Справа № 420/27793/25
14 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхтенко Л.Р., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» (код ЄДРПОУ 08564707, місце знаходження: 73005, м. Херсон, вул. Перекопська, 10) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 15 серпня 2025 року (документ сформований в системі Електронний суд 14.08.2025) надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» (код ЄДРПОУ 08564707, місце знаходження: 73005, м. Херсон, вул. Перекопська, 10), в якій позивач просив:
Визнати протиправними дії державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» щодо обчислення позивачу у заниженому розмірі з 29.01.2020 по 13.05.2022 включно грошового забезпечення без урахування посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, премії, щомісячних додаткових та щомісячних одноразових видів грошового забезпечення, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на відповідний тарифний коефіцієнт;
Зобов'язати державну установу «Херсонський слідчий ізолятор» здійснити з 29.01.2020 по 13.05.2022 включно позивачу перерахунок грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, премії, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, щомісячних одноразових видів грошового забезпечення, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з Порядком виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 № 925/5, а також провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 20 серпня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що позивач проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, яка неодноразово зазнавала реорганізаційних змін, а саме в державній установі «Херсонський слідчий ізолятор» та згідно з наказу державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» від 31.10.2019 № 97/ОС відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію» позивача призначено на посаду молодшого інспектора ІІ категорії відділу охорони з 01.11.2019, установивши йому 6 тарифний розряд та посадовий оклад у розмірі 2910 грн.
Згідно з наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 12.04.2024 № 108) Херсонська міська територіальна громада з 01.03.2022 по 11.11.2022 перебувала в окупації, а на даний час є зоною бойових дій.
Представник позивача зазначає, що ДУ «Херсонський слідчий ізолятор» продовжував виконувати визначені законом та Положенням функції до 14.05.2022 та персонал продовжував нести службу до 14.05.2022.
Наказом Міністерства юстиції України від 13.05.2022 № 1951/5, у зв'язку із тимчасовим знаходженням на непідконтрольній території України, зокрема, в державній установі «Херсонський слідчий ізолятор» оголошено простій з 14.05.2022 до закінчення воєнного стану в Україні.
В подальшому, згідно наказу державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» від 25.12.2023 № 48/ОС Позивача звільнено з органів ДКВС України з 31.12.2023.
В той же час, представник позивача зазначає, що Позивачем було виявлено, що з 29.01.2020 по 13.05.2022 включно Відповідачем було невірно визначено посадовий оклад за посадою, яку обіймав Позивач.
На запит представника позивача листом державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» від 18.06.2025 року повідомлено, що після деокупації м. Херсона, керівництвом установи встановлено факт перебування на території установи представників окупаційної влади та військових рф, зафіксовано факт викрадення основних матеріальних цінностей та відсутність первинної документації установи. Наразі в установі наявна інформація стосовно позивача лише з травня 2022 р. Посадовий оклад за посадою старшого по корпусу, на якій перебував позивача у період з 01.05.2022 розраховувався шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Позивач вважає такі дії протиправними, оскільки пунктом 6 Постанови 103 було внесено зміни до Постанови 704, зокрема, пункт 4 Постанови 704 було викладено в наступній редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20.10.2022, було визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, яким було внесено зміни до пункту 4 Постанови 704, та відновлено попередню редакцію пункту 4, якою передбачено, що посадовий оклад та оклад за військовим званням розраховується шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 Постанови № 704.
Отже, на думку позивача, починаючи з 29 січня 2020 року грошове забезпечення позивача мало бути розраховано відповідачем з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14 до Постанови №704, а тому наявні правові підстави для визнання протиправними дій відповідача, які полягають у застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» при нарахуванні позивачу грошового забезпечення з 29 січня 2020 року в редакції, яка втратила чинність згідно з постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18.
До суду 04 вересня 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року».
Своєю чергою до суду 09 вересня 2025 року представник позивача подала відповідь на відзив та додаткові пояснення по справі, відповідно до яких наполягала на задоволенні позовних вимог.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.
Згідно з витягу наказу державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» від 01.02.2021 № 14/ОС відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію» старшого прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_1 призначено на посаду молодшого інспектора 1 категорії відділу охорони, установивши йому посадовий оклад у розмірі 3000 грн., з 01.02.2021.
Сторонами не заперечується, що наказом Міністерства юстиції України від 13.05.2022 № 1951/5, у зв'язку із тимчасовим знаходженням на непідконтрольній території України, зокрема, в державній установі «Херсонський слідчий ізолятор» оголошено простій з 14.05.2022 до закінчення воєнного стану в Україні.
Матеріалами справи підтверджено, що згідно з витягу наказу державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» від 25.12.2023 № 48/ОС позивача звільнено з органів ДКВС України з 31 грудня 2023 року, підстава: рапорт ОСОБА_1 від 31.10.2023 та погодження Департаменту з питань виконання кримінальних покарань.
