Справа № 420/28383/25
14 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати протокол засідання комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації № 44А/25 ІНФОРМАЦІЯ_3 від 04.08.2025 року в частині відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 прийняти рішення в порядку п. абзацу 10 п. 60 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, яким продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду позов задоволено, визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо не прийняття рішення за заявою від 22 січня 2025 року щодо продовження відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути заяву від 22 січня 2025 року про продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у порядку, визначеному абз. 10 п. 60 постанови КМ України від 16.05.2024 № 560, та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти управлінське рішення. В подальшому 12.08.2025 після ознайомлення з постановою державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 11.08.2025 року він дізнався, що відповідачем 04.08.2025 складено протокол засідання комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації № 44А/25, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу з підстав не з'явлення до ІНФОРМАЦІЯ_3 особисто для подачі заяви, що є порушенням діючого законодавства. Позивач зазначає, що п. 60 Порядку № 560 стосується лише осіб, які вперше звернулися до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах), натомість, враховуючи неодноразове звернення до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, внаслідок чого позивач отримував продовження відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (останнє таке продовження районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки здійснено відповідачем до 07.02.2025), позивач вважає відмому протиправною. При цьому зазначає, що ним подана заява до відповідача, саме 22.01.2025, тобто до закінчення відстрочки, в якій він просив продовжити строк дії відстрочки, а не надати її вперше. Посилаючись на абз. 10 п. 60 Порядку № 560 (в редакції від 16.01.2025), відповідно до якого відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України, а у разі продовження строку проведення мобілізації відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язаному продовжується автоматично, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку, позивач зазначає, що в подальшому після вже здійснення всіх передбачених п.п. 56, 57 та 58 Порядку № 560 обставин особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки продовження строку проведення мобілізації відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язаному продовжується автоматично. Таким чином, особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки на підставі поданої заяви від 22.0.2025 зобов'язано автоматично продовжити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Ухвалою від 22.08.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що відповідачем до суду не подано відзиву на адміністративний позов.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За приписами ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,
ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За даними тимчасового посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_2 виданого ІНФОРМАЦІЯ_6 29.05.2023, ОСОБА_1 отримав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до абз.11 ч.1 ст.23 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в редакції ЗУ “Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби осіб з інвалідністю та осіб, які доглядають за особами з інвалідністю і хворими дітьми» №2122-ІХ від 15.03.2022.
Також, з матеріалів справи встановлено, що в подальшому ОСОБА_1 звертався до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою від 02.07.2024 про продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, у порядку, визначеному абз.10 п.60 постанови КМУ №560 від 16.05.2024.
За даними Резерв+ (в електронному вигляді), ОСОБА_1 , військовозобов'язаному, що перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 , звання молодший лейтенант, ВОС 094000, продовжено відстрочку до 11.08.2024, а в подальшому -до 07.02.2025, тип відстрочки: п.13 ч.1 ст.23.
22.01.2025 ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку направив до ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву про продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у порядку, визначеному абз.10 п.60 постанови КМУ №560 від 16 травня 2024 року. Довідку про продовження строку дії відстрочки просив направити йому на електронну пошту.
У відповідь на заяву позивача, відповідач листом №1277/625 від 25.02.2025, посилаючись зокрема на приписи п.58 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМ України від 16 травня 2024 №560, повідомив про необхідність особисто звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_3 для особистої подачі заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 року по справі № 420/7288/25 визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не прийняття рішення за його заявою від 22 січня 2025 року щодо продовження відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 січня 2025 року про продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у порядку, визначеному абз.10 п.60 постанови КМ України від 16.05.2024 №560, та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти управлінське рішення.
04 серпня 2025 року комісією з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_7 прийнято протокольне рішення № 44А/25, яким на підставі пунктів 58, 60 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, відмовлено військовозобов'язаному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992 (далі -Закон № 2232-XII), який закріплює загальні засади проходження в Україні військової служби.
За вимогами ст.1 Закону №2232-XII, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає, у тому числі, проходження військової служби.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022р., у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Строк дії воєнного часу неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України і діє на теперішній час.
Згідно з ч.2 ст.2 Закону №2232-ХІІ, проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.
Приписами ч.1-3, 5, 7, 10 ст.1 Закону №2232-XII передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом. Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII(далі - Закон №3543-XII).
У відповідності до ч.1, 3 ст.22 Закону №3543-ХІІ, громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися, зокрема військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачено вичерпний перелік осіб, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та перелік осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Так, відповідно до абзацу 13 частини 1 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
В силу ч.2 ст.23 Закону №3543-XII особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в абзацах четвертому - дванадцятому частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання.
