Рішення від 14.11.2025 по справі 500/4052/25

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4052/25

14 листопада 2025 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши у письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, державного реєстратора прав власності на нерухоме майно Відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради Кавецької Оксани Борисівни, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, у якій позивачі просять суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Тернопільської міської ради №79347380 від 10.06.2025 про відмову в проведенні реєстраційних дій на нерухоме майно;

- зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Тернопільської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 25.04.2025 за реєстраційним номером 66585642 про здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме: на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.04.2025 позивачі звернулись до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради із заявою про державну реєстрацію права власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності на житло від 08.05.2002 та технічного паспорту від 25.04.2002. Однак 28.04.2025 державним реєстратором прийнято рішення про зупинення розгляду заяви позивачів з підстав відсутності паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 01 січня 2013 року та направлено запит до Лисичанського КП «Бюро технічної інвентаризації» про надання інформації щодо зареєстрованого за позивачами права власності. У зв'язку неотриманням зазначеної інформації відповідачем 10.06.2025 прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав на нерухоме майно. Позивачі вважають вказане рішення протиправним, оскільки при поданні заяви про державну реєстрацію речових прав ними надано оригінал правовстановлюючого документу та технічного паспорту з відмітками про їх реєстрацію у бюро технічної інвентаризації, що відповідно до вимог Порядку №1127 є достатньою підставою для здійснення державної реєстрації права власності на нерухоме майно та не зумовлювало підстав для її зупинення. Посилаючись на порушення своїх прав внаслідок недотримання відповідачем процедури державної реєстрації речового права на нерухоме майно, позивачі просять задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 14.07.2025 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 05.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву. Зобов'язано відповідача подати суду докази разом із поданням відзиву.

У встановлений судом строк Виконавчий комітет Тернопільської міської ради відзиву на позовну заяву не подав, з клопотанням про продовження процесуального строку для його подання не звертався.

Ухвалою суду від 07.10.2025 продовжено процесуальний строк розгляду справи, витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів реєстраційної справи, сформованої за заявою позивачів про державну реєстрацію права власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

20.10.2025 на виконання ухвали суду від 07.10.2025 до суду надано копії матеріалів справи, сформованої за заявою позивачів від 25.04.2025 №66585642.

Ухвалою суду від 27.10.2025 залучено до участі у справі державного реєстратора прав власності на нерухоме майно Відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради Кавецьку Оксану Борисівну в якості другого відповідача, встановлено 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк державний реєстратор Кавецька О.Б. відзиву на позовну заяву не подала, з клопотанням про продовження процесуального строку для його подання не зверталася.

Інших заяв, в тому числі по суті справи, на адресу суду не надходило.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позовній заяві, суд встановив наступні обставини.

Рішенням Лисичанської міської ради №4/43 від 24.12.2015 "Про перейменування вулиць" затверджено Перелік перейменованих вулиць, провулків, проспекту, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, згідно якого проспект Леніна перейменовано у проспект Перемоги. (а.с.21-25)

25.04.2025 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради з заявою №66585642 про проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.44)

До вказаної заяви заявниками надано:

свідоцтво про право власності на житло б/н від 08.05.2002, згідно якого Державна холдингова компанія «Лисичанськвугілля» посвідчує, що квартира за адресою АДРЕСА_1 дійсно належить на праві приватної, спільної (сумісної або частково) власності ОСОБА_1 та члену його сім'ї (сину) ОСОБА_2 ; (а.с.45)

технічний паспорт б/н від 25.04.2002, виданий Лисичанським бюро технічної інвентаризації на квартиру АДРЕСА_2 , згідно відомостей якого власниками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 08.05.2002 ДХК «Лисичанськвугілля». (а.с.46-48)

28.04.2025 державним реєстратором Кавецькою О.Б. направлено запит №679/28-0 до Лисичанського комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» щодо надання інформації про зареєстроване право власності на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 (відомості про власника (-ів), документи, на підставі яких зареєстровано право власності на даний об'єкт нерухомості). (а.с.49)

