14 листопада 2025 рокусправа № 640/1372/22
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, ЄДРПОУ 00015622), Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, ЄДРПОУ 00015622) про визнання протиправним та скасування рішення,-
на розгляд Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати Рішення №1 дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 07.12.2021 про притягнення судового експерта ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді призупинення дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта на строк 1 (один) місяць.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.01.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення», Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, передано судові справи Львівському окружному адміністративному суду.
07.02.2025 справа №640/1372/22 надійшла на розгляд до Львівського окружного адміністративного суду та, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, передана для розгляду головуючому судді Костецькому Н.В.
Ухвалою суду від 12.02.2025 прийнято до розгляду справу №640/1372/22.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з квітня 1996 року здійснює судово-експертну діяльність за експертною спеціальністю 12.2. «Визначення вартості колісного транспортного засобу, вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу». Рішенням відповідача-2 від 07.12.2021 №1 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності як судового експерта із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді призупинення дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта на строк 1 (один) місяць з дня проголошення резолютивної частини рішення.
Позивач вважає, що прийняття відповідачем-2 оскаржуваного рішення не відповідає визначеній ч. З ст. 17 Закону України «Про судову експертизу» меті створення, вимогам чч. 2 ст. 19, п. 1 ч. 1 ст. 92 Конституції України, ст. 14, ч. 1, 3 ст. 17 Закону України «Про судову експертизу», а також закріпленим ст. 3 Закону України «Про судову експертизу» таким принципам судово-експертної діяльності як законність і незалежність та закріпленим ст. 4 Закону України «Про судову експертизу» гарантіям незалежності судового експерта та правильності його висновку.
Представник відповідачів, щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що дисциплінарною палатою ЦЕКК розглядалося питання порушення Експертом виключно вимог законодавства України про судову експертизу та/або методичних вимог під час проведення досліджень, про які йшла мова у звернені адвоката Поліщук Л.І. в інтересах ОСОБА_2 . При цьому, ЦЕКК під час здійснення щодо позивача дисциплінарного провадження не проводили повторної експертизи та не складали жодного висновку з питань, які були поставлені експертам для її здійснення. Відповідно, у рішеннях Комісії відсутні висловлення щодо правильності (неправильності) Висновку. Вважає, що в розумінні статті 4 Закону, відсутні жодні підстави вважати, що відповідачі здійснили втручання у професійну діяльність, незалежність або самостійність позивача при проведенні експертизи.
Зауважує, що розгляд питань дисциплінарної відповідальності судового експерта включає з'ясування усіх обставин стверджуваного порушення, їх оцінку, визначення усіх елементів складу дисциплінарного правопорушення, притягнення до дисциплінарної відповідальності та обрання конкретного її виду та міри. Ці питання перебувають у виключній компетенції Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України. При цьому, оцінюючи обставини, Комісія має право на власний розсуд визначити вид і зміст рішення, яке приймається. Такі повноваження Комісії є дискреційними, а суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Представник відповідачів також вказує, що ЦЕКК покладено превентивну функцію, зокрема щодо організації і контролю відповідно до законодавства державного регулювання діяльності експертів та у разі необхідності притягнення їх до дисциплінарної відповідальності. З матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що таке рішення прийнято дисциплінарною палатою ЦЕКК за результатами проведення перевірки діяльності Експерта в рамках здійснення щодо нього відповідних дисциплінарних проваджень, які містять мотиви, з яких виходив контролюючий орган при їх прийнятті, і нормативне обґрунтування. При цьому здійснення уповноваженим органом дисциплінарного провадження у відношенні судового експерта є заходом контролю з метою забезпечення належного функціонування інституту судової експертизи, згідно з принципом верховенства права. Відповідачі під час здійснення щодо позивача дисциплінарного провадження не проводили повторної експертизи та не складали жодного висновку з питань, які були поставлені експертам для її здійснення.
