Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
14 листопада 2025 року № 520/33065/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мельникова Р.В.,
за участю секретаря судового засідання - Лапіної Ю.В.,
представника позивача - Кудрявцева О.М.,
представника відповідача - Жадан А.С..
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, за участі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю “КСТ-АВТО» та ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 09.08.2024 р. № 00453282410 на суму штрафних (фінансових) санкцій 1241503,97 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що контролюючий орган протиправно прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення на підставі помилкових висновків акту перевірки та протиправно застосував до позивача адміністративно-господарські санкції за порушення граничних строків розрахунків по валютним операціям.
Ухвалою суду від 23.12.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за вказаним вище позовом, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у відкритому судовому засіданні.
Ухвалою суду від 10.06.2025 клопотання представника позивача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - задоволено. Залучено у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору у справі №520/33065/24 Товариство з обмеженою відповідальністю “КСТ-АВТО» (79018, Україна, Львівська обл., місто Львів, вулиця Залізнична, будинок, 24, код ЄДРПОУ 43782786) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Ухвалою суду від 26.06.2025 клопотання представника позивача про витребування судом письмових доказів у справі - задоволено. Витребувано від Львівської митниці Державної митної служби України копії письмових доказів доданих до вантажно-митної декларації (ВМД) від 02.03.2023 № 23UA209180007250U2, а саме: - заяву про транспортні витрати від 02.03.2023, - квитанції від 01.03.2023 р. про сплату платежів за митне оформлення, - довіреність від 24.02.2023 № 661859 видану приватним нотаріусом Хмельницького нотаріального округу Латюк І.М., від ОСОБА_2 (податковий номер НОМЕР_2 ).
Львівською митницею на виконання ухвали суду надані до суду витребувані докази.
Від представника Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до суду надійшов відзив, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, оскільки оскаржувана перевірка проведена ним у відповідності до вимог чинного законодавства, а надані позивачем пояснення та докази не спростовують фактів порушення ним вимог Закону, відтак вважає висновки викладені в акті перевірки та податкове повідомлення-рішення прийняте на цій підставі - правомірними.
У судове засідання сторони прибули. Представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.
Суд повно та всебічно дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін встановив таке.
ГУ ДПС у Харківській області листом від 07.08.2023 № 18996/7/99-00-07-05-02-07 отримано податкову інформацію, від Національного банку України, щодо виявлених фактів порушення ПП-ФО ОСОБА_1 граничних строків надходження товару за зовнішньоекономічним контрактом від 17.11.2022 № 22СUІ798, а саме за операцією - від 09.12.2022 (імпорт).
У зв'язку із отриманням податкової інформації від Державної податкової служби України, оформленої листом від 07.08.2023 № 18996/7/99-00-07-05-02-07 (вх. ГУ ДПС від 07.08.2023 №3765/8), ГУ ДПС, керуючись п. п. 16.1.7 п. 16.1 ст. 16, п. п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, п. п. 1 п. п. 73.3.1 п. 73.3 ст. 73, п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Кодексу, було направлено ПП-ФО ОСОБА_1 листа від 21.08.2023 №43751/6/20-40-24-10-17 з запитом на отримання інформація щодо обставин виявлених порушень.
ПП-ФО ОСОБА_1 з 12.02.2024 по 14.02.2024 засобами електронного зв'язку (через електронний кабінет платника податків) надані запитувані контролюючим органом документи, що стосуються зовнішньоекономічної операції від 09.12.2022 за контрактом від 17.11.2022 №22СUІ798.
Наказом Головного управління ДПС у Харківській області від 23.04.2024 № 1656-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_3 )», призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки діяльності платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_3 ), податкова адреса: АДРЕСА_2 , з питань дотримання вимог валютного законодавства за період діяльності з 07.06.2023 до 01.07.2024 за контрактом від 17.11.2022 № 22СUІ798 (дата операції - 09.12.2022).
