Справа № 560/5372/25
іменем України
14 листопада 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, у якому просить суд:
" - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, що відбулось 11.11.2022 року, за періоди з 28.03.2024 року по 29.03.2023 року, з 29.04.2024 року по 28.05.2024 року, з 15.06.2024 року по 22.08.2024 року, з 18.09.2024 року по 04.10.2024 року, з 04.11.2024 року по 20.11.2024 року, з 06.12.2024 року по 28.01.2025 року.
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) додаткову винагороду, збільшену до 100 000,00 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за періоди з 28.03.2024 року по 29.03.2023 року, з 29.04.2024 року по 28.05.2024 року, з 15.06.2024 року по 22.08.2024 року, з 18.09.2024 року по 04.10.2024 року, з 04.11.2024 року по 20.11.2024 року, з 06.12.2024 року по 28.01.2025 року".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за періоди перебування на стаціонарному лікуванні з 28.03.2024 року по 29.03.2023 року, з 29.04.2024 року по 28.05.2024 року, з 15.06.2024 року по 22.08.2024 року, з 18.09.2024 року по 04.10.2024 року, з 04.11.2024 року по 20.11.2024 року, з 06.12.2024 року по 28.01.2025 року йому протиправно не здійснювалась виплата додаткової грошової винагороди відповідно до Постанови КМУ №168.
Ухвалю від 08.04.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач подав відзив на позов, в якому у задоволенні позову просить відмовити.
Посилається на те, що у спірних правовідносинах діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вказує, що порушення прав і законних інтересів позивача не допустив.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
Позивач з 24.02.2022 проходив службу у Збройних Силах України, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_4 від 27.08.1989 року та службовою характеристикою від 27.11.2024 року.
11.11.2022 року позивач одержав поранення, а саме: вибухову травму, множинні сліпі осколкові поранення обличчя, 3ЧМТ, струс головного мозку з цефалгічним синдромом, акубаротравма, посттравматична правобічна перфорація барабанної перетинки, посттравматична правобічна нейросенсорна приглухуватість, забій мяких тканин грудної клітки, попереку.
Вказані поранення позивач отримав в районі населеного пункту Красне Перше Куп'янського району Харківської під час виконання бойового завдання, пов'язаного із захистом Батьківщини.
Відповідно до довідки, що видана Військовою частиною НОМЕР_1 від 04.05.2023 №11413 11.11.2022 року молодший сержант ОСОБА_2 одержав: ВТ, множинні сліпі осколкові поранення обличчя, ЗЧМТ, струс головного мозку з цефалгічним синдромом, акубаротравма, посттравматична правобічна перфорація барабанної перетинки, посттравматична правобічна нейросенсорна приглуховатість, забій мяких тканин грудної клітки, попереку.
За обставин: 11.11.2022 року в районі населеного пункту Красне Перше Куп'янського району Харківської області, під час виконання бойового завдання, пов'язаного із захистом Батьківщини. Крім того поранення не пов'язане з кримінальним чи адміністративним правопорушенням або не є наслідком вчинення дій в стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, не є наслідком навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження; військовослужбовець перебував в засобах індивідуального захисту. Неправомірних дій не допускав, всі вимоги безпеки були виконаними.
Позивача 16.02.2025 року звільнено з військової служби у відставку, що підтверджується витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №65 від 06.03.2025 року.
Із метою отримання додаткової винагороди пораненому, що перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, позивач 17.03.2025 року через свого представника звернувся до відповідача із відповідною заявою.
Згідно із відповіді відповідача на вказану вище заяву позивача, військова частина вказує, що позивач має право на отримання додаткової винагороди, у зв'язку із перебуванням на стаціонарному лікуванні, лише у період з 11.11.2022 року по 06.12.2022 року.
Щодо всіх інших періодів лікування позивача у зв'язку із пораненням відповідач вказує, що усіма іншими наданими разом із Заявою медичними документами не підтверджується, що ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні саме у зв'язку із отриманим 11.11.2022 пораненням пов'язаним із захистом Батьківщини, так дійсно в деяких із них зазначено про наслідки такого поранення але в кожному з випадків підставою для перебування на стаціонарному лікуванні ОСОБА_4 були розлади здоров'я не пов'язані зі отриманим пораненням.