На думку представника відповідачів, ЦЕКК прийняла рішення від 07.12.2021 № 1 відповідно до встановленої процедури притягнення судових експертів до дисциплінарної відповідальності, яка визначена саме Законом та Положенням, з огляду на це протилежні висновки позивача є безпідставними.
Щодо питання дисциплінарної відповідальності позивача, представник відповідачів зазначає, що до Міністерства надійшло звернення адвоката Поліщук Л.І. в інтересах ОСОБА_2 від 01.11.2021 щодо розгляду питання дисциплінарної відповідальності Експерта, у зв'язку з можливими допущеними ним порушеннями вимог нормативно-правових актів та/або методик проведення судових експертиз під час складання висновку експерта судової автотоварознавчої експертизи від 21.09.2021 № 461/21.
Звернення відповідало вимогам, визначеним пункту 5 розділу VI Положення, у зв'язку з чим згідно з поданням директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя від 09.11.2021 на розгляд дисциплінарної палати ЦЕКК, засідання якої відбулось 15.11.2021, винесено подання та додані до нього документи (Звернення та додатки до нього) для розгляду питання щодо порушення дисциплінарного провадження відносно Експерта.
За результатами розгляду подання та доданих до нього документів прийнято рішення від 15.11.2021 № 5 щодо порушення дисциплінарного провадження стосовно Експерта; витребування у нього пояснень.
Членами дисциплінарної палати ЦЕКК було розглянуто письмові пояснення Експерта щодо зауважень викладених у Зверненні. Під час засідання дисциплінарної палати ЦЕКК, додаткові пояснення Експертом не були надані, останній підтримав свої письмові пояснення по суті Звернення, винним себе не визнав, хоча підтвердив, що особисто огляд транспортного засобу не здійснював, так як вважає, що міг проводити автотоварознавчу експертизу КТЗ на підставі наданих документів, а саме копії огляду транспортного засобу, та просив відмовити в притягненні його до дисциплінарної відповідальності.
За результатами обговорення питання, ураховуючи доводи Експерта та розгляду доданих документів, членами дисциплінарної палати ЦЕКК встановлено, що при складанні Висновку Експертом порушено пункт 5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, зокрема щодо не проведення Експертом особистого огляду КТЗ.
Оцінивши встановлені під час дисциплінарного провадження обставини та дії (бездіяльність) Експерта дисциплінарної палати ЦЕКК прийшла до висновку, що в його діях наявний склад дисциплінарного проступку.
Визначаючи вид стягнення, яке повинно бути застосоване до Експерта, дисциплінарна палата ЦЕКК врахувала допущені ним порушення, їх очевидний характер, що свідчить про грубу та очевидну недбалість Експерта.
Представник відповідачів вважає, що оскаржуване позивачем рішення Комісії є обґрунтованим, вмотивованим та таким, що прийняте у результаті повного дослідження всіх обставин справи. Просить відмовити в задоволенні позову.
Представник позивача в спростування заперечень відповідача, висловлених у відзиві на позовну заяву, подав до суду відповідь на відзив.
У спростування доводів позивача, представником відповідачів подано до суду додаткові пояснення.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Позивач здійснює судово-експертну діяльність за експертною спеціальністю 12.2. «Визначення вартості колісного транспортного засобу, вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу» відповідно до свідоцтва № 49, виданого Міністерством юстиції України 03.07.2015 року, що не заперечується відповідачами.
04.11.2021 до Міністерства юстиції України надійшло звернення (скарга) адвоката Поліщук Л.І. в інтересах ОСОБА_2 від 01.11.2021 щодо розгляду питання дисциплінарної відповідальності судового експерта ОСОБА_1 , у зв'язку з можливими допущеними ним порушеннями вимог нормативно-правових актів та/або методик проведення судових експертиз під час складання висновку експерта судової автотоварознавчої експертизи від 21.09.2021 № 461/21.
