справа№ 380/21524/25
з питань відводу
13 листопада 2025 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Гавдик З.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про відвід судді у справі № 380/21524/25 за позовом ОСОБА_1 до 16 Регіональної військово-лікарської комісії про визнання протиправним та скасування рішення/постанови, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до 16 Регіональної військово-лікарської комісії, в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати рішення/постанову 16 Регіональної військово- лікарської комісії, винесену згідно даних додатку Резерв+ 24.07.2025, про придатність ОСОБА_1 , до несення військової служби;
- зобов'язати 16 Регіональної військово-лікарської комісії повторно провести огляд (переогляд) ОСОБА_1 для визначення його стану здоров'я та ступеня придатності до військової служби з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.
31.10.2025 ухвалою в задоволенні клопотання представника позивача від 21.10.2025 про витребування доказів, відмовлено .
Позовну заяву ОСОБА_1 до 16 Регіональної військово-лікарської комісії про визнання протиправним та скасування рішення/постанови, зобов'язання вчинити дії, залишено без руху.
Мотиви згаданої ухвали наступні:
Позивач зобов'язаний був додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, таких доказів позивачем не подано.
Позивач спірного рішення не подав. З позовною заявою подав клопотання про витребування доказів від 16 Регіональної військово-лікарської комісії, яке судом не задоволено, оскільки в матеріалах позову знаходиться відповідь 16 Регіональної військово-лікарської комісії, в якій зазначено про те, що медичні документи позивача на адресу відповідача не надходили.
Також судом зазначено, що з тексту позову позивач 22.07.2025 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), пройшов ВЛК. Відповідачем у даній справі зазначає 16 Регіональну військово-лікарську комісію (м. Львів).
12.11.2025 представником позивача подано заяву про відвід судді з підстав, що 11.11.2025 в ЄДРСР представником позивача адвокатом Терновою В.О. було виявлено ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2025, яка станом на 11.11.2025 жодним чином не одержана ні позивачем, ні його представником (хоча в позові вказано про наявність у представника електронного кабінету).
Відповідно до вказаної ухвали, винесеної суддею Гавдик З.В., позовна заява ОСОБА_1 від 21.10.2025 залишена без руху. Причиною залишення без руху позовної заяви суд в особі судді Гавдик З.В. вказав ненадання доказів.
До позовної заяви було додане клопотання про витребування доказів у двох осіб:
- у відповідача - 16 Регіональної військово-лікарської комісії (Код ЄДРПОУ 08380628, адреса: 79045, Україна, Львівська обл., місто Львів, вулиця Стрийська, будинок 73А, телефон - (032) 223-42-74),
- у третьої особи без самостійних вимог ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , телефон НОМЕР_2 НОМЕР_3 ).
Також суду були надані докази того, що адвокат зверталася з адвокатським запитом до цих осіб, вони отримали запит, але:
- 16 Регіональної військово-лікарської комісії надав відповідь, що станом на дату надання відповіді документи до відповідача не надходили;
- ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) не надав жодної відповіді на адвокатський запит.
Натомість суд в особі судді Гавдик З.В. в ухвалі від 31.10.2025 проігнорував факт того, що позивач намагався отримати докази в ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), але шляхом подання адвокатського запиту ці докази отримати не вдалося, тому що РТЦК не надає відповіді на запит адвоката та не надає доказів, які позивач має додати до позову.
Інших способів отримати докази, ніж просити про це суд, у позивача не існує, він знаходиться на військовій службі, оскільки був мобілізований в липні 2025 року, а на адвокатський запит відповідь відсутня.
Адвокат Тернова В.О. звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3) з адвокатським запитом до вказаного ТЦК, запит був вручений Укрпоштою 02.09.2025, але станом на дату подання позову відповідь на запит не надана, рішення/постанова ВЛК не надані на запит, також не надано інформації щодо ВЛК, яке здійснювало огляд та приймало рішення/постанову щодо позивача.
Докази відправки, отримання запиту додані до позовної заяви, але суд в особі судді Гавдик З.В. при винесенні ухвали від 31.10.2025 не помітив цих доказів, і фактично позбавив позивача права на доступ до правосуддя, оскільки відмовив у витребування доказів, які позивач законним способом (способом звернення з адвокатським запитом) сам не зміг отримати та поклав обов'язок подання приховуваних від позивача доказів на позивача. При цьому, відмовляючи у витребування доказів, суд посилався лише на наявність запиту до відповідача та на відповідь відповідача, а наявність запиту до ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3), у якого мають зберігатися оскаржувані документи, якщо їх не мається у відповідача, факт вручення цього запиту та факт відсутності відповіді на запит поза межами строку на надання відповіді суд не помітив. Суд створив для позивача замкнене коло - позивачу оскаржувані документи не видають, в тому числі шляхом подання адвокатського запиту, а суд ці документи витребувати не має наміру та вважає їх відсутність недоліками позовної заяви.