За захистом своїх прав позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1-2 Закону №2011-ХІІ, у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (частина четверта статті 9 цього Закону).
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168).
Відповідно до пункту 1 Постанови №168 (в редакції на час виникнення спірних відносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Абзацом 5 п. 1 Постанови №168 встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у цьому пункті, у тому числі ті, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за №745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260).
Відповідно до пункту 17 Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Так, відповідно до пункту 11 розділу XXXIV Порядку № 260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.
Відповідно до пункту 12 Розділу XXXIV Порядку № 260 керівниками військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100000,00 гривень за час цієї відпустки.
Аналізуючи обставини справи та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, які отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язані із захистом Батьківщини, встановлено додаткову винагороду в розмірі 100000,00 грн. за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого та перебування у відпустці у зв'язку з хворобою або для лікування тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії.
При цьому, постановою №168 встановлено лише дві умови, необхідні для виплати збільшеної до 100000,00 гривень винагороди, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) внаслідок такого поранення або перебування у відпустці у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Також, суд зауважує, що постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості періодів перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захисті Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100000,00 гривень винагорода.
Так, судом встановлено, що в матеріалах справи мітиться відомості про те, що позивач в період внаслідок отриманого поранення з 11.11.2022 року по 06.12.2022 року перебував на лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону за адресою: м. Харків, вул. Культури, 5, з діагнозом: S01.7 ВТ. Множинні сліпі осколкові поранення обличчя (11.11.2022). 3ЧМТ, струс головного мозку з цефалгічним синдромом. Акубаротравма. Посттравматична правобічна перфорація барабанної перетинки. Посттравматична правобічна нейросенсорна приглухуватість. Забій м'яких тканин грудної клітки, попереку. Гіпертонічна хвороба І т., Іст., ризик дуже високий. Стан після ГПМК за типом геморагії з формуванням внутрішньочерепної гематоми (2011р). Операція ПХО ушивання ран (11.11.2022), що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №14249 від 06.12.2022 року
Судом також встановлено, що позивач перебував на стаціонарному лікуванні у зв'язку із пораненням, а саме:
1) з 28.03.2024 року по 29.03.2024 року у Комунальному некомерційному підприємстві «Броварська багатопрофільна клінічна лікарня «Територіальних громад Броварського району Київської області», діагноз ІХС: Стенокардія напруги ІІ ФК. Пролапс мітрального клапану з невеликою регуляцією. Невелика недостатність МК та ТК. Гіпертонічна хвороба ІІІ ст, ст 2, ризик 4 (дуже високий). СН І ст. С/п ГПМК (2011). Гіперхолестерименія, що підтверджується випискою №2024 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 29.03.2024 року, належним чином завірена копія якої додається;