Підставою для звернення адвоката Поліщук Л.І. до Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України із скаргою на дії судового експерта Коваля І.М. стало те, що експертом складено висновок № 461/21 від 21.09.2021 у цивільній справі № 758/9176/21 за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» про стягнення страхового відшкодування, який виконаний з порушеннями вимог чинного законодавства України та із використанням даних, які експерт не уповноважений використовувати при виконанні такого роду досліджень. Зі змісту висновку заявником встановлено, що такий висновок виконаний з порушеннями вимог чинного законодавства України та із використанням даних, які експерт не уповноважений використовувати при виконанні такого роду досліджень. Заявник стверджувала, що експерт проводив своє дослідження без особистого огляду об'єкта дослідження - колісного транспортного засобу (КТЗ), із використанням фотозображень пошкодженого КТЗ в електронному вигляді, зроблених іншою особою, яка не володіє спеціальними знаннями, навичками та кваліфікацією. На думку заявника, висновок судового експерта Коваля І.М. не відповідає нормам нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методикам проведення судових експертиз. Заявником також зазначено, що на основі висновку експерта АТ «СК «АРКС» розраховано розмір належного ОСОБА_2 страхового відшкодування у значно меншому розмірі, ніж реальний розмір завданого збитку.
Рішенням дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 15.11.2021 №5 порушено дисциплінарне провадження відносно судового експерта ОСОБА_1 ; витребувано у судового експерта ОСОБА_1 пояснення щодо фактів, викладених у зверненні.
За результатами розгляду звернення (скарги) адвоката Поліщук Л.І. та наданих пояснень судового експерта ОСОБА_1 , дисциплінарною палатою Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України прийнято рішення від 07.12.2021 №1, яким: притягнуто судового експерта ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності; застосовано до судового експерта ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді призупинення дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта на строк 1 (один) місяць з дня проголошення резолютивної частини цього рішення; зобов'язано судового експерта в зазначений строк 1 (один) місяць пройти навчання (стажування) за відповідними програмами підготовки та повторно пройти атестацію, оскільки експертом порушено вимоги п. 5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.
У вказаному рішенні дисциплінарною палатою ЦЕКК зроблено висновок про те, що в діях експерта ОСОБА_1 наявний склад дисциплінарного проступку, оскільки відповідно до абзацу другого пункту 5.1 розділу V Методики, визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).
Вважаючи протиправним оскаржуване рішення відповідача-2, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 № 4038-XII (далі - Закон № 4038-XII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Згідно ст. ст. 3, 4 Закону № 4038-XII судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослідження.
Незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються: визначеним законом порядком призначення судового експерта; забороною під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися будь-кому в проведення судової експертизи; існуванням установ судових експертиз, незалежних від органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та суду; створенням необхідних умов для діяльності судового експерта, його матеріальним і соціальним забезпеченням; кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу свідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків; можливістю призначення повторної судової експертизи; присутністю учасників процесу в передбачених законом випадках під час проведення судової експертизи.
Як визначено ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 7-1 Закону № 4038-XII судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
Відповідно до ст. 8 Закону № 4038-XII організація науково-методичного забезпечення судово-експертної діяльності та організаційно-управлінські засади діяльності державних спеціалізованих установ покладаються на міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність. Методики проведення судових експертиз (крім судово-медичних та судово-психіатричних) підлягають атестації та державній реєстрації в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 10 Закону № 4038-XII визначено, що судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності. До проведення судових експертиз (обстежень і досліджень), крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом. Судовому експерту забороняється використовувати свої повноваження з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки та пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб. До фахівця у відповідній галузі знань, який проводить судову експертизу, застосовуються положення цього Закону щодо гарантій, прав, обов'язків, відповідальності судового експерта, крім відповідальності за відмову від проведення експертизи та положень розділу III цього Закону.
Згідно ст. 12 Закону № 4038-XII незалежно від виду судочинства та підстави проведення експертизи судовий експерт зобов'язаний: 1) провести повне дослідження і дати обгрунтований та об'єктивний письмовий висновок; 2) на вимогу особи або органу, які залучили експерта, судді, суду дати роз'яснення щодо даного ним висновку; 3) заявляти самовідвід за наявності передбачених законодавством підстав, які виключають його участь у справі. Інші обов'язки судового експерта передбачаються процесуальним законодавством.
