про залишення позовної заяви без руху
13 листопада 2025 року № 320/31180/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., при секретарі судового засідання Сторончак А.О., за участю представників сторін: представника позивача - Красовської Ю.Г., представника відповідача - Гордієнко Є.В., розглянувши у загальному позовному провадженні (у підготовчому засіданні) питання про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Київській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: форми "Р" 35796/10-36-24-05/3086621326 від 24.07.2024 року, форми "Р" №35792/10-36-24-05/3086621326 від 24.07.2024 року, форми "Р" №35791/10-36-24-05/3086621326 від 24.07.2024 року, форми "ПС" №35790/10-36-24-05/3086621326 від 24.07.2024, форми "ПС" №35794/10-36-24-05/3086621326 від 24.07.2024 року, вимогу про сплату боргу від 24.07.2024 року №Ф-35793/10-36-24-05/3086621326, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 24.07.2024 року №35794/10-36-24-05/3086621326 від 24.07.2024.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження; призначено у справі підготовче засідання.
Від представника відповідача надійшло клопотання про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.07.2024 №35792/10-36-24-05/3086621326, №35796/10-36-24-05/3086621326, №35791/10-36-24-05/3086621326, №35790/10-36-24-05/3086621326, №35794/10-36-24-05/3086621326, вимоги №Ф-35793/10-36-24-05/3086621326, рішення №35794/10-36-24- 05/3086621326, мотивоване порушенням шестимісячного строку звернення до суду.
В судовому засіданні представником позивача подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої зазначено що спірні рішення у терміни і спосіб, передбачені законодавством України, позивачем отримані не були, за її адресою не надходили, про таке надходження фізична особа-підприємець - ОСОБА_1 працівниками ПАТ «Укрпошта» повідомлена не була та в їх отриманні жодним чином не розписувалась.
Зауважили, що не маючи професійної юридичної освіти та не володіючи спеціальними знаннями, позивач звернулась за наданням правової допомоги до адвоката Дубовика В.В., з яким уклала Договір про надання правової допомоги від « 04» жовтня 2024 року №3/04-10/2024. Адвокатом в інтересах позивача до відповідача спрямовано адвокатський запит « 04» жовтня 2024 року №4888-1/ІТ, на який засобами поштового зв'язку отримано відповідь від ГУ ДПС у Київській області з копіями акту перевірки та податковими повідомленнями-рішеннями. Власне із фактом існування та змістом оскаржуваних рішень позивач ознайомився лише після розкриття конверту із відповіддю ГУ ДПС у Київській області на адвокатський запит. Таким чином, вказані вище спірні рішення вона отримала лише разом із листом - відповіддю ГУ ДПС у Київській області на адвокатський запит, а саме в жовтні 2024 року.
Крім того, представник позивача, наголошував на тому, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою (ВПО), що підтверджується довідкою із онлайн-сервісу державних послуг «ДІЯ» (https://diia.gov.ua) №2109- 5002900168.
У зв'язку з збройною агресією Російської Федерації проти України та проведенням активних бойових дій на території, позивач був вимушений покинути місце свого постійного проживання та переміститися на територію АДРЕСА_1 (фактичне місце проживання/перебування), зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 . Відтак, позивач не мав постійного місця проживання, доступу до первинних документів, поштових відправлень та до електронного кабінету платника податків, а також можливості отримувати офіційну кореспонденцію не тільки від адвоката, але й від податкових органів. Звертаємо увагу суду на той аспект, що вимушене переміщення позивача до Закарпатської області унеможливило своєчасне отримання правової допомоги від адвоката, оскільки первинні документи позивача, що підтверджували правомірність сплати податків і зборів та спростовували висновки акту перевірки перебували за місцем попередньої реєстрації, а саме: АДРЕСА_3 . Отже, зазначене вище унеможливило своєчасне для формування правової позиції та підготовки позовної заяви до суду. Таким чином, строк звернення до суду пропущено з поважних, об'єктивних і незалежних від волі позивача причин, які безпосередньо пов'язані з обставинами воєнного стану та переміщенням як внутрішньо переміщеної особи
У підготовчому судовому засіданні, що відбулося 13.11.2025 представник позивача просив суд визнати причини пропуску строків звернення до суду з даним адміністративним позовом поважними та поновити процесуальний строк для звернення із позовною заявою до суду; представник відповідача просив суд залишити адміністративний позов без розгляду, наголошуючи на отриманні спірних податкових повідомлень-рішень 15.10.2024 за зверненням адвоката та зверненням до суду з адміністративним позовом лише 19.06.2025, тобто поза межами шестимісячного строку звернення, без поважних на те причин .