2) з 29.04.2024 року по 28.05.2024 року у Комунальному некомерційному підприємстві «Міська лікарня №2 імені проф. О. О. Шалімова» Харківської міської ради, діагноз: Гiпертонiчна хвороба III ст., З ст., кризовий перебiг, ризик дуже високий. Гiпертензивне серце. IХС: стабiльна стенокардiя III ФК. Атеросклеротичний кардiосклероз, Пропапс мiтрального клапану з невеликою регургiтацiєю. Невелика недостатнiсть МК та ТК. Атеросклеротичний кардiосклероз. СН II А III ФК. Гiперхолестеринемiя. Наслiдки перенесеного геморагiчного iнсульту з формуванням внутрiшньомозкової гематоми у правiй гемісфері мозочка (2011 рік), ЗЧМТ, акубаротравми, посттравматичної перфорацiї барабанної перетинки (11.11.22). ДЕП II ст змiшаного генезу з лiкворно-венозною гiпертензiєю, цефалгiчним, вестибуло- атактичним, астенiчним синдромами, дизсомнією. Субклiнiчний тиреотоксикоз. Аутоiмунний тиреоїдит. Дифузно-вузловий зоб I ст. Гiперплазiя простати. Хронiчний простатит, що підтверджується направленням на госпіталізацію №3/18/1667 від 24.04.2024 року та випискою №3855 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 28.05.2024 року, належним чином завірені копії яких додаються;
3) з 15.06.2024 року по 25.06.2024 року у Комунальному некомерційному підприємстві «Київська міська клінічна лікарня №1», діагноз: Ішемічна хвороба серця. Стабільна стенокардія ФК ІІІ. Нестенозуючий коронаросклероз. Коронарографія 17.06.24: LADp - 50%. Пролапс мітрального клапану з невеликою регургітацією. Невелика мітральна недостатність. Невелика тристулкова недостатність. Гіпертонічна хвороба ІІІ ст. (ГПМК 2011), ступінь 3, ризик 4, кризовий перебіг. Гіпертеннзивне серце. СН II-А ст. зі зниженою систолічною функцією лівого шлуночку (ФВ-45%). Гіперхолестеринемія. Стійкі залишкові явища перенесеного геморагічного інсульту з формуванням внутрішньомозкової гематоми у правій гемісфері мозочка (2011р). Наслідки перенесеної закритої черепно-мозкової травми, акубаротравми, посттравматичної перфорації барабанної перетинки (11.11.2022р). Дисциркуляторна енцефалопатія ІІ ст. змішаного генезу з лікворно-венозною гіпертензією, цефалгічним, вестибуло-атактичним, астенічним синдромами, дизсомнією. Аутомунний тиреоідит. Дифузно-вузловий зоб І ст. Субклінічний тиреотоксикоз. Зазомоторно-алергічний риніт. Викривлення носової перетинки. Гіперплазія простати. Хронічний простатит, що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №13726 від 25.06.2024 року;
4) з 26.06.2024 року по 04.07.2024 року у Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь», діагноз: І 20.8.7 ІХС: стенокардія напруження І ФК. Дифузний кардіосклероз. Атеросклероз коронарних артерій. Стан після КАГ від 17.06.2024 р. (стеноз 50% LADp). Пролапс передньої стулки мітрального клапану з регургітацією І ст. та стулок тристулкового клапану з регургітацією ІІ ст. Гіпертонічна хвороба II ст., ступінь 2, ризик 4 (дуже високий). 169.1 Наслідки перенесеного порушення мозкового кровообігу (30.11.2011) за геморагічним типом з формуванням інсульт-гематоми правої гемісфери мозочка у вигляді легких стато-координаторних порушень. Наслідки перенесеної закритої черепно-мозкової травми (11.11.2022), струсу головного мозку, у вигляді стійкого цефалгічного синдрому. Аутомунний тиреодит, без порушення функції щитовидної залози (клінічно), що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №9067 від 04.07.2024 року;
5) з 05.07.2024 року по 23.07.2024 року у Комунальному некомерційному підприємстві «Київська міська клінічна лікарня №8», діагноз: Змішана дисциркуляторна (перенесене ГПМК в 2011 році за геморагічним типом з формуванням інсульт-гематоми правої півкулі мозочка) та посттравматична (перенесена 11.11 2022 році ВТ: ЗЧМТ Струс головного мозку. Акубаротравма з перфорацією правої барабанної перетинки) з розсіяною неврологічною симптоматикою, вестибуло-тактичними розладами, лікворо-динамічними розладами, дизсомнією, вираженим церебрастенічним синдрому. Гіперончна хвороба III, ст 3 ризик 4 ІХС: Стабільна стенокардія 3 ФК. Атеросклеротичний кардіосклероз. Пролапс митрального клапану з невеликою регургітацією. Недостатність МК, ТК. СН 1. Остеохондроз шийного відділу хребта, задні протрузії м/х дискі С5-С6, зчленуванням тіл С3-С7 хребців. Цервікалгія з м'язові-тонічними, стато - динамічними розладами, що дана обставина підтверджується випискою №15786 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 23.07.2024 року, належним чином завірена копія якої додається;
