Рішення від 14.11.2025 по справі 520/5709/25

Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Харків

14 листопада 2025 року № 520/5709/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП ПРОМКОМПЛЕКТ» (61028, м. Харків, вул. Велико-Бурлуцька, буд. 30, код ЄДРПОУ 39477455) до Харківської митниці Державної митної служби України (61005, м. Харків, вул. Миколаївська, буд. 16-Б, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВП ПРОМКОМПЛЕКТ» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів № 807000/2024/000681/2 від 02.12.2024 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 807200/2024/000820;

- визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів № 807000/2024/000703/2 від 16.12.2024 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 807200/2024/000848.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувані рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів № 807000/2024/000681/2 від 02.12.2024 року, № 807000/2024/000703/2 від 16.12.2024 року, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 807200/2024/000820, № UA 807200/2024/000848 є протиправними та підлягають скасуванню в судовому порядку.

Ухвалою суду від 17.03.2025 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Від представника Харківської митниці до суду надійшов відзив, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на безпідставність позовних вимог та вважаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості обґрунтованим та законним, просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

Між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВП ПРОМКОМПЛЕКТ» (код ЄДРПОУ - 39477455, Україна) та TOP ALLIANCE SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA ( NIP 6182197364 | KRS 0001029365 | REGON 524940045, Poland) було укладено договір від 24.05.2024 року та специфікація від 16.10.2024 року на поставку наступного Товару: - PRET PLASKI 110X16_S480W_5,8 NN N/Пруток плоский розміром 110X16 сталь S480W, висота 5,8 мм, у кількості 200 тон, за ціною 3 664,5 за тонну, загальною вартістю 732 900,00 злотих. - Умова поставки: FCA Mikolow, Poland (Incoterms-2010). - Умови платежу: на протязі 30 календарних днів з дати поставки. - Код Товару 72283070. - Дата поставки до 31.03.2025 року. - Походження товару Польща.

Відповідно до умов вищезазначеного договору та специфікацій Продавець в особі TOP ALLIANCE SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA (NIP 6182197364 | KRS 0001029365 | REGON 524940045, Poland) виставив Позивачу рахунок-фактуру (інвойс) № FE 6/11/2024 від 25.11.2024 на постачання: -PRET PLASKI 110X16_S480W_5,8 NN N, що постачався ТОВ "ВП ПРОМКОМПЛЕКТ" згідно Договору на поставку б/н від 24.05.2024 року за ціною 3664,5 злотих за тону, кількістю 21,03 т. Загальною вартістю 77 064,44 злотих .

02.12.2024 року Харківською митницею Державної митної служби (далі - Митний орган, Відповідач) було винесено Рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000681/2 заявленої представником Позивача, що був імпортований відповідно до Договору на поставку від 24.05.2024 року та специфікації до Договору на поставку від 24.05.2024 року.

Між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВП ПРОМКОМПЛЕКТ» (код ЄДРПОУ - 39477455, Україна) та TOP ALLIANCE SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA ( NIP 6182197364 | KRS 0001029365 | REGON 524940045, Poland) було укладено договір від 24.05.2024 року , специфікацію. Відповідно до специфікації (додаток №4) від 16.10.2024 року на поставку наступного Товару: - PRET PLASKI 110X16_S480W_5,8 NN N/Пруток плоский розміром 110X16 сталь S480W, висота 5,8 мм, у кількості 200 тон, за ціною 3 664,5 за тонну, загальною вартістю 732 900,00 злотих. - Умова поставки: FCA Mikolow, Poland (Incoterms-2010). - Умови платежу: на протязі 30 календарних днів з дати поставки. - Код Товару 72283070. - Дата поставки до 31.03.2025 року.

Відповідно до умов вищезазначеного договору та специфікацій Продавець в особі TOP ALLIANCE SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA ( NIP 6182197364 | KRS 0001029365 | REGON 524940045, Poland) виставив Позивачу рахунок-фактуру (інвойс) № FE 1/12/2024 року від 10.12.2024 на постачання: - PRET PLASKI 110X16_S480W_5,8 NN N за ціною 3664,5 PLN за 1 тонну, у кількості 17,638 тони на загальну вартість 64634,45 злотих.

16.12.2024 року Харківською митницею Державної митної служби (далі - Митний орган, Відповідач) було винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000703/2 заявленої представником Позивача, що був імпортований відповідно до Договору на поставку від 24.05.2024 року та специфікації до Договору на поставку від 24.05.2024 року.

ТОВ «ВП ПРОМКОМПЛЕКТ» не погоджуючись з рішеннями про коригування митної вартості товарів: № UA807000/2024/000681/2 від 02.12.2024 року; № UA807000/2024/000703/2 від 16.12.2024 року звернулось до суду з відповідним позовом.

Суд розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог виходив з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, пов'язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі за текстом також - МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012).

Положеннями статті 49 МК України передбачено те, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частин першої та другої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Положення статті 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини п'ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Із положень частин першої та другої статті 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

За приписами частини другої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За частиною п'ятою статті 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 за № 631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за №1360/21672, затверджено Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа (далі - Порядок № 631).

Відповідно до п.4.5 розділу IV Порядку № 631 при здійсненні митного оформлення виконуються, зокрема, такі митні формальності:

4.5.4. Контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД шляхом аналізу ЕК МД та ЕК ДМВ (ЕМД та ЕДМВ) за допомогою АСАУР (автоматизованої системи аналізу управління ризиками).

Вказаний перелік форм митного контролю формується в автоматичному режимі програмно-інформаційним комплексом ЄАІС та є обов'язковим для відпрацювання.

Спрацювання АСАУР за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв'язку з ризиком заниження митної вартості є рекомендацією посадовій особі митного органу більш ретельно опрацювати подані до митного оформлення документи.