28.04.2025 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Кавецькою О.Б. прийнято рішення №78600836 про зупинення розгляду заяви № 66585642 з підстав неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі, що містять відомості про зареєстровані речові права до 01 січня 2013 року, а саме: направлено запит до Лисичанського комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації». (а.с.55)

Запит до Лисичанського КП «БТІ» надсилався реєстратором на адресу: Луганська область, м.Лисичанськ, вул. Менделєєва, 49 та був повернутий без вручення адресату з відміткою про причини невручення «Відділення тимчасово не працює». (а.с.50)

10.06.2025 державним реєстратором Кавецькою О.Б. прийнято рішення №79347380 про відмову в проведенні реєстраційних дій за заявою № 66585642 від 25.04.2025 з тих підстав, що після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, а саме: не отримано відповіді від Лисичанського комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації». (а.с.56)

Не погоджуючись з прийнятим рішенням та вважаючи його таким, що прийнято за відсутності правових підстав, позивачі звернулись до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються, зокрема, Законом України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (тут і далі Закон № 1952-IV в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту частини першої статті 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно частини третьої статті 3 Закону № 1952-IV речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом (частина четверта статті 3 Закону № 1952-IV).

За правилом абзацу четвертого частини п'ятої статті 3 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться будь-яким державним реєстратором за заявами у сфері державної реєстрації прав.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 27 Закону №1952-ІV державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката.

Частиною першою статті 6 Закону № 1952-IV визначено, що суб'єктами державної реєстрації прав є: Міністерство юстиції України та його територіальні органи; суб'єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Частиною третьою статті 10 Закону № 1952-IV врегульовано, що державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв'язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв'язку з вчиненням такої дії.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані не пізніше трьох робочих днів з дня отримання відповідного запиту державного реєстратора безоплатно надати запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі. Особи, винні у порушенні строку надання інформації на запит державного реєстратора, несуть адміністративну відповідальність.

Пунктом 1 статті 20 Закону № 1952-IV визначено, що заява на проведення реєстраційних дій подається заявником у паперовій формі, а у випадках, передбачених законодавством, - в електронній формі разом з оригіналами документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, чи їх копіями, засвідченими державними органами, органами місцевого самоврядування (якщо оригінали таких документів відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування).

Документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. (частина 1 статті 22 Закону № 1952-IV)

Відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом. (частина 2 статті 22 Закону № 1952-IV)

Згідно частини першої статті 23 Закону № 1952-IV заяву про державну реєстрацію прав може бути залишено без руху в таких випадках:

подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством;

відсутність документа, що підтверджує оплату адміністративних послуг у повному обсязі;

неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.

Частиною другою статті 23 Закону № 1952-IV передбачено, що державний реєстратор у строк, встановлений для державної реєстрації прав, приймає рішення про залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху та невідкладно повідомляє про це заявника.

Згідно частини третьої статті 23 Закону № 1952-IV якщо заявник протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення про залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху виконав вимоги державного реєстратора, зазначені у відповідному рішенні, розгляд заяви відновлюється на підставі рішення державного реєстратора про відновлення розгляду заяви.

Перебіг строку державної реєстрації прав продовжується з моменту усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху, з урахуванням часу, що минув до залишення такої заяви без руху.

Рішення повинно містити вичерпний перелік підстав для залишення заяви без руху. Державний реєстратор не має права вимагати від заявника надання інших документів, крім тих, відсутність яких стала підставою для прийняття рішення про залишення заяви без руху, якщо інше не випливає з документів, що надані додатково. (частина 4 статті 23 Закону № 1952-IV)

Статтею 24 Закону № 1952-IV передбачено підстави для відмови в державній реєстрації прав, зокрема: після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав (пункт 8 частини першої статті 24 Закону).

Умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначені Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 (далі - Порядок № 1127).

Абзацом другим пункту 12 Порядку №1127 передбачено, що під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор використовує відомості Державного реєстру прав, зокрема його невід'ємної архівної складової частини, а також Державного земельного кадастру, Реєстру аграрних нот та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав.

Державний реєстратор у разі наявності в нього паперових носіїв інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи), ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації, використовує також відомості, які містяться на відповідних носіях інформації. (абзац шостий пункту 12 Порядку №1127)

Пунктом 53 Порядку №1127 передбачено, що у разі коли документ, що посвідчує набуття права власності або інших речових прав, похідних від права власності, реєстрацію яких було проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, втрачено, пошкоджено чи зіпсовано, державна реєстрація такого права власності або іншого речового права, похідного від права власності, може бути проведена за бажанням заявника на підставі відомостей Державного земельного кадастру чи відповідно на підставі відомостей Реєстру прав власності на нерухоме майно, який є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, або у разі коли відповідна реєстрація проводилася виключно на паперових носіях інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи), ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації, - на підставі відомостей таких носіїв інформації.

Державна реєстрація прав у випадку, передбаченому цим пунктом, проводиться виключно за умови встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованого права власності або інших речових прав, похідних від права власності, на підставі відповідних документів у Державному земельному кадастрі чи в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, а у разі коли відповідна реєстрація проводилася виключно на паперових носіях інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи), ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації, - на таких носіях інформації, з обов'язковим зазначенням у Державному реєстрі прав відомостей про втрату, пошкодження чи зіпсування відповідного документа.

Отже, законодавцем чітко встановлено процедуру розгляду документів, поданих для державної реєстрації речових прав, яка включає в себе: перевірку документів на предмет відповідності таких вимогам законодавства, відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявності підстав для проведення державної реєстрації прав, залишення заяви без руху, відмови в державній реєстрації прав.

Так, з огляду на положення пункту 3 частини 3 статті 10 Закону № 1952-IV у їх взаємозв'язку з пунктом 53 Порядку № 1127 під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор зобов'язаний запитати від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо) лише у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, або подані документи пошкоджені чи зіпсовані, а не в обов'язковому порядку.

У спірних правовідносинах державний реєстратор відмовив позивачам у проведенні державної реєстрації прав з підстав, визначених пунктом 8 частини першої статті 24 Закону № 1952-VI, оскільки у визначений частиною 3 статті 23 цього Закону строк не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, а саме не отримано відповіді від Лисичанського комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації».

Суд звертає увагу, що внаслідок прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про адміністративну процедуру» від 10.10.2024 № 4017-IX, який набрав чинності 15.11.2024, відбулась зміна правового регулювання процедури розгляду документів, поданих для державної реєстрації речових прав, зокрема замінено процедуру «зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав" на "залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху».

Натомість, як слідує з матеріалів справи, при розгляді заяви позивачів щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відповідачем не враховано наведених вище змін правового регулювання, у зв'язку з чим прийнято рішення про зупинення розгляду заяви замість вирішення питання про залишення її без руху.

Крім того, судом встановлено, що до заяви про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_3 позивачами надано: свідоцтво про право власності, видане 08.05.2002 Державною холдинговою компанією «Лисичанськвуголь» із записом про його реєстрацію Лисичанським комунальним підприємством «БТІ» у реєстровій книзі 24 за № 225 та технічний паспорт.

Разом з тим, рішення про зупинення розгляду заяви №78600836 від 28.04.2025 не містить інформації, які саме відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, відсутні, чи які необхідні відомості в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, відсутні у державного реєстратора при розгляді наданих позивачем документів, або які документи, необхідні для реєстрації, не надані заявниками.

