14 листопада 2025 року м. Рівне №460/13884/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
доГоловного управління ДПС у Рівненській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №806717000705-22 від 12.05.2025 про застосування штрафних санкцій в сумі 160881,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що працівниками податкового органу було проведено фактичну перевірку з порушенням порядку її проведення, за результатами якої складено Акт фактичної перевірки №000411 від 22.04.2025, у якому вказано про виявлення порушення п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Зазначає, що перевірка тривала з 12:31 год до 13:32 год, тобто одну годину, чого не достатньо для фізичного виготовлення та надання копій документів, що підтверджують облік товарних запасів за місцем їх продажу. Вказує, що ним особисто 25 квітня 2025 року було подано копії документів до контролюючого органу з супровідним листом. Вважає, що посадові особи ГУ ДПС у Рівненській області відповідно до вимог п.44.6 та п.44.7 Податкового кодексу України зобов'язані були врахувати надані копії документів, які підтверджують облік та надходження товару, а відповідно застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 160881,00 грн. є незаконним, а відтак підлягає скасуванню. Просить задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою суду від 13.08.2025, у зв'язку з невідповідністю позову вимогам статей 160, 161 КАС України, позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви. В межах встановленого строку позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 01.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
06.09.2025 відповідач подав до суду відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Стверджує, що наказ на перевірку відповідає вимогам законодавства та правозастосуванню Верховного Суду. Вказує, що в ході проведення перевірки в магазині "Pазtifon", що знаходиться за адресою Рівненська обл., м.Рівне, вул. Василя Червонія, 16, де здійснює діяльність позивач знято залишки технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту на загальну суму 160881,00 грн., при цьому на такий товар не надано документів, що підтверджують облік та походження товарів. Наголошує, що продавець-консультант магазину з актом перевірки була ознайомлена і один примірник отримала, а документи, які на думку позивача підтверджують облік та походження товарів, були подані після проведення перевірки листом, що зареєстрований в ГУ ДПС у Рівненській області 25.04.2025 за №18265/6/17-00, однак з таких документів неможливо встановити на яку саме господарську одиницю було поставлено товар, адже позивач здійснює підприємницьку діяльність у декількох магазинах. Оскільки позивач не надав усіх, передбачених чинним законодавством первинних документів, які підтверджують облік та походження товарів, тому правових підстав для скасування спірного рішення немає. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
У відповіді на відзив позивачем викладено свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення, які схожі за змістом до наведених у позові.
25.09.2025 до суду надійшли заперечення відповідача, в яких ним наголошено на правомірності проведеної фактичної перевірки та дотримання при цьому норм податкового законодавства, а також викладено інші доводи, що за своїм змістом відповідають наведеним у відзиві на позовну заяву.
Оскільки, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши позовну заяву та матеріали справи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд враховує наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) здійснює з 28.10.2022 року підприємницьку діяльність. Основним видом діяльності якої за КВЕД 47.42 Роздрібна торгівля телекомунікаційним устаткованням у спеціалізованих магазинах. Другорядними видами діяльності за КВЕД є: 47.43 - Роздрібна торгівля в спеціалізованих магазинах електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; 47.54 - Роздрібна торгівля побутовими електротоварами в спеціалізованих магазинах; 68.20 - Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 47.91 - Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; 47.99 - Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 95.12 - Ремонт обладнання зв'язку; 62.09 - Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем; 47.78 - Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; 47.41 - Роздрібна торгівля комп'ютерами, периферійним устаткованням і програмним забезпеченням у спеціалізованих магазинах.
22.04.2025 працівниками Головного управління ДПС у Рівненській області на підставі наказу Головного управління ДПС у Рівненській області від 11.04.2025 №1089-п "Про проведення фактичної перевірки магазину "Patifon" за адресою: АДРЕСА_1 ", направлень на перевірку від 11.04.2025 №1830/Ж3/17-00-07-05-15 та №1831/Ж3/17-00-07-05-15, проведена фактична перевірка магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Метою даної перевірки визначено: дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, ведення касових операцій, наявності свідоцтв, ліцензій, у тому числі на виробництво, обіг та зберігання підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Період діяльності, що перевіряється, згідно статті 102 ПК України.
