Рішення від 14.11.2025 по справі 640/6864/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2025 року м. Київ справа №640/6864/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Проджект" до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії.

Суть спору: до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа Проджект" (далі по тексту також позивач, ТОВ "Медіа Проджект") з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту також відповідач 1, ГУ ДПС у м. Києві) та Державної податкової служби України (далі по тексту також відповідач 2, ДПС України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ТОВ "Медіа Проджект" критеріям ризиковості платника податку №134152 від 27.07.2020;

- зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити ТОВ "Медіа Проджект" з переліку ризикових платників податків;

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.10.2020 №2062334/39946452, №2062335/39946452, №2062336/39946452, №2062337/39946452, №2062338/39946452, №2062339/39946452, від 17.02.2021 №2407746/39946452, №2407745/39946452, від 18.02.2021 №2409718/39946452, №2409717/39946452, від 19.02.2021 №2414192/39946452, №2414193/39946452;

- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні №6001 від 05.06.2020, №6003 від 10.06.2020, №7002 від 01.07.2020, №7003 від 07.07.2020, №7009 від 09.07.2020, №7013 від 17.07.2020, №7014 від 17.07.2020, №7015 від 17.07.2020, №7016 від 17.07.2020, №7020 від 23.07.2020, №7022 від 30.07.2020, №7023 від 30.07.2020, складені ТОВ "Медіа Проджект", в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що спірним рішенням від 07.07.2020 його визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку, а саме: пункту 8, з огляду на придбання товару у суб'єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність (ТОВ "Медіа Гравіті", ТОВ "Адога Універс"). За результатами розгляду поданих позивачем документів рішенням від 27.07.2020 його повторно визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку. Позивач наполягає на формальному підході відповідача 1 до надання оцінки наданим документам, а також зазначає про відсутність у спірному рішенні відомостей щодо конкретних ризикових операцій та/або податкових накладних платника, в яких були зафіксовані такі операції, а лише процитовано зміст пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків та наведено перелік суб'єктів господарювання - контрагентів позивача, які начебто здійснюють ризикову діяльність. Як наслідок, відповідачем 1 було прийнято спірні рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2021 поновлено позивачу строк звернення до суду з позовною вимогою про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у м. Києві від 27.07.2020 №134152, відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

13 грудня 2022 року Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-IX, статтею 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.

Пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14 грудня 2022 року вказаний Закон був опублікований в газеті «Голос України» №254 та набрав чинності 15.12.2022.

11 березня 2024 року на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали цієї адміністративної справи та за результатом автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Дудіну С. О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.03.2024 адміністративну справу прийнято до провадження для її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Відповідач 1, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що при розгляді наданих позивачем документів на підтвердження реальності здійснення господарської операції Комісією було встановлено, що наданими документами неможливо підтвердити реальність здійсненої операції, оскільки позивачем не надано повністю документи щодо постачання/придбання, зберігання, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвойсів, актів приймання-передачі товару.

Щодо позовних вимог про зобов'язання зареєструвати спірні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідач 1 наголошує на дискреційних повноваженнях відповідача 2.

Стосовно віднесення позивача до переліку ризикових платників податків, відповідач 1 пояснив, що за результатами проведеного моніторингу ТОВ "Медіа Проджект" визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку у зв'язку з наявністю у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома в процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій.

Таким чином, на думку відповідача 1, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідач 2, заперечуючи проти позовних вимог, стверджує, що реєстрація податкових накладних в ЄРПН є дискреційними повноваженнями контролюючого органу.

Таким чином, на думку відповідача 2, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив відповідача 2, в якій зазначено про відсутність у відповідача 2 дискреційних повноважень у випадку постановлення судом рішення про задоволення позовних вимог, визнання протиправними та скасування рішень про відмову у реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН.

У відповіді на відзив відповідача 1 позивачем зазначено, щодо доводів ГУ ДПС у м. Києві зводяться до ненадання ТОВ «Медіа Проджект» документів. Проте, позивач наголосив на відсутності у квитанціях про зупинення реєстрації спірних податкових накладних вичерпного переліку документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа Проджект" (ідентифікаційний код 39946452, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Академіка Філатова, 10-А, оф. 3/37) 12.08.2015 зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується виписками з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м. Києві від 11.06.2020 №101815 позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. В означеному рішенні вказано, що в ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію, що підприємство здійснює придбання товарів/робіт (послуг) у СГ, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ "Трассір УА".

Позивачем 26.06.2020 подано до контролюючого органу пояснення з метою спростування зазначеної податкової інформації та виключення підприємства з переліку ризикових платників податків разом з відповідними документами на підтвердження реальності здійснених з ТОВ «ТРАССІР УА» операцій.

