з питань забезпечення адміністративного позову
Справа № 500/5911/25
14 листопада 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючої судді Дерех Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Комунального підприємства Кременецької міської ради "Міськводгосп" про забезпечення позову Комунального підприємства Кременецької міської ради "Міськводгосп" до Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Комунального підприємства Кременецької міської ради "Міськводгосп" до Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови.
13.11.2025 представник Комунального підприємства Кременецької міської ради «Міськводгосп» подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом зупинення дії Постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області від 30 вересня 2025 року №08 про накладення штрафу на Комунальне підприємство Кременецької міської ради «Міськводгосп» у розмірі 75700,00 грн. до набрання законної сили рішенням суду у справі № 500/5911/25, забезпечити позов шляхом зупинення виконавчого провадження ВП № 79536533, відкритого Постановою про відкриття виконавчого провадження від 07 листопада 2025 року, винесеною головним державним виконавцем Кременецького відділу ДВС Ковальчуком О.А., до набрання законної сили рішенням суду у справі № 500/5911/25. Дану заяву мотивує тим, що виконання Постанови №08 призведе до стягнення 75700 грн. штрафу та 7570 грн. виконавчого збору, що загрожує фінансовій стабільності позивача як комунального підприємства критичної інфраструктури. На думку заявника, під час воєнного стану (Указ Президента України № 478/2025 від 14.07.2025) таке стягнення може призвести до припинення діяльності, порушення прав споживачів на водопостачання.
Згідно із частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Таким чином, суд розглядає заяву Комунального підприємства Кременецької міської ради "Міськводгосп" про забезпечення позову в порядку письмового провадження.
Відповідно до частин першої, другої ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що для вжиття заходів забезпечення позову необхідні поважні підстави та обґрунтування таких підстав належними доказами.
Поважними підставами забезпечення позову є існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, за захистом яких він звернувся до суду, до ухвалення рішення в адміністративній справі.
Обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є достатнє обґрунтування того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача. У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Суд враховує, що забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту заявнику до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Так, у заяві про забезпечення позову представник Комунального підприємства Кременецької міської ради "Міськводгосп" вказує, що 07.11.2025 позивачу надійшла Постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №79536533 від 07.11.2025, винесена головним державним виконавцем Кременецького відділу державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ковальчуком О.А.
Заявник вказує, що Постанова про відкриття виконавчого провадження винесена на підставі Постанови №08 від 30.09.2025, що набрала чинності 30.09.2025. Зокрема, відкрито виконавче провадження щодо стягнення з позивача штрафу в розмірі 75700,00 грн. на користь держави, а також виконавчого збору в розмірі 7570,00 грн.; боржника зобов'язано подати декларацію про доходи та майно протягом 5 робочих днів, з попередженням про відповідальність.
Представник Комунального підприємства Кременецької міської ради «Міськводгосп» вважає, що виконання Постанови №08 від 30.09.2025 у виконавчому провадженні ВП №79536533 загрожує заподіянням значної шкоди позивачу, оскільки призведе до стягнення коштів з рахунків підприємства, що може порушити нормальну господарську діяльність, зокрема оплату за енергоносії, заробітну плату працівникам та інші поточні витрати. Під час воєнного стану (продовжено до 05 листопада 2025 року Законом України від 15.07.2025 № 4524-IX) така шкода є непоправною, оскільки позивач як комунальне підприємство забезпечує критичну інфраструктуру (водопостачання).
З наведеного мотиву, суд зазначає, що пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за заявою стягувача про примусове виконання рішення виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.
Частиною першою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Отже, з аналізу вищенаведених норм права, вбачається, що оскаржувані постанови є самостійним виконавчим документом, примусове виконання яких здійснюється у порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
В контексті зазначеного, суд зазначає, що саме по собі відкриття виконавчих проваджень не є беззаперечним доказом настання негативних наслідків для позивача.
Подібна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду в справі №380/12789/21 від 06 липня 2022 року.
Суд також враховує вимоги статті 2 КАС України, відповідно до якої завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, з урахуванням вищезазначеного, наведені заявником обґрунтування наразі не свідчать про існування обставин, за яких є неможливим чи ускладненим поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких останній звернувся до адміністративного суду.
Безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів господарювання. Такі рішення можуть мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте суд звертає увагу, що відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Водночас суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, що ймовірно можуть бути порушені у майбутньому, а можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза ускладнення виконання рішення суду чи ефективного захисту такого права дійсно існує. Загроза повинна бути прямо пов'язана з об'єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункті 1 частини другої статті 150 КАС України.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах 280/9045/24 від 14 січня 2025 року та 280/9044/24 від 20 лютого 2025 року.
Таким чином, повно та всебічно оцінивши доводи та надані представником Комунального підприємства Кременецької міської ради "Міськводгосп" на їх підтвердження докази, суд приходить до висновку, що останні є неспівмірними із позовними вимогами та фактично є вирішенням спору по суті без судового розгляду, що є неприпустимим.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому у задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити.
Керуючись 150, 151, 241, 243, 248 КАС України, суд
У задоволенні заяви представника Комунального підприємства Кременецької міської ради «Міськводгосп» про забезпечення позову відмовити повністю.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 14 листопада 2025 року.
Головуюча суддя Дерех Н.В.