За результатами фактичної перевірки магазину, посадові особи склали Акт (довідка) фактичної перевірки від 22.04.2025 №000411 (зареєстрований 23.04.2025 під №6431/Ж5/17-00-07-05-17/3644704935), відповідно до висновків якого, податковим органом встановлено порушення:
- п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
На підставі вказаного Акта Головним управлінням ДПС у Рівненській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №806717000705-22 від 12.05.2025 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за порушення п.12 ст. 3 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у сумі 160881,00 грн.
Позивач скористався правом на адміністративне оскарження шляхом подання до Державної податкової служби України скарги про скасування податкового повідомлення-рішення №806717000705-22 від 12.05.2025 (зареєстрований у ДПС України за вхідним №1119/С/6 від 09.06.2025).
31.07.2025 Державною податковою службою України прийнято рішення про результати розгляду скарги за №22252/6/99-00-06-03-02-06, яким залишив скаргу без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №806717000705-22 від 12.05.2025 - без змін.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, вважаючи податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Рівненській області №806717000705-22 від 12.05.2025 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, визначаються Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР).
Абзацом першим п.75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.3. пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно з положеннями п.80.1. ст.80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Пункт 80.2 згаданої статті передбачає, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів (пп.80.2.1);
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (пп.80.2.2);
- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування (пп.80.2.3);
- неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (пп.80.2.4);
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (пп.80.2.5);
- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 (пп.80.2.6);
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (пп.80.2.7).
Водночас запроваджене законодавцем правове регулювання у цій нормі зумовлює і певні особливості її застосування контролюючим органом, оскільки абзацом третім пункту 81.1 статті 81 ПК України закріплені обов'язкові вимоги до змісту наказу про призначення перевірки, зокрема, необхідність відображення у ньому підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом.
Так, відповідно до абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
Позивач здійснює свою підприємницьку діяльність у сфері торгівлі технікою та електронікою, яка відноситься до технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту, що не заперечується сторонами.
Тож з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що в контролюючого органу були наявні достатні правові підстави для проведення фактичної перевірки позивача.
Щодо суті зафіксованих актом перевірки порушень, які стали підставою для застосування до позивача фінансових санкцій, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
З матеріалів справи вбачається, що позивач будучи фізичною особою - підприємцем є платником єдиного податку 2 група, не зареєстрований платником податку на додану вартість, але провадить діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а відповідно на нього поширюються вимоги пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР щодо ведення обліку товарних запасів і у разі проведення перевірки надання контролюючому органу документів (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження тих товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Як слідує з Акта (довідки) фактичної перевірки від 22.04.2025 №000411 (зареєстрований 23.04.2025 під №6431/Ж5/17-00-07-05-17/3644704935) за результатами фактичної перевірки ГУ ДПС у Рівненській області встановлено порушення позивачем вимог п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, а саме: встановлено реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту та на які не надано документів на початок перевірки в паперовому (електронному) вигляді, які підтверджують їх облік та походження на загальну суму 160881,00 грн, згідно з даними Акта про зняття залишків.
Перелік товарних запасів, які фактично знаходяться в реалізації на момент проведення перевірки в магазині "Patifon" за адресою Рівненська обл., м.Рівне, вул.Василя Червонія, 16, станом на 22.04.2025 наведено у Акті зняття залишків технічно-складних побутових товарів, який підписаний продавцем-консультантом позивача - ОСОБА_2 за участі якої здійснювалася перевірка.
Пунктом 2 розділу I Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02.11.2021 року за № 1411/37033 (надалі - Порядок № 496), визначено, що документи, які підтверджують облік та походження товарів - Форма ведення обліку товарних запасів, визначена додатком до цього Порядку (далі - Форма обліку), та первинні документи; первинні документи - опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару (найменування суб'єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) або код згідно з ЄДРПОУ суб'єкта господарювання, серія та номер паспорта / номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару.