Засвідчену копію наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 23.04.2024 № 1656-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків -фізичної особи ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_3 )» 26.04.2024 направлено ПП-ФО ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення через національного оператора поштового зв'язку України АТ «Укрпошта» згідно приписів ст. 42, п. 79.2 ст. 79 Кодексу (номер поштового відправлення 0600914098103) на податкову адресу (зареєстроване місце проживання): АДРЕСА_2 .
Повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 23.04.2024 №197 направлено 26.04.2024 ПП-ФО ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення через національного оператора поштового зв'язку України АТ «Укрпошта».
Контролюючим органом складено за результатами перевірки Акт від 11.07.2024 №32593/20-40-24-10-07/3186916853 в якому зазначено, що ПП-ФО ОСОБА_1 , не надав до перевірки довідки уповноваженої організації (органу) щодо наявності форс-мажорних обставин, або копії позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, або висновку Мінекономіки України не вжив заходів, необхідних для зупинення або припинення нарахування пені за порушення строків розрахунків за контрактом від 17.11.2022 № 22CUI798 (дата операції - 09.12.2022).
Документальною позаплановою невиїзною перевіркою не встановлено ознак проведення ПП-ФО ОСОБА_1 товарообмінних (бартерних) операцій під час виконання умов імпортного контракту від 17.11.2022 № 22CUI798 (дата операції - 09.12.2022). Документальною позаплановою перевіркою не встановлено також надходження товару за імпортним контрактом ПП-ФО ОСОБА_1 від 17.11.2022 № 22CUI798 (дата операції - 09.12.2022). Таким чином, дебіторська заборгованість станом на момент реєстрації результатів перевірки становить 33950 Доларів США Документальною позаплановою невиїзною перевіркою не встановлено ознак проведення ПП-ФО ОСОБА_1 операцій з давальницькою сировиною під час виконання умов імпортного контракту від 17.11.2022 № 22CUI798 (дата операції - 09.12.2022).
Відтак, за результатами проведеної документальної позапланової перевірки встановлено порушення Позивачем вимог частини 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», з урахуванням пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, з урахуванням положень п. 14 прим. 2 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», у частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків за імпортним контрактом від 17.11.2022 № 22CUI798, укладеного з нерезидентом фірмою Qingdao Uniland Import & Export Co., Ltd, юридична адреса: Room 348, Floor 3, Office Building, No 43 Beijing Road, Qianwan Bonded Port Area, Qingdao Area, China (Shandong) Free Trade Zone (A) China, у сумі 33950 Доларів США на 391 день.
На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.08.2024 №00453282410 про порушення вимог частини 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-XІІІ «Про валюту і валютні операції», з урахуванням пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5 (з урахуванням положень п. 14 прим. 2 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану». Податковим повідомленням-рішенням позивачу нараховано суму пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 1241503,97 грн.
Позивач не погоджуючись з прийнятим податковим органом рішенням звернувся до суду з відповідним позовом.
Суд розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог виходив з такого.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.
Закон України "Про валюту та валютні операції" від 21 червня 2018 року № 2473-VIII (далі - Закон № 2473-VIII) визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.
Частиною першою статті 3 Закону № 2473-VIII встановлено, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону № 2473-VIII органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.
Частинами п'ятою, шостою цієї статті Закону передбачено, що Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.
Згідно з частиною дев'ятою статті 11 Закону № 2473-VIII органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п'ятою і шостою цієї статті суб'єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об'єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об'єктом таких перевірок, зобов'язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.
Відповідно до положень пункту 75.1 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Відповідно до підпункту 78.1.7. пункту 78.1. статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Пунктом 78.4. ПК України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Відповідно до абз. 3 підпункту 69.35-1. підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу, тимчасово, з 1 грудня 2023 року, діє мораторій: на проведення документальних перевірок платників податків, податкова адреса яких станом на дату початку бойових дій є територія, на якій ведуться активні бойові дії, - до останнього числа місяця, в якому було завершено бойові дії на відповідній території, а в разі зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження, крім документальних позапланових перевірок: що проводяться виключно на звернення платника податків; що проводяться з підстав, визначених підпунктами 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.21 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з отриманням ГУ ДПС у Харківській області від Національного банку України податкової інформації щодо порушення валютного законодавства платником податків ПП-ФО ОСОБА_1 наказом заступника начальника ГУ ДПС у Харківській області від 23.04.2024 №1656-п призначено документальну позапланову перевірку з питань дотримання вимог валютного законодавства за період діяльності з 07.06.2023 по 01.07.2024 за контрактом від 17.11.2022 № 22CUI798 (т.1 а.с.179).