В даному контексті доречно зауважити, що згідно зі статтею 361 МК України управління ризиками - це робота митних органів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Під ризиком розуміється ймовірність недотримання вимог законодавства України з питань митної справи.

Митні органи застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю.

Цілями застосування системи управління ризиками є:

запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи;

забезпечення більш ефективного використання наявних у митних органів ресурсів та зосередження їх уваги на окремих згрупованих об'єктах аналізу ризику, щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного контролю (областях ризику);

забезпечення в межах повноважень митних органів заходів із захисту національної безпеки, життя і здоров'я людей, тварин, рослин, довкілля, інтересів споживачів;

прискорення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).

За положеннями статей 57, 58 Митного кодексу України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.

Водночас кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини восьмої статті 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов'язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим у розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

За результатами аналізу зазначених положень Митного кодексу України вбачається, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.

Водночас митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Разом з тим витребувати необхідно тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Верховний Суд у висновках за аналогічними справами сформував усталену позицію, відповідно до якої митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, виключають можливість застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. При цьому, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Зазначена вище позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 826/10733/15, від 09.04.2019 у справі № 825/1990/17, від 09.04.2019 у справі № 826/15850/15, від 07.05.2020 у справі № 400/2922/18.

За приписами статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. Разом з цим, контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи (частини 1, 4 статті 337 Митного кодексу).

В свою чергу, згідно з частиною 1 статті 320 Митного кодексу України, форми та обсяги контролю, обираються: 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками.

Зміст наведених норм дає підстави дійти висновку, що дані системи управління ризиками є підставою лише для обрання форм і методів митного контролю, однак самі по собі не є підставою для коригування митної вартості.

Розглядаючи правомірність Рішення митного органу про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000681/2 та картки відмови № UA807200/2024/000820 суд зазначає таке.

02.12.2024 року керуючись 4.2 ст.57 МКУ та ч. 4 ст. 58 МКУ декларантом ТОВ ВП ПРОМКОМПЛЕКТ було заявлено митну вартість товару за першим методом та подано електронну митну декларацію 24UA807200017713U7.

На підтвердження митної вартості товару Позивач надав до митниці (Відповідачу) наступні документи: договір на поставку від 24.05.2024 року; додаток №4 до договору на поставку від 24.05.2024 року; додаткову угода від 01.07.2024 року до договору на поставку від 24.05.2024 року; додаткову угоду від 06.06.2024 року до договору на поставку від 24.05.2024 року; пакувальний лист 25112024 від 25.11.2024 року; рахунок фактуру (інвойс) № FE 6/11/2024 від 25.11.2024 року; автотранспортну накладну 25112024 від 25.11.2024 року; сертифікат походження товару EUR.1 №PL/MF/AS 0386367; договір перевезення № 0707 від 07.07.2023 року; висновок ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» № 3-3/1041 від 21.10.2024 року; заявку на перевезення № 2511PL1 від 25.11.2024 року; довідку про вартість перевезення №б/н від 26.11.2024 року; рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг № 819 від 26.11.2024 року; комерційну пропозицію від 29.07.2024 року; закупівельний рахунок № 31090257 від 15.10.2024 року; сертифікат якості 85978370 617 від 15.10.2024 року; лист відправника від 28.05.2024 року; експортну ВМД відправника № 24PL335010000EROB5 від 26.11.2024 року;

За результатами розгляду електронної митної декларації року 24UA807200017713U7 та доданих документів Митним органом було ухвалено Рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000681/2 від 02.12.2024 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000820.

02.12.2024 року Відповідач надіслав запит щодо надання додаткових документів. Декларантом від митниці отримано повідомлення, в якому зазначалось наступне: «що згідно програмного комплексу ACMO Інспектор, мінімальна митна вартість подібного товару, митне оформлення якого вже здійснено, в максимально наближений термін, складає: товар 1) 1,46 USD/кг. Просимо Вас відповісти на конкретне запитання: чи буде декларантом надано будь-які інші документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару або про відмові (неможливість) надання додаткових документів протягом терміну, визначеного ч.3 ст. 53 МКУ».

У відповідь на запитання митного органу Позивачем було направлено лист № 0212/24 від 02.12.2024 року, з поясненнями щодо формування митної вартості. Митним органом в особі Харківської митниці було відмовлено декларанту ТОВ «ВП ПРОМКОМПЛЕКТ» у здійсненні митного оформлення товарів відповідно до заявленої митної вартості та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів UA807000/2024/000681/2 від 02.12.2024 року.

Згідно з Рішенням про коригування митної вартості UA807000/2024/000681/2 від 02.12.2024 року Відповідач збільшив митну вартість Товару: PRET PLASKI 110X16_S480W_5,8 NN N), що постачався ТОВ "ВП ПРОМКОМПЛЕКТ" згідно Договору на поставку б/н від 24.05.2024 року до 5943,1 злотих за тонну.