Крім того, приймаючи рішення про відмову у вчиненні реєстраційних дій державним реєстратором не взято до уваги норми Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, затверджене наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15.09.1992 №56, цивільного законодавства та Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Так, пунктом 16 Положення №56 про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, затвердженого наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15.09.1992 №56, визначено, що передача квартир (будинків) у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення.

Додатком 10 до вказаного затверджено зразок свідоцтва про право власності на житло, якому відповідає наявна у матеріалах справи копія свідоцтва від 08.05.2002, надана позивачами державному реєстратору для вчинення реєстраційної дії. (а.с.45)

Наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445, затверджено Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Пунктом 1 зазначеного наказу установлено, що до прийняття Верховною Радою України та набрання чинності законом України про державну реєстрацію прав на

об'єкти нерухомого майна бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) здійснюють реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

Пунктами 1.3-1.6 Тимчасового положення передбачено, реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ). Реєстрація прав власності на нерухоме майно (далі - реєстрація прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за

місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів, за рахунок коштів особи, що звернулася до БТІ. Обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних

організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування. Реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.

Згідно пункту 8.1 Тимчасового положення до створення Реєстру прав реєстрація прав здійснюється шляхом ведення реєстрових книг (додаток 12), записи яких прирівнюються до даних Реєстру прав.

Додатком 1 до Тимчасового положення затверджено Перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, серед яких пунктом 7 визначено свідоцтва про право власності, видані органами приватизації наймачам квартир у державному житловому фонді.

Отже, система державної реєстрації прав, яка проводиться відповідно до закону, запроваджена в Україні з 01.01.2013 року, до цього часу державна реєстрація права власності та інших речових прав на об'єкти нерухомого майна, які розташовані на земельних ділянках, проводилася реєстраторами БТІ в Реєстрі права власності на нерухоме майно та на паперових носіях (реєстрових книгах та реєстраційних справах), які зберігаються в БТІ. При цьому Закон про державну реєстрацію не розмежовує, чи була проведена реєстрація у Державному реєстрі прав, інших електронних реєстрах або на паперових носіях.

Тобто, до 2013 року державна реєстрація таких об'єктів нерухомого майна вже проводилася, але реєстр був паперовий і зберігався в архіві відповідного БТІ.

З наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про право власності на житло від 08.05.2002, виданого органом приватизації Державна холдингова компанія «Лисичанськвуголь» про право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , судом встановлено наявність запису про те, що квартира АДРЕСА_2 зареєстрована Лисичанським комунальним підприємством «БТІ» на праві приватної, спільної (сумісної або часткової) власності на підставі свідоцтва про право власності і записана у реєстрову книгу 24 за №255 14.05.2002. (а.с.45)

Крім того, матеріали справи містять копію Технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_2 , виготовленого Лисичанським бюро технічної інвентаризації, згідно відомостей якого інформація про право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наявна у матеріалах інвентаризаційної справи №25717 та зареєстрована за номером 225. (а.с.46-48)

Враховуючи, що надане позивачами свідоцтво про право власності на житло від 08.05.2002 містить інформацію про реєстрацію права власності позивачів Лисичанським комунальним підприємством «БТІ», тому вказаний документ слід вважати належним підтвердженням реєстрації відповідного речового права, що виникло до 01.01.2013 року.

Крім того слід урахувати, що Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово був продовжений та станом на дату розгляду справи триває.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (у редакції станом на час розгляду справи), м. Лисичанськ, що відноситься до Лисичанської міської територіальної громади, включено до території активних бойових дій та віднесено до тимчасово окупованої російською федерацією території України.

При цьому, статтею 41 Конституції України закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Також, нормами статті 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що на тимчасово окупованій території право власності охороняється згідно із законодавством України. За державою Україна, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами, у тому числі територіальною громадою міста Севастополя, державними органами, органами місцевого самоврядування та іншими суб'єктами публічного права зберігається право власності та інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території.

За фізичними особами, незалежно від набуття ними статусу біженця чи іншого спеціального правового статусу, підприємствами, установами, організаціями зберігається право власності та інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо воно набуте відповідно до законів України.