ПП-ФО ОСОБА_1 з 12.02.2024 до 14.02.2024 до податкового органу надані до перевірки первинні документи та пояснення (т. 1 а.с.116-117) яким контролюючим органом була надана оцінка в межах здійснюваної перевірки та відображено їх зміст в акті перевірки.
Відтак, перевіркою встановлено укладення між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) та ОСОБА_3 & Export Co., Ltd (Продавець) в особі директора пана ОСОБА_4 контракту від 17.11.2022 № 22CUI798. Предмет договору: Продавець продає, а Покупець купує електромобілі (Товари) відповідно до кількості, комплектуючих деталей та загальної суми фактичної вартості автомобіля, визначеного в рахунку. Ціна товару за цим договором встановлюється в Доларах США за одиницю (комплект) на умовах постачання INCOTERMS 2010. Ціна на кожну поставку вказується у рахунку. Країна походження - Китай. Загальна вартість контракту становить 300000,00 Доларів США. Покупець оплачує Продавцю за товари передоплату в розмірі 100% вартості товару на основі рахунку. Усі ціни на автомобілі в контракті мають бути вказані у Доларах США. Валюта контракту - Долар США. Датою поставки вважається дата здійснення митного очищення режим вільного звернення (вантажна митна декларація режим ІМ-40/НД-40). Контракт підписано ПП-ФО ОСОБА_1 та директором Qingdao Uniland Import & Export Co., Ltd паном ОСОБА_5 та скріплено печаткою фірми (т. 1 а.с.27-29).
Як вбачається з акту перевірки, до контракту ПП-ФО ОСОБА_1 надано інвойс-проформу від 17.11.2022 № 22CUI798, виставлений фірмою Qingdao Uniland Import & Export Co., Ltd на придбання автомобіля VW ID. 4 Сrozz Lite Pro/SUV/5 seats сірого кольору, 2022 року випуску, на суму 33950 Доларів США.
Матеріали справи також містять платіжне доручення в іноземні валюті від 06.12.2022 №3 АТ «Правекс Банк» про оплату ПП-ФО ОСОБА_1 юридичній особі Qingdao Uniland Import & Export Co., Ltd інвойс-проформи від 17.11.2022 № 22CUI798 за електричний автомобіль (т.1 а.с. 118).
Згідно інформації від Національного банку України фактично платіж було проведено 09.12.2022 (т.1 а.с.71).
Суд зазначає, що ПП-ФО ОСОБА_1 також надана до податкового органу вантажно-митна декларація (ВМД) від 02.03.2023 № 23UA209180007250U2, оформлена на Львівській митниці, згідно якої через митний кордон України направлявся товар: автомобіль легковий новий, оснащений виключно електричним двигуном - 1 шт; марка Volkswagen, модель ID. 4 CROZZ Lite Pro; номер кузова НОМЕР_4 ; календарний рік виготовлення - 2022; тип двигуна - електричний; призначений для перевезення пасажирів; загальна кількість місць - 5. Вантажовідправник у вказаній ВМД не зазначений, одержувачем виступав ОСОБА_6 (податковий номер НОМЕР_5 ). Представником декларанта вказано ТОВ «КСТ Авто» (код за ЄДРПОУ 43782786). Особою, відповідальною за фінансове регулювання, вказано ОСОБА_2 (податковий номер НОМЕР_1 ) (т.1 а.с. 21).
Поле « 44» «Додаткова інформація/подані документи/сертифікати і дозволи» ВМД від 02.03.2023 № 23UA209180007250U2 містить посилання на інвойс від 09.01.2023 № 22CUI798, заяву про транспортні витрати від 02.03.2023, квитанцію про сплату платежів за митне оформлення від 01.03.2023, довіреність від 24.02.2023 № 661859.