У рішенні про коригування митної вартості UA807000/2024/000681/2 від 02.12.2024 року Харківська митниця Державної митної служби України зазначила неповноту відомостей, а саме: "1. наявні рішення про визначення митної вартості за ідентичним товаром (код за УКТ ЗЕД 7228307000) по даному підприємству; 2. наданий до митного оформлення експертний висновок від 21.10.2024 № 3-3/1041 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою підтвердження заявленої митної вартості товарів, в зв'язку з тим, що висновок має виключно інформаційний характер, та видано на попередні комерційні документи інвойси, специфікації); 3. відсутні каталоги, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) від виробника товару; 4. відсутній переклад митної декларації країни відправлення №24PL335010000EROB5, що суперечить вимогам ст. 254 МКУ; 5. відсутні банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг, що суперечить вимогам наказу МФУ від 24.05.2012 року № 599. 6. відсутня калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю (вагу) товару за 1 кілометр маршруту; 7. декларантом не надано жодної інформації щодо навантажувально-розвантажувальних робіт, за умовами поставки FCA ці витрати повинні включатися до вартості товару, але дана складова митної вартості не була врахована, а також у зв'язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних документів, передбачених п.3 ст. 53 МКУ, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості товару; ненаданням декларантом інформації щодо угод на ідентичні товари. З метою забезпечення повноти оподаткування митним органом було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час становить: тов. №1= 1,46 USD/кг. Враховуючи вищезазначене, митну вартість даного товару скориговано до цього рівня. Джерелом інформації для даного Рішення по товару є наявна у митного органу цінова інформація на подібні (аналогічні) товари, оформлені на таких саме комерційних умовах (FCA), з країною виробництва Польща (EU), наявністю торгової марки, CMC Poland Sp. z o.o. що також має схожі характеристики та складається з схожих компонентів, завдяки чому виконує однакові функції, у максимально наближений час, що наявні: товар 1 - №UA806040/2024/2252 (24UA806040002252U0) від 14.10.2024 року При прийнятті даного Рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 № 476. Коригування митної вартості товару здійснено за другорядним методом (резервним) у відповідності до статті 64 МК України. Розрахунок митної вартості складає тов. №1= 1,46 USD/кг".

Позивач не погодився із коригуванням митної вартості і звернувся до Відповідача з проханням про випуск товару у вільний обіг під гарантійні зобов'язання згідно із ч.7 ст.55 МКУ. Відповідно до ч.7 ст. 55 МКУ Позивач надав Відповідачу нову митну декларацію № 24UA807200017785U7 та додатково сплатив ПДВ у розмірі 90507,04 грн. (відповідно до гр. 47 митної декларації, СП 55). Відповідач здійснив митне оформлення товару з відміткою в гр. 48 митної декларації «відстрочення платежів до 01.03.2025 р.».

Позивач звернувся до Відповідача з заявою № 0212/24 від 09.01.2025 року з проханням скасувати рішення про коригування митної вартості товару. Разом зі зверненням Позивач надав Відповідачу додаткові документи, а саме: копію договору від 24.05.2024 року, специфікацію додаткової угоди від 06.06.2024 року, додаткової угоди від 01.07.2024 року; копії ухвал по справам № 520/23857/24, № 520/29287/24, № 520/32168/24, № 520/34114/24, № 520/3502/24; копію висновку ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» № 3-3/1041 від 21.10.2024 року; копію платіжного документа від 09.12.2024 року яким ТОВ «ВП ПРОМКОМПЛЕКТ» сплатило TOP ALLIANCE SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA; копії: договору перевезення вантажу № 0707 від 07.07.2023 року, довідку про транспортні витрати № б/н від 26.11.2024 року, рахунок-фактуру № 819 від 26.11.2024 року, акт надання послуг № 819 від 03.12.2024 року та платіжну інструкцію № 3094 від 03.12.2024 року; копію перекладу митної декларації країни відправлення № 24PL335010000EROB5 від 26.11.2024 року; копію документа «звільнення до процедури вивозу» який додається до митній декларації країни відправлення № 24PL335010000EROB5 від 26.11.2024 року з перекладом; копію листа-пропозиції стосовно вартості товарів які Продавець пропонував Покупцю від 29.07.2024 року; копію картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000820; копію рішення Харківської митниці Державної митної служби України №UА807000/2024/000681/2 від 02.12.2024 року про коригування митної вартості товарів.

У відповідь на звернення Позивача щодо перегляду рішення про коригування митної вартості Відповідачем надіслано лист від 20.01.2025 - відмову в скасуванні рішення про коригування митної вартості.

Щодо доводів митного органу про ненадання декларантом інформації щодо ідентичних або подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані та відсутності даних щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України, суд зазначає, що інформація щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані, та дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України не є документами, які підтверджують митну вартість товару та які повинні надаватися позивачем відповідно до положень ст. 53 МК України.

Отже, позивач не зобов'язаний надавати таку інформацію відповідачу, а тому її ненадання та відсутність такої інформації у відповідача не може бути належною підставою для прийняття останнім спірного рішення, що свідчить про протиправність таких дій.

Що стосується посилання відповідача на те, що наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству, а саме, у митних органів наявна цінова інформація на ідентичний товар, суд зазначає, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №810/3295/17.

При цьому, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Щодо посилання митного органу на відсутність каталогів, специфікації, загальних прейскурантів (прайс-листів) виробника товару, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що такі документи як каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи продукції складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару. Обов'язкової вимоги щодо отримання від суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено.

Таким чином, відомості, наведені у вказаних документах виробника товару, не мають імперативного характеру, а, отже, у разі їх наявності можуть прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації (постанова ВС від 27.01.2022 року у справі №810/3667/15).

Верховним Судом у постанові від 08.12.2022 року у справі № 420/2792/19 зроблено висновок, що прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. При цьому, прайс-лист є документом довільної форми й чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд; наявність же чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, лише сама по собі не може свідчити про заниження митної вартості товарів.

Отже, прайс-листи є документами довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до змісту та форми прайс-листів, а тому посилання відповідача на недоліки наданих позивачем прайс-листів на підставі здійснення дослідження загальносвітової практики не є належним обґрунтуванням коригування митної вартості, жодним нормативним джерелом з боку відповідача не підтверджено та ґрунтується виключно на його суб'єктивних припущеннях.

У постанові від 02.06.2022 у справі №460/2674/20 Верховний Суд дійшов наступних висновків: « 60. Щодо доводів митниці про те, що долучений декларантом документ прейскурант (прайс-лист) виробника товарів складений не для широкого кола осіб та не містить терміну дії, у зв'язку з чим витребував додаткові документи, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив, з огляду на наступне: термін дії прайс-листа не є обов'язковим реквізитом такого виду документу, а тому може у ньому не зазначатися; продавець самостійно визначає ціни для своїх контрагентів, що є однією з базових основ забезпечення свободи підприємницької діяльності.

