14 листопада 2025 року Справа № 480/1343/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Савицької Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/1343/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства у справах ветеранів України, Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства у справах ветеранів України, в особі Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання УБД та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності, і просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» від 12.12.2024 № 15/ІІІ/13/18, яким відмовлено ОСОБА_2 у наданні статусу учасника бойових дій;
- визнати ОСОБА_3 особою яка приймала безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
- зобов'язати Міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» Міністерства у справах ветеранів України повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про надання статусу учасника бойових дій та за результатом її розгляду прийняти рішення про надання йому статусу учасника бойових дій.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач будучи бійцем добровольчого загону "СОВА" Сумської обласної ветеранської організації ГО "Асоціація ветеранів МВС України" у період часу з 25.02.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України перебуваючи в м. Суми. У зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача із заявою про надання йому статусу учасника бойових дій на підставі пункту 25 частини 1 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551-ХІІ), однак відповідач відмовив у задоволенні заяви. Позивач вважає рішення відповідача протиправним та звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою суду відкрито провадження у даній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Також цією ухвалою залучено до участі у справі Міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", як другого відповідача.
Представник Міністерства у справах ветеранів України подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову та зазначає, що оскаржуване рішення про відмову у наданні статусу учасника бойових дій позивачу є обґрунтованим, прийнятим у межах повноважень.
Крім того, пунктами 19 та 25 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ визначені різні категорії осіб, які можуть отримати статус учасника бойових дій, та визначено різний механізм отримання такого статусу.
Для встановлення статусу учасника бойових дій саме на підставі пункту 25 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ особа повинна була брати участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Позивачем, як підставу для надання статусу учасника бойових дій відповідно до пункту 25 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІ, була додана довідка видана начальником Головного управління Національної поліції в Сумській області полковником поліції П. Токарем, від 14.02.2024 № 16/24 про безпосередню участь позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією росії проти України, в період з 25.02.2022 по 25.03.2022 у складі добровольчого загону "Сова" Сумської обласної ветеранської організації ГО "Асоціація ветеранів МВС України". Проте зазначена довідка не була врахована комісією, оскільки до Мінветеранів надійшов лист ГУНП в Сумській області від 09.12.2024 № 6091/117/05/12/4-2024 за підписом т. в. о. заступника начальника Олега Перекреста про те, що станом на 01.12.2024, та за весь період збройної агресії російської федерації, довідки за формою згідно додатку 6 до Порядку № 413 Головним управлінням Національної поліції в Сумській області не видавалися жодній цивільній особі. Відтак, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Міжвідомча комісія з позовними вимогами також не погодилась, у відзиві на позовну заяву зазначила, що відповідач у спірних правовідносинах діяв у межах та у спосіб, визначений нормами чинного законодавства.
Представник позивача подав відповідь на відзив, у якому зазначив, що відповідачем не враховано нотаріально посвідчені заяви учасників бойових дій ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , однак вказані особи мають документальне підтвердження своєї участі у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, за період, за який вони свідчать, а саме: довідки керівників ГУНП в Сумській області (Петра Токаря та ОСОБА_7 ) на довідках проставлені вихідні номери, крім того довідка за підписом ОСОБА_7 скріплена печаткою підрозділу. Згідно законодавства ані в абзаці 7, ані в абзаці 9 пункту 25 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", прямо не встановлено що свідками повинні бути тільки військовослужбовці.
Що стосується свідчень командира підрозділу, зазначає, що в Законі прямо не вказано, що це повинен бути командир військового підрозділу. Командиром підрозділу слід вважати керівників ГУНП в Сумській області Петра Токаря та ОСОБА_7 , які підтвердили безпосередню участь позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держава у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Натомість відповідач зазначає, що довідка за підписом ОСОБА_8 , не могла враховуватись міжвідомчою комісією під час розгляду питання надання статусу учасника бойових, оскільки до Мінветеранів надійшов лист Головного управління національної поліції в Сумській області від 09.12.2024 № 6091/117/05/12/4-2024 за підписом т.в.о. заступника начальника Олега Перекреста про те, що станом на 01.12.2024, та за весь період збройної агресії російської федерації, довідки за формою згідно додатку 6 до Порядку № 413 Головним управлінням національної поліції в Сумській області не видавалися жодній цивільній особі. Довідку за підписом ОСОБА_7 , міжвідомчою комісією взагалі не взято до уваги.
