14 листопада 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/10475/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/10475/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення зобов'язання вчинити певні дії,
25.07.2025 ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (надалі - ГУПФ), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №164550009545 від 20.06.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2, зобов'язавши ГУПФ зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи з 25.02.1991 по 09.08.1991 та з 24.07.2014 по 02.08.2016, а також зарахувати йому до загального страхового стажу періоди роботи з 05.09.1990 по 01.02.1991, з 28.01.1992 по 14.03.1997, з 14.05.1997 по 18.08.1999 згідно із записами трудової книжки серія НОМЕР_1 та повторно розглянути заяву від 13.06.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2.
В якості підстави для звернення до суду заявник вказує на протиправну, як на його думку, поведінку відповідача, що полягає у неналежній оцінці фактичних обставин трудової діяльності позивача, що призвело до протиправної відмови у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення".
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 04.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
10.11.2025 до суду засобами системи "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача висловив свої заперечення проти задоволення позову. Зазначив, що рішенням ГУПФ від 20.06.2025 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу та пільгового стажу, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". До пільгового стажу за Списком №2 не зараховано періоди роботи з 24.07.2014 по 02.08.2016 згідно з довідкою №01/01/10/09/01-06-54 від 06.06.2025, оскільки невірно зазначено посилання на постанову Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016 (заявник працює по 02.08.2016, отже постанова Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003). За доданими документами до страхового стажу не зараховано: періоди роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 20.07.1987, а саме: періоди служби в органах внутрішніх справ з 05.09.1990 по 01.02.1991, з 28.01.1992 по 14.03.1997, з 14.05.1997 по 18.08.1999 - потребує підтвердження довідками відповідного відомства; період роботи з 25.02.1991 по 09.08.1991 - запис про звільнення не завірено печаткою підприємства, що є порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та закладах від 20.06.1974 №162. Періоди роботи з 03.04.2001 зараховано згідно з даними Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (а.с. 29-30).
Розгляд справи судом здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Брянка Луганської області, відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 20.07.1987 (а.с. 11-16) працював у т.ч.:
- з 05.09.1990 по 01.02.1991 - служив в органах внутрішніх справ Української РСР безперервно чотири місяці 26 днів (запис №7);
- з 25.02.1991 - прийнятий учнем гірника підземного з повним робочим днем під землею в шахті "Краснополіївська" ДХК "Луганськвугілля" м. Брянка Луганської області (запис №8);
- з 02.03.1991 - направлений на курси гірників з відривом від виробництва (запис №9);
- з 10.04.1991 - переведений підземним гірником 3 розряду з повним робочим днем під землею (запис №10);
- з 10.04.1991 - направлений на курси гірників очисного забою з відривом від виробництва (запис №11);
- з 03.07.1991 - переведений гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті (запис №12);
- з 09.08.1991 - звільнений за ст. 38 КЗпП УРСР за власним бажанням (запис №13);
- з 28.01.1992 - зарахований на службу за контрактом у ВВ МВС України (запис №17);
- з 14.03.1997 - виключений зі списків особового складу частини у зв'язку з переводом до ЦИН УЛ 314/11 (запис №18);
- з 14.05.1997 по 18.08.1999 - служба в органах внутрішніх справ на посадах рядового та молодшого начальницького складу УМВС України в Луганській області (запис №19);
- з 24.07.2014 - прийнятий оператором з добування нафти та газу за третім розрядом в цех з видобутку нафти і газу №2 Нафтогазодобувне управління "Полтаванафтогаз" (запис №40);
- з 20.11.2018 - переведений оператором з добування нафти й газу за четвертим розрядом цього ж цеху (запис №41).
Відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №01/01/10/09/01/01-06-54, виданій ПАТ "Укрнафта" (а.с. 18), ОСОБА_1 дійсно працює повний робочий день в цеху з видобутку нафти й газу нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта" оператором з добування нафти й газу і за період з 24.07.2014 (наказ №310 від 11.07.2014) по 02.08.2016 (постанова КМ від 24.06.2016 №461) виконував роботи по веденню технологічного процесу за всіма способами видобування нафти, газу, газового конденсату, закачуванні та відбиранні газу і проведенню геолого-технологічних засобів по підтриманню режиму роботи свердловин. Ця робота дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та передбачена Списком №2 розділ ХІІ п. 2 позиція 12.2а, код КП 8113.1. Підстава: постанова Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003, накази НГВУ "Полтаванафтогаз" по атестації робочих місць (28 від 11.01.2010, №21 від 06.01.2015) для призначення пенсії на пільгових умовах. Пільговий стаж: 2 роки 0 місяців 09 днів.