61. Разом з тим, суд касаційної інстанції звертає увагу на постанову від 23 жовтня 2020 року у справі № 810/690/17 де Верховний Суд вказує, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару».

Таким чином, можна зробити висновок, що прайс-лист є додатковим (не підтверджуючим митну вартість) документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Окрім цього, суд зазначає, що позивачем було надано до митного органу, зокрема, але не виключно, копію договору від 24.05.2024 року, специфікацію додаткової угоди від 06.06.2024 року, додаткової угоди від 01.07.2024 року; комерційну пропозицію від 29.07.2024 року; закупівельний рахунок № 31090257 від 15.10.2024 року; сертифікат якості 85978370 617 від 15.10.2024 року, отримання зазначених документів відповідачем не заперечується.

При декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість виходячи саме з умов Контракту.

Також, матеріали справи свідчать, що позивач на отриманий запит митниці направив лист з інформацією та поясненнями стосовно запитуваної інформації та поставки товару.

Щодо посилань митного органу на відсутність перекладу митної декларації країни відправлення, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 3 ст. 57 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Отже, копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і має бути оформлена відповідно до чинного законодавства країни.

В постанові від 20.09.2023 року у справі №815/6805/17 (касаційне провадження №К/9901/53456/18) Верховний Суд зробив висновок, що перелік основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений у статті 53 МК України і в ньому відсутній такий документ, як експортна декларація країни відправлення. Такий документ може бути поданий для митного оформлення, але лише в якості додаткового, у тому випадку, якщо виникає необхідність в уточненні показників основних документів.

Крім того, згідно висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 20 вересня 2023 року у справі №815/6805/17 (касаційне провадження № К/9901/53456/18 ): Крім того, перелік основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений у статті 53 МК України і в ньому відсутній такий документ, як експортна декларація країни відправлення.

Оскільки копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, у митного органу відсутня необхідність порівняння митних декларацій країни відправлення з інформацією щодо вартості товару, зазначено в ЕМД та таке співставлення не може впливати на визначення митної вартості товару.

Тому, твердження представника митного органу в цій частині є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо посилань митного органу на відсутність банківських та платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг, що суперечить вимогам Наказу МФУ від 24.05.2012 №599 Про затвердження форми декларації митної вартості та Правил її заповнення, суд зазначає наступне.

01.11.2024 року ТОВ ВП ПРОМКОМПЛЕКТ сплатило TOP ALLIANCE SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA суму за договором.

Згідно п.2. розділу 2 «Вартість» договору поставки від 24.05.2024 року ціна Товару визначається відповідно до умов FCA Польща, відповідно до правил Інкотермс - 2010 та включає вартість завантаження Товару у Продавця, вартість сертифікації Товар, вартість упаковки та маркування. Якщо сторони не домовляться про інше в кожній окремій Специфікації.

FCA англ. Free Carrier, або Вільний перевізник (…назва місця) - термін Інкотермс 2010, який означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Згідно рахунку-фактури (інвойс) № FE 1/12/2024 року від 10.12.2024 року транспортні витрати, не входили до вартості Товару.

Тобто організація перевезення та оплата перевезення здійснювалась за рахунок Покупця.

Договір про транспортне експедирування № 0707 від 07.07.2023 року, Довідка про транспортні витрати що до вартості перевезення б/н від 26.11.2024 року, Рахунок-оплата за транспортні послуги що до перевезення №819 від 26.11.2024 року відповідні документи були надані митним органам.

Тому, твердження представника митного органу в цій частині є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо посилань митного органу на відсутність калькуляції транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту, що суперечить вимогам Наказу МФУ від 24.05.2012 №599 Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2. статті 53 МК України, такий документ як рахунок на оплату транспортних послуг що містить інформацію, щодо відстані в кілометрах, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту не передбачено.

Пунктом 6 частини 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Отже, рахунок на оплату транспортних послуг є документом, який відповідає вимогам та підтверджує митну вартість.

Тому, твердження представника митного органу в цій частині є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо посилань митного органу на надання до митного оформлення експертного висновку від 21.10.2024 № 3-3/1041, оскільки він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, в зв'язку з тим, що висновок має виключно інформаційний характер, та видано на попередні комерційні документи (інвойси, специфікації), суд зазначає наступне.

У спірних рішеннях відповідачем зазначено, що наданий до митного оформлення висновок експерта взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні від 12.07.2001 р. № 2658- ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна та майнових прав, затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 25.08.2023 по справі № 826/3098/16 зазначив, що висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини є додатковими документами, що подаються декларантом на вимогу митного органу у випадку виникнення сумнівів у правильності задекларованої митної вартості товарів, однак сама по собі наявність або відсутність таких висновків чи інформації не може бути підставою для сумнівів у задекларованій митній вартості товарів за умови подання декларантом усіх наявних та підтверджуючих заявлену митну вартість документів, визначених частиною другою статті 53 МК України.

Тому, твердження представника митного органу в цій частині є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо посилань митного органу на ненадання декларантом інформації щодо навантажувально-розвантажувальних робіт, та щодо того, що за умовами поставки FCA ці витрати повинні включатися до вартості товару, але дана складова митної вартості не була врахована, суд зазначає наступне.

FCA англ. Free Carrier, або Вільний перевізник (...назва місця) - термін Інкотермс 2010, який означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця.

Позивачем до митного органу зокрема надано: Договір перевезення вантажу № 0707 від 07.07.2023 року, довідку про транспортні витрати № б/н від 26.11.2024 року, рахунок-фактура № 819 від 26.11.2024 року, Акт надання послуг № 819 від 03.12.2024 року та платіжна інструкція № 3094 від 03.12.2024 року.

Тому, твердження представника митного органу в цій частині є безпідставними та необґрунтованими.

Також суд зазначає, що Разом із тим, відповідач у відзиві вказав, що під час митного оформлення декларації спрацювали ризики згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів.