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м. Києві від 07.07.2020 №120074 позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. В означеному рішенні вказано, що в ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію, що підприємство здійснює придбання товару у суб'єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ "Медіа Гравіті", ТОВ "Адога Універс".

З метою виключення підприємства з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості та прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості, позивачем 17.07.2020 подано пояснення та додаткові первинні документи по взаємовідносинам з вищезазначеними контрагентами.

За наслідками розгляду поданих пояснень та документів рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м. Києві від 27.07.2020 №134152 позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. В означеному рішенні вказано, що в ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію, що підприємство здійснює придбання товару у суб'єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ "Медіа Гравіті", ТОВ "Адога Універс".

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивачем виписано на адресу ТОВ "Д-І-М" податкову накладну від 05.06.2020 №6001 за результатом здійснення господарської операції з надання послуг з розміщення зовнішньої реклами на загальну суму 50 400,00 грн, у тому числі ПДВ 8 400,00 грн, яка 23.06.2020 була направлена електронними засобами зв'язку до ДПС України для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатом обробки означеної податкової накладної її реєстрація була зупинена, про що позивачеві направлено квитанцію від 23.06.2020. Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем вказано таке: «реєстрація ПН/РК від 05.06.2020 №6001 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

З матеріалів справи вбачається, що позивач направив до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 20.10.2020 №6001, до яких додані документи довільного формату.

23 жовтня 2020 року комісією Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняте рішення №2062334/39946452, яким позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної від 05.06.2020 №6001.

В якості підстави для прийняття вказаного рішення Комісією ГУ ДПС у м. Києві зазначено про ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Також позивачем виписано на адресу ТОВ "Інвест-Будресурс" податкову накладну від 10.06.2020 №6003 за результатом здійснення господарської операції з надання послуг з розміщення зовнішньої реклами на загальну суму 103 500,00 грн, у тому числі ПДВ 17 250,00 грн, яка 23.06.2020 була направлена електронними засобами зв'язку до ДПС України для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатом обробки означеної податкової накладної її реєстрація була зупинена, про що позивачеві направлено квитанцію від 23.06.2020. Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем вказано таке: «реєстрація ПН/РК від 10.06.2020 №6003 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

З матеріалів справи вбачається, що позивач направив до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 16.02.2020 №2, до яких додані документи довільного формату.

19 лютого 2021 року комісією Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №2414192/39946452, яким позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної від 10.06.2020 №6003.

Також позивачем виписано на адресу ТОВ "Д-І-М" податкову накладну від 01.07.2020 №7002 за результатом здійснення господарської операції з надання послуг з розміщення зовнішньої реклами на загальну суму 50 400,00 грн, у тому числі ПДВ 8 400,00 грн, яка 30.07.2020 була направлена електронними засобами зв'язку до ДПС України для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатом обробки означеної податкової накладної її реєстрація була зупинена, про що позивачеві направлено квитанцію від 30.07.2020. Підставою для зупинення реєстрації спірної податкової накладної відповідачем вказано таке: «реєстрація ПН/РК від 01.07.2020 №7002 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

З матеріалів справи вбачається, що позивач направив до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 20.10.2020 №7002, до яких додані документи довільного формату.

23 жовтня 2020 року комісією Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняте рішення №2062335/39946452, яким позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної від 01.07.2020 №7002.

Також позивачем виписано на адресу ТОВ "Інвест-Будресурс" податкову накладну від 07.07.2020 №7003 за результатом здійснення господарської операції з надання послуг з розміщення зовнішньої реклами на загальну суму 103 500,00 грн, у тому числі ПДВ 17 250,00 грн, яка 30.07.2020 була направлена електронними засобами зв'язку до ДПС України для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатом обробки означеної податкової накладної її реєстрація була зупинена, про що позивачеві направлено квитанцію від 30.07.2020. Підставою для зупинення реєстрації спірної податкової накладної відповідачем вказано таке: «реєстрація ПН/РК від 07.07.2020 №7003 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

З матеріалів справи вбачається, що позивач направив до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 16.02.2021 №1, до яких додані документи довільного формату.

19 лютого 2021 року комісією Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняте рішення №2414193/39946452, яким позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної від 07.07.2020 №7003.

Також позивачем виписано на адресу ТОВ"Стандарт 1 Юкрейн" податкову накладну від 09.07.2020 №7009 за результатом здійснення господарської операції з надання послуг з розміщення зовнішньої реклами на загальну суму 120 000,00 грн, у тому числі ПДВ 20 000,00 грн, яка 30.07.2020 була направлена електронними засобами зв'язку до ДПС України для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатом обробки означеної податкової накладної її реєстрація була зупинена, про що позивачеві направлено квитанцію від 30.07.2020. Підставою для зупинення реєстрації спірної податкової накладної відповідачем вказано таке: «реєстрація ПН/РК від 09.07.2020 №7009 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

З матеріалів справи вбачається, що позивач направив до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 20.10.2020 №7009, до яких додані документи довільного формату.

