14 листопада 2025 р. № 400/9203/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев'янко Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), АДРЕСА_2 ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі- позивач) до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) (далі - відповідач) з вимогами:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 18.03.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 18.03.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 18.07.2022 із застосуванням щомісячної індексації-різниці відповідно до вимог пункту 5 абзаців 4, 5, 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;
стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 суму невиплаченої індексації-різниці грошового забезпечення за період служби з 01.03.2018 по 18.07.2022 виходячи з фіксованої величини 4041,11 грн щомісячно, та в загальному розмірі 212 484,17 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в період з 18.03.2016 по 01.06.2024 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ). Відповідачем нарахування грошового забезпечення проводилося не в повному обсязі, зокрема, за період проходження служби з 13.03.2016 року по 28.02.2018 індексація грошового забезпечення відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» відповідачем не виплачувалась. Позивач вважає, що починаючи 01.01.2016 для розрахунку індексації грошового забезпечення місяцем, за яким обчислюється індекс споживчих цін, є січень 2008 року. Правовою підставою для нарахування індексації за період з 01.03.2018 по 18.07.2018 позивач зазначає абзац 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не проведення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення протиправною, просить позов задовольнити.
Ухвалою від 29.08.2025 Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі, визначив, що розгляд справи буде відбуватись у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановив строки для подання сторонами заяв по суті.
На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити з задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Так, відповідач зауважує, що з 01 січня 2016 року грошове забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України відповідно до протокольного рішення Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 року №3 було значно збільшено за рахунок збільшення їх розміру преміювання. Відповідач не є розпорядником коштів першого рівня, тому не має повноважень самостійно визначати напрямки використання бюджетних ресурсів. відповідно до наведеного та згідно вимог Постанови №1013 і Порядку №1078 грудень 2015 року є місяцем підвищення грошових доходів населення (грошового забезпечення військовослужбовців) випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції. Відповідно, для проведення подальшої індексації доходів, обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку №1078. Відповідач звертає увагу суду на п. 7 роз'яснення директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 року №248/3/9/1/2, відповідно до якого повідомлено, що індексація грошового забезпечення не нараховується до окремого роз'яснення. Також, відповідач наголошує, що позивачем порушено строк звернення до суду.
Інших заяв по суті до суду не надходило.
Справу розглянуто у письмовому провадженні.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази у їх взаємозв'язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що позивач у спірний період проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), що сторонами визнається, а також підтверджується відомостями військового квитка позивача НОМЕР_3 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 155 від 01.06.2024 позивача звільнено з військової служби в запас.
З заяви по суті відповідача, довідок про грошове забезпечення позивача, наданих відповідачем, суд встановив, що в період з 18.03.2016 по 28.02.2018 поточна індексація, а в період з 01.03.2018 по 18.07.2022 фіксована індексація відповідачем позивачу не нараховувалась та не виплачувалась.
Вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року №1282-XII (далі - Закон №1282-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01.01.2016). Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ст. 4 Закону №1282-XII).
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, згідно з п. 4 якого, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці (грошове забезпечення) індексується у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. Приклад, обчислення суми індексації грошових доходів громадян наведений у Додатку № 2 вищевказаного Порядку ( в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Відповідно до вимог діючих нормативно-правових актів, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Як встановлено судом на підставі матеріалів справи та не заперечується відповідачем, позивачу не проведено нарахування та не виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 18.03.2016 до 28.02.2018.
За приписами Порядку №1078 місяць, у якому підвищилося грошове забезпечення з урахуванням виплат, що входять до його складу (посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення), є базовим.
Абзацом 1 п. 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.
Станом на момент виникнення спірних правовідносин тарифні ставки (оклади) військовослужбовців були підвищені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 № 1294, яка набрала чинності 01.01.2008.
Разом з тим, положенням п. 10-2 Порядку № 1078 передбачено, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Аналіз наведених норм законодавства України, дає підстави дійти висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
Відповідно до пункту 13 вказаної Постанови вона набрала чинності з 01.01.2008.
Пунктом 3 Постанови № 1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців та курсантів навчальних закладів.
Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме: до 01 березня 2018 року.
Тобто з 01.01.2008 по 01.03.2018 Постанова № 1294 була чинною, зміни до схеми посадових окладів військовослужбовців за весь цей період не вносились.
Отже, відповідно до положень Порядку № 1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 18.03.2016 до 28.02.2018
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак, суд висновує, що місяцем підвищення посадового окладу (базовим місяцем) позивача є січень 2008 року, тому відповідач повинен здійснити розрахунок індексації з 18.03.2016 по 28.02.2018, з урахуванням базового місяця - січень 2008 року.