Суд зазначає, що застосування Митницею з причини спрацювання модуля АСАУР ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, оскільки самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об'єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з'ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 520/10381/2020.

Відтак, враховуючи викладене вище, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесеного рішення про коригування митної вартості.

Відповідачем не наведено обставин та не надано належних доказів, що ставили б під сумнів дійсність заявленої вартості товару. Судом таких обставин також не встановлено.

Розглядаючи правомірність Рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № 807000/2024/000703/2 від 16.12.2024 та картки відмови № UA 807200/2024/000848 суд зазначає таке.

16.12.2024 року керуючись 4.2 ст. 57 МКУ та ч. 4 ст. 58 МКУ декларантом ТОВ «ВП ПРОМКОМПЛЕКТ» було заявлено митну вартість товару за першим методом та подано електронну митну декларацію 24UA807200018451U9.

На підтвердження митної вартості товару Позивач надав до митного органу (Відповідачу) наступні документи: договір на поставку від 24.05.2024 року; додаток №4 до договору на поставку від 24.05.2024 року; додаткову угоду від 01.07.2024 року до договору на поставку від 24.05.2024 року; додаткову угоду від 06.06.2024 року до договору на поставку від 24.05.2024 року; пакувальний лист 10122024 від 10.12.2024 року; рахунок фактуру (інвойс) № FE 1/12/2024 від 10.12.2024 року; автотранспортну накладну 10122024 від 10.12.2024 року; сертифікат походження товару EUR.1 №PL/MF/AS 0386395; договір перевезення № 0707 від 07.07.2023 року; висновок ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» № 3-3/1041 від 21.10.2024 року; заявку на перевезення № 1012PL2 від 10.12.2024 року; довідку про вартість перевезення №б/н від 11.12.2024 року; рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг №867 від 11.12.2024 року; комерційну пропозицію від 29.07.2024 року; закупівельний рахунок № 31090200 від 11.10.2024 року; сертифікат якості 85978372 617 від 11.10.2024 року; лист відправника від 28.05.2024 року; експортну ВМД відправника 24PL335010000JSJB1 від 11.12.2024 року;

Позивач зазначив митну вартість товару - 700619,45 грн (64634,45 грн (вартість товару за інвойсом)х10.2518(курс PLN/грн)+38000,00 грн (вартість витрат на транспортування товару до кордону України)), яка вираховується шляхом додавання вартості товару за інвойсом до витрат на транспортування товару до кордону України.

16.12.2024 року декларантом від митниці отримано повідомлення, в якому зазначалось, що у зв'язку з надходженням до ВКМВ запиту щодо вирішення спірного питання правильності визначення митної вартості товару, в зв'язку з недостатністю документів для визначення складової митної вартості товарів, у відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України, проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Відповідно до вимог статей 52, 58 МКУ декларант або уповноважена ним особа зобов'язані подати митному органу достовірні дані.

У відповідь, Позивачем до митного органу було направлено лист № 1612/24 від 16.12.2024 року з поясненнями щодо формування митної вартості. Митним органом в особі Харківської митниці було відмовлено декларанту ТОВ «ВП ПРОМКОМПЛЕКТ» у здійсненні митного оформлення товарів відповідно до заявленої митної вартості та прийнято - Рішення про коригування митної вартості товарів UA807000/2024/000703/2 від 16.12.2024 року.

Згідно з Рішенням про коригування митної вартості UA807000/2024/000703/2 від 16.12.2024 року Відповідач збільшив митну вартість Товару: (PRET PLASKI 110X16_S480W_5,8 NN N), що постачався до ТОВ "ВП ПРОМКОМПЛЕКТ" згідно Договору на поставку б/н від 24.05.2024 року до 5943,1 злотих за тонну.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів UA807000/2024/000703/2 від 16.12.2024 року, підставою для його прийняття стало наступне: "1. наявні рішення про визначення митної вартості за ідентичним товаром (код за УКТ ЗЕД 7228307000) по даному підприємству; 2. наданий до митного оформлення експертний висновок від 21.10.2024 № 3-3/1041 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою підтвердження заявленої митної вартості товарів, в зв'язку з тим, що висновок має виключно інформаційний характер, та видано на попередні комерційні документи інвойси, специфікації); 3. відсутні каталоги, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) від виробника товару; 4. відсутній переклад митної декларації країни відправлення 24PL335010000JSJB1, що суперечить вимогам ст. 254 МКУ; 5. відсутні банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг, що суперечить вимогам наказу МФУ від 24.05.2012 року № 599. 6. відсутня калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю (вагу) товару за 1 кілометр маршруту; 7. декларантом не надано жодної інформації щодо навантажувально-розвантажувальних робіт, що за умовами поставки FCA ці витрати повинні включатися до вартості товару, але дана складова митної вартості не була врахована, а також у зв'язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних документів, передбачені п.3 ст. 53 МКУ, та не наданням декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформації щодо угод на ідентичні товари. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час становить: тов. №1= 1,46 USD/кг. Враховуючи вищезазначене, митну вартість даного товару скориговано до цього рівня. Джерелом інформації для даного Рішення по товару є наявна у митного органу цінова інформація на подібні (аналогічні) товари, оформлені на таких саме комерційних умовах (FCA), з країною виробництва Польща (EU), наявністю торгової марки, CMC Poland Sp. z o.o. що також має схожі характеристики та складається з схожих компонентів, завдяки чому виконує однакові функції, у максимально наближений час, що наявні: товар 1 - №UA806040/2024/2252 (24UA806040002252U0) від 14.10.2024 року (код товару УКТЗЕД 72283070000, країною виробництва EU, однаковими умовами поставки FCA. При прийнятті даного Рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 № 476. Коригування митної вартості тов.1 здійснено за другорядним методом (резервним) методом у відповідності до статті 64 МК України. Розрахунок митної вартості складає тов. №1= 1,46 USD/кг."