23 жовтня 2020 року комісією Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняте рішення №2062336/39946452, яким позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної від 09.07.2020 №7009.

Також позивачем виписано на адресу ТОВ "Інвест-Будресурс" податкову накладну від 17.07.2020 №7013 за результатом здійснення господарської операції з надання послуг з розміщення зовнішньої реклами на загальну суму 130 000,00 грн, у тому числі ПДВ 21 666,67 грн, яка 11.08.2020 була направлена електронними засобами зв'язку до ДПС України для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатом обробки означеної податкової накладної її реєстрація була зупинена, про що позивачеві направлено квитанцію від 11.08.2020. Підставою для зупинення реєстрації спірної податкової накладної відповідачем вказано таке: «реєстрація ПН/РК від 07.07.2020 №7013 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

З матеріалів справи вбачається, що позивач направив до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 15.07.2021 №2, до яких додані документи довільного формату.

18 лютого 2021 року комісією Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняте рішення №2409718/39946452, яким позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної від 17.07.2020 №7013.

Також позивачем виписано на адресу ТОВ "Інвест-Будресурс" податкову накладну від 17.07.2020 №7014 за результатом здійснення господарської операції з надання послуг з розміщення зовнішньої реклами на загальну суму 90 000,00 грн, у тому числі ПДВ 15 000,00 грн, яка 11.08.2020 була направлена електронними засобами зв'язку до ДПС України для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатом обробки означеної податкової накладної її реєстрація була зупинена, про що позивачеві направлено квитанцію від 11.08.2020. Підставою для зупинення реєстрації спірної податкової накладної відповідачем вказано таке: «реєстрація ПН/РК від 17.07.2020 №7014 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

З матеріалів справи вбачається, що позивач направив до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 15.02.2021 №1, до яких додані документи довільного формату.

18 лютого 2021 року комісією Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняте рішення №2409717/39946452, яким позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної від 17.07.2020 №7014.

Також позивачем виписано на адресу ТОВ "Інвест-Будресурс" податкову накладну від 17.07.2020 №7015 за результатом здійснення господарської операції з надання послуг з розміщення зовнішньої реклами на загальну суму 58 000,00 грн, у тому числі ПДВ 9 666,67 грн, яка 11.08.2020 була направлена електронними засобами зв'язку до ДПС України для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатом обробки означеної податкової накладної її реєстрація була зупинена, про що позивачеві направлено квитанцію від 11.08.2020. Підставою для зупинення реєстрації спірної податкової накладної відповідачем вказано таке: «реєстрація ПН/РК від 17.07.2020 №7015 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

З матеріалів справи вбачається, що позивач направив до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 12.02.2021 №2, до яких додані документи довільного формату.

17 лютого 2021 року комісією Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняте рішення №2407746/39946452, яким позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної від 17.07.2020 №7015.

Також позивачем виписано на адресу ТОВ "Інвест-Будресурс" податкову накладну від 17.07.2020 №7016 за результатом здійснення господарської операції з надання послуг з розміщення зовнішньої реклами на загальну суму 144 030,00 грн, у тому числі ПДВ 24 005,00 грн, яка 11.08.2020 була направлена електронними засобами зв'язку до ДПС України для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатом обробки означеної податкової накладної її реєстрація була зупинена, про що позивачеві направлено квитанцію від 11.08.2020. Підставою для зупинення реєстрації спірної податкової накладної відповідачем вказано таке: «реєстрація ПН/РК від 17.07.2020 №7016 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

З матеріалів справи вбачається, що позивач направив до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 12.02.2021 №1, до яких додані документи довільного формату.

17 лютого 2021 року комісією Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняте рішення №2407745/39946452, яким позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної від 17.07.2020 №7016.

Також позивачем виписано на адресу ТОВ "Д-І-М" податкову накладну від 23.07.2020 №7020 за результатом здійснення господарської операції з надання послуг з розміщення зовнішньої реклами на загальну суму 58 200,00 грн, у тому числі ПДВ 9 700,00 грн, яка 11.08.2020 була направлена електронними засобами зв'язку до ДПС України для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатом обробки означеної податкової накладної її реєстрація була зупинена, про що позивачеві направлено квитанцію від 11.08.2020. Підставою для зупинення реєстрації спірної податкової накладної відповідачем вказано таке: «реєстрація ПН/РК від 23.07.2020 №7020 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

З матеріалів справи вбачається, що позивач направив до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 20.10.2020 №7020, до яких додані документи довільного формату.

23 жовтня 2020 року комісією Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняте рішення №2062337/39946452, яким позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної від 23.07.2020 №7020.

