Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
14 листопада 2025 року Справа № 520/29805/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бабаєв А.І., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61000, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд., 2 поверх) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії -
11.11.2025 ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення №2000-0202-8/162431 від 20.10.2025 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та в зарахуванні довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 7.14.22.02/60 - № 7.14.22.02/62 від 30.05.2023 виданих станом на 10.10.2022 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з пенсії за віком, призначеної на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058- IV, на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», призначивши ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723- ХІІ від 16 грудня 1993 року з 10.10.2022 року на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 7.14.22.02/60 - № 7.14.22.02/62 від 30.05.2023 виданих станом на 10.10.2022 року.
Згідно з ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Положеннями п. 1, 2, 4 ч. 5 ст. 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За даними програми “Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)» встановлено, що представник позивача 02.04.2025, 11.04.2025, 27.10.2025, 29.10.2025, 05.11.2025, вже подавала до суду позови аналогічного змісту з аналогічними вимогами до того ж самого відповідача, яким присвоєно номери 520/7713/25, 520/8659/25, 520/28480/25, 520/28751/25, 520/29392/25.
У справах № 520/7713/25, №520/8659/25, №520/28480/25, №520/28751/25, №520/29392/25 позовні заяви було повернуто позивачу у зв'язку із поданням представником позивача заяв про відкликання позову.
Так, даний позов аналогічного змісту з аналогічними вимогами до того ж самого відповідача подано шостий раз.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, при поданні декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Відповідно до позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеної у рішенні від 13.03.2019 у справі №814/218/14, під зловживанням процесуальними правами слід розуміти форму умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних з наслідками, до яких вони можуть призвести; використанні наданих прав всупереч їхньому призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження; перешкоджанні діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ; необґрунтованому перевантаженні роботи суду.
Згідно з ч. 3 ст. 45 КАС України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд звертає увагу, що у пунктах 26, 27 постанови Верховного Суду від 01.12.2022 по справі №640/36713/21 зазначено: “Оскільки судами встановлено подання позивачем позовних заяв (без сплати судового збору) з аналогічними підставами та предметом позову, а також до одного й того самого відповідача, що дає підстави вважати про намагання позивача маніпулювати автоматизованим розподілом справ між суддями, тому колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій вірно розцінили такі дії позивача як зловживання процесуальними правами. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів попередніх інстанцій стосовно наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду з підстав допущення позивачем процесуальних зловживань».
Аналогічно у пунктах 21-26 постанови Верховного Суду від 20.03.2024 по справі 520/11767/23 зазначено: “Доводи особи про те, що неодноразове відкликання позивачем попередньо поданих до Харківського окружного адміністративного суду позовних заяв обумовлене виключно необхідністю викласти позовні заяви у новій редакції із додатковими доказами та доводами Верховним Судом відхиляється, оскільки процесуальне законодавство надає можливість вчинити такі дії безпосередньо під час розгляду справи у суді та не вимагає звернення до суду із нової позовною заявою. Стосовно посилання скаржника на те, що повертаючи позовну заяву з вищезазначених підстав суд першої інстанції фактично обмежив його право на повторне звернення до суду із адміністративним позовом після повернення позовної заяви згідно з частиною восьмою статті 169 КАС України, колегія суддів зазначає, що надані процесуальним законодавством особі права кореспондуються із передбаченим обов'язком добросовісно ними користуватися, який у даному випадку позивачем виконано не було. З огляду на наведене, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, повертаючи позовну заяву, правильно застосував норми процесуального права (частину третю статті 45 КАС України).
Аналогічний підхід застосовано Верховним судом у постанові від 01.12.2023 у справі №640/36713/21.
Враховуючи викладене вище, суд доходить до висновку про наявність підстав вважати наявним у даному випадку зловживання представником позивача процесуальними правами, що у свою чергу свідчить про маніпулювання розподілом та необґрунтоване перевантаження роботи суду, а відтак вважає, що позовна заява підлягає поверненню позивачу на підставі ч. 3 ст. 45 КАС України.
На підставі викладеного та керуючись ст.45, ст. 169, ст. 248, ст. 256, ст. 293, ст. 295, ст. 297 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Бабаєв А.І.