про повернення позовної заяви
14 листопада 2025 р. № 400/10750/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовська Н. В., розглянувши матеріали адміністративної справи
за адміністративним позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Головного управління ДПС у Миколаївській області з вимогами про:
- визнання протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області, про визначення податкового зобов'язання податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки № 0534084-2407-1412 від 10.06.2021; № 0534085-2407-1412 від 10.06.2021; № 0643554-2411-1412-UА48060090000097375 від 20.06.2024,; № 0643555-2411-1412-UА48060090000097375 від 20.06.2024.
Ухвалою від 03 листопада 2025 року, суд залишив позов без руху, запропонував позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху подати до Миколаївського окружного адміністративного суду, заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, з доказами що підтверджують поважність пропуску строку на звернення до суду з позовом, або обґрунтувань, за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений.
05.11.2025 р. на виконання ухвали від 03 листопада 2025 року представником позивача подано заяву про усунення недоліків та заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій вказано, що про існування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень позивач дізнався лише у вересні 2025 року, після отримання ухвали про відкриття провадження у справі Миколаївського окружного адміністративного суду № 400/6105/25, тому. Підпис, який міститься на рекомендованих повідомлення про вручення поштового відправлення не визнає, наголошує, що підпис здійснений не ним особисто, а іншою особою з частковим наслідуванням підпису ОСОБА_1 без зазначення прізвища отримувача поштової кореспонденції.
Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши обставини, покладені в основу заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження з огляду на наступне.
Верховний Суд у своїй постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 зробив висновок про те, що норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Водночас Верховний Суд у вищезазначеній постанові зазначив про відступ від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 160/11673/20.
Оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення були прийняті відповідачем № 0534084-2407-1412 від 10.06.2021, № 0534085-2407-1412 від 10.06.2021, № 0643554-2411-1412-UА48060090000097375 від 20.06.2024, № 0643555-2411-1412-UА48060090000097375 від 20.06.2024, а цей позов поданий до суду 03.10.2025 (дата формування в системі «Електронний суд»), тобто поза межами шестимісячного строку звернення до суду, встановленого статтею 122 КАС України.
Щодо податкових повідомлень-рішень № 0534084-2407-1412 від 10.06.2021, за період 2020 р., сума боргу 17118,51 грн. та № 0534085-2407-1412 від 10.06.2021, за період 2020 р., сума боргу 27245,02 грн., то зазначені податкові повідомлення-рішення отримані Позивачем 23.07.2021 р., про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення форми «ф.119» №5750805106333.
Щодо неотримання позивачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у 2024 році, суд зазначає наступне.
Податкові повідомлення-рішення від 20.06.2024 року №0643554-2411-1412-UА48060090000097375, №0643555-2411-1412-UА48060090000097375 надіслані засобами поштового зв'язку на податкову адресу АДРЕСА_2 , яку він зазначив як місце свого проживання у цій позовній заяві, рекомендованим повідомленням №0600945999850 та повернуто за закінченням терміну зберігання відправнику (контролюючому органу) 31.08.2024, про що свідчить довідка ф.20.
Згідно з абзацом другим пункту 42.5 статті 45 Податкового кодексу України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Тому податкові повідомлення-рішення вважаються врученими позивачу.
Платниками податку на нерухомість, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. ( пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України) Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). (пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України)
Податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується:
а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення- рішення.
З наведеного слідує, що позивач ще у 2021 році володів відомостями про те, що в нього наявні грошові зобов'язання з податку на нерухомість, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що наведені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду підстави не є поважними, і ця заява задоволенню не підлягає.
Суд також звертає увагу, що згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення позовної заяви.
Відтак сплачений судовий збір позивачем за подання цієї позовної заяви може бути повернутий позивачу за ухвалою суду в разі подання ним до Миколаївського окружного адміністративного суду відповідного клопотання.
Одночасно суд роз'яснює позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України). Поряд з цим, суд звертає увагу позивача на те, що під таким зверненням мається на увазі звернення з позовом, що відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 243, 248, 256, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Позовну заяву ОСОБА_1 - повернути.
Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 КАС України.
Ухвала підписана суддею 14.11.2025 р.
Суддя Н. В. Лісовська