Щодо даного твердження, представник позивача наголошує, що відповідно Положення № 43, відповідач має право уточнювати інформацію про осіб, стосовно яких подано документи, заслуховувати пояснення цих осіб, свідків та представників державних органів, однак в даному випадку ним цього не було зроблено.
Представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив, у яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 , 11.06.2024 звернувся із заявою до міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій щодо надання йому статусу учасника бойових дій відповідно до статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
До заяви позивачем було долучено копію довідки начальника ГУНП в Сумській області Петра Токаря про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держава у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, нотаріально завірені заяви членів добровольчого загону "СОВА" Сумської обласної ветеранської організації ГО "Асоціація ветеранів МВС України" ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , посвідчення учасників бойових дій та іншими документами.
12.12.2024 міжвідомчою комісією було прийнято рішення № 15/ІІІ/13/18, яким відмовлено позивачу в наданні статусу учасника бойових дій у зв'язку з відсутністю правових підстав для надання статусу учасника бойових дій відповідно до пункту 25 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
У вищевказаному рішенні зазначено, що зі змісту заяви та доданих до неї документів, вбачається, що позивач просив розглянути на міжвідомчій комісії питання надання йому статусу учасника бойових дій відповідно до п. 25 ч. 1 ст. 6 Закону. Вказано, що додані до заяви нотаріальні свідчення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не можуть братись до уваги, оскільки у період, за який вони свідчать, вони не належали до військовослужбовців, а були членами добровольчого формування територіальної громади, що суперечить вимогам п. 25 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Також вказано, що до Міністерства у справах ветеранів України надійшов лист Головного управління Національної поліції в Сумській області про те, що станом на 01.12.2024, та за весь період збройної агресії російської федерації, довідки за формою згідно додатку 6 до Порядку не видавались жодній цивільній особі.
Позивач, вважаючи протиправним таке рішення, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з п.25 ст.6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі Закон України № 3551-XII) учасниками бойових дій визнаються особи, які з 24 лютого по 25 березня 2022 року відповідно до Закону України "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України" або у складі добровольчих формувань у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною прикордонною службою України, Національною поліцією, Національною гвардією України, Службою безпеки України та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями та правоохоронними органами брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Відповідно до ст.6 Закону України № 3551-XII рішення про надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, приймається міжвідомчою комісією, утвореною центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей таких осіб і членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України.
Згідно з п.19 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413 положення про міжвідомчу комісію затверджується Мінветеранів. До складу міжвідомчої комісії включаються представники Міноборони, МВС, Мін'юсту, Національної поліції, Національної гвардії, СБУ, розвідувальних органів, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Управління державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, ДСНС, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро. Також можуть включатися представники інших державних органів та громадських об'єднань.
Згідно з Положення про міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" затвердженого наказом Міністерства у справах ветеранів України 26 лютого 2021 року № 43 (далі Положення №43) визначає порядок створення, організації та роботи, основні функції та завдання міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Так, 12.12.2024 міжвідомчою комісією було прийнято рішення, яким відмовлено позивачу в наданні статусу учасника бойових дій у зв'язку з відсутністю правових підстав для надання статусу учасника бойових дій відповідно до пункту 25 частини першої статті 6 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.
У вищевказаному рішенні зазначено, що зі змісту заяви та доданих до неї документів, вбачається, що позивач просив розглянути на міжвідомчій комісії питання надання йому статусу учасника бойових дій відповідно до п. 25 ч. 1 ст. 6 Закону. Вказано, що додані до заяви нотаріальні свідчення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не можуть братись до уваги, оскільки у період, за який вони свідчать, вони не належали до військовослужбовців, а були членами добровольчого формування територіальної громади, що суперечить вимогам п. 25 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Також вказано, що до Міністерства у справах ветеранів України надійшов лист Головного управління Національної поліції в Сумській області про те, що станом на 01.12.2024, та за весь період збройної агресії російської федерації, довідки за формою згідно додатку 6 до Порядку не видавались жодній цивільній особі.