На підставі рішення про коригування митної вартості товару UA807000/2024/000703/2 від 16.12.2024 року, Відповідачем також видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2024/000848.

Позивач не погодився із завищенням митної вартості і звернувся до Відповідача з проханням про випуск товару у вільний обіг під гарантійні зобов'язання згідно із ч.7 ст.55 МКУ. Відповідно до ч.7 ст. 55 МКУ Позивач надав Відповідачу нову митну декларацію № 24UA807200018516U3 та додатково сплатив ПДВ у розмірі 74803,87 грн. (відповідно до гр. 47 митної декларації, СП 55).

Відповідач здійснив митне оформлення товару з відміткою в гр. 48 митної декларації «відстрочення платежів до 16.03.2025 р.».

Позивач звернувся до Відповідача з заявою № 1612/24 від 20.01.2025 року з проханням скасувати рішення про коригування митної вартості товару. Разом зі зверненням Позивач надав Відповідачу додаткові документи, а саме: - копію договору від 24.05.2024 року, специфікація (додаток 4), додаткової угоди від 06.06.2024 року, додаткової угоди від 01.07.2024 року; копії ухвал по справам № 520/23857/24, № 520/29287/24, № 520/32168/24, № 520/34114/24, № 520/3502/24; копію висновку ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» № 3-3/1041 від 21.10.2024 року; копію платіжного документа від 08.01.2025 року яким ТОВ «ВП ПРОМКОМПЛЕКТ» сплатило TOP ALLIANCE SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA; копію: договіру перевезення вантажу № 0707 від 07.07.2023 року, довідку про транспортні витрати №б/н 11.12.2024 року, акт надання послуг № 867 від 17.12.2024 року, платіжна інструкція №3267 від 17.12.2024 року; копію перекладу митної декларації країни відправлення 24PL335010000JSJB1; копію додатку який додається до митній декларації країни відправлення 24PL335010000JSJB1 з перекладом; копії листа пропозиції стосовно вартості товарів які Продавець пропонував Покупцю від 29.07.2024 року; копію картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000848; копію рішення Харківської митниці Державної митної служби України UA807000/2024/000703/2 від 16.12.2024 року про коригування митної вартості товарів; копію додаткової угоди до договору транспортного експедирування № 0707 від 07.07.2023 року про продовження строку дії договору до 31.12.2025 року.

У зверненні Позивач дав пояснення з питань які виникли у рішенні про коригування митної вартості товарів виданого митним органом (Відповідачем).

У відповідь на звернення Позивача щодо перегляду рішення про коригування митної вартості Відповідачем надіслано лист від 03.02.2025 - відмову в скасуванні рішення про коригування митної вартості.

Щодо доводів митного органу про ненадання декларантом інформації щодо ідентичних або подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані та відсутості даних щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України, суд зазначає, що інформація щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані, та дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України не є документами, які підтверджують митну вартість товару та які повинні надаватися позивачем відповідно до положень ст. 53 МК України.

Щодо посилань митного органу на те, що наданий до митного оформлення експертний висновок від 21.10.2024 № 3-3/1041 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, в зв'язку з тим, що висновок має виключно інформаційний характер, та видано на попередні комерційні документи (інвойси, специфікації), суд зазначає наступне.

Тому, твердження представника митного органу в цій частині є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо посилання митного органу відсутність каталогів, специфікації, загальних прейскурантів (прайс-листів) виробника товару, суд зазначає наступне.

4) виписку з бухгалтерської документації;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

Оскільки копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, у митного органу відсутня необхідність порівняння зазначених митних декларацій країни відправлення з інформацією щодо вартості товару, зазначено в ЕМД та таке співставлення не може впливати на визначення митної вартості товару.

Тому, твердження представника митного органу в цій частині є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо посилань митного органу на відсутність банківських та платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг, що суперечить вимогам Наказу МФУ від 24.05.2012 №599 Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що серед поданого до суду та до митного органу пакету документів, містяться, зокрема, копію платіжного документа від 08.01.2025 року яким ТОВ «ВП ПРОМКОМПЛЕКТ» сплатило TOP ALLIANCE SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA , копії: договору перевезення вантажу № 0707 від 07.07.2023 року, довідку про транспортні витрати №б/н 11.12.2024 року, акту надання послуг № 867 від 17.12.2024 року, платіжну інструкцію №3267 від 17.12.2024 року.

Отже, суд не приймає до уваги зазначені доводи відповідача, оскільки вони не підтверджені належними доказами.

Щодо посилань митного органу на ненадання декларантом інформації щодо навантажувально-розвантажувальних робіт, щодо того, що за умовами поставки FCA ці витрати повинні включатися до вартості товару, але дана складова митної вартості не була врахована, суд зазначає наступне.

Позивачем до митного органу зокрема надано: пакувальний лист 10122024 від 10.12.2024 року; рахунок фактуру (інвойс) № FE 1/12/2024 від 10.12.2024 року; автотранспортну накладну 10122024 від 10.12.2024 року; сертифікат походження товару EUR.1 №PL/MF/AS 0386395; - Договір перевезення № 0707 від 07.07.2023 року; - Висновок ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» № 3-3/1041 від 21.10.2024 року; заявку на перевезення № 1012PL2 від 10.12.2024 року; довідку про вартість перевезення №б/н від 11.12.2024 року; рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг №867 від 11.12.2024 року.

Тому, твердження представника митного органу в цій частині є безпідставними та необґрунтованими.

Також суд зазначає, що під час митного оформлення декларації у відповідача спрацювали ризики згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів.

Щодо ненадання декларантом інших витребуваних додаткових документів, передбачених частиною 3 ст. 53 МКУ, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

У даних спірних випадках суд не вбачає ознак недостовірності задекларованої вартості.