Також позивачем виписано на адресу ТОВ "Д-І-М" податкову накладну від 30.07.2020 №7022 за результатом здійснення господарської операції з надання послуг з розміщення зовнішньої реклами на загальну суму 137 640,00 грн, у тому числі ПДВ 22 940,00 грн, яка 11.08.2020 була направлена електронними засобами зв'язку до ДПС України для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатом обробки означеної податкової накладної її реєстрація була зупинена, про що позивачеві направлено квитанцію від 11.08.2020. Підставою для зупинення реєстрації спірної податкової накладної відповідачем вказано таке: «реєстрація ПН/РК від 30.07.2020 №7022 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

З матеріалів справи вбачається, що позивач направив до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 20.10.2020 №7022, до яких додані документи довільного формату.

23 жовтня 2020 року комісією Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняте рішення №2062338/39946452, яким позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної від 30.07.2020 №7022.

Також позивачем виписано на адресу ТОВ "Д-І-М" податкову накладну від 30.07.2020 №7023 за результатом здійснення господарської операції з надання послуг з розміщення зовнішньої реклами на загальну суму 60 000,00 грн, у тому числі ПДВ 10 000,00 грн, яка 11.08.2020 була направлена електронними засобами зв'язку до ДПС України для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатом обробки означеної податкової накладної її реєстрація була зупинена, про що позивачеві направлено квитанцію від 11.08.2020. Підставою для зупинення реєстрації спірної податкової накладної відповідачем вказано таке: «реєстрація ПН/РК від 30.07.2020 №7023 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

З матеріалів справи вбачається, що позивач направив до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 20.10.2020 №7023, до яких додані документи довільного формату.

23 жовтня 2020 року комісією Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняте рішення №2062339/39946452, яким позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної від 30.07.2020 №7023.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем цих рішень, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

У відповідності до абзацу 1 пункту 201.1 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пункту 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту також - Порядок № 1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Абзацом 1 пункту 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Додатком № 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, пунктом 8 Додатку № 1 до Порядку № 1165 встановлено такий Критерій ризиковості платника податку на додану вартість, як "У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.".

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що питання відповідності / невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг», “Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, згідно з пунктом 7 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Суд звертає увагу, що у спірному рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку зазначено про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків. Означене рішення мотивоване тим, що використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності ТОВ "Медіа Проджект", в процесі якого встановлено, що підприємством здійснюється придбання товару у суб'єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ "Медіа Гравіті" та ТОВ "Адога Універс". Однак у спірному рішенні відсутнє посилання на податкову інформацію, яка стала підставою для включення позивача до переліку ризикових платників податків.

При цьому оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення товариства до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку та не містить доказів наявності податкової інформації, яка свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Більше того, суд звертає увагу, що рішенню Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладноїрозрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №134152 від 27.07.2020 не передували дії позивача щодо реєстрації у реєстрі податкової накладної чи розрахунку про коригування. Профільним Порядком встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування. Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність товариства Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування. Спірне рішення прийнято у зв'язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, оскільки в спірному рішенні не зазначена конкретна податкова накладна, ризиковість операції якої вбачається Відповідачу.

При цьому, суд зауважує, що будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації контролюючим органом, на підставі якої прийнято оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, податковим органом ні під час виникнення даних правовідносин, ні під час розгляду судом даної справи, надано не було. Крім того, суду не надано також доказів того, що відповідач вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку отриманої інформації шляхом направлення відповідного запиту платнику.

Натомість, суд звертає увагу на направлення позивачем на адресу податкового органу повідомлення з поясненнями та долученням відповідних документів, які б усунули сумніви в реальності та законності проведеної ТОВ «МЕДІА ПРОДЖЕКТ» господарської діяльності.

Судом встановлено, що позивач на підтвердження господарських операцій з ТОВ «Медіа Гравіті» та ТОВ «Адога Універс» надав контролюючому органу разом з поясненнями такі документи: договори на рекламно-інформаційне обслуговування та додатних до вказаних договорів, рахунки на оплату, платіжні доручення та банківські виписки, акти надання послуг.

Копії вищевказаних документів долучені до матеріалів справи.

Суд зазначає, що висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку ґрунтується на тому, що контрагенти позивача відповідають критеріям ризиковості, як такі, що здійснюють сумнівні господарські операції.

Проте негативна податкова інформація стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагентів, що своєю чергою порушує та не узгоджується з принципом (правилом) індивідуальної відповідальності платника податків, за яким добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Слід зазначити, що виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Вказаний підхід застосовано Європейським судом з прав людини, зокрема, у справах "Булвес" АД проти Болгарії" (2009 рік, заява № 3991/03), "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії" (2010 рік, заява № 6689/03), "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (заява № 36985/97), "Полторацький проти України" від 29.04.2003 р. (заява № 38812/97), де Суд дійшов висновку про правило "індивідуальної юридичної відповідальності", тобто платник податків не повинен нести відповідальності за порушення, допущені його контрагентами.