По суті, позивач позбавлений права на звернення до суду, оскільки доказів у нього як не було, так і немає, ТЦК ці докази не видає, тому за таких умов та позиції суду в особі судді Гавдик З.В. шлях до правосуддя для позивача закритий.
У даному випадку, з урахуванням вибіркового принципу, за яким діяв суд при вирішення питання про відмову в задоволення клопотання про витребування доказів (суд обрав для висновку про відсутність доказів відповідь 16 Регіональної військово- лікарської комісії, а наявність запиту до ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3) та відсутність відповіді в порушення законодавства України), та за яких суд робив висновки з застосуванням такого вибіркового принципу про відсутність доказів, які позивач сам не зміг отримати і довів це суду, а суд просто не помітив цих доказів, є ймовірним, що суд в складі судді Гавдик З.В. необ'єктивно, з наміром зробити для позивача звернення до суду з цим позовом неможливим, з моменту отримання позову ставиться до позивача та до кола прав позивача упереджено, оскільки покладає на позивача обов'язки, які він з вказаних в позові та клопотання мотивів не може виконати - надати докази, які від нього приховують державні органи.
Розглянувши заяву про відвід, суд встановив наступне.
Згідно із ст. 36 КАС України:
Суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
4. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно із абз. 1 ч. 3 ст. 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно із ч. 4 ст. 39 КАС України, встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Згідно із ч. 3 ст. 40 КАС України, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно із ч. 4 ст. 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Так, метою запровадження інституту відводу судді (суддів) від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з ціллю запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Практика цього Суду свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин, сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункті 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії»), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікалефф проти Мальти»).
ЄСПЛ в пункті 49 рішення у справі «Білуха проти України» вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об'єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі «Білуха проти України»).
Суд зазначає, що відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
28.10.2025 судом зареєстровано позов ОСОБА_1 до 16 Регіональної військово-лікарської комісії.
31.10.2025 згаданою вище ухвалою, позову заяву залишено без руху, ухвалу направлено позивачу за адресою вказаною представником в позовній заяві. Згідно трекінгу поштового відправлення за №067032702870 12.11.2025 «Невдала спроба вручення».
Представник позивача в позові, в супереч ч. 5, ч. 6 ст. 160 КАС України, не зазначила свій реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, адресу електронної пошти, відомості про наявність електронного кабінету.
Зазначення представником позивача лише: «Кабінет в Електронному суді зареєстрований 22.07.2019 р.», не надає можливості відправлення такому представнику кореспонденції через систему «Електронний суд».
Так представником позивача до позовної заяви було додане клопотання про витребування доказів у двох осіб:
- у відповідача - 16 Регіональної військово-лікарської комісії (Код ЄДРПОУ 08380628, адреса: 79045, Україна, Львівська обл., місто Львів, вулиця Стрийська, будинок 73А, телефон - (032) 223-42-74);
- у третьої особи без самостійних вимог ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , телефон НОМЕР_4 ).
До позову були надані докази того, що адвокат зверталася з адвокатським запитом до цих осіб, вони отримали запит, але:
- 16 Регіональна військово-лікарська комісія надала відповідь, що станом на дату надання відповіді документи до відповідача не надходили;
- ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3) не надав жодної відповіді на адвокатський запит (зі слів представника позивача).
31.10.2025 ухвалою в задоволенні клопотання представника позивача від 21.10.2025 про витребування доказів, відмовлено в частині витребування доказів від 16 Регіональної військово-лікарської комісії, оскільки в матеріалах позову знаходиться відповідь 16 Регіональної військово-лікарської комісії, в якій зазначено про те, що медичні документи позивача на адресу відповідача не надходили.
Щодо витребування доказів у ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3), судом таке питання на стадії відкриття провадження у справі не розглядалось, оскільки вказана особа у даній справі є лише третьою особою без самостійних вимог на предмет спору, який їх не стосується.
Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Згідно із ч. 4 ст. 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Враховуючи необґрунтованість заявленого позивачем відводу судді Гавдик З.В., питання про відвід судді відповідно до ч. 4 ст. 40 КАС України, підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України.
Керуючись ст.ст. 31, 36, 39, 40, 241, 248, 256 КАС України, суд -
Заяву про відвід судді Гавдик З.В., у справі № 380/21524/25 визнати необґрунтованою.
Заяву про відвід судді Гавдик З.В., передати для реєстрації в автоматизованій системі документообігу та визначення судді для її розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя Гавдик З.В.