14 листопада 2025 рокусправа № 380/23279/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частини НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
На розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебувала позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року у сумі 65001 гривня 28 копійок;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 02.07.2024 року включно;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4432 гривні 39 копійок в місяць за період з 01.03.2018 року по 02.07.2024 року включно у загальній сумі 337147 гривень 60 копійок відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Ухвалою суду від 17.02.2025 визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду. У задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду відмовлено. Залишено без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 02.07.2024.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно з урахуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходу.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно з урахуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходу, виплату здійснити з урахуванням виплачених сум.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 18.07.2022 включно в повному обсязі.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 18.07.2022 включно, розраховану як різниця між сумою індексації і розміром підвищення його грошового доходу у березні 2018 року, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, у розмірі 4432,39 грн щомісячно, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004, та з урахуванням вже виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимоги відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2025 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України) задоволено, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у справі №380/23279/24 - скасовано в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 . В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії в цій частині відмовлено. В решті рішення суду залишено без змін.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2025 апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Дяченка Олексія Володимировича задоволено, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року про залишення позовної заяви без розгляду, постановлену у справі №380/23279/24 - скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до вимог статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України та за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями від 09.09.2025, адміністративну справу №380/23279/24 передано на розгляд судді Львівського окружного адміністративного суду Сподарик Н.І.
Ухвалою суду від 11.09.2025 прийняти до провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, продовжено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 11.09.2025 залучено до участі в справі в якості співвідповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частини НОМЕР_2 ) (юридична адреса: АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).
З огляду на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2025 якою ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 про залишення позовної заяви без розгляду, постановлену у справі №380/23279/24 - скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції, суд зазначає, що предметом розгляду є період з 19.07.2022 по 02.07.2024.
25.09.2025 за вх.№77129 від представника військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву. Зазначив, що у період з 14.09.2023 по 02.07.2024 позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Зазначив, що відповідно до п. 5 Порядку №1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру. У справі № 520/6243/22 Верховний Суд погодився із правильністю висновків та встановлених судом першої інстанції обставин, про те, що у березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн, величина приросту індексу споживчих цін 253,30%. Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації грошового забезпечення за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 відсотків (1762,00 грн * 253,30% / 100 = 4463,15 грн.) Отже, розмір індексації для всіх військовослужбовців станом на березень 2018 року має становити 4463,15 грн. Однак, індивідуально має визначатись розмір індексації - різниці із березня 2018 року. Верховний Суд у постанові від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21 та у постанові від 06.07.2023 по справі № 560/6684/22 вказав на обставини, які належить з'ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 для визначення розміру індексації - різниці із березня 2018 року, до яких належить: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б). Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (абзац 5 пункту 5 Порядку № 1078). Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078). Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби. У такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А). Як вже було заначено вище, в розрахунок грошового доходу включаються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру. Як зазначалось вище сума індексації грошового забезпечення за березень 2018 року становить 4463,15 грн. Підсумовуючи наведене вище, вважає, що доводи представника позивача, щодо наявності у ОСОБА_1 права на отримання індексації-різниці відповідно до п. п. 4,5,6 Порядку №1078 у фіксованому розмірі 4432,39 грн в місяць за період з 01 березня 2018 року по 02 липня 2024 року не підлягають до задоволення. Просить у задоволенні позову відмовити.
29.09.2025 за вх.№77661 від представника військової частини НОМЕР_2 надійшов відзив на позовну заяву. Зазначив, що позивач у період з 22.06.2012 по 13.09.2023 проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 . Виключений зі списків особового складу наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 13.09.2023 №488-ОС та вибув для подальшого проходження служби до НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України з 13.09.2023. Зазначив, що інформація про суму нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 при вибутті 13.09.2023 для подальшого проходження військової служби передана до військової частини НОМЕР_1 встановленим порядком з метою подальшого зарахування на грошове забезпечення. Зазначив також, що в положенні №1115/2009 прямо передбачено, що у разі звільнення військовослужбовця зі служби, з ним розраховується та військова частина, з якої його було виключено з грошового забезпечення. Відтак і розрахунок при звільненні в тому числі й у разі незгоди щодо порядку розрахунку має здійснити виключно та військова частина, з якої військовослужбовець звільнявся з військової служби. Військова частина, яка є останнім місцем служби військовослужбовця проводить аналіз по всім виплатам та за необхідності робить відповідні перерахунку та здійснює виплати. По суті позовних вимог зазначив, що індексація грошового забезпечення відповідачем за період 01.03.2018 до дня звільнення з військової служби виплачувалась позивачу в правильному розмірі з урахуванням приписів Порядку № 1078. Визначення базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення належить до дискреційних повноважень відповідача.