На виконання ухвали суду від 26.06.2025 Львівською митницею надано заяву про транспортні витрати ОСОБА_2 від 02.03.2024 та дублікат квитанції АТ «Приват Банк» від 01.03.2023 №Р24А899163570D86679 про сплату ОСОБА_2 передоплати митного оформлення (т.2 а.с.123-125).
Також надана до суду митним органом копія нотаріально-засвідченої довіреності від 24.02.2023 № 661859, видана приватним нотаріусом Хмельницького нотаріального округу Латюк І.М., згідно якої громадянин ОСОБА_2 (податковий номер НОМЕР_1 ) уповноважує громадянина ОСОБА_6 (податковий номер НОМЕР_5 ) бути його представником з питань придбання (купівлі) за належні йому грошові кошти (як в національній валюті України, так і в іноземній валюті) на його ім'я легкового автомобіля марки Volkswagen, модель ID. 4, VIN НОМЕР_4 , визначаючи при цьому ціну та умови купівлі на свій розсуд, з правом оформлення митних документів, декларацій, розмитнення та постановки на реєстраційний облік тощо. Довіреність видана без права передоручення повноважень третім особам.
Суд звертає увагу, що зі змісту вантажно-митної декларації (ВМД) від 02.03.2023 № 23UA209180007250U2, оформленої на Львівській митниці, ОСОБА_6 - вказаний безпосереднім одержувачем вантажу.
Окрім того, як вбачається зі змісту листа ТОВ «КСТ-АВТО» (яке зазначене декларантом вантажно-митної декларації (ВМД) від 02.03.2023 № 23UA209180007250U2) від 18.01.2024 №б/н, ВМД від 02.03.2023 № 23UA209180007250U2 є декларацією форми призначеною для заповнення громадянами, які здійснюють ввезення товарів, а не форми призначеної для товарів комерційного призначення, ввезених на митну територію України суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності (т.1 а.с.44-45).
Що також узгоджується з відповіддю Львівської митниці від 17.01.2024 №7.4-2/7.4-28-09-02/13/1787, з якої вбачається, що автомобіль Volkswagen, модель ID. 4 CROZZ Lite Pro; номер кузова НОМЕР_4 ; календарний рік виготовлення - 2022 подано до митного оформлення за декларацією форми «Імпорт громадянами авто після попередньої», що виключає заповнення графи 28.
Так, відповідно до положень пункту 3.7 Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 651, викладені в цьому Порядку правила декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами, поширюються на випадки декларування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності, та відповідно до Митного кодексу України та Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 (далі - Положення про митні декларації), декларуються з поданням МД, передбаченої законодавством України для підприємств.
Так, за правилами заповнення, передбаченими Порядком №651 графа 28 «Фінансові та банківські дані» не заповнюється, зокрема, у разі декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами.
Відтак, ВМД від 02.03.2023 № 23UA209180007250U2 не містить відомостей, щодо деталей зовнішньоекономічного контракту від 17.11.2022 № 22CUI798, за яким стороною є позивач.
Митне оформленні здійснювалось ТОВ «КСТ-АВТО» як представником довіреного ОСОБА_2 (особи, відповідальної за фінансове врегулювання) - ОСОБА_6 ..
Також суд звертає увагу, що листом Головного сервісного центру МСВ від 30.09.2024 №31/2711АЗ-28589-2024 представнику позивача надана відповідь на адвокатський запит, з якої вбачається, що автомобіль Volkswagen, модель ID. 4 CROZZ Lite Pro; номер кузова НОМЕР_4 ; календарний рік виготовлення - 2022 ввезено з-за кордону та зареєстровано 29.04.2023 на ОСОБА_2 ..
Окрім того, ОСОБА_1 також надана до податкового органу копія комерційного інвойсу від 09.01.2023 № 22CUI798, виставленого фірмою Qingdao Uniland Import & Export Co., Ltd до Удодова Віталія на придбання автомобіля марки VW ID. 4 Crozz Lite Pro/SUV/5 seats на суму 33950 Доларів США (т.1 а.с.73).