6) з 23.07.2024 року по 22.08.2024 року у Комунальному некомерційному підприємстві «Київська міська клінічна лікарня №8», діагноз: органічне ураження головного мозку змішаного генезу, стійкий виражений церебрастенічний синдром, стійкий виражений цефалічний синдром. Стійкий виражений тривожно-депресивний синдром. Змішана цисциркуляторна (перенесене ГПМК в 2011 році за геморагічним з формуванням інсульт-гематоми правої півкулі мозочкав) та посттравматична (перенесена 11.11.2022 році ВТ: Струс головного мозку. Акубаротравма з перфорацією правої барабанної перетинки) з розсіяною неврологічною симптоматикою, вестибуло-атаксичними розладами, лікворо-динамічними розладами, дизсомнією, вираженим церебрастенічним синдромом. Гіпертонічна хвороба 3 ст 3 ризик 4 IXC: Стабільна стенокардія 3 ФК. Атероскдеротичний кардіосклероз. Пролапс митрального клапану з невеликою регургітацією. Недостатність МК, ТК. СН1. Остеохондроз шийного відділу хребта, задні протрузії м/х дисків СS-С6, зчленуванням тіл СЗ-С7 хребців. Цервікалгія з м'язові-тонічними, стато-динамічними розладами, що підтверджується направленням №5257 від 08.07.2024 року та випискою із медичної карти стаціонарного хворого №17140 від 22.08.2024 року, належним чином завірені копії яких додаються;
7) З 18.09.2024 року по 04.10.2024 року у державній установі «НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ, ГЕМАТОЛОГІЇ ТА ОНКОЛОГІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ», діагноз: Органічний афективно лабільний розлад з інсомнією. Стенозуючий церебральний атероскпероз. Наслідки ВТ (11-11-2022 р), акубаротравма з перфорацією барабанної перетинки, сенсоневральною приглухуватістю. Наслідки ГІМК (2011 р) у вигляді стійких вестибулокоординаторних, когнитивних проявів, лікворо-венозною дисциркуляцією зі схильністю до гіпертонічних цефалгічних нападів (щоденно). ІХС, стабільна стенокардія напруги ІІ - ІІІ ФК. Дифузний кардіосклероз. Атеросклероз аорти. Недостатність МК, ТК. Гіпертонічна хвороба ІІІ ст. (ГПМК 2011 р.), ступінь 1, ризик дуже високий. II А зі зниженням ФВ ЛШ (45%), що підтверджується направленням №2817 від 11.09.2024 року та випискою із медичної карти стаціонарного хворого №5758 від 04.10.2024 року, належним чином завірені копії яких додаються;
8) з 04.11.2024 по 20.11.2024 року у Комунальному некомерційному підприємстві «Клінічний заклад надання психіатричної допомоги «Психіатрія», діагноз: Органічне ураження головного мозку посттравматичного генезу травматичного (11.11.2022 р., ВІ, ЗЧМТИ, СГМ, АБТ) і судинного ( ГПМК 2011 р.) за геморагічним типом з формуваннями інсульт - гематоми. Виражений органічний психосиндром з вираженими змінами особистості по експлозивному типу, виражене мнестичне зниження, стійкий тривожно-депресивний синдром з інсомнією. Наслідки внутрішньомозкового крововиливу за геморагічним типом з формуванням інсульт- гематоми правої півкулі мозочку, у вигляді стійких вестибуло - координаційних, помірних когнітивних порушень, лікворо-венозна дисциркуляції, гіпертонічні, цефалгічні напади (щоденно - за анамнезом). Остеохондроз хребта, шийний відділ, задні протрузії міжхребцевих дисків СS-С6, зчленування тіл СЗ-С7. Наслідки внутрішньерепної травми, струс головного мозку (11.11.2022), акубаротравма. Енцефалопатія, неуточнена, церебрастенічний синдром, що підтверджується виписним епікризом з медичної карти стаціонарного хворого №14536 від 20.11.2024 року, належним чином завірена копія якого додається;