Відповідно до ст. 14 Закону № 4038-XII судовий експерт на підставах і в порядку, передбачених законодавством, може бути притягнутий до юридичної відповідальності.
Статтею 17 Закону № 4038-XII встановлено, що для присвоєння та позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів створюються експертно-кваліфікаційні комісії при міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність. До складу експертно-кваліфікаційних комісій входять найбільш досвідчені фахівці та науковці, які мають кваліфікацію судового експерта та стаж практичної роботи за спеціальністю не менше п'яти років. Серед них має бути не менше двох фахівців тієї експертної спеціальності і того класу, з яких комісія проводить атестацію, присвоює кваліфікацію судового експерта або кваліфікаційний клас, а також фахівець з процесуальних питань судової експертизи. Порядок присвоєння кваліфікації судового експерта фахівцям чи позбавлення кваліфікації судового експерта фахівців, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, визначається Міністерством юстиції України. З цією метою при Міністерстві юстиції України створюється Центральна експертно-кваліфікаційна комісія, яка діє відповідно до положення про неї, що затверджується Міністерством юстиції України. Присвоєння кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судово-медичним і судово-психіатричним експертам та позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судово-медичних і судово-психіатричних експертів проводяться в порядку, що встановлюється Міністерством охорони здоров'я України.
Як встановлено судом з матеріалів справи, дисциплінарною палатою ЦЕКК при Міністерстві юстиції України прийнято оскаржуване рішення №1 від 07.12.2021, яким позивача як судового експерта притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення п. 5.1. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, оскільки як вбачається із висновку експерта № 461/21 від 21.09.2021, експерт проводив дослідження без огляду транспортного засобу на основі копії акта огляду транспортного засобу від 26.08.2020, складеного фахівцем СТО «Арма Моторз», а також фотозображень пошкодженого КТЗ в електронному вигляді.
Наказом Міністерства від 03.03.2015 № 301/5 затверджено Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.03.2015 за № 249/26694) (далі - Положення в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яким, зокрема, визначено організаційні засади, завдання та порядок діяльності ЦЕКК та порядок розгляду дисциплінарною палатою ЦЕКК питань дисциплінарної відповідальності судових експертів.
Відповідно до п. 1 та підп. 7 п. 2 розділу ІІ Положення ЦЕКК є колегіальним органом, що діє при Міністерстві юстиції України. Основними завданнями ЦЕКК, зокрема, є розгляд питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів.
Палата ЦЕКК за результатами розгляду питань, які віднесені до її компетенції, приймає рішення простою більшістю голосів присутніх на засіданні її членів без права утримання. У разі рівного розподілу голосів голос голови палати (його заступника, якщо він виконує обов'язки голови) є вирішальним (п. 14 розділу ІІ Положення).
Як визначено п.п. 1-4 розділу VI Положення відповідно до статті 14 Закону України «Про судову експертизу» атестовані судові експерти за порушення вимог законодавства України про судову експертизу та/або методичних вимог під час проведення досліджень можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності.
Процедура розгляду питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів включає: розгляд питання щодо порушення дисциплінарного провадження; розгляд питання та прийняття рішення щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта.
Підставою для розгляду питань щодо порушення дисциплінарного провадження є подання керівника Структурного підрозділу Мін'юсту. Подання вноситься за результатами перевірки відповідності поданого звернення вимогам пункту 5 розділу VI цього Положення. До подання додаються документи, що містять інформацію про можливі допущення судовим експертом порушень вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз.
Документами, що містять інформацію про можливі допущення судовим експертом порушень вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз, є акти перевірок діяльності судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, звернення до Мін'юсту керівника НДУСЕ, а також звернення юридичних, фізичних осіб, які є учасниками справи, або кримінального провадження, або правовідносин, до яких залучено судового експерта з метою надання висновку (п. 5 розділу VI Положення).
