14 листопада 2025 р. № 400/7872/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 (далі по тексту - Позивач) звернувся з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі по тексту - Відповідач) з вимогами про:
- визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 із застосуванням обмежень в десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;
- зобов'язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». На виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.03.2023 по справі № 400/1258/23 Головним управлінням проведено перерахунок пенсії Позивача з 01.04.2019 на підставі довідки від 13.10.2022 № 9/1/2634. Однак виплату обмежено максимальним розміром пенсії.
Ухвалою суду від 29.07.2025 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
08.08.2025 р. Відповідач подав відзив на позовну заяву, згідно з яким розмір пенсійної виплати з урахуванням обмеження, визначеного законом, не повинен перевищувати з 1 січня 2025 року - 23610 грн. На виконання Постанови № 209 Головним управлінням проведено перерахунок пенсії Позивача з 01.03.2025 і встановлено підвищення у розмірі 1500,00 грн. Після проведеного перерахунку та з урахуванням обмеження максимального розміру, визначеного законом, розмір пенсійної виплати Позивача з 01.03.2025 склав 23610,00 грн. Відповідач зазначає, що підлягають виплаті без обмеження максимальним розміром пенсії, призначені з 12.04.2023 особам, які під час служби збройно захищали суверенітет, територіальну цілісність та недоторканість України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року. Позивачу ж призначена пенсія з 01.05.2006 року, а отже, для проведення перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром немає підстав. Таким чином, вимога Позивача про перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром суперечить вимогам чинного законодавства, є необґрунтованою та безпідставною. Відтак, Відповідач вважає вимоги Позивача такими, що не підлягають задоволенню.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію з 01.05.2006 року відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262).
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду у справі №400/1258/23 від 17.03.2023 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату пенсію позивача з 01.04.2019 на підставі довідки від 13.10.2022 № 9/1/2634 у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії (перерахованої пенсії) з урахуванням раніше проведених виплат.
Відповідачем проведено перерахунок пенсії Позивача, однак обмежено десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
03.07.2025 р. Позивач направив Відповідачу заяву про проведення перерахунку та виплати пенсії без обмеження її максимального розміру.
У листі від 14.07.2025 р. №10310-9400/К-02/8-1400/25 Відповідач зазначив, що розмір пенсії Позивача до травня 2023 року не перевищував десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, тому обмеження не застосовувалися. Після виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.03.2023 по справі №400/1258/23, яке набрало законної сили, розмір пенсії Позивача перевищив десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, тому пенсія виплачувалася з обмеженням.
Отже, спір між сторонами стосується саме обмеження максимального розміру пенсії позивача.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 3 Конституції України проголошує, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Ця норма є об'єктивним продовженням задекларованого в статті 1 Основного Закону статусу України як соціальної та правової держави.
Громадяни мають право на соціальний захист у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, у старості та в інших випадках, установлених законом (частина перша статті 46 Конституції України). В Україні на конституційному рівні гарантовано право громадян на соціальний захист, для забезпечення якого необхідне здійснення комплексу державно-правових заходів, одним із яких є законодавче визначення основ соціального захисту, форм і видів пенсійного забезпечення (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).
Так, пенсійне забезпечення окремих категорій громадян регулюється спеціальними законами з урахуванням особливостей умов праці, характеру, складності і значущості виконуваної роботи, ступеня відповідальності, певних обмежень конституційних прав і свобод тощо.
Спеціальні умови, норми і порядок пенсійного забезпечення за особливостями спеціального статусу громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, визначені цим Законом, який має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Перевіряючи оспорювані дії відповідача на відповідність критеріям, визначеним у частині другій статті 2 КАС України, суд вважає за необхідне вказати на таке.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України від 08.07.2011 "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI (далі - Закон №3668-VI), який набрав законної сили 01.10.2011.
За змістом статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Законом № 2262-ХІІ, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом № 3668-VI внесені зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, які викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Окрім того, рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 № 7-р(II)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) приписи статті 2 Закону № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон №2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
Таким чином Конституційний Суд України вчергове наголосив, що будь-яке обмеження максимального розміру пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, не відповідає сутності соціальних гарантій високого рівня для осіб, на яких поширюється дія частини п'ятої статті 17 Основного Закону.
Враховуючи, що на момент виникнення спірних правовідносин нормами Закону №2262-ХІІ не передбачено будь-яких обмежень максимального розміру пенсій, тому дії відповідача, які полягають у обмеженні пенсії позивача максимальним розміром, є протиправними.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 08.04.2025 по справі № 380/8998/24.
Як вже встановлено судом, рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.03.2023 по справі №400/1258/23, яке набрало законної сили, зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївський області здійснити перерахунок та виплату пенсію ОСОБА_2 з 01.04.2019 на підставі довідки від 13.10.2022 № 9/1/2634 у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії (перерахованої пенсії) з урахуванням раніше проведених виплат.
У відповідності до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Тому, обставини, які були встановлені рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.03.2023 по справі №400/1258/23, яке набрало законної сили, не підлягають доказуванню у цій справі.
За таких обставин відповідач протиправно обмежив розмір пенсії позивача.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірності своїх дій, що є підставою для задоволення позову.
Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» як особа з інвалідністю ІІ групи і не поніс документально підтверджених судових витрат, пов'язаних з розглядом цієї справи в суді, а тому розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 із застосуванням обмежень в десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код 13844159) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) пенсію без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 14.11.2025 р.
Суддя Н. В. Лісовська