Згідно п. 3 розділу III Положення № 43 міжвідомча комісія розглядає документи та у разі потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких вони подані, заслуховує пояснення таких осіб, свідків, представників державних органів та у місячний строк із дня надходження документів (уточненої інформації) приймає рішення щодо надання (відмови у наданні) статусу учасника бойових дій, про що інформує комісії, підприємства, установи, організації або їх працівників, осіб, зазначених у "пунктах 21, 25 частини першої статті 6 Закону, за формою, наведеною в додатку 1 до цього Положення.
Відповідно до ст.6 Закону України № 3551-XII до уваги беруться свідчення (заяви) осіб, підпис на яких засвідчений нотаріально, яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до абзацу першого пункту 19 частини першої цієї статті та/або статус особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 частини другої статті 7 цього Закону та які мають документальне підтвердження своєї участі у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, за період, за який вони свідчать.
Отже, міжвідомча комісія в силу діючого законодавства наділена повноваженнями вчиняти певні дії для вирішення питання щодо надання особі статусу учасника бойових дій.
Проте, відповідачем не надано доказів направлення відповідних запитів щодо уточнення інформації про особу та заслуховування заявлених свідків.
Тобто, відповідач відмовив позивачу в отриманні статусу учасника бойових дій виходячи лише з пакету документів доданих до заяви, але не провівши всіх необхідних дій та не переконавшись у наявності у позивача наявності підстав для отримання такого статусу.
Таким чином, відповідач не вчинив всіх необхідних дій з метою перевірки наявності підстав для отримання позивачем статусу учасника бойових дій.
Отже, оскаржуване рішення є необґрунтованим та не може вважатись прийнятим з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.
Таким чином, рішення міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту Міністерства у справах ветеранів України № 15/ІІІ/13/18 від 12.12.2024 у частині відмови у наданні статусу учасника бойових дій позивачу є протиправним та підлягає скасуванню.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про зобов'язання міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" Міністерства у справах ветеранів України повторно розглянути заяву позивача про надання статусу учасника бойових дій, з урахуванням висновків суду.
Враховуючи те, що заяву позивача не було розглянуто належним чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення про надання позивачу статусу учасника бойових дій, є зверненими на майбутнє та не підлягають задоволенню.
Зазначений висновок суду узгоджується із правовою позицією Другого апеляційного адміністративного суду, викладеною в постанові від 24.10.2025 по справі 480/1338/25.
Також представник позивача заявив клопотання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 2000 грн.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву надав заперечення на клопотання позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на їх не співмірність, не пропорційність та необґрунтованість.
За приписами статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3 ст. 132 КАС України).
Частинами 1, 2 ст. 134 КАС України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.
Так, згідно з ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Водночас частинами 4, 5 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано наступні докази, а саме: копію договору про надання послуг з професійної правничої допомоги від 23.01.2025 № 10/А, укладений між позивачем та Адвокатським бюро "Андрія Пєтухова"; попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, копію акта від 23.01.2025 № 1 приймання-передачі наданих послуг з правничої допомоги до договору про правничої допомоги від 23.01.2025 №10/А, копію квитанції від 28.01.2025 про сплату позивачем за надання професійної правничої допомоги 2000 грн, ордер від 13.02.2025.
Дослідивши надані позивачем документи, суд враховує ту обставину, що справа є не складною, а спірні правовідносини не новими у судовій практиці. Отже, підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а також не потребувала значних витрат часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу, про що свідчать зміст та обсяг позовної заяви.
З урахуванням досліджених судом доказів щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає заявлені витрати неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, тому, враховуючи критерії необхідності та доцільності понесених витрат, обсяг наданих послуг, а також значення справи для позивача, суд визнає про можливість відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в сумі 1000 грн.
Крім того, на підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1211,20 грн, сплачений при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Міністерства у справах ветеранів України, Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання УБД та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту" від 12.12.2024 №15/ІІІ/13/18, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні статусу учасника бойових дій.
Зобов'язати Міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" Міністерства у справах ветеранів України (пров. Музейний, 12, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 42657144) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 11.06.2024 про надання статусу учасника бойових дій, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту" Міністерства у справах ветеранів України (пров. Музейний, 12, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 42657144) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір, сплачений при зверненні до суду в сумі 1211,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.В. Савицька