Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
13 листопада 2025 р. Справа № 520/29599/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мороко А.С., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Міністерства охорони здоров'я України (01601, м. Київ, вул. Грушевського Михайла, 7, ЄДРПОУ 00012925), Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної військової адміністрації (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 9 під., 5 пов., ЄДРПОУ 02013194), треті особи: Національна дитяча спеціалізована лікарня "Охматдит" Міністерства охорони здоров'я України (вул. Чорновола В'ячеслава, буд. 28/1, ЄДРПОУ 01994089), Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради "Обласна дитяча клінічна лікарня" (61093, Харківська обл., Харківський р-н, м. Харків, вул. Озерянська, буд. 5, ЄДРПОУ 02003600) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернулися позивачі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Міністерства охорони здоров'я України, Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної військової адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення матерільних збитків та моральної шкоди, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ що полягає у: невзятті малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на облік хворих, що потребують лікування за кордоном. ненаданні малолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 належного лікування на території України; відмові у фінансуванні лікування малолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за кордоном; залишенні малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у небезпеці у зв'язку з бездіяльністю МОЗ;
- визнати протиправною бездіяльність ДЕПАРТАМЕНТА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ВІЙСЬКОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ, що полягає у ненаданні на адресу МОЗ України результатів протирецидивної терапії малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ та ДЕПАРТАМЕНТ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ВІЙСЬКОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ солідарно відшкодувати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 кошти за завдану матеріальну шкоду у розмірі 162 750 євро;
- зобов'язати МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ та ДЕПАРТАМЕНТ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ВІЙСЬКОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ солідарно відшкодувати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 кошти за завдану моральну шкоду у розмірі 500 000 євро.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вирішуючи питання в порядку ст. 169 КАС України, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий без дотримання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України.
Згідно ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як вбачається з поданої до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, причиною пропуску строку позивачі зазначають факт розгляду справи за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Міністерства охорони здоров'я України, Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної військової адміністрації, Національної дитячої спеціалізованої лікарні "Охматдит" Міністерства охорони здоров'я України, Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна дитяча клінічна лікарня" про, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, у Холодногірському районному суді м. Харкова, рішенням якого від 09.05.2025 по справі №642/7465/24 позивачам відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Посилаються на те, що оскільки в рішенні Холодногірського районного суду м. Харкова від 09.05.2025 по справі №642/7465/24 зазначено, що Міністерство охорони здоров'я України та Департамент охорони здоров'я Харківської обласної Військової адміністрації є суб'єктами владних повноважень, тому для стягнення матеріальної та моральної шкоди, вина таких суб'єктів встановлюється адміністративним судом, позивачі звернулись до Харківського окружного адміністративного суду з даним позовом.
Суд зазначає, що КАС України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Зокрема, стаття 118 цього Кодексу визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Водночас, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Крім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства", пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків спричинено досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава за допомогою встановлення відповідних процесуальних строків, може обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття, "дізналася" та "повинна була дізнатись" про порушення права.
Зокрема, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї немає перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19).
Як вбачається з матеріалів справи позивачами оскаржується бездіяльність суб'єктів владних повноважень, щодо невзяття малолітнього ОСОБА_3 , на облік хворих, що потребують лікування за кордоном, не надання малолітньому ОСОБА_3 , належного лікування на території України, у відмові фінансувати лікування малолітнього ОСОБА_3 , за кордоном, залишенні малолітнього ОСОБА_3 , у небезпеці у зв'язку з бездіяльністю МОЗ та ненадання на адресу МОЗ України результатів протирецидивної терапії малолітнього ОСОБА_3 .
Суд зазначає, що листом від 26.01.2021 МОЗ України повідомило позивачів про те, що ОСОБА_3 , відмовлено у взятті на облік, направлення та оплаті лікування за кордон за рахунок коштів державного бюджету передбачених МОЗ України та листом від 05.02.2021 від МОЗ України повідомлено про відмову у взятті на облік, направлення та оплаті лікування за кордон за рахунок коштів державного бюджету передбачених МОЗ України ОСОБА_3 .
Отже, позивачі дізналися про порушення своїх прав, починаючи з 26.01.2021, проте звернулися за захистом своїх прав до Харківського окружного адміністративного суду лише 07.11.2025, тобто більше ніж через чотири роки.
Як зазначали позивачі 22.11.2024 вони подали позов до Холодногірського районного суду м. Харкова і що рішення у справі за їх позовом винесено 09.05.2025.
Судом встановлено, що рішення у справі №642/7465/24 не набрало законної сили.
Суд зазначає, що позивачами у заяві про поновлення строку звернення до суду не вказано, що заважало їм звернутися за захистом свої прав до Харківського окружного адміністративного суду з 2021 року.
Також суд вказує, що звернення до суду іншої юрисдикції не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.12.2022 у справі № 990/102/22 зазначила, що пропуск строку звернення до суду через пасивну поведінку скаржника щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі в цьому випадку не є поважною причиною пропуску такого строку.
А у постанові від 08.10.2020 у справі №9901/32/20 ВП ВС дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку з пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
У рішенні КАС ВС від 20 березня 2024 року у справі № 560/14349/23 зазначено, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, суд приходить до висновку, що підстави, які зазначені у заяві про поновлення строку звернення до суду є не поважними та відмовляє у задоволені заяви про поновлення строку звернення до суду.
Згідно із частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю (частина перша статті 5 КАС України).
Згідно ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачам необхідно надати до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважності причин неможливості подання позову у передбачені законом строк.
Керуючись статтями 160,161,169,248,256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Міністерства охорони здоров'я України (01601, м. Київ, вул. Грушевського Михайла, 7, ЄДРПОУ 00012925), Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної військової адміністрації (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 9 під., 5 пов., ЄДРПОУ 02013194), тряті особи: Національна дитяча спеціалізована лікарня "Охматдит" Міністерства охорони здоров'я України (вул. Чорновола В'ячеслава, буд. 28/1, ЄДРПОУ 01994089), Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради "Обласна дитяча клінічна лікарня" (61093, Харківська обл., Харківський р-н, м. Харків, вул. Озерянська, буд. 5, ЄДРПОУ 02003600) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди - залишити без руху.
Надати позивачу термін - п'ять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважності причин неможливості подання позову у передбачені законом строк.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.С. Мороко