13 листопада 2025 рокусправа № 380/16545/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 31.07.2025 № 913180131476 про відмову ОСОБА_1 у проведенні переходу з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ “Про державну службу», пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII “Про державну службу» з урахуванням довідок про складові заробітної плати для державного службовця виданих Мостиською міською радою Львівської області № 9 від 10.06.2025 та № 12 від 24.07.2025 з часу звернення за пенсією, а саме з 24.07.2025.
Ухвалою від 14.08.2025 суддя відкрила спрощене провадження в адміністративній справі.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 з 28.06.2022 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 24.07.2025 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про переведення її з пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до Закону України “Про державну службу». Однак, у відповідь отримала відмову в переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до Закону України “Про державну службу», викладену у рішенні Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області від 31.07.2025 № 913180131476. Рішення мотивоване недостатністю стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Вважає таке рішення протиправним, що порушує її законні права та інтереси.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 01.09.2025 (вх. № 70351ел), у якому зазначає, що чинними нормативними актами не передбачено зарахування до стажу державної служби, що дає право на призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону № 889 періоду служби в органах місцевого самоврядування. Тому, період роботи в органах місцевого самоврядування з 05.07.2001 не може бути зарахований до стажу державної служби. Період роботи з 01.02.1989 по 04.07.2001 підлягає зарахуванню до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців і становить 12 років 5 місяців 04 дні. Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області відмовлено ОСОБА_1 в переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 на пенсію за віком згідно Закону № 889. У зв'язку з вищенаведеним також немає підстав для врахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 10.06.2025 № 9 та від 24.07.2025 № 12, виданих Мостиською міською радою Львівської області. Просить відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 з 25.04.2013 призначена пенсія за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
ОСОБА_1 24.07.2025 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з заявою щодо переведення на пенсію за Законом України “Про державну службу».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 31.07.2025 № 913180131476 відмовлено у проведенні перерахунку пенсії.
У рішенні вказано, що період роботи в органах місцевого самоврядування з 05.07.2001 не може бути зарахований до стажу державної служби. Період роботи з 01.02.1989 по 04.07.2001 підлягає зарахуванню до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців і становить 12 років 5 місяців 04 дні. Враховуючи наведене ОСОБА_1 відмовлено в переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ;
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом.
Закон України “Про державну службу» регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу. Він визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з частиною першою статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.
Таким чином, до 01.05.2016 право на пенсію державного службовця мали особи, які:
- досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;
- мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після набрання чинності Законом України “Про державну службу» № 889-VIII-01.05.2016, відповідно до статті 90 Закону України “Про державну службу» пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Разом з тим, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про державну службу» № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Законом України “Про державну службу» № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, ст. 37 Закону № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Враховуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Зі змісту рішення відповідача від 31.07.2025 № 913180131476 підставою для відмови у переведенні на інший вид пенсії є те, що чинними нормативними актами не передбачено зарахування до стажу державної служби, що дає право на призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону № 889 періоду служби в органах місцевого самоврядування.
Відповідно до записів у трудовій книжці, позивач:
- 01.02.1989 призначена на посаду головного бухгалтера Міської Ради шляхом переводу з головного бухгалтера Мостиського виробничого районного управління комунального господарства;
- 28.12.2001 переведена на посаду виконуючої обов'язків заввідділом бухгалтерського обліку міської ради;
- 04.02.2002 - затверджена на посаду заввідділом бухгалтерського обліку міської ради, присвоєний 13 ранг державного службовця; склала Присягу посадової особи місцевого самоврядування;
- 01.12.2004 - присвоєний черговий ранг посадової особи місцевого самоврядування - 12 ранг;
- 11.01.2007 - присвоєний черговий ранг - 11 ранг осадової особи місцевого самоврядування;
- 07.10.2011 - затверджена на посаді заступника міського голови - головного бухгалтера, присвоєний черговий ранг - 10 ранг посадової особи місцевого самоврядування;
- 23.04.2013 - затверджена на посаду заступника міського голови з фінансових питань;
- 04.10.2013 - присвоєний черговий ранг - 09 ранг посадової особи місцевого самоврядування;
- 11.11.2015 - затверджена на посаду заступника міського голови з фінансових питань;
- 29.12.2016 - повноваження заступника міського голови з фінансових питань закінчено;
- 28.12.2016 - переведена з посади заступника міського голови на посаду головного бухгалтера Мостиської міської ради з 30.12.2018;
- 02.01.2018 - переведена з посади головного бухгалтера міської ради на посаду начальника відділу бухгалтерського обліку, та звітності головного бухгалтера міської ради;
- 05.02.2021 р. - звільнена із займаної посади за угодою сторін (п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України).
Обчислення стажу державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 (до моменту вступу в дію Закону № 889-VII) здійснювалося відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 (далі - Порядок № 283).
Згідно із пунктом 2 Порядку № 283, який діяв на час проходження позивачкою служби в органах місцевого самоврядування, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування передбачених статтею 14 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування».
Ця норма діяла з 26.10.2001 після того, як 07.06.2001 прийнятоЗ акон України “Про службу в органах місцевого самоврядування».
Отже, служба в органах місцевого самоврядування за посадами, які передбачені статтею 14 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування» прирівнювалась до державної служби з 26.10.2001.
Статтею 14 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування» встановлено, що до п'ята категорії посад в органах місцевого самоврядування відносяться - посади керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, старост.
Крім того, статтею 4 Закону № 889 та пунктом 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229 передбачено, що, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України “Про службу в органах місцевого самоврядування» зараховується до стажу державної служби.
Аналогічна позиція повністю узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду викладеними в постановах від 10.05.2018 у справі № 351/1792/17 та від 26.06.2018 у справі № 735/939/17.
Враховуючи вказані законодавчі положення, оскільки позивач працювала на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування», а тому суд дійшов висновку, що зазначені період роботи підлягають зарахуванню до стажу державної служби позивача, що дає право на пенсійне забезпечення у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.
Суд встановив, що на час звернення до відповідача із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" у позивачки наявний необхідний вік, стаж державної служби та страховий стаж (підтверджується записами трудової книжки позивача).
Отже, на момент звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у неї були наявні умови, які необхідні для переведення на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ “Про держану службу» на підставі п.п. 10, 12 Закону України від 10.12.2015 № 889 № “Про державну службу».
Тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 31.07.2025 № 913180131476 про відмову у проведенні перерахунку пенсії необхідно скасувати як протиправне та зобов'язати відповідача перевести позивачку на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ, з часу її звернення за призначенням такої пенсії 24.07.2025.
При цьому, довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 10.06.2025 № 9 та довідка про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби від 24.07.2025 № 12 є документами, які підтверджують нарахований заробіток позивача під час роботи у органах місцевого самоврядування, стаж роботи в яких зарахований до періоду державної служби, а тому підлягають врахуванню відповідачем для визначення розміру пенсії позивача.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 31.07.2025 № 913180131476 про відмову в проведенні перерахунку пенсії.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ, з часу її звернення за призначенням такої пенсії 24.07.2025, з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 10.06.2025 № 9 та довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби від 24.07.2025 № 12.
4. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 1211,20 грн судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 13.11.2025.
Суддя Кедик М.В.