За таких обставин, матеріали справи не містять доказів отримання ОСОБА_1 товару на виконання умов імпортного контракту від 17.11.2022 № 22CUI798, платіжна операція за яким здійснена 09.11.2022.
Надаючи оцінку вищевикладеним обставинам, суд виходив з такого.
Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» встановлено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару.
Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ визначає Закон України «Про валюту і валютні операції».
Частиною першою статті 3 Закону України «Про валюту і валютні операції» встановлено, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
Приписами статті 4 Закону України «Про валюту і валютні операції» визначено, що валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов'язань за міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.
Відповідно до частин першої та другої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів, грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
За правилами частини 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Відповідно до пункту 2 Постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі - Постанова № 18) банки продовжують роботу з урахуванням обмежень, визначених цією постановою. Банкам забороняється проводити операції, що порушують визначені цією постановою обмеження, сприяють або можуть сприяти їх уникненню.
Пунктом 14-2 Постанови № 18 передбачено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.
Відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Пунктом 14-3 Постанови № 18 зазначено, що граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 14-2 цієї постанови не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.
Відповідно до положень статті 20 ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» №361-ІХ, фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень (для суб'єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, - 55 тисяч гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції.
Отже, за порушення граничних строків розрахунків, що встановлюються Національним банком України встановлено відповідальність у вигляді пені.
Суд зазначає, що грошовий еквівалент імпортного договору укладеного позивачем з нерезидентом становив - 1241503,97 грн. платіжна операція здійснена 09.12.2022, відтак з цієї дати встановлено валютний нагляд.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.
Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства (частина четверта статті 11 Закону №2473-VIII).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства (частина шоста статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції»).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п'ятою цієї статті (часина восьма статті 13 Закону №2473-VIII).
Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.
Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Отже, контролюючий (податковий) орган здійснює контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті та у разі встановлення порушень таких строків нараховує пеню у визначених розмірах.
Як вбачається з матеріалів справи позивачу контролюючим органом починаючи з 07.06.2023 нараховано пеню за порушення строків надходження товару за зовнішньоекономічним товаром у сумі 1241503,97 грн, що узгоджується з визначеним законодавством граничним розміром.
Суд наголошує, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Суд зазначає, що строки поставки товару, визначені сторонами у договорі та додаткових угодах до нього, підлягають урахуванню при визначенні моменту належного виконання зобов'язань контрагентом. Водночас відповідно до вимог чинного законодавства такі строки не можуть виходити за межі граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, встановлених Національним банком України.
Відповідно до підпункту 5 пункту 10 розділу III Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 7 (далі - Інструкція № 7) банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності документів про припинення зобов'язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов:
вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;
вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги;
між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання.
Таким чином, у будь-якому випадку граничний строк розрахунків у спірних правовідносинах не міг перевищувати 180 днів з дня здійснення платежу.
Відповідні висновки суду узгоджуються з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 17.09.2025 у справі № 160/6138/24.
У свою чергу, загальний розмір пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Закон України "Про валюту і валютні операції", у статті 13 передбачає підстави для зупинення та/або продовження граничних строків розрахунків, зокрема, за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку (частина 4); у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин (частина 6); у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується (частина 7).
Доказів на існування вищезазначених обставин, як підстав для зупинення граничних строків розрахунків, як вбачається з матеріалів справи позивачем ні контролюючому органу в межах перевірки, ні до суду надано не було.
Щодо посилань позивача на договір комісії укладений між ним та ОСОБА_2 суд зазначає таке.