Просить у задоволенні позову відмовити.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини сьомої статті 262 КАС України від учасників справи не надходило. З огляду на ці обставини суд на підставі частини п'ятої статті 262 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження (без проведення судового засідання, за наявними матеріалами) в межах строку, визначеного статтею 258 КАС України.
Суд з'ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:
У період з 01.12.2015 по 13.09.2023 позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .
Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №488-ОС від 13.09.2023 позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 13.09.2023 у зв'язку з вибуттям для подальшого проходження служби до НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України.
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №1085-ОС від 15.09.2023, ОСОБА_1 , який наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.08.2023 №1189-ОС, зарахований у розпорядження начальника НОМЕР_5 прикордонного загону та прибув для подальшого проходження служби з НОМЕР_7 прикордонного загону Державної прикордонної служби України з 14.09.2023 зараховано до списку особового складу загону на всі види забезпечення.
Згідно з витягом з наказу начальника НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №867-ОС від 03.07.2024, штаб-сержанта ОСОБА_1 інспектора прикордонної служби 2 категорії - водія 5 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип б), у зв'язку із звільненням у запас на підставі підпункту (д) у зв'язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з 02.07.2024 виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення.
На заяву позивача від 05.10.2024, відповідач надав інформацію про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення за період проходження служби.
Відповідно до довідки-розрахунку індексації грошового забезпечення №267 від 15.07.2024, за період з 01.12.2015 по 31.12.2022 позивачу виплачена індексація грошового забезпечення із застосуванням базових місяців червень 2015 року, листопад 2016 року, червень 2017 року та фіксованої індексації у загальній сумі 20926,56 грн.
Позивач вважаючи, що індексація грошового забезпечення нарахована та виплачене не в повному обсязі, звернувся з вказаним позовом до суду.
При вирішенні спору, суд виходить з такого.
Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі визначено Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011).
Згідно з частинами першою - третьою статті 9 Закону № 2011 держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України від 03 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282).
Згідно із абзацом другим статті 1 Закону № 1282 індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 1282 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Частиною шостою статті 2 Закону № 1282 визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно із статтею 3 Закону № 1282 індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
При цьому відповідно до визначення, яке міститься в абзаці третьому статті 1 Закону № 1282 індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Згідно із частиною першою статті 4 Закону № 1282 (в редакції, яка діяла до 01 січня 2016 року) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01 січня 2016 року у частині першій статті 4 Закону № 1282 цифри « 101» замінено цифрами « 103».
Таким чином, починаючи з 01 січня 2016 року, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Відповідно до частин другої-четвертої статті 4 Закону № 1282 обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Відповідно до частин другої, шостої статті 5 Закону № 1282 підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Згідно із статтею 6 Закону № 1282 у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Згідно з пунктом 1 Порядку № 1078 цей акт визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Пункт 1-1 Порядку № 1078 загалом дублює приписи статей 3, 4 Закону № 1282, деталізуючи відповіді на питання про те, коли проводиться індексація.
Так, пунктом 1-1 Порядку № 1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
За змістом абзацу 5 пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.
Абзаци 2, 4 пункт 4 Порядку № 1078 деталізують межі індексації, які законодавець обумовив в частині шостій статті 2 Закону № 1282.
Так, абзац 2 пункту 4 Порядку № 1078 визначає, що оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Натомість абзац 4 пункту 4 Порядку № 1078 установлює, що частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
Питання про те, як саме визначається сума індексації, регулювалося абзацом 6 пункту 4 Порядку № 1078, а з 15 березня 2018 року врегульоване абзацом 5 цього ж пункту, норми яких є тотожними і передбачають, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Пункт 5 Порядку № 1078 застосовується з 01 грудня 2015 року у новій редакції на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова № 1013).