13.06.2025 позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком.
Заяву було розглянуто за принципом екстериторіальності ГУПФ в Харківській області, яким 20.06.2025 прийнято рішення №164550009545 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу та пільгового стажу, передбаченого п. 2 ч. 2 статтею 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 19).
Результати розгляду документів, доданих до заяви: до пільгового стажу за Списком №2 не зараховано періоди роботи з 24.07.1914 (у відзиві відповідач уточнив дату "24.07.2014") по 02.08.2016 згідно з довідкою №01/01/10/09/01-06-54 від 06.06.2025, оскільки зазначено невірно посилання на постанову Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016 (заявник працює по 02.08.2016, отже постанова Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003). За доданими документами до страхового стажу не зараховано: періоди роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 20.07.1987 а саме: періоди служби в органах внутрішніх справ з 05.09.1990 по 01.02.1991, з 28.01.1992 по 14.03.1997, з 14.05.1997 по 18.08.1999 - потребує підтвердження довідками відповідного відомства; період роботи з 25.02.1991 по 09.08.1991 - запис про звільнення не завірено печаткою підприємства, що є порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Міністерством соціального захисту населення України 29.07.1993 №58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 №110. Періоди роботи з 03.04.2001 зараховано згідно з даними Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК5).
Позивач вважає протиправними мотиви відмови, оскільки наявні усі умови, необхідні для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, а саме: вік 56 років, загальний стаж роботи понад 30 років, з яких 10 років 09 місяців 08 днів на роботах з особливо важкими умовами праці, що передбачені Списком №2.
З цих підстав позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом порушеного права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Отже, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
З 01.01.2004 таким законом є, насамперед, Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №1058-IV), який був прийнятий на зміну положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Оскільки і Закон №1058-IV, і Закон України "Про пенсійне забезпечення" регулюють одні й ті ж правовідносини, то пріоритет у застосуванні, за загальним правилом, мають норми Закону №1058-IV, як спеціального акта права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону України Про пенсійне забезпечення" підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання приписами Закону №1058-IV.
Відповідно до ст. 8 Закону №1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
За приписами ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною першою статті 26 Закону №1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Статтею 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Визначення поняття "трудовий стаж" чинне законодавство не містить, однак з аналізу норм Закону №1058-IV можна дійти висновку, що це періоди офіційної трудової діяльності особи до 01.01.2004, що підтверджуються записами у трудовій книжці.
За змістом пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Предмет спору у цій справі зводиться до з'ясування обставин правомірності рішення пенсійного органу щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, яке вмотивоване посиланням на обставини відсутності необхідного пільгового стажу та страхового стажу.
Так, у рішенні ГУПФ від 20.06.2025 №164550009545 до пільгового стажу за Списком №2 не зараховано періоди роботи з 24.07.2014 по 02.08.2016 згідно з довідкою №01/01/10/09/01/01-06-54 від 06.06.2025, оскільки невірно зазначено посилання на постанову Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016 заявник працює по 02.08.2016, отже постанова Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003.
Як вже встановлено судом із записів трудової книжки НОМЕР_1 від 20.07.1987, ОСОБА_1 24.07.2014 прийнятий оператором з добування нафти й газу по третьому розряду в цех з видобутку нафти й газу №2 Нафтогазодобувного управління "Полтаванафтогаз", з 20.11.2018 переведений оператором з добування нафти й газу по четвертому розряду цього ж цеху.
Згідно зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній визначені постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (надалі - Порядок №637).
Так, відповідно до п. 1 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Крім того, пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового, спеціального стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 20 Порядку № 637.
Таким чином, за наявності у позивача основного документу, що підтверджує пільговий стаж роботи та відповідного запису у ній, відсутні підстави та необхідність у підтвердженні стажу роботи позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 637.
Більш того, позивач надав до пенсійного органу ще й довідку №01/01/10/09/01/01-06-54 від 06.06.2025, видану ПАТ "Укрнафта" (а.с. 18).