ОСОБА_1 наданий до перевірки Договір комісії від 17.11.2022 № 4, укладений між ним як Комісіонером та громадянином ОСОБА_2 (Комітент). Предмет договору: Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента за винагороду вчинити від свого імені за рахунок Комітента договір купівлі-продажу Товару у кількості, якості, строки, за цінами, по реквізитах, асортименті і з якісними характеристиками, визначеними в Дорученні (Додаток № 1 до цього Договору). Будучи відповідальним за проведення розрахунків з третьою особою за договором купівлі-продажу імпортного товару, Комісіонер є відповідальним за дотримання порядку проведення розрахунків в іноземній валюті за таким договором, для чого здійснює всі дії, необхідні та належні до вчинення, відповідно до вимог чинного валютного законодавства України та норм валютного регулювання. Комісіонер зобов'язаний подати документи на оформлення попередньої митної декларації та постійної митної декларації до митного брокера, обраного Комісіонером, або безпосередньо до митниці, отримати та передати Комітенту оригінали попередньої митної декларації та постійної митної декларації та здійснювати усі інші дії, подавати та отримувати будь-які інші документи, заяви для належного оформлення передачі імпортного товару. Комісіонер зобов'язаний передати Комітенту все отримане майно по виконаному дорученню, крім випадку, якщо акт приймання-передачі Товару підписується безпосередньо між Продавцем та Комітентом, як Покупцем. Комітент при цьому зобов'язаний своєчасно здійснювати оплату договірної кількості товару. Комісійна винагорода й суми, витрачені Комісіонером у зв'язку виконанням Доручення Комітента, повинні бути сплачені Комісіонерові на наступний робочий день від дня виконання договору, або в інший строк, передбачений цим Договором, якщо інше не передбачене Додатком № 2 до цього Договору. Під договором містяться підписи ПП-ФО ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . До договору наданий Додаток № 1, що є дорученням, згідно якого ОСОБА_2 доручає ПП-ФО ОСОБА_1 на підставі договору комісії від 17.11.2023 № 4 укласти контракт на придбання товару: легковий автомобіль марки VW ID. 4 Crozz Lite Hro/SUV/5 seats тип двигуна електричний. Загальна вартість, без ПДВ. Долари США - 33950. До договору надано Додаток № 2 «Тариф», яким визначено, що Комітент зобов'язується виплатити Комісіонеру комісійну винагороду в наступному розмірі і порядку: 1. Розмір грошової винагороди буде дорівнювати різниці між сумою оплати, внесеної Комітентом та витратами на придбання автомобіля. 2. Оплата в розмірі 1300000,00 гривень вноситься до 31.10.2023. ПП-ФО ОСОБА_1 наданий до перевірки рахунок на оплату № 4 від 25.11.2022, виставлений ним до ОСОБА_2 на придбання автомобіля марки VW ID. 4 Crozz Lite Рro/SUV/5 seats на суму 1300000,00 гривень.
При цьому суд зазначає, що ОСОБА_1 не надано, ні на вимогу контролюючого органу ні до суду в обґрунтування позовних вимог, документи, що підтверджували б грошові розрахунки між ним та ОСОБА_2 в межах вищезазначеного договору комісії.
Зміст ВМД від 02.03.2023 № 23UA209180007250U2 суперечить умовам наданого ПП-ФО ОСОБА_1 до перевірки договору комісії від 17.11.2022 № 4, зокрема, викладеним у розділі ІІІ «Обов'язки Комісіонера», згідно яких, ПП-ФО ОСОБА_1 був зобов'язаний подати документи для оформлення вантажно-митної декларації за поставкою товару ОСОБА_2 також ВМД від 02.03.2023 № 23UA209180007250U2 не містить даних ПП-ФО ОСОБА_1 ..
Окрім того, згідно п. 6 розділу ІІ Положення проведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148, суб'єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами з фізичними особами - у розмірі до 50000 (п'ятдесяти тисяч) гривень включно.
Оскільки ціна договору становить 1300000,00 гривень, відповідні розрахунки за договором комісії між позивачем та ОСОБА_2 мали б бути підтверджені відповідними платіжними документами. Разом з цим, матеріали справи зазначених доказів не містять.
Таким чином, суд вважає необґрунтованими доводи позивача, щодо неврахування контролюючим органом вищезазначеного договору комісії як підтвердження надходження товару за зовнішньоекономічним контрактом від 17.11.2022 № 22СUІ798.