9) з 06.12.2024 року по 28.01.2025 року у Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь», діагноз: F41.2 - Змішаний тривожний та депресивний розлад Опис діагнозу: Стійкий, різко виражений змішаний тривожно-депресивний розлад з інсомнічним синдромом, проявами емоційно-вольової нестійкості та помірним когнітивно-мнестичним зниженням, асоційований з бойовим стресом. Y36.2 - Ушкодження внаслідок військових дій, спричинені іншими видами вибухів та уламків. Наслідки перенесеної вибухової травми, акубаротравми, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, множинних сліпих осколкових поранень обличчя (11.11.2022), лікованих оперативно (11.11.2022 - ВХО ран, видалення сторонніх тіл), у вигляді зміцнілих рубців, астено-вегетативного синдрому, хронічної двобічної сенсоневральної приглухуватості І ступеня, зі сприйняттям шепітної мови 2 метри на праве вухо, 5 метрів на ліве вухо. I11.9 - Гіпертонічна хвороба ІІ стадії. ІХС. Дифузний кардіосклероз. Атеросклероз коронарних артерій за даними КАГ від 17.06.2024 року (стеноз 50% LADp). I34.1 - Пролапс передньої стулки МК з регургітацією І ступеня та ТК з регургітацією ІІ ступеня. СН I. 167.9 - Цереброваскулярна хвороба. Енцефалопатія складного генезу (дисциркуляторна, гіпертонічна) - стадії з розсіяною дрібновогнищевою симптоматикою. M42.13 - Ізольований міжхребцевий остеохондроз шийного відділу хребта без порушення функції. Е04.2 - Двобічний вузловий зоб ІІ стадії, еутиреоз. D18.02 - Венозна ангіома в нижньо-медіальному відділі правої гемісфери мозочка. H52.0 - Глерметропія ступеню 0,5Д при гостроті зору з корекцією 1,0 обох очей. H52.4 - Ангіопатія сітківки обох очей. J34.2 - Викривлення носової перетинки з порушенням носового дихання, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №16878 від 27.01.2025 року, належним чином завірена копія якої додається.
Також суд вказує на те, що у матеріалах справи містяться:
1) довідка військово-лікарської комісії від 10.10.2024, що видана військово-медичним клінічним центром "Головний військовий клінічний госпіталь" в якому вказано, що проведено медичний огляд у гарнізонній військово-лікарській комісії НВМКУ "ГВКГ", діагноз: F43/1 ПТСР, тривожно-асетенічний синдром з інсомнією, емоційно-вольовою нестійкістю. Захворювання, Так, пов'язане із захистом Батьківщини;
2) довідка військово-лікарської комісії від 18.01.2025, що видана військово-медичним клінічним центром "Головний військовий клінічний госпіталь" в якому вказано, що проведено медичний огляд ВЛК терапевтичного профілю Національного військово-медичного клінічного центру "ГВКГ" МОУ України 08.01.2025, діагноз: F41.2 змішаний тривожно-депресивний розладскладного генезу з інсомічним синдромом та проявами емоційно-вольової нестійкості,асоційований з бойовим стресом. Захворювання, Так, пов'язане із захистом Батьківщини.
Суд виходить з того, що відповідачем належних та допустимих доказів нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, збільшеної до 100 000,00 грн., за періоди стаціонарного лікування не надано, що безумовно свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.
Ба більше, суд враховує, що позивач отримав травму 11.11.2022 у районі населеного пункту Красне Перше, Куп'янський район, Харківська область, під час виконання бойового завдання та отримані травмі зумовили подальші погіршення стану здоров'я.
Крім того, відповідачем не надано жодних доказів для спростування того, що встановлені під час проходження стаціонарного лікування діагнози не були пов'язані із отриманою позивачем під час захисту Батьківщини травмою.