Проте відповідач не прийняв таку довідку до уваги, зазначивши про її недоліки в частині невірного посилання на постанову Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016, оскільки заявник працює по 02.08.2016, отже постанова Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003.
Суд за наслідками аналізу довідки №01/01/10/09/01/01-06-54 від 06.06.2025, виданої ПАТ "Укрнафта", встановив, що робота позивача у період з 24.07.2014 по 02.08.2016 надає йому право на призначення пенсії на пільгових умовах та передбачена Списком №2 розділ ХІІ п. 2 позиція 12.2а, код КП 8113.1. Підстава: постанова Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003, накази НГВУ "Полтаванафтогаз" по атестації робочих місць (№28 від 11.01.2010, №21 від 06.01.2015) для призначення пенсії на пільгових умовах.
Таким чином зазначена довідка у повній мірі відображає інформацію про роботу ОСОБА_1 повний робочий день із шкідливими і важкими умовами праці, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Позивач у позовній заяві також зазначив, що відповідач неправомірно не зарахував до пільгового стажу період роботи на шахті з 25.02.1991 по 09.08.1991.
Обставини незарахування вказаного періоду до пільгового стажу підтверджені наявною в матеріалах справи Формою РС-право зі стажем для розрахунку права ОСОБА_1 (а.с. 20).
Як видно із записів трудової книжки, ОСОБА_1 з 25.02.1991 - прийнятий учнем гірника днем під землею; з 02.03.1991 - направлений на курси гірників з відривом від виробництва; з 10.04.1991 - переведений підземним гірником 3 розряду з повним робочим днем під землею; з 10.04.1991 - направлений на курси гірників очисного забою з відривом від виробництва; з 03.07.1991 - переведений гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті; з 09.08.1991 - звільнений за ст. 38 КЗпП УРСР за власним бажанням.
Відповідач не врахував цей період і до страхового стажу, зазначивши у рішенні від 20.06.2025 №164550009545, що запис про звільнення не завірено печаткою підприємства, що є порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Міністерством соціального захисту населення України 29.07.1993 №58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 №110.
З аналізу відомостей, відображених у трудовій книжці, суд з'ясував, що, дійсно, запис про звільнення ОСОБА_1 від 09.08.1991 не містить відбитку печатки підприємства, натомість наявний підпис уповноваженої на заповнення трудової книжки особи.
Разом з цим, у трудовій книжці чітко зазначено про роботу позивача повний робочий день під землею, тобто визначено характер виконуваної роботи.
Суд вважає хибним посилання відповідача на Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджену Міністерством соціального захисту населення України 29.07.1993 №58, оскільки така за часом була затверджена пізніше, ніж у трудовій книжці позивача вчинено спірний запис.
Порядок ведення трудових книжок у 1991 році регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях від 20.06.1974 №162, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР (надалі - Інструкція №162).
Пунктом 1 Інструкції №162 визначалося, що питання, пов'язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання та обліку, регулюються постановою Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС від 06.09.1973 №656 "Про трудові книжки працівників та службовців" (надалі - Порядок №656) та цією Інструкцією.
Відповідно до пункту 1 Порядку №656, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників і службовців. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, які працювали понад 5 днів, у тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Згідно з пунктами 5, 6 Порядку №656, заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства, установи, організації в присутності робітника. Відомості про робітника засвідчуються підписом спеціально уповноваженої особи та печаткою. В трудову книжку вносяться відомості про працівника: прізвище, ім'я, по батькові, освіта, професія, спеціальність.
Відповідно до пункту 18 Порядку №656, відповідальність за організацію робіт по веденню, обліку, збереженню та видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, яка призначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, збереження і видачі трудових книжок посаді особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
При цьому, позивач, як особа на яку не покладено обов'язку щодо організації ведення обліку, зберігання і видачі трудових книжок, не може нести негативні наслідки за неправильність, неточність або неповноту внесених до його трудової книжки відомостей, а тому, невірне заповнення титульної сторінки трудової книжки не може бути підставою для прийняття органом Пенсійного фонду рішення про відмову у зарахуванні певних періодів до страхового стражу.
Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.