Також суд зазначає, що відповідно до положень пункту 9 розділу ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів затвердженої постановою Правління Національного банку України 02.01.2019 № 7, банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, зокрема, у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 “Імпорт», IM-41 “Реімпорт», ІМ-51 “Переробка на митній території», IM-72 “Безмитна торгівля», IM-75 “Відмова на користь держави», IM-76 “Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред'явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД).
Як вбачається з матеріалів справи, митна декларація від 02.03.2023 № 23UA209180007250U2 не містить інформації про зовнішньоекономічний контракт від 17.11.2022 № 22СUІ798, а також не підтверджує здійснення поставки товару ОСОБА_1 за операцією з імпорту товару на суму 33950 дол. США за платіжним дорученням в іноземній валюті від 06.12.2022 № 3 АТ «Правекс Банк».
Окрім того, ОСОБА_1 ні до перевірки, ні до суду не надав інших документів, що підтверджували б виконання зовнішньоекономічного договору (імпорту) від 17.11.2022 № 22СUІ798 в межах визначених НБУ граничних строків розрахунків.
Суд зазначає, що оскільки ОСОБА_1 не доставив товар в Україну на суму 33950,00 дол. США, ним, як резидентом, допущено порушення граничного строку розрахунку, встановленого НБУ, за операцією з імпорту товару за зовнішньоекономічним контрактом від 17.11.2022 № 22СUІ798.
Щодо посилань позивача на неврахування контролюючим органом його заперечень до акту перевірки, суд зазначає таке.
Згідно приписів п. 86.7 ст. 86 Кодексу у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Результати проведеної перевірки оформлені актом документальної позапланової невиїзної перевірки від 11.07.2024 № 32593/20-40-24-10-07/3186916853 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_3 ) з питань дотримання вимог валютного законодавства за період діяльності з 07.06.2023 по 01.07.2024 за контрактом від 17.11.2022 № 22CUI798.
Згідно абзацу другого п. 86.4 ст. 86 Кодексу Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки не пізніше наступного робочого дня після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його представникам або надсилається у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
11.07.2024 ГУ ДПС у Харківській області було направлено примірник Акту на податкову адресу Позивача (вул. Яснополянська, буд. 21, м. Харків) рекомендованим листом з повідомленням про вручення (номер поштового відправлення 0600940754167) через національного оператора поштового зв'язку України АТ «Укрпошта» (т. 1 а.с.122-123).
Як вбачається зі змісту повернутого до ГУ ДПС корінця рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення поштове відправлення 0600940754167, в якому містився примірник Акту, 25.07.2024 був вручений члену родини Позивача (т. 1 а.с.173).
Згідно п. 81 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою «Судова повістка»), повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь- кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним.
Відтак, примірник акту перевірки вважається належним чином врученим позивачу 25.07.2024.
Разом з тим, як вбачається зі змісту позовної заяви, заперечення на акт перевірки позивачем складено та направлено засобами поштового зв'язку до ГУ ДПС у Харківській області лише 08.08.2024, тобто після спливу десятиденного строку на їх подання.
Оскаржуване податкове повідомлення-рішення складене контролюючим органом 09.08.2024 (т. а.с.150).
Відтак, залишаючи зазначені вище заперечення платника податків без розгляду контролюючий орган діяв у межах повноважень, визначених законом.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд вважає, що у зв'язку з порушенням позивачем граничних строків розрахунків, та за відсутності належним чином підтверджених обставин, що звільняли б позивача від відповідальності, контролюючий орган мав правові підстави для нарахування позивачеві пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Отже, суд дійшов висновку, що позивачем не спростовано доводів контролюючого органу про порушення ПП-ФО ОСОБА_1 положень валютного законодавства, відтак, податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 09.08.2024 №00453282410 прийняте в межах повноважень контролюючого органу та у відповідності до норм чинного законодавства.
Як зазначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та скасування податкового повідомлення-рішення.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057 ЄДРПОУ 43983495), за участі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю “КСТ-АВТО» (79018, Україна, Львівська обл., місто Львів, вулиця Залізнична, будинок, 24, код ЄДРПОУ 43782786) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Мельников Р.В.