Щодо вимог нарахувати та виплатити позивачу щомісячну індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 18.07.2022 із врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, суд зазначає таке.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності Постанова КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 6 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21, від 06 липня 2023 року у справі № 560/6682/22.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач не нараховував і не виплачував позивачу індексацію - різницю у спірний період.
З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078, позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Отже, для вірного вирішення справи, необхідно підтвердити чи спростувати доводи позивача про те, що він має право на отримання щомісячної індексації-різниці за період з 1 березня 2018 року до 31 березня 2018 року і що це право порушив відповідач.
Верховний Суд у вищезазначених справах дійшов висновку, що для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:
- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);
- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
З матеріалів справи вбачається, що грошове забезпечення позивача, виплачене йому у лютому 2018 року складає 8462,16 грн, за березень 2018 року - 8884,20 грн. Відтак, розмір грошового забезпечення за березень 2018 року перевищує розмір за лютий 2018 року на 422,04 грн (8884,20 грн - 8462,16 грн).
Як зазначалося судом раніше, для правильного вирішення спірних правовідносин слід також визначити суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року, яка з урахуванням абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078, вираховується у спосіб множення розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділеного на 100 відсотків.
Актуальний розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб, відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік», становив 1762 гривні.
За нормативними правилами, які визначають проведення індексації доходів, розрахунок індексу наростаючим підсумком починається з наступного після перевищення порога місяця до чергового перевищення.
При кожному наступному перевищенні порога індексації приріст рахуватиметься за формулою:
ПІСЦн = ІСЦ1 х ІСЦ 2 х … - 100%, де:
ПІСЦн - приріст індексу споживчих цін, %;
ІСЦ1 - перевищення індексу споживчих цін уперше (розраховується наростаючим підсумком), %;
ІСЦ2 - перевищення індексу споживчих цін удруге (розраховується наростаючим підсумком), %.
При підрахунку показника ПІСЦ необхідно враховувати, що ІСЦ розраховується наростаючим підсумком. Також, кількість ІСЦ залежить від того, скільки разів було перевищено поріг індексації за розглядуваний період (звісно, не перерваний підвищенням зарплати). Наприклад, ІСЦ перевищив поріг один раз - отже слід враховувати лише ІСЦ1, двічі - ІСЦ1 та ІСЦ2, тричі ІСЦ1, ІСЦ2, ІСЦ3 тощо.
Відповідно до цих підрахунків величина приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року складала 253,30%.
За наведеними розрахунками, з урахуванням актуальної практики Верховного Суду, сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року складала 1762 грн*253,30% = 4463,15 грн.
Оскільки розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року становить менше 4463,15 грн, позивач про має право на отримання індексації різниці в розмірі 4041,11 грн (4463,15 грн - 422,04 грн) за період з 01.03.2018 року по 18.07.2022 року
Відповідачем доказів нарахування і виплати позивачу зазначеної індексації суду не надано.
Дослідивши розрахунок загальної суми фіксованої індексації, шо підлягала нарахуванню і виплаті позивачу у спірний період, суд вважає його належним.
Отже, з метою повного відновлення порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю за період з 01.03.2018 по 18.07.2022 у розмірі 212484,17 грн, з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку №1078.
Водночас, суд, оцінюючи вимогу позивача про стягнення зазначеної суми індексації з відповідача, звертає увагу, що стягненню підлягають лише ті суми, які були нараховані, але не виплачені.
За таких обставин вимога про стягнення суми донарахованого грошового забезпечення є передчасною.
Відтак, позов підлягає частковому задоволенню.
При цьому суд відхиляє посилання відповідача на порушення позивачем строку звернення до суду, оскільки відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних відносин) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Враховуючи, що позивач був звільнений від сплати судового збору, суд не вирішує питання щодо його розподілу.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 18.03.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року.
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 18.03.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року із урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
4. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 18.07.2022 із застосуванням щомісячної індексації-різниці відповідно до вимог пункту 5 абзаців 4, 5, 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
5. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) нарахувати та виплати ОСОБА_1 суму невиплаченої індексації-різниці грошового забезпечення за період служби з 01.03.2018 по 18.07.2022, виходячи з фіксованої величини 4041,11 грн щомісячно, в загальному розмірі 212 484,17 (двісті дванадцять тисяч чотириста вісімдесят чотири гривні 17 коп) грн.
6. В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Л.Л. Дерев'янко