Періоди навчання ОСОБА_1 на курсах гірників з відривом від виробництва підлягає зарахування до страхового стажу на підставі пункту "д" частини третьої статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
До того ж позивач позбавлений можливості отримати додаткові документи для підтвердження пільгового характеру роботи у період з 25.02.1991 по 09.08.1991, оскільки нині м. Брянка Луганської області перебуває під окупацією держави агресора.
При цьому доказів того, що посада позивача у період з 25.02.1991 по 09.08.1991 не належить до Списку №2 та не надає позивачеві права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 матеріали справи не містять, а відповідачем суду не надано.
З приводу доводів відповідача про неможливість врахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів служби в органах внутрішніх справ з 05.09.1990 по 01.02.1991, з 28.01.1992 по 14.03.1997, з 14.05.1997 по 18.08.1999, оскільки такий стаж потребує підтвердження довідками відповідного відомства, суд зазначає наступне.
Як вже встановлено судом з трудової книжки, позивач з 05.09.1990 по 01.02.1991 служив в органах внутрішніх справ Української РСР безперервно чотири місяці 26 днів (запис №7); з 28.01.1992 - зарахований на службу за контрактом у ВВ МВС України (запис №17); з 14.03.1997 - виключений зі списків особового складу частини у зв'язку з переводом до ЦИН УЛ 314/11 (запис №18); з 14.05.1997 по 18.08.1999 - служив в органах внутрішніх справ на посадах рядового та молодшого начальницького складу УМВС України в Луганській області (запис №19).
Таким чином відомостями трудової книжки підтверджується факт виконання трудових обов'язків ОСОБА_1 у періоди з 05.09.1990 по 01.02.1991, з 28.01.1992 по 14.03.1997, з 14.05.1997 по 18.08.1999 в органах внутрішніх справ.
Встановлені обставини свідчать на користь висновку про те, що позивачем надано усі передбачені законодавством документи щодо підтвердження пільгового та страхового стажу, зокрема, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 та Порядком № 637.
Однак відповідач у даному випадку застосував формальний підхід у питанні підтвердження пільгового та страхового стажу для призначення пенсії.
З огляду на встановлені обставини справи суд визнає таким, що підтверджений пільговий стаж роботи позивача у період з 25.02.1991 по 09.08.1991, з 24.07.2014 по 02.08.2016 та страховий стаж його роботи з 05.09.1990 по 01.02.1991, з 28.01.1992 по 14.03.1997, з 14.05.1997 по 18.08.1999, оскільки такі періоди відображені записами трудової книжки, копію якої суд дослідив в ході розгляду справи, та довідкою про пільговий стаж.
За таких обставин суд визнає необґрунтованим рішення ГУПФ від 20.06.2025 №164550009545 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з чим таке рішення слід скасувати як протиправне.
Надавши правову оцінку обставинам справи, суд, з метою захисту прав позивача вважає за необхідне зобов'язати ГУПФ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.06.2025 про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду про необхідність зарахування до пільгового стажу періодів його роботи з 25.02.1991 по 09.08.1991, з 24.07.2014 по 02.08.2016, а до страхового стажу - періодів його роботи з 05.09.1990 по 01.02.1991, з 28.01.1992 по 14.03.1997, з 14.05.1997 по 18.08.1999 згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 20.07.1987 та довідки ПАТ "Укрнафта" від 06.06.2025 №01/01/10/09/01/01-06-54.
Тож позов слід задовольнити у спосіб, визначений судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Приймаючи до уваги те, що при поданні позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн, сума судових витрат, яка підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФ складає 100% сплаченого судового збору.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 у справі №440/10475/25 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 20.06.2025 №164550009545.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 13.06.2025 про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду про необхідність зарахування до пільгового стажу періодів його роботи з 25.02.1991 по 09.08.1991, з 24.07.2014 по 02.08.2016, а до страхового стажу - періодів його роботи з 05.09.1990 по 01.02.1991, з 28.01.1992 по 14.03.1997, з 14.05.1997 по 18.08.1999 згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 20.07.1987 та довідки ПАТ "Укрнафта" від 06.06.2025 №01/01/10/09/01/01-06-54.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судові витрати, що пов'язані зі сплатою судового збору, у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344; майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 пов, м. Харків, 61000).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.
Суддя Є.Б. Супрун