З 18.05.2024 змінено порядок отримання відстрочки від військової служби, оскільки внесені зміни до ст.23 Закону №3543-XII.
Також із вказаної дати набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі-Порядок №560), який визначає алгоритм отримання військовозобов'язаними особами відстрочки.
Так, у відповідності до пунктів 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з п.58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Згідно п.59 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до п.60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язаному продовжується, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надана (оформлена) відповідно до пунктів 57-58-1цього Порядку, у разі продовження строку проведення мобілізації продовжується районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки без повторного надання військовозобов'язаним документів, що підтверджують право на відстрочку, за наявності у нього законних підстав на відстрочку (відповідно до раніше поданих військовозобов'язаним документів для оформлення відстрочки) на строк, установлений Указом Президента України про продовження строку проведення мобілізації, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави для відстрочки, шляхом внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про зміну дати закінчення дії відстрочки.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надана (оформлена) відповідно до пункту 59 цього Порядку, у разі продовження строку проведення мобілізації продовжується за допомогою застосування електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних на строк, установлений Указом Президента України про продовження строку проведення мобілізації, але не більш як до настання обставин, за яких військовозобов'язаний втрачає законні підстави для відстрочки.
Як зазначено в протоколі засідання комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_7 від 04 серпня 2025 року № 44А/25, 24 січня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшла заява від військовозобов'язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , від 22.01.2025 р. про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Заява надійшла поштовим зв'язком (68500 0219025 2) та зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_1 24.01.2025 за вхідним номером 361/2.
З приписів п. 58 Порядку проведения призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період вбачається, що військовозобов'язаний повинен особисто подати на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4 та пред'явити під час подачі військово-обліковий документ. «Особисто подати документи разом с заявою на відстрочку та пред'явити військово обліковий документ» означає, що ця дія виконується за присутністю конкретної особи та не замінюється поштовою пересилкою.
Таким чином, комісія вирішила на підставі пунктів 58, 60 Порядку проведення призову громадян, на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, відмовити військовозобов'язаному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Тобто, протокольним рішенням № 44А/25 від 04 серпня 2025 року позивачу відмовлено в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Однак, у заяві від 22 січня 2025 року позивач просив продовжити строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а не надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, а тому посилання відповідача на приписи п. 58 Порядку № 560 є неспроможними.
Водночас, поняття «особисто подати» не тотожне поняттям «особисто прибути», або «особисто з'явитись», чого фактично вимагає відповідач від позивача для вирішення питання про надання йому відстрочки.
Крім того, Порядком №560 також не передбачена особиста присутність військовозобов'язаного під час ухвалення рішення про продовження відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
При цьому, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 року по справі № 420/7288/25, яке набрало законної сили, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 січня 2025 року про продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у порядку, визначеному абз.10 п.60 постанови КМ України від 16.05.2024 №560, та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти управлінське рішення.
Суд зауважує, що абз.10 п.60 постанови КМ України від 16.05.2024 №560 (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) чітко було визначено, що відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язаному продовжується автоматично, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку.
Абз. 12 п. 10 п.60 постанови КМ України від 16.05.2024 №560 (в редакції на теперішній час) відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України (крім випадків, передбачених цим Порядком). У разі продовження строку проведення мобілізації відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язаному продовжується, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації № 44А/25 ІНФОРМАЦІЯ_3 від 04.08.2025 року є необґрунтованим, немотивованим, не відповідає визначеному ч. 2 ст. 2 КАС України критерію законності та порушує право позивача на прийняття обґрунтованого рішення. Тому таке рішення суд визнає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
При цьому, позивач просить суд зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 прийняти рішення в порядку п. абзацу 10 п. 60 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, яким продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
В той же час, вирішення питання про продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у порядку, визначеному п.60 постанови КМ України від 16.05.2024 №560 відноситься до дискреційних повноважень відповідача.
За таких підстав, враховуючи неприйняття відповідачем рішення відповідно до чинного законодавства за результатом поданої позивчаем заяви, суд дійшов висновку, що належним та достатнім способом захисту буде зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 22 січня 2025 року про продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у порядку, визначеному п.60 постанови КМ України від 16.05.2024 №560, та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням висновку суду про часткове задоволення позову, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 143, 241-246, 250, 255, 260, 262, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації № 44А/25 ІНФОРМАЦІЯ_3 від 04.08.2025 року в частині відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 22 січня 2025 року про продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у порядку, визначеному п.60 постанови КМ України від 16.05.2024 №560, та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень, двадцять копійок).
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.ст.295-297 КАС України.
Суддя Самойлюк Г.П.