Суд встановив, що на запит представника позивача відповідач повідомив, що позивачу нараховане грошове забезпечення відповідно до вимог чинного законодавства, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1762 грн.
Судом досліджено довідка від 12.06.2025 року № 24/9.1-29/Вс про нараховане грошове забезпечення позивачу з 01.05.2022 року по 13.05.2022 року.
Не погодившись з проведеним нарахуванням грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та встановлені судом факти та обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 23 Закону України «Про Державну кримінально виконавчу службу України» умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.
Частиною п'ятою статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі, -Закон № 2011-XII) до складу грошового забезпечення, окрім іншого, входять посадовий оклад та оклад за військовим званням.
Частиною 4 статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка передбачала з 01.03.2018 збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців (далі, - Постанова № 704).
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до постанови № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Відповідно до Законів України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», «Про Національну поліцію», постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), наказом Міністерства
юстиції України від 28.03.2018 № 925/5 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - Порядок № 925/5).
Пунктом 4 постанови №704 (в первинній редакції) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103).
Пунктом 6 постанови №103 внесено зміни до постанови №704, внаслідок яких пункт 4 постанови №704 викладено у новій редакції, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
При цьому, зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.
Отже, станом на 01.01.2018 та 01.01.2019 пункт 4 постанови № 704, визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року".
Проте, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України №103, яким були внесені зміни до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704.
Вказаною постановою скасовані зміни, у тому числі до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30.07.2018), згідно з якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Відповідно до частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Отже, саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 - діє редакція пункту 4 постанови №704, яка існувала до зазначених змін.
Враховуючи викладене, оскільки зміни внесені постановою №103, зокрема, до пункту 4 постанови №704, визнані у судовому порядку нечинними, з 29.01.2020 діє редакція пункту 4 постанови №704, яка існувала до зазначених змін, в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, а прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, але з гарантією того, що такий показник прожиткового мінімуму повинен становити не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
При вирішенні питання щодо можливості застосування мінімальної заробітної плати, в даному випадку не менше її 50 відсотків, як розрахункової величини при обрахунку посадового окладу, суд враховує, що пунктом 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2017 року, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Норми пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII були чинними як на дату прийняття постанови №704, так і станом після 29.01.2020, та неконституційними не визнавалися.
Враховуючи юридичну силу законів та підзаконних нормативно-правих актів, яким є постанова №704, місце таких в системі нормативно-правових актів, оскільки всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм, перевагу слід надати положенням Закону, як акту вищої юридичної сили з урахуванням принципу верховенства права, закріпленого у статті 8 Конституції України.
Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.12.2019 року у справі №240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме пункту 3 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 року №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», за якою після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають, суд доходить висновку, що п.4 постанови № 704 з 29.01.2020 року має застосовуватись в наступній редакції: «Розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.».
За таких встановлених обставин судом відхиляються доводи відповідача щодо незастосування до спірних правовідносин п. 4 постанови КМУ № 704.
Суд встановив, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", у 2020 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2020 року - 2 102 гривні, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", у 2021 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2021 року, - 2270 грн, у 2022 році з 01 січня 2022 року - 2481 грн, у 2023 році з 01 січня 2023 року 2684 грн, в той час коли Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", прожитковий мінімум встановлювався у розмірі 1 762 грн.
Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, виникли підстави для підвищення посадового окладу та окладу за військовим звання позивача, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Враховуючи вище наведені норми права та встановлені судом обставини у справі, суд доходить висновку, що відповідачем була допущена протиправна дія при обчисленні та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 13 травня 2022 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року, а тому позовні вимоги є правомірними та належать задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними, а тому належать задоволенню.
З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, то судовий збір не належить стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» (код ЄДРПОУ 08564707, місце знаходження: 73005, м. Херсон, вул. Перекопська, 10) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити.
Визнати протиправними дії державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» (код ЄДРПОУ 08564707, місце знаходження: 73005, м. Херсон, вул. Перекопська, 10) щодо обчислення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) у заниженому розмірі з 29.01.2020 по 13.05.2022 включно грошового забезпечення без урахування посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, нарахованих та виплачених премії, щомісячних додаткових та щомісячних одноразових видів грошового забезпечення, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на відповідний тарифний коефіцієнт.
Зобов'язати державну установу «Херсонський слідчий ізолятор» (код ЄДРПОУ 08564707, місце знаходження: 73005, м. Херсон, вул. Перекопська, 10) здійснити з 29.01.2020 по 13.05.2022 включно ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) перерахунок та виплату грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, нарахованих та виплачених премій, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, щомісячних одноразових видів грошового забезпечення, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 8, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 та згідно з Порядком виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 № 925/5.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.15.5 п. 15 ч.1 Перехідних положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя Л.Р. Юхтенко