Згідно п. 6 розділу VI Положення за результатами розгляду подання та доданих до нього документів дисциплінарна палата ЦЕКК приймає одне з таких рішень: не порушувати дисциплінарне провадження; порушити дисциплінарне провадження.
Дисциплінарне провадження не порушується у разі, якщо:
на момент розгляду подання стосовно судового експерта порушено або розглянуто дисциплінарне провадження з приводу тих самих фактів порушень, про які зазначено у документах, доданих до подання;
на момент розгляду подання термін дії Свідоцтва закінчився, або Свідоцтво було анульовано;
перевірка інформації, викладеної у документах, доданих до подання, потребує проведення повторного огляду об'єкта дослідження, вивчення матеріалів та документів, наданих експерту для проведення експертизи, зіставлення їх з документами, зазначеними у висновку, тощо, що по суті є повторною експертизою;
дисциплінарна палата ЦЕКК дійшла до висновку, що зазначена у зверненні інформація про можливі допущення судовим експертом порушення не підтверджується документами, доданими до подання.
У разі порушення дисциплінарного провадження дисциплінарна палата ЦЕКК може прийняти рішення про витребування пояснення у судового експерта та/або проведення аналізу висновку експерта, інформація в якому є предметом оскарження, з метою перевірки відповідності висновку вимогам нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методикам проведення судових експертиз та доручити здійснення аналізу члену (членам) постійного чи змінного складів палат ЦЕКК або НДУСЕ.
Структурний підрозділ Мін'юсту до розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта забезпечує надання до дисциплінарної палати ЦЕКК відомостей про судового експерта стосовно дати присвоєння (підтвердження) кваліфікації судового експерта, наявності кваліфікаційного класу, а також дисциплінарних стягнень.
У разі наявності інформації стосовно обставин, які унеможливлюють розгляд питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта, дисциплінарна палата ЦЕКК може прийняти рішення про припинення дисциплінарного провадження.
Відповідно до п. 7 розділу VI Положення метою аналізу висновку не є його спростування чи підтвердження. Для проведення аналізу висновок експерта знеособлюється шляхом ретушування даних щодо суб'єктів призначення та проведення експертизи, учасників справи (провадження), а також інших відомостей, що не можуть бути розголошені відповідно до вимог законодавства. Аналіз висновку здійснюють судові експерти, які мають кваліфікацію судового експерта з тієї експертної спеціальності, за якою складено висновок, що підлягає аналізу, та не менше ніж трирічний стаж експертної роботи. За результатами аналізу висновку складається довідка за зразком згідно з додатком 12 до цього Положення. Довідка складається на кожний висновок, щодо якого проведено аналіз. Строк проведення аналізу висновків не може перевищувати 14 календарних днів.
Розгляд питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта відбувається за участю судового експерта. Прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарного провадження здійснюється за відсутності судового експерта, щодо якого приймається рішення. У разі неявки судового експерта з поважних причин розгляд питання переноситься на чергове засідання дисциплінарної палати ЦЕКК. У випадку повторної неявки судового експерта дисциплінарна палата ЦЕКК може розглянути питання за його відсутності (п. 8 розділу VI Положення).
Відповідно до п. 10 розділу VI Положення за наслідками розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта дисциплінарна палата ЦЕКК приймає одне з таких рішень: 1) притягнути судового експерта до дисциплінарної відповідальності та застосувати відповідне дисциплінарне стягнення; 2) не притягувати судового експерта до дисциплінарної відповідальності; 3) припинити дисциплінарне провадження. Рішення дисциплінарної палати ЦЕКК за наслідками розгляду дисциплінарного провадження приймається членами палати за відсутності інших осіб.
Пунктом 11 розділу VI Положення визначено, що резолютивна частина рішення дисциплінарної палати ЦЕКК оголошується одразу після його прийняття в присутності всіх учасників засідання. Повний текст рішення виготовляється протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня оголошення резолютивної частини рішення.