Також, як установлено судом з матеріалів справи, то декларантом надано до контролюючого органу необхідні документи, а відповідачем, у свою чергу, не наведено обґрунтованих підстав для витребування у позивача додаткових документів та подальшого прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до правової позиції Верховного суду (постанова від 02.07.2020 у справі №803/916/17) контроль правильності обчислення декларантом митної вартості здійснюють митні органи у визначений законом спосіб у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей "Декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ніш митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість. За таких обставин, Суд вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами та доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена".

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Щодо випущення товару у вільний обіг за митними деклараціями від 02.12.2024 № 24UA807200017785U7 та від 16.12.2024 № 24UA807200018516U3 із застосуванням положень ч.7 ст. 55 Митного кодексу України, суд зазначає таке.

Як установлено судом, позивач оформив нові митні декларації від 02.12.2024 № 24UA807200017785U7 та від 16.12.2024 № 24UA807200018516U3, копії яких міститься в матеріалах справи.

Суд зазначає, що подання декларантом «нової декларації із зазначенням митної вартості, визначеної у рішенні про коригування митної вартості» не може бути доказом відсутності спору у сторін з приводу винесеного рішення про коригування митної вартості, оскільки якщо і припустити, що декларант на момент подання такої «нової декларації» погоджувався із рішенням про коригування митної вартості, то це не позбавляє його протягом шести місяців (з моменту отримання такого рішення) здійснити повний правовий аналіз такого рішення, дій, бездіяльності митного органу, що йому передували та встановити обставини стосовно порушення прав (інтересів) такої особи та звернутись до суду за захистом порушеного права.

Зі змісту положень МК України та КАС України слідує, що положення вказаних нормативно-правових актів не містять жодних обмежень та винятків для декларанта з приводу неможливості оскаржити ним до суду рішення митного органу про коригування митної вартості та захистити порушене право впродовж шести місяців (з моменту його отримання) в залежності від того, як випущено товар у вільний обіг «під гарантію» або шляхом подання «нової декларації із зазначенням митної вартості, визначеної у рішенні про коригування митної вартості».

Водночас, як слідує із ч.7 ст.55 МК України, декларант має право у випадку незгоди (під час митного оформлення товару) з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за своїм зверненням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Будь-яке обмеження прав і свобод особи повинно бути чітким та законодавчо визначеним. Національним законодавства не передбачено чіткої та передбачуваної норми закону, за якою декларант позбавляється права на захист його прав (щодо можливості скасування рішення про коригування митної вартості постановленого з порушенням закону) у випадку, якщо про обставини щодо порушеного права декларант дізнався за наслідками правового аналізу оскаржуваного рішення, дій (бездіяльності), який здійснено після випуску товарів у вільний обіг, шляхом подання «нової декларації із зазначенням митної вартості, визначеної у рішенні про коригування митної вартості».

На аналогічний спосіб застосування наведених норм вказує і низка судових рішень Верховного Суду, зокрема: від 24 січня 2019 року у справі №821/1697/17, від 22 квітня 2019 року у справі №815/6242/17, 09 квітня 2019 року у справі №825/1990/17, у яких надано правову оцінку рішенню про коригування митної вартості після випуску товару у вільний обіг незалежно від застосованого методу випуску у вільний обіг - «під гарантію» або шляхом подання «нової декларації із зазначенням митної вартості, визначеної у рішенні про коригування митної вартості» та зазначено, що встановивши обставини щодо прийняття рішення в порушення закону, суд приймає рішення стосовно задоволення вимог декларанта шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення і тим самим визнає право декларанта на захист його порушеного права у вигляді визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості незалежно від застосованого декларантом способу випуску товару у вільний обіг «під гарантію» чи «за новою декларацією».

Отже, випущення товару у вільний обіг за новими митними деклараціями не позбавляє права позивача на захист його порушеного права в даній справі незалежно від застосованого ним способу випуску товару у вільний обіг.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.05.2022 у справі №520/3246/2020.

Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Щодо позовної вимоги про скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд зазначає, що саме прийняття відповідачем оскаржуваних рішень про коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, тому визнання рішення про коригування митної вартості протиправним та його скасування є підставою для визнання протиправним та скасування сформованої Харківською митницею карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Тобто, об'єднання таких вимог є належним способом захисту порушених прав позивача, з урахуванням усталеної судової практики (постанова Верховного Суду від 17.05.2022 року у справі № 809/506/17 ).

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, рішення про коригування митної вартості товарів № 807000/2024/000681/2 від 02.12.2024 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 807200/2024/000820, а також № 807000/2024/000703/2 від 16.12.2024 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 807200/2024/000848 прийняті Харківською митницею, є протиправними та підлягають скасуванню.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Другого апеляційного суду від 10.09.2025 у справі №520/34114/24.

Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП Промкомплект".

Розподіл судових витрат щодо сплати судового збору здійснюється відповідно до положень статті 139 КАС України.

З приводу клопотання про відшкодування понесених позивачем витрат на правничу допомогу при розгляді даної справи, які складають 40 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 139 КАС України передбачено стягнення судових витрат стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 КАС України).

Згідно з ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Відповідно до ч. 6 ст. 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Таким чином, до правової допомоги належать консультації та роз'яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду від 31.07.2018 по справі № 820/4263/17.

Також, згідно ч. 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 15 лютого 2022 року у справі №280/569/21, що враховується судом при вирішенні питання відшкодування понесених позивачем витрат на правничу допомогу.

Матеріалами справи підтверджено, що між адвокатом Івановим В.І. та ТОВ "ВП Промкомплект" було укладено договір про надання правової допомоги від 31 травня 2024 року, за умовами якого адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Замовник зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені Сторонами.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).

Відповідач у відзиві заперечував щодо відшкодування за його рахунок суми понесених витрат на правничу допомогу, оскільки сума 20 000,00 грн. є надмірною.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Так, пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.

