осіб в місті Хмельницький, у тому числі стосується питань безпеки життя та здоров'я мешканців сусідніх з об'єктом будівництва будинків.
Розглянувши цю заяву, суд зазначає та враховує наступне.
Відповідно до частини 4 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
При цьому, згідно з частиною 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Зміст заявлених у цій справі позовних вимог свідчить про їх невідповідність наведеному виключному переліку справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.
Суд звертає увагу на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 зазначеного кодексу, з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з частиною 2 статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Водночас, відповідно до частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, обов'язок суду здійснити безпосереднє, всебічне, повне та об'єктивне дослідження доказів по справі не залежить ні від виду провадження, в якому розглядається адміністративна справа, ні від проведення судового засідання.
У заявленому відповідачем клопотанні не зазначено та не обґрунтовано, дослідження яких саме доказів є необхідним саме у судовому засіданні та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) вплине на об'єктивність з'ясування обставин справи, або їх повноту.
Таким чином, справу №560/18102/25 належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку із чим клопотання Державної інспекції архітектури та містобудування України необхідно залишити без задоволення.
Керуючись статтями 248, 256, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання Державної інспекції архітектури та містобудування України про розгляд справи у порядку загального позовного провадження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя О.О. Михайлов