Згідно п. 12 розділу VI Положення до судових експертів можуть бути застосовані такі види дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) призупинення дії Свідоцтва (на строк до одного року); 3) позбавлення кваліфікації судового експерта; 4) пониження кваліфікаційного класу судового експерта (щодо судових експертів науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України).
При обранні виду дисциплінарного стягнення дисциплінарна палата ЦЕКК враховує факт визнання судовим експертом своєї вини, тяжкість наслідків, які настали в результаті вчинення дисциплінарного проступку, вжиті судовим експертом заходи для недопущення настання негативних наслідків або їх усунення, відомості щодо обставин, за яких вчинено дисциплінарний проступок, а також те, чи застосовувалися раніше до судового експерта дисциплінарні стягнення, та інші відомості, що його характеризують як судового експерта (досвід роботи судовим експертом тощо) (п. 13 розділу VI Положення).
Як визначено п.п. 14-16 розділу VI Положення позбавлення кваліфікації судового експерта може мати місце внаслідок учинення судовим експертом грубого порушення, що призвело до втрати довіри до нього, чи декількох порушень, які мають систематичний характер.
У разі застосування до судового експерта дисциплінарного стягнення у вигляді призупинення дії Свідоцтва (на строк до одного року) дисциплінарна палата ЦЕКК зобов'язує судового експерта пройти підготовку (стажування) за відповідними програмами підготовки та повторно пройти атестацію.
Свідоцтво вилучається до виконання вказаних зобов'язань.
У разі призупинення дії Свідоцтва на строк до одного року за однією із зазначених у ньому експертних спеціальностей, судовому експерту видається нове Свідоцтво, в якому вказуються залишені експертні спеціальності та дата закінчення строку дії, що була вказана в Свідоцтві, яке вилучається.
У разі виконання зобов'язань Свідоцтво повертається експертові без продовження строку дії, на час якого його дію було призупинено.
У випадку непроходження повторної атестації у строк, визначений пунктом 15 розділу VI цього Положення, Свідоцтво підлягає анулюванню.
Отже, законодавством регламентовано гарантії незалежності судових експертів при проведенні експертного дослідження.
Водночас, зазначеним гарантіям кореспондує обов'язок експертів неухильно дотримуватися вимог законодавства в галузі експертизи та виконувати покладені на них обов'язки з дотриманням принципів законності, об'єктивності та повноти здійснюваного дослідження.
У свою чергу, Міністерство юстиції України в особі Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії є контролюючим органом, до повноважень якого належить здійснення перевірки дотримання судовими експертами вимог чинного законодавства.
Верховний Суд у постанові від 10.05.2018 у справі №826/2169/17 зробив правовий висновок, що питання оцінки дій експерта для цілей притягнення його до дисциплінарної відповідальності належить до дискреційних повноважень ЦЕКК при Міністерстві юстиції України.
Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.11.1998 за № 705/3145) (далі - Інструкція №53/5, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пп. 1.2.4. п. 1.2. розділу І Інструкції № 53/5 основними видами (підвидами) експертизи є, зокрема, Товарознавча: машин, обладнання, сировини та споживчих товарів; транспортно-товарознавча; військового майна, техніки та озброєння.
Пунктами 2.2, 2.3 розділу ІІ Інструкції № 53/5 визначено, що на експерта покладаються такі обов'язки: заявити самовідвід за наявності передбачених законодавством обставин; прийняти до виконання доручену йому експертизу; особисто провести повне дослідження, дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на поставлені питання, а в разі необхідності роз'яснити його; повідомити в письмовій формі органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), про неможливість її проведення та повернути надані матеріали справи та інші документи, якщо поставлене питання виходить за межі компетенції експерта або якщо надані йому матеріали недостатні для вирішення поставленого питання, а витребувані додаткові матеріали не були надані; з'явитися на виклик органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), для надання роз'яснень, показань чи доповнень з приводу проведеної експертизи або причин повідомлення про неможливість її проведення; забезпечити збереження об'єкта експертизи. Якщо дослідження пов'язане з повним або частковим знищенням об'єкта експертизи або зміною його властивостей, експерт повинен одержати на це дозвіл від органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта); не розголошувати без дозволу органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), відомості, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням обов'язків, або не повідомляти будь-кому, крім органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), чи суду про хід проведення експертизи та її результати. У разі постановлення ухвали суду про припинення проведення експертизи експерт зобов'язаний негайно повернути матеріали справи та інші документи, що використовувалися для проведення експертизи.