Суд зазначає, що на момент звернення позивача до суду 19.06.2025 строк звернення ним було пропущено.
Так, частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (надалі - ПК України).
Велика палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі №500/2276/24 сформулювала правовий висновок, згідно якого в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб'єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
Отже, з урахуванням наведеної судової практики, якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку він може звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення протягом шести місяців з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналізуючи зміст статті 122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, позаяк в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Іншими словами, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв'язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.
В межах спірних правовідносин позивач, зокрема оскаржує податкові повідомлення-рішення від 24.07.2024 №35792/10-36-24-05/3086621326, №35796/10-36-24-05/3086621326, №35791/10-36-24-05/3086621326, №35790/10-36-24-05/3086621326, №35794/10-36-24-05/3086621326, вимогу №Ф-35793/10-36-24-05/3086621326, рішення №35794/10-36-24- 05/3086621326, однак до суду звернувся з даним позовом лише 19.06.2025, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
У заяві про поновлення строку звернення до суду позивач зазначає, що , вказані вище спірні рішення вона отримала лише разом із листом - відповіддю ГУ ДПС у Київській області на адвокатський запит, а саме в жовтні 2024 року.
З наведеного слідує, що момент коли позивач дізналась (отримала через свого представника Дубовика В.В.) оскаржувані податкові повідомлення рішення, а саме з 15.10.2024 і звернулась з позовною заявою лише 19.06.2025, теж перевищує шестимісячний строк на звернення з позовною заявою до суду.
У заяві про поновлення строку звернення до суду не зазначено жодних поважних причин, які об'єктивно не залежали від позивача та позбавляли його права на звернення до суду в межах визначено строку, тому відсутні підстави для задоволення заяви про поновлення строку звернення до суду. Інших обґрунтувань (наведення поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку), позивачем у поданій заяві не наведено.
З приводу посилань позивача на обставини введення воєнного стану суд зазначає, що такі обставини дійсно можуть бути визнані судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною. Проте, сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об'єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій. Такий підхід відповідає усталеній і послідовній практиці Верховного Суду.
Водночас позивач не вказує, яким саме чином введення воєнного стану спричинило пропуск ним строку звернення до суду з дня прийняття спірних рішень. Позивач лише в загальному зазначає про те, що був вимушений покинути місце свого постійного проживання та переміститися на територію Закарпатської області.
Таким чином, позивачем не було надано суду обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду та не надано інших пояснень та доказів на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку звернення з позовною заявою до суду.
Згідно частин 3, 4 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За усталеною практикою Верховного Суду вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (частини третя та четверта статті 123 КАС України).
Аналогічні правила КАС України розповсюджує й під час перегляду справи в апеляційній та касаційній інстанціях.
Зокрема, у постанові від 10.11.2022 у справі №320/11921/20 Верховний Суд дійшов наступних висновків:
«КАС України допускає ймовірність виявлення судом факту недотримання строку звернення до суду і після відкриття провадження у справі, внаслідок чого позов може бути залишений без розгляду.
Разом з цим, положення КАС України однозначно закріплюють, що у випадку встановлення судом факту пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, такій особі гарантується надання часу для подання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом із наданням доказів поважності причин його пропуску. При цьому, забезпечення реалізації такого права не залежить від інстанції суду, який виявив факт пропуску строку, оскільки такий факт може бути виявлений не лише до відкриття провадження у справі, але й на більш пізніх стадіях судового процесу.
Колегія суддів вважає, що питання причин пропуску строку звернення до суду з позовом, у випадку, коли суд встановив, що такий пропущено позивачем, в обов'язковому порядку має бути з'ясовано судом. У будь-якому випадку позивач має бути обізнаний про виникнення у суду питання щодо дотримання ним строку звернення до суду з позовом задля забезпечення реальної можливості спростувати факт пропуску строку або довести наявність підстав для його поновлення.
Таким чином суд апеляційної інстанції повинен був вжити заходів щодо надання можливості позивачу звернутися із відповідною заявою про поновлення пропущеного строку із зазначенням причин пропуску строку.».
Відповідно до частини 13 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення зазначених недоліків шляхом надання до суду окремої заяви відповідно до вимог частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням інших причин пропуску строку на звернення до суду із даним позовом та доказами поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 160, 171, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Визнати неповажними підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду ОСОБА_1 із даною позовною заявою.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.
3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
4. Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
5. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Колеснікова І.С.