14 листопада 2025 рокусправа № 380/20848/25
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого-судді Мартинюка В.Я., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи у м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправними дії щодо відмови у перерахунку пенсії виходячи із восьми мінімальних пенсії за віком;
зобов'язати перерахувати та виплатити пенсію починаючи з 18.09.2025 року в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, урахувавши всі передбачені законодавством підвищення і доплати, та з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позову зазначає, що перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію по інвалідності 2 групи, яке пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС та отримував пенсію в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII. Позивач звернувся до відповідача із заявою від 18.09.2025 щодо перерахунку пенсії в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, урахувавши всі передбачені законодавством підвищення і доплати, та з урахуванням раніше виплачених сум. На вищезазначену заяву відповідач направив листа від 03.10.2025, в якому відмовив у здійсненні перерахунку посилаючись на відсутність законних підстав.
Відповідач у відзиві зазначає, що викладені ним норми чинного законодавства свідчать про відсутність підстав для здійснення позивачу перерахунку пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком. Конституційний Суд України у Рішенні від 03.04.2024 № 4-р(І)/2024 визнав такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину третю статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами.
Ухвалою суду від 22.10.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку, суд встановив наступні обставини справи.
Позивач є особою потерпілою від Чорнобильської катастрофи та йому встановлено ІІ групу інвалідності.
Представник позивача звернувся до відповідача із заявою від 18.09.2025 року, в якій просив здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Відповідач листом від 03.10.2025 року повідомив, що пенсійні виплати, передбачені Законом №796, в тому числі і ті, розмір яких встановлено на виконання судовий рішень, у період дії Постанов 745, 1210, здійснюється у розмірах, визначених цими нормативно-правовими актами. Позивач перебуває на обліку як одержувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону №796, особа з інвалідністю ІІ групи внаслідок аварії на ЧАЕС. Пенсійна виплата на 01.09.2025 року становить 8112,33 грн.
Змістом спірних правовідносин є відмова у перерахунку та виплаті пенсії згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (ІІ)/2021 відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні положення щодо соціального захисту потерпілого населення, яке постраждало внаслідок Чорнобильської катастрофи визначені нормами Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Пенсійне забезпечення осіб, які віднесені до категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи врегульовано положеннями статті 54 Закону №796-XII, яка неодноразово зазнавала змін.
Статтею 54 Закону №796-XII (у редакції Закону №230/96-ВР, яка діяла до 01.01.2015) було передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Водночас, 28.12.2014 Верховною Радою України був прийнятий Закон України №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон №76-VIII), яким текст статті 54 Закону №796-XII викладено у новій редакції. Зокрема, частину 3 та 4 замінено положеннями такого змісту: "Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань". Наведені зміни набрали чинності з 01 січня 2015 року.
Разом з тим, 07.04.2021 Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-333/2018 (4498/18) ухвалив рішення №1-р(ІІ)/2021, яким визнав такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину 3 статті 54 Закону №796-ХІІ у редакції Закону №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Так, у вказаному рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що громадяни України, на яких поширюється дія статті 54 Закону №796-ХІІ, мають право на відшкодування шкоди, якої вони зазнали внаслідок дії частини 3 статті 54 цього Закону в редакції Закону №76-VIII. З метою реального поновлення у правах громадян України, на яких поширюється дія статті 54 Закону №796-ХІІ, Конституційний Суд України вважав, що держава зобов'язана розробити порядок (юридичний механізм) відшкодування шкоди, якої вони зазнали внаслідок дії статті 54 Закону №796-ХІІ у редакції Закону №76-VIII.
Крім того, керуючись положеннями статті 97 Закону України від 13.07.2017 №2136-VІІІ "Про Конституційний Суд України", якими регламентовано порядок виконання рішень та висновків Конституційного Суду України, Конституційний Суд України у пункті 2 рішення від 07.04.2021 №1-р(ІІ)2021 встановив частина 3 статті 54 Закону №796-ХІІ у редакції Закону №76-VIII втрачає чинність через три місяці з дня ухвалення рішення, тобто із 07.07.2021, а у пункті 3 визначив, що Верховна Рада України протягом трьох місяців з дня ухвалення цього Рішення повинна привести нормативне регулювання, встановлене статтею 54 Закону №796-XII у редакції Закону №76-VIII у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням. Натомість, у разі неприведення нормативного регулювання у відповідність із Конституцією України, через три місяці з дня ухвалення цього Рішення застосуванню підлягатиме частина 4 статті 54 Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР, яка передбачає, що: «В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком».