Відтак, віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські операції із платниками податків, які на думку податкового органу є ризиковими, суд оцінює критично.

З урахуванням наведеного вище та наявних в матеріалах справи первинних документів, які оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентами, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення, та які складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, що засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентами господарських зобов'язань, суд вважає оскаржуване рішення №134152 від 27.07.2020 є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

За правилами підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України, платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.

Отже, в силу прямих приписів підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17, пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України, платник податків має право оскаржити до адміністративного суду будь-яке рішення, прийняте контролюючим органом, у тому числі рішення відповідної комісії головного управління ДПС в області, місті Києві та Офісу великих платників податків ДПС щодо встановлення ризиковості платника податків, позаяк жодним нормативно-правовим актом юрисдикція адміністративного суду на розгляд спорів між платниками та контролюючими органами щодо оскарження такого роду рішень не виключається.

При цьому, під час судового розгляду справи суд має встановити порушення прав платника внаслідок прийняття оскаржуваного рішення та перевірити, чи прийняте таке рішення з дотримання критеріїв, визначених частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що приписами пункту 6 Порядку № 1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, у разі відповідності платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, суд вважає, що встановлення Комісією Головного управління Державної податкової служби у місті Києві відповідності позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні позивачем його господарської діяльності, оскільки у подальшому, податковим органом прийняті оскаржувані у цьому ж провадженні Рішення про відмову у реєстрації податкових накладних. Як на підставу для такого зупинення, контролюючий орган посилається саме на відповідність ТОВ «Медіа Проджект» п. 8 Критеріям ризиковості.

На переконання суду, з урахуванням викладеного та наявності реальних перешкод у подальшій господарській діяльності позивача, включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником.

При цьому, такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов'язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів. Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття зазначеного рішення полягають також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

Крім того, суд звертає увагу, що внаслідок прийняття рішення (про включення платника до переліку ризикових платників податків) позивач потрапляє у стан правової невизначеності, позаяк контролюючий орган не повідомив, які саме документи необхідно подати для виключення платника податків з переліку ризикових.

Щодо позовних вимог ТОВ «Медіа Проджект» в частині скасування рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних та, відповідно, зобов'язання їх зареєструвати в ЄРПН, суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29 грудня 2010 року (далі - Порядок №1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3і 200-1.9 статті 200-1 ПК України(для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Як встановлено судом вище, механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, який набрав чинності з 01 лютого 2020 року (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку № 1165).

Як встановлено судом, реєстрацію податкових накладних позивача зупинено з тих підстав, що платник податку відповідає вимогам пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

На момент формування квитанцій, якими зупинено реєстрацію податкових накладних, Критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком 3 до Порядку №1165.

Так, у додатку № 1 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема пункт 8 «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

В порушення норм 10-11 Порядку № 1165, в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено належної мотивації, підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Критерій пункту 8 у додатку 1 до Порядку № 1165 свідчить про те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

У частині зазначення критерію ризиковості, відповідач лише послався на номер пункту та чітко не конкретизував, про який саме ризик платника податку йдеться.

Вказані недоліки квитанції, окрім того, що характеризують рішення як необґрунтовані, ще й фактично ставлять платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування, існуючих на думку відповідача, ризиків.

Відтак, допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.

Попри це, позивач, на абстрактну пропозицію відповідача намагався виконати вимоги щодо подання документів.

В той же час, суд звертає увагу на тому, що відповідачем не зазначено конкретний перелік документів, які необхідно подати позивачем, що фактично виключає можливість позивача здійснити захист та довести перед контролюючим органом реальність господарських операцій.

Крім того, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520).

Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що Прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «;Про електронні довірчі послуги» та «Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

В даному ж випадку, судом встановлено, що позивачем подано до контролюючого органу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операції по ПН/РК, реєстрація яких зупинена, а також надано пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійснених господарських операцій.

З викладеного вбачається, що контролюючим органом формально визначено загальні підстави прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних та не зазначено конкретної інформації щодо причин та підстав їх прийняття.

Згідно з правовими висновками постанови Верховного Суду від 02 липня 2019 року по справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19) загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

У пункті 75 постанови Верховного Суду від 17 грудня 2018 року по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18) міститься правовий висновок, у силу якого, адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб'єктом владних повноважень для доведення правомірності («виправдання») свого рішення.

Суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення контролюючого органу не відповідають вимогам умотивованості, адже містять лише загальні твердження про ненадання платником первинних документів, в той час, як матеріалами провадження зазначене спростовано, оскільки копії таких документів позивачем подано до контролюючого органу. Реальність відомостей цих документів, а також правильність їх складання не була поставлена контролюючим органом під сумнів та, відповідно не була спростована.

Як зазначалося судом, контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, не зазначено яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

В даному випадку, під час розгляду справи відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваних рішень.

В той же час, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд дійшов висновку, що ГУ ДПС у м. Києві не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних №6001 від 05.06.2020, №6003 від 10.06.2020, №7002 від 01.07.2020, №7003 від 07.07.2020, №7009 від 09.07.2020, №7013 від 17.07.2020, №7014 від 17.07.2020, №7015 від 17.07.2020, №7016 від 17.07.2020, №7020 від 23.07.2020, №7022 від 30.07.2020, №7023 від 30.07.2020.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування рішень про відмову у реєстрації податкових накладних та необхідність задоволення даних позовних вимог.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання ЛПС України зареєструвати спірні податкові накладні, суд враховує таке.

Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

В даному ж випадку, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних №6001 від 05.06.2020, №6003 від 10.06.2020, №7002 від 01.07.2020, №7003 від 07.07.2020, №7009 від 09.07.2020, №7013 від 17.07.2020, №7014 від 17.07.2020, №7015 від 17.07.2020, №7016 від 17.07.2020, №7020 від 23.07.2020, №7022 від 30.07.2020, №7023 від 30.07.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Суд відхиляє посилання відповідачів про те, що зобов'язання ДПС України зареєструвати податкові накладні датою їх подання є втручанням у дискреційні повноваження відповідача-2 виходячи з позиції Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.11.2021 у справі 360/2460/20 та від 06.03.2024 у справі №440/3706/23, та вказує, що такий спосіб захисту порушених прав позивача є належним способом захисту, як й покладення на відповідача-1 обов'язку з виключення підприємства з переліку ризикових платників податків.

Відповідно частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акту, суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

В даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні датою їх фактичного подання, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та, з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача зареєструвати податкові накладні позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді судом всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положенням частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як вбачається з пункту першого частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

З наведеної норми вбачається, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Отже, розподілу підлягає навіть кредиторська заборгованість позивача зі сплати витрат на професійну правничу допомогу, надання якої підтверджується відповідними доказами.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 85211544) та постанові від 20.12.2019 у справі № 903/125/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86504028).

Відповідно до положень частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною шостою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною сьомою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу наведених положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний з позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.09.2018 у справі № 810/4749/15 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 76397938).

При цьому з імперативних положень частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що зменшити розмір витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність суд може виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про це. Отже, за відсутності такого клопотання суд не може надавати оцінку співмірності витрат на правничу допомогу за власною ініціативою, а лише перевіряє, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у справі/WestAllianceLimited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі Ботацці проти Італії, заява № 34884/97, п. 30).

У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Водночас, надання такої оцінки можливо, виходячи з аналізу частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п'ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.12.2019 у справі № 520/1849/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86504176).

Згідно з пунктом четвертим частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1ст.1 Закону № 5076).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст.1 Закону № 5076).

Статтею 19 Закону № 5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статті 30 Закону № 5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом встановлено, що 05.03.2021 між Адвокатом Єгоровим С.О. та ТОВ «Медіа Проджект» було укладено договір про надання професійної правничої (правової) допомоги адвоката № Заг0503/21-43, за умовами якого Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов'язання надати правову допомогу адвоката стосовно оскарження рішень контролюючого органу в судовому порядку у першій інстанції, та правову допомогу адвоката по складенню процесуальних та інших документів правового характеру.

Відповідно до п. 4.1 Договору за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги Клієнту, останній сплачує на користь Адвоката гонорар.

З врахування особливостей цього договору, складності доручень, кваліфікації та досвіду Адвоката, фінансового стану Клієнта та інших істотних обставин, Сторони погодили порядок обчислення гонорару Адвоката у вигляді погодинної оплати (п.4.2. Договору).

Згідно пункту 4.3 Договору Сторони погодили, що розмір гонорару Адвоката за 1 годину надання правової допомоги Клієнту відображається Сторонами в акті приймання-передачі наданої правової допомоги, а залежить від складності справи, кваліфікації та досвіду адвоката, фінансового стану Клієнта й інших істотних обставин.

Обсяг наданої правової допомоги та розмір гонорару погоджується Сторонами у акті приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується Адвокатом та Клієнтом за результатами надання правової допомоги (п. 4.4 Договору).