25.04.2025 позивач нарочно подав до Головного управління ДПС у Рівненській області заяву від 23.04.2025 про долучення документів до матеріалів перевірки, у якій вказано про те, що на виконання вимог наказу про проведення фактичної перевірки від 11.04.2025 №1089-п ФОП ОСОБА_1 надає копії документів, що підтверджують ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації і відповідно до пункту 4.1. акту (довідки) фактичної перевірки №000411 долучає копії документів всього на 66 (шістдесяти шести) аркушах. Як вбачається з матеріалів справи до вказаної заяви долучено: Форма ведення обліку товарних запасів магазин "Patifon" ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; видаткова накладна №20562467 від 14.02.2025, рахунок на оплату по замовленню №20562467 від 14.02.2025, видаткова накладна №20573238 від 19.02.2025, рахунок на оплату по замовленню №20573238 від 19.02.2025, рахунок на оплату по замовленню №20612875 від 07.03.2025, видаткова накладна №52/8201011-02-01 від 10.03.2025, видаткова накладна №2897 від 10.03.2025, рахунок на оплату по замовленню №2892 від 06.03.2025, видаткова накладна №20732104 від 21.04.2025, рахунок на оплату по замовленню №20732104 від 21.04.2025, видаткова накладна №52/8184990-01-01 від 20.02.2025, рахунок на оплату №52/8184990-01 від 19.02.2025, видаткова накладна №2323 від 24.02.2025, рахунок на оплату по замовленню №2341 від 20.02.2025, видаткова накладна №52/8198545-01-01 від 28.02.2025, рахунок на оплату №52/8198545-01 від 27.02.2025, видаткова накладна №СВ-131 від 04.03.2025, рахунок на оплату №СВ-131 від 04.03.2025, видаткова накладна №52/8222346-01-01 від 06.03.2025, рахунок на оплату №52/8222346-01 від 06.03.2025, видаткова накладна №20612875 від 07.03.2025, видаткова накладна №52/8295078-01-01 від 22.04.2025, видаткова накладна №2 від 21.04.2025, рахунок на оплату №І-210425/2 від 21.04.2025, видаткова накладна №19986569 від 25.06.2024, рахунок на оплату по замовленню №19986569 від 25.06.2024, накладна №2706465 від 27.06.2024, рахунок-фактура №2706281 від 27.06.2024, видаткова накладна №UA19 від 23.01.2025, рахунок на оплату №UA19 від 23.01.2025, видаткова накладна №670 від 15.01.2025, рахунок на оплату по замовленню №632 від 15.01.2025, видаткова накладна №UA28 від 27.01.2025, рахунок на оплату №UA28 від 27.01.2025, накладна №0602399 від 06.02.2025, рахунок-фактура №0602251 від 06.02.2025, видаткова накладна №1087 від 29.01.2025, рахунок на оплату по замовленню №1064 від 24.01.2025, видаткова накладна №52/8188681-01-01 від 12.02.2025, рахунок на оплату №52/8188681-01 від 12.02.2025, накладна №1202474 від 12.02.2025, рахунок-фактура №1202207 від 12.02.2025, видаткова накладна №283 від 13.02.2025, рахунок на оплату №283 від 13.02.2025, Договір на поставку товару №21042025/2 від 21.04.2025.
Отримання вказаної заяви і долучених до неї документів Головним управлінням ДПС у Рівненській області підтверджено проставленим на заяві штампом з вхідним №18265/6/17-00 від 25.04.2025, що визнається відповідачем у відзиві на позовну заяву.
Пунктом 86.7 ст.86 ПК України встановлено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
За приписами п.п.86.7.1 п.86.7 ст.86 ПК України визначено, що акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.
Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Платник податків має право брати участь у розгляді матеріалів перевірки особисто або через свого представника, у тому числі в режимі відеоконференції, про що зазначає у поданих запереченнях. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податків має право надавати письмові (крім випадків розгляду матеріалів перевірки у режимі відеоконференції) та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду п.п.86.7.3 п.86.7 ст.86 ПК України.
З урахуванням наведених норм, суд зазначає, що якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Аналогічного висновку щодо тлумачення наведених законодавчих норм дійшов і Верховний Суд, зокрема, але не виключно, в постановах від 06.08.2019 у справі № 160/8441/18, від 29.05.2020 у справі № 826/27811/15, від 31.01.2020 у справі № 826/15328/18, від 03.10.2023 у справі № 420/534/20.