На виконання Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, Верховна Рада України 29.06.2021 прийняла Закон №1584-ІХ, яким внесла зміни до Закону №796-ХІІ, в тому числі в частині визначення розміру пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Так, частина 3 статті 54 Закону №796-ХІІ (в редакції після змін, внесених Законом №1584-ІХ) передбачає, що розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими: для I групи інвалідності - 6000 гривень; для II групи інвалідності - 4800 гривень; для III групи інвалідності - 3700 гривень; для дітей з інвалідністю - 3700 гривень.
Вказане свідчить, що статтею 54 Закону №796-ХІІ в редакції Закону №1584-ІХ визначені розміри пенсій, які є нижчими, аніж ті, що були встановлені зазначеною статтею в редакції Закону №230/96-ВР.
У подальшому, Конституційний Суд України прийняв рішення від 03.04.2024 №4-р(І)/2024, в якому за результатом аналізу статей 3, 16, 50 Конституції України, свого Рішення від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 констатував, що Верховна Рада України Законом №1584-IX повторно запровадила правове регулювання з тим самим недоліком, а саме визначила у частині 3 статті 54 Закону №796-ХІІ мінімальні розміри державної пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірах менших, ніж їх було гарантовано положеннями зазначеного закону в редакції Закону №230/96-ВР.
У цьому Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що пенсія за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначається особам виходячи з імперативних вимог Конституції України як особлива форма відшкодування завданої їм шкоди та є такою, що не може бути скасованою чи зменшеною, поставленою в залежність від наявних фінансових ресурсів чи будь-яких інших обставин. Скасування, обмеження або зменшення пенсії для осіб з інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призведе до порушення сутнісного змісту конституційних засад, якими людське життя та здоров'я визнано найвищими соціальними цінностями. Частиною третьою статті 54 Закону №796-ХІІ (в редакції Закону №1584-IX) вкотре порушено належний рівень соціального захисту та засадничий обов'язок держави щодо відшкодування завданої шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що не відповідає частині 1 статті 3, частині 2 статті 8, статті 16, частині 3 статті 22, частині 1 статті 46, частині 1 статті 50 Конституції України.
У постанові Верховного Суду від 10.12.2024 у справі №240/1121/24 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав зазначила, що незважаючи на те, що формально законодавець виконав Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 (щодо внесення відповідних змін до Закону №796-ХІІ в частині надання повноважень уряду визначати розміри пенсій для осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи), проте встановлені статтею 54 Закону №796-ХІІ (в редакції Закону №1584-IX) нові розміри пенсій є суттєво меншими, аніж їх було гарантовано Законом №796-ХІІ у редакції Закону №230/96-ВР. Врахувавши зазначене, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, вказала, що прийняттям Закону №1584-IX не досягаються всупереч Рішенню Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 мінімальні гарантії у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у постанові від 10.12.2024 у справі №240/1121/24 сформувала висновок про те, що оскільки внесеними Законом №1584-IX змінами до статті 54 Закону №796-XII встановлено менші розміри пенсії, аніж ті, які було передбачено зазначеною статтею в редакції Закону №230/96-ВР, то до спірних правовідносин слід застосувати норми Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР.
В силу вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, такі висновки Верховного Суду підлягають врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин по даній справі.
Відповідно, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування норми статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції, яка б передбачала виплату позивачу пенсії у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
З огляду на викладене, відмова відповідача у перерахунку та виплаті пенсії згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (ІІ)/2021 відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком не відповідає критеріям правомірності передбаченим п.1 ч.2 ст.2 КАС України.
Як наслідок, підлягає також задоволенню позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії у вказаному розмірі.
Відтак, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Що стосується судових витрат, то, у відповідності до вимог ч.2 ст.139 КАС України, такі не підлягають стягненню зі сторін.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії виходячи із восьми мінімальних пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) починаючи з 18.09.2025 року в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, урахувавши всі передбачені законодавством підвищення і доплати, та з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМартинюк Віталій Ярославович