На виконання умов Договору Сторонами 12.03.2021 підписано Акт приймання-передачі наданої правничої допомоги №А0503/21-43/01, згідно якого адвокатом надано такі послуги на загальну суму 11 350,00 грн:

- дослідження наданих матеріалів та інформації стосовно оскарження рішень - 2 год., вартість - 2 270,00 грн.;

- надання правової інформації, консультацій та роз'яснень з правових питань - 1 год., вартість - 1135,00 грн.;

- складання та оформлення позовної заяви - 7 год., вартість - 7 945,00 грн.

У подальшому, у зв'язку зі збільшенням обсягу наданої правничої допомоги сторонами підписано Акт приймання-передачі наданої правової допомоги №А0503/21-02 від 28.07.2021, за яким надано правову допомогу на загальну суму 3 405,00 грн:

- дослідження змісту відзиву ДПС України - 1 год., вартість - 1135,00 грн.;

- складання відповіді на відзив ДПС України - 2 год., вартість - 2270,00 грн.

30.07.2021 між сторонами підписано акт приймання-передачі наданої правової допомоги №А0503/21-03, за яким надано правову допомогу на загальну суму 5 675,00 грн:

- дослідження змісту відзиву ГУ ДПС у м.Києві - 2 год., вартість - 2270,00 грн.;

- складання відповіді на відзив ГУ ДПС у м.Києві - 3 год., вартість - 3405,00 грн.

Виходячи з розміру гонорару, визначеного актами приймання-передачі правової допомоги, позивач просить суд стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 430,00 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач-1 наголошує, що позивачем не доведено те, що розмір витрат є реальним, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтований, співмірним зі складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт; зауважує, що дана справа є типовою, з великою кількістю судової практики.

Окрему увагу відповідач звернув на те, що такі види допомоги, як консультація, вивчення і аналіз документів, роз?яснення адміністративної справи не можуть бути розцінені судом як надання правової допомоги клієнту, оскільки вивчення і аналіз адміністративної справи не є наданням правової допомоги у розумінні вимог законодавства, тому вказані послуги представником позивача не можуть бути віднесені судом до витрат на професійну правничу допомогу, вони є лише виконанням умов договору сторонами. Стосовно дій, що передували підготовці позовної заяви та послуг, просив звернути увагу, що час, який витрачений адвокатом на виконання умов договору не підтверджуються будь-якими належними та допустимими доказами.

Надаючи оцінку обставинам пов'язаності заявлених до відшкодування витрат з розглядом судом справи, суд зазначає, що не відповідають ознакам неминучості такі складові заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, зокрема як «дослідження наданих матеріалів та інформації стосовно оскарження рішень» та «надання правової інформації, консультацій та роз'яснень з правових питань». Суд вважає, що такі дії представника не відповідають ознакам неминучості їх понесення, оскільки, представником позивача до складу витрат включена вартість інших дій, які фактично охоплюють необхідність таких підготовчих дій, а саме: «складання та оформлення позовної заяви»

Так, Верховний Суд у пунктах 48-49 додаткової постанови від 08.04.2021 у справі № 922/2321/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 96172760) виклав правовий висновок, за яким зазначені окремо у Акті надання правової допомоги послуги адвоката зі здійснення аналізу нормативного матеріалу, консультації, пошук і вивчення судової практики в аналогічних справах, публікацій науковців, коментарів спеціалістів охоплюються послугою зі здійснення підготовки відзивів на касаційні скарги; правова позиція боржника викладена у відзивах на касаційні скарги вже була сформована до касаційного розгляду справи, а доказів додаткового комплексного та усестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано та з матеріалів справи не вбачається.

Суд вважає, що цей правовий висновок у повній мірі застосовний до цієї справи, з огляду на що вищевказані послуги, надані адвокатом, не відповідають критерію неминучості, охоплені за свою суттю іншою послугою, а тому не підлягають розподілу.

Суд зауважує, що наведене зменшення вартості витрат на правничу допомогу не стосується оцінки співмірності таких витрат (що може здійснюватися виключно за наявності відповідного клопотання сторони про це), позаяк у даному випадку суд надає оцінку не вартості, а обсягу наданих послуг, що не є тотожним. При цьому, на переконання суду, ретельне дослідження обсягу витрат на правничу допомогу є обов'язком суду, виконання якого є запобіжником штучного збільшення недобросовісними учасниками процесу вартості судових витрат шляхом необґрунтованого включення до їх обсягу робіт (послуг), які фактично не виконувалися (не надавалися), або охоплюються іншими роботами (послугами), або не пов'язані критерієм неминучості з розглядом справи тощо. Отже, оцінка обсягу та складових наданих представником послуг та їх відношення до розгляду справи (у тому числі через критерій неминучості) має передувати оцінці розміру таких послуг на предмет їх співмірності зі складністю справи, витраченим часом, ціною позову тощо.