Експерту забороняється: проводити експертизу без письмової вказівки керівника (заступника керівника) експертної установи, керівника структурного підрозділу; передоручати проведення експертизи іншій особі; самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно; вирішувати питання, які виходять за межі спеціальних знань експерта та з'ясування питань права і надавати оцінку законності проведення процедур, регламентованих нормативно-правовими актами; вступати у не передбачені порядком проведення експертизи контакти з особами, якщо такі особи прямо чи опосередковано зацікавлені в результатах експертизи; зберігати матеріали справ та об'єкти експертних досліджень поза службовим приміщенням.
За допущені порушення під час проведення експертизи, що не тягнуть за собою кримінальної чи адміністративної відповідальності, експерт може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності згідно з чинним законодавством (п. 2.4 розділу ІІ Інструкції № 53/5).
Механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ встановлює Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за №1074/8395) (далі - Методика в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 1.3 розділу І Методики вимоги Методики є обов'язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб'єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб'єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб'єктами цивільно-правових відносин.
Як визначено п. 1.4 розділу І Методики Методика застосовується з метою:
а) визначення ринкової вартості КТЗ, їх складників у разі відчуження;
б) визначення стартової ціни КТЗ для їх продажу на аукціоні чи за конкурсом;
в) визначення вартості КТЗ як об'єкта застави;
г) визначення вартості КТЗ у складі майна фізичних осіб для його декларування;
ґ) визначення вартості КТЗ для страхування фізичними та юридичними особами;
д) визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ;
е) визначення вартості відновлювального ремонту КТЗ;
є) визначення вартості КТЗ для розв'язання майнових суперечок;
ж) визначення вартості арештованих, конфіскованих або визнаних безхазяйними КТЗ, їх складників у разі вимушеного їх продажу;
з) визначення вартості КТЗ, його складників, що ввозяться на митну територію України;
и) визначення вартості відокремленого КТЗ в складі основних засобів юридичних осіб;
і) в інших випадках у разі визначення вартості відокремленого КТЗ для встановлення розміру обов'язкових платежів до бюджету.
Крім цього, згідно п. 1.5 розділу І Методики, Методика застосовується також у разі:
а) визначення року виготовлення КТЗ і його складників;
б) визначення комплектності та укомплектованості КТЗ відповідно до нормативно-технічної документації його виробника;
в) визначення типу, моделі, версії КТЗ;
г) установлення типу, потужності та робочого об'єму двигуна, типу кузова, інших технічних показників КТЗ;
ґ) класифікації КТЗ (його складників) за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД).
Згідно абз. 1 п. 5.1 розділу V Методики, технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) являє собою початковий етап дослідження, який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна.
Відповідно до абз. 2 п. 5.1 розділу V Методики, визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).
Отже, технічний огляд КТЗ є одним із етапів (елементів) проведення експертного дослідження.
Таким чином, позивачем не спростовано належними та допустимими доказами встановлений відповідачем-2 факт порушення ним вимог п. 5.1 Методики щодо проведення експертного дослідження без огляду транспортного засобу на основі акта огляду транспортного засобу від 26.08.2020, складеного фахівцем СТО «Арма Моторз», а також фотозображень пошкодженого КТЗ в електронному вигляді.
Судом не встановлено порушень відповідачем-2 вимог Закону № 4038-XII та Положення при прийнятті оскаржуваного рішення.
З наведеного суд робить висновок, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем-2 в порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством України. Відтак, позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, у зв'язку з чим, не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно із вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд робить висновок про відмову у задоволенні позову повністю.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення складено 14.11.2025 року.
СуддяКостецький Назар Володимирович