Набуття та припинення права власності на нерухоме майно, яке знаходиться на тимчасово окупованій території, здійснюється відповідно до законодавства України за межами тимчасово окупованої території. У разі неможливості здійснення державним реєстратором повноважень щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на тимчасово окупованій території орган державної реєстрації визначається Кабінетом Міністрів України.

Зі встановлених судом обставин слідує, що у випадку позивачів документ, який посвідчує набуття ними права власності (свідоцтво про право власності на житло) та позначка на ньому, яка свідчить про проведення державної реєстрації до 01.01.2013 року збережений в оригіналі, та був долучений до пакету документів, з яким останні зверталась до державного реєстратора у відповідності до норм чинного законодавства, для проведення державної реєстрації речового права на об'єкт нерухомого майна. При цьому, запитувана державним реєстратором інформація у Лисичанського КП «БТІ» не може бути надана у зв'язку із окупацією міста Лисичанськ, у той час як позивачами подано всі необхідні документи для проведення реєстрації права власності у реєстрі речових прав.

У зв'язку із зазначеним, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради Кавецькою Оксаною Борисівною рішення № 79347380 про відмову в проведенні реєстраційних дій від 10.06.2025 з причин відсутності підтвердженої інформації державної реєстрації права власності до 01.01.2013 року на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , є таким, що порушує права позивачів та підлягає скасуванню, а відтак позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Також з метою поновлення порушених прав позивачів суд вважає обґрунтованим застосування обраного позивачами способу захисту шляхом зобов'язання державного реєстратора Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради Кавецької Оксани Борисівни повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 25.04.2025 за реєстраційним номером 66585642 про здійснення державної реєстрації речових прав на належне їм нерухоме майно.

За вимогами частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (частина 1 статті 90 КАС України).

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено правомірності прийнятого ним рішення, у зв'язку з чим заявлений позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що відповідачем у справі виступала державний реєстратор Кавецька Оксана Борисівна, яка є посадовою особою Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради, і позовні вимоги задоволені у повному обсязі, тому сплачений позивачами судовий збір в загальній сумі 2420,40 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради на користь позивачів у рівних частинах.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до державного реєстратора прав власності на нерухоме майно Відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради Кавецької Оксани Борисівни, Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав власності на нерухоме майно Відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради Кавецької Оксани Борисівни №79347380 від 10.06.2025 про відмову в проведенні реєстраційних дій.

Зобов'язати державного реєстратора прав власності на нерухоме майно Відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради Кавецьку Оксану Борисівну повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 25.04.2025 за реєстраційним номером 66585642 про здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме: на квартиру, яка знаходиться за адресою: проспект Перемоги (Леніна), 167, №5, м. Лисичанськ Луганської області, з урахуванням висновків суду.

Стягнути з Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.

Стягнути з Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 14 листопада 2025 року.

Реквізити учасників справи:

позивачі:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 код РНОКПП НОМЕР_1 );

- ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 );

відповідачі:

- Виконавчий комітет Тернопільської міської ради (місцезнаходження: вул. Листопадова, 5, м.Тернопіль,Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46001 код ЄДРПОУ 04058344);

- державний реєстратор прав власності на нерухоме майно Відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради Кавецька Оксана Борисівна (місцезнаходження: бульвар Тараса Шевченка, 3, м.Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46002).

Головуючий суддя Мірінович У.А.

Попередній документ
131798642
Наступний документ
131798644
Інформація про рішення:
№ рішення: 131798643
№ справи: 500/4052/25
Дата рішення: 14.11.2025
Дата публікації: 17.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Тернопільський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (14.11.2025)
Дата надходження: 07.07.2025
Предмет позову: - визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Тернопільської міської ради №79347380 від 10.06.2025 про відмову в проведенні реєстраційних дій на нерухоме майно; - зобов'язати державного реє