У постанові від 08.08.2019 у справі № 802/1069/13-а Верховний Суд також зауважував, що обставина порушення платником податків обов'язку, встановленого пунктом 85.2 ст. 85 ПК України, щодо надання після початку перевірки всіх документів, які належать або пов'язані з предметом перевірки, не означає, що такий платник не має права додатково їх надати до прийняття відповідного рішення й, при цьому, не звільняє контролюючий орган від обов'язку врахувати додатково надані платником документи у строк, встановлений абзацом другим пункту 44.7 статті 44 ПК України, при прийнятті рішення, що прямо передбачено нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України.
Позиція Верховного Суду у питанні застосування норми пункту 44.6 статті 44 ПК України є усталеною і послідовною.
Таким чином, позивачем у встановлені законом строки, і до моменту прийняття оскаржуваного рішення було подано до податкового органу додаткові документи, що підтверджують облік та походження товарних запасів та форму ведення обліку товарних запасів, при цьому з матеріалів справи вбачається, що відповідач не спростовує вказаного факту.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних відомостей про результати розгляду контролюючим органом, поданих позивачем додаткових документів, що свідчить про неврахування контролюючим органом поданих позивачем документів, які підтверджують облік та походження товарів, які знаходилися в магазині "Patifon" на момент проведення перевірки, хоча вони мали бути враховані контролюючим органом під час прийняття рішення, оскільки є такими, що надані під час перевірки, що виключає можливість застосування до позивача фінансової санкції, встановленої статтею 20 Закону №265/95-ВР.
Вказаний висновок суду узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.09.2023 у справі № 280/11956/21.
З урахуванням наведеного, суд висновує, що надані позивачем контролюючому органу 25 квітня 2025 року документи є, у розумінні приписів Порядку № 496, належними документами, які підтверджують облік та походження товарів за місцем їх реалізації, що не спростовано відповідачем належними і допустимими доказами.
Надаючи оцінку Акту (довідки) фактичної перевірки від 22.04.2025 №000411 суд зазначає, що у пункті 4.1. "Зауваження до акта перевірки" працівником магазину зазначено: "Не погоджуюсь з висновком перевірки, адже документи були надані на момент знаходження працівників ГУ ДПС на торговій точці і до завершення самої перевірки. В основному запиті чи ведеться облік товарних запасів, на мою відповідь так і питання надрукувати вам його - працівники ГУДПС - відмовились, сказавши, що не потрібно" та проставлено підпис. З вказаного слідує, що зі слів продавця магазину під час фактичної перевірки нею пропонувалося надрукувати, тобто надати представникам контролюючого органу паперові примірники документів, які підтверджують ведення обліку товарних запасів, але представники контролюючого органу відмовилися. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, якими б відповідач спростовував вказане, в тому числі немає і актів, які б були складені під час перевірки про ненадання позивачем документів.
З огляду на вказане, з урахуванням ч.2 ст.77 КАС України, якою встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено у встановленому порядку відмови працівника магазину надати паперові примірники документів, які підтверджують ведення обліку товарних запасів, як не спростовано і обставин на які вказує у Акті (довідці) фактичної перевірки від 22.04.2025 №000411 працівник магазину щодо відмови працівників контролюючого органу в отриманні від неї надрукованих примірників документів.
Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши за критеріями, встановленими ч.2 ст.2 КАС України, правомірність прийняття відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, оспорюваного податкового повідомлення-рішення, суд приходить до висновку, що оспорюване рішення є таким, що прийняте не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, тобто, прийняте з порушенням процедури його прийняття, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем при прийнятті оспорюваного податкового повідомлення-рішення, були порушені права та інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання судом такого рішення протиправним та його скасування.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Приймаючи до уваги все вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача слід задовольнити повністю.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як встановлено з матеріалів справи, позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 1608,81 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №615 від 28.08.2025 на вказану суму, яка знаходиться в матеріалах справи, а тому ці судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №806717000705-22 від 12.05.2025.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1608,81 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 14 листопада 2025 року
Учасники справи:
Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)
Суддя Д.П. Зозуля