Таким чином, розподілу підлягають виключно витрати, пов'язані зі складанням та оформленням позовної заяви, а також аналізом відзивів та наданням відповіді на них, загальна вартість яких становить 17025,00 грн.

Досліджуючи зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 17025,00 грн. на предмет їх співмірності на підставі заявленого відповідачем клопотання, суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі №360/3764/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄРСР - 91919350) зауважив, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв'язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Враховуючи вказане, суд погоджується з твердженнями відповідача про неспівмірність заявлених позивачем до відшкодування розміром витрат на професійну правничу допомогу, оскільки дана справа є справою незначної складності, яка підлягала розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Практика розгляду спорів зазначеної категорії є досить поширеною та сталою, що не потребує значних зусиль для розв'язання цієї справи. Обставини прийняття кожного спірного рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації в ЄРПН податкових накладних є подібними.

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне зменшити розмір заявлених позивачем до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, стягнувши з відповідача такі витрати у сумі 10000,00 грн.

Вказана сума, на переконання суду, є співмірною зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною восьмою цієї статті передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 29 510,00 грн. згідно платіжних доручень від 05.03.2021.

Враховуючи задоволення позову, вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві, оскільки саме спірні рішення відповідача-1 призвели до виникнення спірних правовідносин.

У свою чергу, оскільки Державна податкова служба України виконує функції по адмініструванню ЄРПН та здійснює реєстрацію у вказаному Реєстрі податкових накладних (у тому числі на виконання судового рішення), задоволення позовної вимоги до ДПС України носить похідний, технічний характер, у той час як саме рішення Головного управління ДПС у м. Києві по зупиненню та відмові реєстрації в ЄРПН податкових накладних призвели до виникнення даного спору, внаслідок чого на підставі ч.8 ст.139 КАС України саме цей контролюючий орган має компенсувати понесені позивачем судові витрати.

Таким чином, загальна сума судових витрат, які підлягають стягненню на користь позивача, складає 39510,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Проджект» критеріям ризиковості платника податку №134152 від 27.07.2020.

3. Зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Медіа Проджект» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

4. Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.10.2020 №2062334/39946452, від 23.10.2020 №2062335/39946452, від 23.10.2020 №2062336/39946452, від 23.10.2020 №2062337/39946452, від 23.10.2020 №2062338/39946452, від 23.10.2020 №2062339/39946452, від 17.02.2021 №2407746/39946452, від 17.02.2021 №2407745/39946452, від 18.02.2021 №2409718/39946452, від 18.02.2021 №2409717/39946452, від 19.02.2021 №2414192/39946452, від 19.02.2021 №2414193/39946452 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних поданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіа Продект» податкових накладних №6001 від 05.06.2020, №6003 від 10.06.2020, №7002 від 01.07.2020, №7003 від 07.07.2020, №7009 від 09.07.2020, №7013 від 17.07.2020, №7014 від 17.07.2020, №7015 від 17.07.2020, №7016 від 17.07.2020, №7020 від 23.07.2020, №7022 від 30.07.2020, №7023 від 30.07.2020.

5. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіа Продект» податкові накладні датою їх фактичного подання на реєстрацію:

- від 05.06.2020 №6001 - 23 червня 2020 року;

- від 10.06.2020 №6003 - 23 червня 2020 року;

- від 01.07.2020 №7002 - 30 липня 2020 року;

- від 07.07.2020 №7003 - 30 липня 2020 року;

- від 09.07.2020 №7009 - 30 липня 2020 року;

- від 17.07.2020 №7013 - 11 серпня 2020 року;

- від 17.07.2020 №7014 - 11 серпня 2020 року;

- від 17.07.2020 №7015 - 11 серпня 2020 року;

- від 17.07.2020 №7016 - 11 серпня 2020 року;

- від 23.07.2020 №7020 - 11 серпня 2020 року;

- від 30.07.2020 №7022 - 11 серпня 2020 року;

- від 30.07.2020 №7023 - 11 серпня 2020 року.

6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Продект» (ідентифікаційний код 39946452, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Академіка Філатова, 10-А, оф. 3/37) судові витрати у сумі 39 510,00 грн (тридцять дев'ять тисяч п'ятсот десять гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд.33/19).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.

Попередній документ

131797662

Наступний документ

131797664

Інформація про рішення:

№ рішення:	131797663
№ справи:	640/6864/21
Дата рішення:	14.11.2025
Дата публікації:	17.11.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (11.03.2024)
Дата надходження:	11.03.2024
Предмет позову:	визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії

Учасники справи:

суддя-доповідач:

ДУДІН С О

ПОГРІБНІЧЕНКО І М

відповідач (боржник):

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві

Головне управління Державної податкової служби України у м. Києві

Державна податкова служба України

позивач (заявник):

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ПРОДЖЕКТ"

представник позивача:

Єгоров Святослав Олександрович