Одночасно, щодо способу захисту обраного позивачем, то суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
За таких обставин і правових підстав, суд вважає за необхідне забезпечити ефективний захист прав позивача шляхом:
- визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, що відбулось 11.11.2022 року, за періоди з 28.03.2024 року по 29.03.2023 року, з 29.04.2024 року по 28.05.2024 року, з 15.06.2024 року по 22.08.2024 року, з 18.09.2024 року по 04.10.2024 року, з 04.11.2024 року по 20.11.2024 року, з 06.12.2024 року по 28.01.2025 року;
- зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, збільшену до 100 000,00 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за періоди з 28.03.2024 року по 29.03.2023 року, з 29.04.2024 року по 28.05.2024 року, з 15.06.2024 року по 22.08.2024 року, з 18.09.2024 року по 04.10.2024 року, з 04.11.2024 року по 20.11.2024 року, з 06.12.2024 року по 28.01.2025 року.
Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наведених обставин і правових підстав, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та доказів, зібраних у справі, суд дійшов переконання про необхідність задоволення позовних вимог позивача .
Щодо розподілу судових витрат у справі, то суд виходить із такого.
Підстави щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору відсутні.
За ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із ч. 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У контексті наведеного, відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Стаття 134 КАС України передбачає, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частина сьома статті 139 КАС України передбачає, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Визначаючи суму компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
У постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 02.09.2020 у справі № 826/4959/16.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Також, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Представник позивача просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000, 00 грн.
На підтвердження вказаних вище витрат позивачем надано копії: Договору про надання правничої допомоги №5 від 02.04.2025, Договору про співробітництво №5-1 від 02.04.2025, Рахунку про оплату №11 від 02.04.2025, Платіжної інструкції від 02.04.2025 №2112901587.1, Акту наданих послуг №11, від 02.04.2025, Рахунку про оплату №15 від 23.04.2025, Платіжної інструкції №0НР4-8РТ9-2ЕЧ5-3КХ2 від 23.04.2025 року.
При цьому, суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зауважила, що для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату гонорару успіху, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Отже, вирішуючи питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді, надані заявником докази, матеріали справи, застосовуючи вказані вище критерії розумності, розміру заявлених заявником до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, їх необхідності та співмірності зі складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи всі аспекти та характер спірних правовідносин у справі та виходячи із загальних засад адміністративного судочинства щодо принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності усіх учасників, ціну позову, складність та значення для сторін цієї справи, суд зазначає, що загальний розмір витрат на правничу допомогу заявлений представником позивача, не є пропорційним до предмета спору у справі № 560/5372/25.
Вирішуючи питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у цій справі, суд, окрім того, бере до уваги, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний правовий висновок викладений, серед іншого, в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 у справі № 640/8316/20 та від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19).
Водночас, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. (правовий висновок Верховного Суду в постанові від 24.01.2022 року у справі № 911/2737/17).
Дослідивши надані представником позивача докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, суд вважає, що такі витрати були пов'язані саме із розглядом цієї справи, однак розмір понесених витрат на правничу допомогу не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що заявлений до відшкодування позивачем розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи та непропорційним до предмета спору № 560/5372/25, у зв'язку із чим, такий розмір належить зменшити до 4 000, 00 грн.
За таких обставин і правових підстав, необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000, 00 грн.
У задоволенні решти витрат на правничу допомогу слід відмовити.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, що відбулось 11.11.2022 року, за періоди з 28.03.2024 року по 29.03.2023 року, з 29.04.2024 року по 28.05.2024 року, з 15.06.2024 року по 22.08.2024 року, з 18.09.2024 року по 04.10.2024 року, з 04.11.2024 року по 20.11.2024 року, з 06.12.2024 року по 28.01.2025 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, збільшену до 100 000,00 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за періоди з 28.03.2024 року по 29.03.2023 року, з 29.04.2024 року по 28.05.2024 року, з 15.06.2024 року по 22.08.2024 року, з 18.09.2024 року по 04.10.2024 року, з 04.11.2024 року по 20.11.2024 року, з 06.12.2024 року по 28.01.2025 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000 (чотири тисячі) грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України.
У задоволенні решти витрат на правничу допомогу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )
Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 )
Головуючий суддя Є.В. Печений