Абзац 1 пункту 5 Порядку № 1078 у вказаній редакції передбачав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Цей же абзац діяв з 15 березня 2018 року до 01 квітня 2021 року у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року № 141 «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі - Постанова № 141) і встановлював, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Абзац 2 пункту 5 Порядку № 1078 застосовується з 01 грудня 2015 року дотепер у редакції Постанови № 1013 і передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Абзац 3 пункту 5 Порядку № 1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року у редакції Постанови № 1013 і передбачав, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Цей же абзац з 15 березня 2018 року дотепер діє у редакції Постанови № 141 та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 застосовується з 01 грудня 2015 року дотепер у редакції Постанови № 1013 і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Абзац 5 пункту 5 Порядку № 1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року у редакції Постанови № 1013 і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 діяв з 01 грудня 2015 року у редакції Постанови № 1013 і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Цей же абзац з 15 березня 2018 року до 01 квітня 2021 року діяв у редакції Постанови № 141 і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи те, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. Правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункти 43-44 постанови Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі № 380/1513/20).
Крім цього, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 року у справі № 240/4911/18, від 07 серпня 2019 року у справі № 825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі № 620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
Перевіряючи дотримання відповідачем норм чинного законодавства при проведенні індексації грошового забезпечення позивача за період з 19 липня 2022 року по 02 липня 2024 року суд зазначає таке.
Аналіз норм Порядку № 1078 вказує, що цей нормативно-правовий акт передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».
Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку № 1078).
У цьому контексті суд зауважує, що у цій справі правовідносини щодо нарахування й виплати поточної індексації з 01 березня 2018 року не є спірними.
У позовній заяві позивач фактично не заперечує і не оспорює тих обставин, що індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з квітня 2018 року, перевищив поріг індексації у жовтні 2018 року, був опублікований Держстатом у листопаді 2018 року і з грудня 2018 року у нього з'явилося право на індексацію.
Суд враховує, що з 01 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувалися з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов'язковою для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
З урахуванням того факту, що 01 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку № 1078 дають суду підстави зробити висновок, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу позивача відповідачу належало вирішити питання, чи має позивач право на отримання суми індексації-різниці.
У цьому контексті суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Для визначення розміру індексації-різниці відповідач повинен був застосувати абзаци 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 та встановити:
- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);
- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Як видно з установлених обставин справи та відзиву на позовну заяву відповідач не нараховував і не виплачував позивачу індексацію-різницю за період з 01 березня 2018 року до дати виключення позивачки зі списків особового складу частини та не вирішував питання щодо наявності у позивача права не цей вид індексації за спірний період.
Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 року у справі №400/3826/21, від 29.03.2023 року у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 року у справі №420/11424/21, від 20.04.2023 року у справі №320/8554/21, від 11.05.2023 року у справі № 260/6386/21.
З матеріалів справи судом встановлено, що місячний грошовий дохід позивача, без утримання податків: за лютий 2018 року становив 8297,60 грн (без урахування одноразових складових грошового забезпечення), у березні 2018 року (відображено у квітні 2018 року) 8328,36 грн без урахування одноразових складових грошового забезпечення).
Таким чином, місячний грошовий дохід позивача у зв'язку з підняттям з 01.03.2018 посадових окладів збільшився на 30,76 грн.
У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн, величина приросту індексу споживчих цін з січня 2008 року складала 253,30%.
Отже, сума можливої індексації позивача у березні 2018 року становила 4463,15 грн (1762,00 грн * 253,30% / 100).
Такий розмір індексації грошового забезпечення 4463,15 грн, який припадав на місяць підвищення посадових окладів військовослужбовцям (березень 2018 року) неодноразово досліджувався та встановлювався судами, та такий підтверджується постановою Верховного Суду від 22 червня 2023 року у справі №520/6243/22.