В постанові Верховного Суду від 23.07.2023 у справі №340/4492/22 судом касаційної інстанції висловлено позицію, згідно якої наявність/відсутність з боку іншої сторони заперечень проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення виключно для вирішення питання про співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на правову допомогу як це передбачено частиною сьомою статті 134 КАС України, однак, не впливає на обов'язок суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу застосовувати вимоги частин першої-четвертої статті 134 КАС України і перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим, окрім співмірності, критеріям.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, враховуючи зміст та обсяг наданих послуг, принципу співмірності та враховуючи, що дана адміністративна справа розглядалась у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін за наявними матеріалами справи та відноситься до справ незначної складності, суд приходить до висновку, що розмір витрат 20000,00 грн., понесених на професійну правничу допомогу позивачем, є суттєво завищеним.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що сума в розмірі 5000,00 грн. в якості судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою під час розгляду справи, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, є співмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вказану позицію підтримано постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року по справі №520/13323/24 та від 10.09.2025 у справі №520/34114/24.

Отже, клопотання про розподіл витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.

Стосовно розподілу витрат зі сплати судового збору, суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З 01.11.2011 набрав чинності Закон України "Про судовий збір", частиною 1 статті 4 якого визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

В свою чергу, відповідно до п. 35 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774-VIII від 06.12.2016, з 01.01.2017 у Законі України "Про судовий збір" частину 1 статті 4 викладено в такій редакції: "Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі".

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 - 3028 гривень.

В свою чергу, в редакції Закону України "Про судовий збір" на час подання позову, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, встановлено судовий збір 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскаржуваним судовим рішенням задоволено вимогу майнового характеру, а саме щодо скасування рішень про коригування митної вартості товарів, та похідні вимоги щодо скасування карток відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Віднесення спору про оскарження рішення про коригування митної вартості до майнового спору та необхідність обрахування судового збору із відповідної ціни позову підтверджується судовою практикою Верховного Суду (зокрема, у справах № 320/333/19, № 400/2933/18, № 1440/2007/18, № 0340/1657/18, № 804/3787/18, № 280/4414/18, № 520/2000/19).

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 16 березня 2020 року у справі №1.380.2019.001962 (провадження №К/9901/30593/19) сформулювала правовий висновок, що при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI є різниця митних платежів, що підлягали сплаті з урахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

У зв'язку з наведеним, Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 21 серпня 2018 року (справа №810/3206/17), від 31 січня 2019 року (справа №814/1045/16), а саме, що розрахунок належного до сплати судового збору при оскарженні рішень про коригування митної вартості товарів має здійснюватися, виходячи з розміру різниці між митною вартістю, що була розрахована позивачем, та митною вартістю, що була визначена оскаржуваними рішеннями.

Відступаючи у цій справі від висновків Верховного Суду, які викладено у вказаних постановах, колегія суддів судової палати зазначила, що відповідно до сформованої практики такий перелік судових рішень не є вичерпним.

Суд також враховує правовий висновок Верховного Суду від 27.08.2024 у справі № 120/15468/23, в якому суд виснував, що розрахунок судового збору у випадку оскарження рішення про коригування митної вартості разом з карткою відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення має здійснюватися виходячи лише з розміру різниці між митною вартістю, що була розрахована позивачем, та митною вартістю, що була визначена оскаржуваними рішеннями. Суд не повинен додатково визначати судовий збір за оскарження картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення як немайнову вимогу.

Так, як вбачається з матеріалів справи, загальний розмір різниці митних платежів за митною вартістю, задекларованою платником та скоригованою митницею, становить 165310,91 грн.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожитковому мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» з 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн.

Отже, враховуючи суму позову: 165310,91*1,5% = 2479,66 грн, що менше 3028 грн, тобто сума судового збору, що підлягала б сплаті за подання позовної заяви становить 3028 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Однак представником Позивача з незрозумілих підстав не було застосовано понижуючого коефіцієнту, хоча позовна заява подавалась через ЄСІТС.

Враховуючи викладене, ставка судового збору, що підлягала б сплаті при поданні позовної заяви становить 3028 * 0,8 = 2422 грн 40 коп.

За наданими до суду квитанціями, позивач сплатив судовий збір у сумі 12112 грн.

Решта сплачених позивачем за подання позовної заяви грошових коштів у сумі 9689,60 грн (12112 грн - 2422,40 грн) є надміру сплаченим судовим збором, який може бути повернуто за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду першої інстанції у порядку статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Такий висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2025 у справі №520/35802/24.

Отже, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень підлягають стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП Промкомплект" судового збору у сумі 2422 грн 40 коп.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП ПРОМКОМПЛЕКТ» (61028, м. Харків, вул. Велико-Бурлуцька, буд. 30, код ЄДРПОУ 39477455) до Харківської митниці Державної митної служби України (61005, м. Харків, вул. Миколаївська, буд. 16-Б, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів № 807000/2024/000681/2 від 02.12.2024 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 807200/2024/000820.

Визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів № 807000/2024/000703/2 від 16.12.2024 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 807200/2024/000848.

Стягнути з Харківської митниці Державної митної служби України (вул. Миколаївська, буд. 16Б, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61005, код ЄДРПОУ 44017626) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП Промкомплект" (вул. Велико-Бурлуцька, буд. 30, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61028, код ЄДРПОУ 39477455) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.

Попередній документ

131798655

Наступний документ

131798657

Інформація про рішення:

№ рішення:	131798656
№ справи:	520/5709/25
Дата рішення:	14.11.2025
Дата публікації:	17.11.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (14.11.2025)
Дата надходження:	13.03.2025
Предмет позову:	про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови

Учасники справи:

суддя-доповідач:

МЕЛЬНИКОВ Р В

відповідач (боржник):

Харківська митниця Державної митної служби України

позивач (заявник):

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВП Промкомплект"

представник позивача:

Адвокат Іванов Віктор Іванович