про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви
13 листопада 2025 року м. Київ № 320/33308/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому позивач просить суд:
визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яка виражається у не проведенні належного перерахунку пенсії позивачки;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити індексацію та перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 на підставі збільшення коефіцієнта середньої заробітної плати по Україні.
У зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам процесуального закону, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою від 09.07.2024 позов залишив без руху з наданням позивачеві строку для усунення виявлених недоліків.
В ухвалі судом зазначені недоліки позовної заяви та запропоновані способи їх усунення шляхом подання до суду:
- уточненням прохальної частини позову із способами захисту, що відповідають частині першій статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України разом із примірником для відповідача;
- копію заяви до відповідача про перерахунок пенсії та копію відмови відповідача у проведенні перерахунку.
На виконання вимог ухвали від 09.07.2024 від позивачки надійшла уточнена позовна заява, відповідно до якої та уточнила позовні вимоги, зокрема позивачка просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, що виражається у невиконанні вимог частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо здійснення перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 у зв'язку зі зміною показника середньої заробітної плати по Україні, починаючи з 01 березня 2020 року та до теперішнього часу.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з 01 березня 2020 року з урахуванням:
показників середньої заробітної плати по Україні за відповідні роки, затверджених постановами Кабінету Міністрів України;
змін розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
підвищень розміру мінімальної заробітної плати.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести доплату різниці між розміром пенсії, який має бути встановлений в результаті перерахунку, та розміром пенсії, що фактично виплачувався позивачці з 01 березня 2020 року.
Також позивачкою долучено копію заяви до відповідача про перерахунок пенсії, проте не долучено копії відповіді на вказану заяву від відповідача.
Окрім цього, після подання позивачкою уточненої позовної зави, судом встановлено що позов подано із пропуском строку звернення, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Аналіз наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що законодавець передбачив, що в разі, якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатись про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19).
Верховний Суд також зазначив, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі, якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. У такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Відтак, у рамках спірних правовідносин, предметом позову є перерахунок пенсії позивачки за віком, починаючи з 01.03.2020, відтак фактично про порушення свого права позивачка повинна була дізнатися ще у березні 2020 року, отримавши чергову пенсійну виплату у неналежному розмірі, і у подальшому, враховуючи періодичність пенсійних платежів - станом на кожне 1 число місяця, що настає за місяцем, у якому повинна бути здійснена пенсійна виплата.
Із матеріалів позову слідує, що позивачка звернувся до відповідача із заявою у 2025 році, проте, суд констатує, що це свідчить лише про час, коли позивачка почала вчиняти активні дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Із урахуванням викладеного, судом не встановлено підстав для визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду щодо перерахунку пенсії, починаючи з 01.03.2020, оскільки із цим позовом позивачка звернулася до суду у червні 2025 року.
Керуючись зазначеними обставинами, суд констатує, що в момент отримання пенсійних виплат в меншому розмірі з 01.03.2020, остання могла та мала реальну можливість дізнатись про порушення свого права та своєчасно звернутись до суду на його захист.
Звертаючись у червні 2025 року до суду з позовом про визнання протиправними дії та зобов'язання відповідача вчинити певні дії, позивач пропустила шестимісячний строк звернення до суду.
Отже, позов поданий поза межами строку звернення до суду без заяви про поновлення строку звернення та доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, що є порушенням частини першої статті 123 та частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною другою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом, зокрема, з ініціативи суду.
Із урахуванням викладеного, суд, з метою забезпечення повного, об'єктивного та неупередженого підходу у вирішенні питання щодо можливості розгляду адміністративного позову судом, уважає за доцільне, згідно із частиною другою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, продовжити позивачеві строк для усунення недоліків поданої заяви шляхом подання до суду :
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтованими поясненнями та доказами на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, які об'єктивно перешкоджали особисто позивачці з'ясувати стан справ, починаючи з березня 2020 року та звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені процесуальним законодавством;
- належним чином засвідченої копії відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, надану у відповідь на заяву позивачки.
Керуючись статтями 121, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
продовжити ОСОБА_1 строк на п'ять днів строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити позивачці, що якщо недоліки визначені в цій ухвалі не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Шевченко А.В.