Таким чином, виходячи з зазначеного вище, розмір підвищення грошового доходу позивача 30,76 грн не перевищив розмір індексації, яка припадала на місяць підвищення такого доходу (березень 2018 року) 4463,15 грн, тому сума «індексації-різниці» його грошового забезпечення склала 4432,39 грн (4463,15 грн - 30,76 грн). Такий розмір «індексації-різниці» грошового забезпечення, згідно абзацу 6 пункту 5 Порядку №1078 повинен був бути виплачений позивачу по день звільнення з військової служби або до наступного підвищення тарифної ставки (окладу) та до такого розміру додається сума «поточної» індексації, яка виплачується коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг в розмірі 103 відсотка. При цьому, у відповідача в силу вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 не було законних підстав не виплачувати позивачу спірну індексацію у період з 01 березня 2018 року.
Відтак, суд зазначає, що відповідачем правильно визначено березень 2018 року, як місяць, для обчислення індексу споживчих цін при проведенні індексації грошового забезпечення («базовий» місяць) позивачу за період з 19.07.2022, однак не належно розраховано індексацію-різниці його грошового забезпечення.
Водночас, суд зазначає, що відповідно до абзацу 18 пункту 3 «Прикінцевих положень» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (далі - Закон №2710-IX) зупинено на 2023 рік дію Закону № 1282-XII.
Вказана норма є чинною та не визнавалась неконституційною.
Отже, підприємства, установи, організації у 2023 році були звільнені від обов'язку здійснювати нарахування та виплату індексації доходів, зокрема, оплати праці (грошового забезпечення). При цьому, оскільки дію Закону №1282-XII зупинено на 2023 рік, то підзаконний нормативно-правовий акт - Порядок № 1078, який прийнятий на виконання вимог частини другої статті 6 Закону № 1282-XII, також не підлягав застосуванню протягом 2023 року.
З урахуванням наведеного, у відповідачів не було обов'язку нараховувати та виплачувати позивачу індексацію грошового забезпечення (в тому числі, індексацію-різницю) у період з 01.01.2023 по 31.12.2023.
Підсумовуючи усе вищенаведене, суд вважає протиправною бездіяльність відповідачів щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 19.07.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 02.07.2024 включно у повному обсязі.
Вказана позиція суду підтверджується висновком викладеним у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2025 у справі №380/13576/25.
Як встановлено судом, у період з 01.12.2015 по 13.09.2023 позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , а з 14.09.2023 по 02.07.2024 в НОМЕР_5 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України.
За встановлених обставин, враховуючи, що за період з 19.07.2022 по 31.12.2022 включно позивачу неправильно розрахована індексація грошового забезпечення, суд вважає, що у цьому випадку ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 31.12.2022 включно, розраховану як різниця між сумою індексації і розміром підвищення його грошового доходу у березні 2018 року, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, у розмірі 4432,39 грн щомісячно та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 02.07.2024 включно, розраховану як різниця між сумою індексації і розміром підвищення його грошового доходу у березні 2018 року, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, у розмірі 4432,39 грн щомісячно.
Разом з тим, суд не вбачає підстав для визначення конкретної суми індексації грошового забезпечення, що підлягає виплаті позивачу, адже, на думку суду, ці питання охоплюються процедурою виконання рішення суду, в разі набрання ним законної сили, та належить до дискреційних повноважень відповідача, який уповноважений здійснювати розрахунок та виплату позивачу індексації грошового забезпечення. Отже, позовні вимоги в цій частині є передчасними та не можуть бути задоволенні, що вказує на необґрунтованість доводів позивача.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні з цим позовом до суду його не сплачував, а тому розподіл судового збору на підставі статті 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частини НОМЕР_2 ) (юридична адреса: АДРЕСА_3 ; місцезнаходження: АДРЕСА_4 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частини НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 19.07.2022 по 31.12.2022 включно в повному обсязі.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частини НОМЕР_2 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 31.12.2022 включно, розраховану як різниця між сумою індексації і розміром підвищення його грошового доходу у березні 2018 року, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, у розмірі 4432,39 грн щомісячно, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004, та з урахуванням вже виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 по 02.07.2024 включно в повному обсязі.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 02.07.2024 включно, розраховану як різниця між сумою індексації і розміром підвищення його грошового доходу у березні 2018 року, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, у розмірі 4432,39 грн щомісячно, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004, та з урахуванням вже виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимоги відмовити.
Судовий збір стягненню не підлягає.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Сподарик Наталія Іванівна